Слонів та ведмедів обкладають податками: чому зоопарки роками не можуть завезти нових тварин

В Україні немає законодавців, які б лобіювали інтереси зоопарків
Ексклюзив
Слонів та ведмедів обкладають податками: чому зоопарки роками не можуть завезти нових тварин
Миколаївський зоопарк (Фото: Богдан Головченко)
22 Листопада 2021, 15:46
читать на русском

120 років тому на першій в місті вулиці Адміральський в своєму домі молодий чиновник Микола Леонтович відкрив для публіки акваріум. Це потім він став “гласним” - депутатом міської ради по теперішньому, міським головою. Був виселеним із власного будинку, двічі репресованим й вбитим у тюрмі. С тих пір багато чого відбулось, але Зоопарк Миколаєва(так він зветься с 1937 року) працює для відвідувачів щодня. Парламент.ua завітав до одного з найбільших українських зоопарків. аби дізнатися, як живуть тварини та ті, хто про них дбає, у цей непростий для світу час.

Миколаївський зоопарк (Фото: Богдан Головченко)

Ми науково-просвітницький заклад, а не тюрма для тварин, птиць та риб вважає Володимир Топчий, директор Миколаївського зоопарку з 20-річним стажем. - Ми дуже не хочемо, щоб гості залишали наш парк із почуттям жалості до тварин.

Володимир Топчий (Фото: Вікіпедія)

Володимир Миколайович вимовив цю візію закладу, а я згадав історію, як повів в наш зоопарк редакторку впливового столичного видання. Спочатку вона пручалась, бо тільки була в Берліні у тамтешньому зоо:

Ну чим ти мене здивуєш в цьому вашому зоопарку?

Я був наполегливим. Через 4 години, коли всі карти памяті на фотоапаратах й телефонах були заповнені, а гостя попросила зняти її ще” з цим мішкою”, та біля вольєра шимпанзе, “вимолив” припинити вже я. І це було років 10 тому, коли ще не було жирафів та білих ведмедів…

Гасло зоопарку "Тільки нашими спільними зусиллями ми збережемо світ диких тварин" добре знають у Миколаєві, судячи зі статистики відвідувань, кожна міська сім'я щонайменше один раз на рік буває тут. Раді цілий рік відвідувачам та приїжджим із сусідніх міст Одеси, Херсона, Кривого Рогу. Туроператори обов'язково включають відвідування зоопарку до екскурсійної програми. Фіналісти конкурсу шкільних медіа щорічно приїжджаючи з усієї України до Миколаєва, обов'язково відвідують зоопарк.

Миколаївський зоопарк (Фото: Богдан Головченко)

Був у 2013-му році випадок, коли зоопарк “опинився” у пастці держказначейства. Не було коштів розрахуватись за корми. Директор у фейсбуці написав про цей прикрий факт тодішньому прем'єр-міністру, мовляв, тиграм згодую антилоп…

Далі відбулось наступне: з мерії та ОДА незадоволено запитували: “нащо ви таке пишете!?” А після Майдану на заклик про допомогу тисячі містян принесли в зоопарк різну їжу для свійських тварин та хижаків. Вся площа перед зоопарком, яка до речі тепер має ім'я засновника - Леонтовича, була заповнена тюками, мішками, ящиками. Ще й квитків на 200 тисяч гривень було куплено. Три місяці ми ще годували тварин тими дарами миколаївців. - згадує директор.

Миколаївський зоопарк (Фото: Богдан Головченко)

Зоопарк, мабуть, перший і єдиний миколаївський конвертований туристичний "магніт" як для українців, так і для гостей з-за кордону. Тим паче, що низка міжнародних путівників та довідкових баз для туристів відзначають Миколаївський зоопарк як об'єкт, обов'язковий для відвідування в Україні.

Отже, ми повинні будувати нові вольєри, які не можна навіть називати клітинами та створювати такі умови для звірів та птахів, щоб їм було комфортно. – упевнений Володимир Топчий. – Для цього потрібні гроші, причому постійно. Ми навчилися непогано заробляти, але цього мало. Не розумію, чому зоопарк, як заклад культури та дозвілля, є платником ПДВ, у всій Європі – зоосади та акваріуми звільнені від цього податку. А мита на живі експонати. Нонсенс.

Більшість тварин колекції зоопарку дісталась за різноманітними програмами обміну та захