Політичний хамелеон, плагіатор і майже європеєць: усе про скандали міністра Шкарлета

Так би мовити "наукова" і адмінстративна кар`єри Шкарлета – стрімкі і захоплюючі. Після школи майбутній міністр шість років гриз граніт науки у Київському політеху і вийшов звідти з дипломом інженера-математика. Однак, зрозумівши, що математика – не зовсім його, тут же вступив до фінансово-економічного інституту в Чернігові і за рік, вивчивши усі глибини економіки, вийшов звідти спеціалістом-економістом.

Уже через чотири роки 28-річний Шкарлет захистив кандидатську дисертацію на тему "Економічне управління інноваційною підприємницькою діяльністю в галузі створення програмного забезпечення". У 36 років Шкарлет став доктором економічних наук і професором. Чим саме він збагатив економічну науку сказати важко, але вже у 38 років Шкарлет стає ректором Чернігівського державного технологічного університету. Тут за 10 років ректорства він примудрився отримати два ордена "За заслуги", почесне звання заслуженого діяча науки і техніки і державну премію України в галузі освіти.

Ексміністр-регіонал Табачник вручає Шкарлету знак заслуженого діяча науки і техніки (2012 рік)

І все б воно було нічого, сидіти ректору й надалі у теплому кріслі, отримуючи "цукерки" від влади, аж тут у чиюсь голову прийшла думка зробити уже 47-річного Шкарлета міністром освіти. І все, що ретельно приховував Шкарлет за іміджем доброго господарника і майже проєвропейського ректора, почало зі скандалами вилізати назовні.

Членство у Партії регіонів

За словами самого Шкарлета, 2004 і 2010 року він підтримував на президентських виборах Віктора Януковича та "Партію регіонів". Був обраний депутатом Чернігівської облради від "регіонів" у 2010 році. Однак, після Революції гідності, Шкарлет швидко "перефарбувався" і 2015 року балотувався до Чернігівської облради вже як представник Блоку Порошенка, але вибори програв. А після того, як президентом став Володимир Зеленський (досьє Володимира Зеленського), Шкарлету довелося "перефарбовуватися" втретє, і нині він підтримує Зе-команду, хоча і не є членом партії "Слуга народу".

Сам Шкарлет у інтерв`ю виданню "Лівий берег" влітку 2020-го заперечив свої зв’язки з "Партією регіонів", від якої балотувався до облради. Мовляв, так було треба для блага університету.

Реально не міг відмовитися. Поясню, чому. Університет - державна установа. Я не хотів ризикувати - якщо в цій політичній частині ти відмовляєшся від чогось, значить, завтра страждати буде, можливо, весь колектив, – пояснив Шкарлет.

Також керівник Міносвіти спростував свої слова в інтерв’ю 2004 року для Радіо Свобода про підтримку Януковича і те, що він "повністю поділяє погляди і принципи "Партії регіонів". У спілкуванні з журналістами "Української правди" Шкарлет стверджував, що він цієї фрази не говорив, інтерв’ю не читав і абзаца не пам’ятає.

Що ж до "БПП", то, за словами Шкарлета, він у цю партію не вступав, хоча і підтримував, а балотувався від партії Порошенка, щоб "продовжити каденцію" депутата облради, чого йому зробити не вдалося.

Скандал із плагіатом

Як відомо, академічна доброчесність є однією з основних вимог до будь-яких наукових робіт, починаючи від студентського реферату і закінчуючи докторськими дисертаціями і монографіями. Усі поважні виші перевіряють роботи студентів та здобувачів наукових ступенів на плагіат. Якщо відсоток запозичених (читай украдених) думок та ідей перевищує максимально допустимий, а реальної наукової новизни в роботі – нуль, то можна не просто зганьбитися, а крім авторитету втратити ще й диплом і посаду.

На момент, коли Шкарлет захищав дисертацію, такої перевірки в Україні ще не запровадили, тому диплом доктора він отримав без проблем. Так само без проблем випускав і "наукові" монографії. Але після оголошених намірів стати міністром, українські науковці почали читати "праці" Шкарлета і виявили там великі обсяги плагіату.

Зокрема, українські вчені Василь Садовий і Юрій Бойко проаналізували монографію Шкарлета та інших авторів "Фінансові інструменти державної політики економічного розвитку в Україні" (С. М. Шкарлет, В. Г. Маргасова, О. М. Коркоц, Ю. В. Ружицький). У ній запозичені значні обсяги тексту статті Тетяни Бугай "Методичні підходи до оцінки ефективності бюджетного процесу в Україні", яка вийшла у 2015 році, тобто на три роки раніше, ніж згадана монографія. Також Садовий і Бойко проаналізували статтю Оксани Апарової "Фінансові інструменти державної політики економічного розвитку: європейський досвід", звідки було переписано до монографії майже весь текст. Жодного посилання (чи згадки) на ці праці у Шкарлета немає.

Також в одній із статей, що лягла в основу докторської дисертації Шкарлета "Теоретичні основи формування економічної безпеки підприємств", виявили 87 % плагіату — 7 сторінок із 8. Текст був списаний із російської статті Гончаренко Л. П. "Процесс обеспечения экономической безопасности предприятия" // Справочник экономиста, 2004, № 12 та з підручника "Економіка підприємства" за редакцією С. Ф. Покропивного. Причому в розділі Посилання Шкарлет вказує сайт "Українські реферати", який здебільшого використовують не дуже сумлінні студенти. Повністю про результати аналізу можна прочитати тут.

На початку липня-2020 прем'єр Шмигаль (досьє Дениса Шмигаля) заявив, що уряд проведе розслідування наявності плагіату, але далі заяв справа тоді не пішла. Після цього Сергій Квіт, голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО), яке мало розслідувати звинувачення у плагіаті Шкарлета, заявив, що МОН намагається ліквідувати агенство.

11 вересня Етичний комітет НАЗЯВО все ж ухвалив рішення про виявлення плагіату у роботах Шкарлета. Окрім цього, плагіат підтвердили три незалежні міжнародні експерти з США, Чехії та Польщі. Загалом плагіат знайшли у чотирьох із семи робіт Шкарлета (порівняльну таблицю дивіться тут). Найголовнішу роботу – докторську дисертацію, комітет відклав на подовжений розгляд.

У всіх випадках є очевидним, що оригінальний матеріал був використаний повторно, або слово в слово, або з незначними змінами, що не змінило значення. Таким чином, має місце повторне використання ідей, представлених у джерелі, – написав президент правління Європейської мережі академічної доброчесності Томаш Фольтинек, якому НАЗЯВО надіслало фрагменти трьох із семи публікацій Шкарлета.

Логічно, що сам Шкарлет звинувачення у плагіаті заперечує, як і можливість відповідальності за крадіжку чужих думок та ідей:

А яке там може бути сьогодні, згідно з законодавством, покарання? У нас що: визначені якісь нормативи? Визначені якісь взагалі рішення по плагіату? Сьогодні це взагалі такий предмет спекуляцій, цей плагіат, - заявляв Шкарлет, коментуючи звинувачення.

Більше того, 13 жовтня Окружний адміністративний суд Києва відкрив провадження за позовом Шкарлета до НАЗЯВО.

Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження за позовом тимчасово виконуючого обов’язки міністра освіти і науки Сергія Шкарлета щодо встановлення наявності плагіату у його наукових публікаціях. Суд здійснюватиме розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, - ідеться в повідомленні.

Шкарлет просить суд визнати протиправними дії НАЗЯВО щодо встановлення наявності текстових запозичень без послання на джерело у 4-х наукових роботах позивача. Водночас суд просять визнати протиправним і скасувати рішення Комітету від 11 вересня, щодо порушення академічної доброчесності у наукових публікаціях.

Станом на сьогоднішній день жодного рішення у цій справі суд не ухвалив.

Скандал із ректорським пікапом

Про купівлю університетом, яким керував Шкарлет, автомобіля вартістю півтора мільйона гривень за кошти, виділені державою для підтримки університетів стало відомо з посту колишньої міністерки освіти Ганни Новосад перед призначенням Шкарлета. За її словами, "ректорський" пікап придбали за кошти, які мали би піти на доплати викладачам вишу.

Сам Шкарлет пояснив, що пікап купили для кафедри автомобільного транспорту.

Там є наукові розробки, потрібен транспорт для перевезення техніки. Я її купив не собі, на ній я не їжджу, - запевнив Шкарлет.

 Скандал із призначенням в.о.міністра

Через історію з плагіатом і сумнівне політичне минуле Шкарлета низка науковців 6 червня 2020 року виступила із заявою проти його призначення на посаду міністра. У Чернігові та 10 інших містах пройшли протести проти його призначення.

10 червня під час свого візиту до Чернігівської області зі Шкарлетом зустрівся президент Зеленський, після чого стало відомо, що кандидатуру Шкарлета розглянуть на посаду міністра.

17 червня прем'єр Шмигаль вніс до Верховної Ради проект постанови щодо призначення Шкарлета міністром. Однак, навіть профільний комітет "зеленої" Ради не підтримав це призначення, розкритикувавши ідею президента. Через таке рішення комітету, як писало видання ВВС News Україна, під головою профільного комітету Сергієм Бабаком від "Слуги народу" захиталось крісло. Зрештою Бабака залишили у спокої. Рада призначення Шкарлета провалила.

Між тим, скандал набирав обертів. Різко проти призначення Шкарлета виступили попередня міністерка освіти Ганна Новосад, а також колишня перша заступниця міністра, а нині депутатка від "Голосу" Інна Совсун.

Коаліція освітніх організацій також звернулась до уряду та депутатів з проханням призначити міністром людину, яка має бездоганну академічну доброчесність. Деякі науковці заявили, що після протестних акцій до них приходили працівники СБУ.

Тим часом, Міністерство освіти й надалі залишалося "безголовим". Тому Шкарлета, за особистого лоббі Зеленського, вирішили "просунути в обхід".

25 червня Шмигаль на засіданні уряду прочитав постанову про призначення Шкарлета заступником міністра освіти і науки з питань європейської інтеграції та поклав на нього тимчасове виконання обов'язків міністра освіти і науки. Відмову підтримувати Шкарлета профільним парламентським комітетом Шмигаль пояснив тим, що "як такої відмови парламенту не було", утримавшись від подальших пояснень. Згодом Шмигаль заявив, що Шкарлет перебуває на випробувальному терміні на кілька місяців.

Одразу після призначення Шкарлета 1 липня із міністерства пішли перший заступник Юрій Полюхович та заступники Єгор Стадний, Петро Коржевський і Максим Ярмистий. Один із звільнених заступників, Єгор Стадний пояснив, що звільнився за власним бажанням, оскільки його бачення освітніх реформ відмінне від бачення Шкарлета. Інші пішли без коментарів.

 Скандал із Олімпійським коледжем

24 вересня у Києві на території Олімпійського коледжу відбулися сутички учнів з поліцією. Конфлікт виник під час візиту ліквідаційної комісії, бо за рішенням МОН землю і майно коледжу вирішили передати Національному університету фізичного виховання і спорту. Раніше студенти заявляли про спроби незаконного захоплення коледжу та про спробу виселити їх на вулицю. Вони також виступали проти приєднання закладу до Університету.

До коледжу прийшли представники Міносвіти, однак учні намагалися викинути їх у сміттєвий бак. Поліцейські втрутилися в ситуацію, в результаті бійки кілька людей отримали травми. Поліція відкрила кримінальну справу за статтею "хуліганство".

Наступного дня учні провели акцію протесту проти "фактичної ліквідації коледжу". Протестувальники вимагали скасувати розпорядження про реорганізацію Олімпійського коледжу, а також звільненити Шкарлета і міністра молоді та спорту Гутцайта.

Вимагаємо негайного звільнення Шкарлета, вимагаємо негайного розпорядження Кабміну про реорганізацію Олімпійського коледжу, вимагаємо негайного звільнення Єгора Батарона (студент Олімпійського коледжу, що перебував у відділенні поліції – ред.), - заявили тоді протестувальники.

Сам Шкарлет сказав тоді, що позиція міністерства - виконати розпорядження Кабінету міністрів України і звинуватив коледж у маніпуляціях.

Ми відповідно до діючого законодавства і в межах наданих міністерству повноважень видали наказ щодо реорганізації Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного, — сказав він. - В принципі, для коледжу нічого не змінюється. Це єдиний заклад фахової передвищої освіти, який ще залишився не переданий до закладів вищої освіти.

Протести студентів Олімпійського коледжу (Фото: Радіо Свобода)

Нині, через майже два місяці після інциденту, на сайті коледжу розміщене Рішення Загальних зборів студентів, у якому йдеться, що "схема" віджиму коледжу розроблена ще за часів міністра-регіонала Табачника. Також у рішенні записано про безстроковий студентський страйк. Проблему "заговорили", але досі не розв`язали.

 Скандал із вилученням предмету "Українська література" із ЗНО

9 листопада під Кабміном пройшов мітинг проти пропозиції вилучити із ЗНО предмет "Українська література". Пікет організували Національна спілка письменників, ГС "Музичний батальйон" і Правий Сектор.

Активісти вимагали відставки міністра освіти і науки Сергія Шкарлета і повернення "Української літератури" в обов’язкове ЗНО.

На думку учасників акції, вилучення предмету "Українська література" з обов’язкового ЗНО – це ніщо інше, як послаблення формування спільних світоглядних позицій в українців і як наслідок - послаблення державотворчих процесів в Україні.

Протести проти виключення з програми ЗНО предмету "Українська література" (Фото: Високий замок)

Скандал із 12-річним навчанням та 5-річними першокласниками

Започаткована попередниками Шкарлета реформа середньої освіти давно буксує десь посеред шляху, оскільки ідея ніби є, а коштів на реалізацію немає. Бо замість того, щоби розвантажити класи, у яких сидить по 35-40 учнів і спростити програми, в яких вивчають те, що більшості дорослих ніколи не знадобиться, чиновники вигадують все нові і нові "покращення", не задумуючись, що з того вийде і на які гроші проводити реформу. Саме так днями трапилося і з Шкарлетом, який вирішив узятися за тривалість шкільного навчання та вік першокласників.

Спочатку у ЗМІ поповзла інформація, що ніби-то у МОН розглядають можливість скасування 12-річного навчання. І тільки но батьки видихнули з полегшенням, що їхні діти не будуть у випускних класах шлюбитися та народжувати внуків, як в.о. міністра пояснив, що плани відмови від 12-річної шкільної освіти не відповідають дійсності.

Він повідомив, що "дискусія, яка не перший рік триває в освітній спільноті з приводу термінів початку та завершення шкільного навчання, у жодному разі не передбачає повернення десятирічки".

Для мене є абсолютно зрозумілим, чому саме 12-річна система. Це загальноєвропейська тенденція, - написав Шкарлет, згадавши про свою "європейськість".

А щоби батьки не переживали, що їхні діти навчатимуться у школі мало не до 19 років, вже за кілька днів Шкарлет "порвав" інформаційний простір новою заявою про те, що  хоче, аби діти відвідували школу з п`яти років і розповів, як будуть навчатися такі першокласники. Шкарлет повідомив, що розуміє різницю між психофізичним розвитком дітей у п`ять і шість років, тому освітній процес п`ятирічок відрізнятиметься від загальноприйнятого.

Не йдеться про те, що діти в 5 років мають сісти за парти на 35 хвилин уроку. Натомість обговорюються нові форми здобуття знань та набуття компетентностей із подальшою зміною державних освітніх стандартів і програм, - пояснив в.о.міністра.

Єдине, що не пояснив Шкарлет, де він збирається брати гроші на цю реформу, бо ж бюджет і так порожній. А користувачі соцмереж порадили міністру не бути дріб`язковим і відправляти дітей до школи просто з пологового будинку. Принаймні, тоді можна хоч на дитсадках заощадити.

Зауважимо, що Шкарлет мабуть не знає, що в початковій школі уроки тривають не 35, а 40 хвилин, утім, навіщо йому такі дрібниці? Тому, знаючи Шкарлета можна упевнено сказати: "Скандали далі будуть!"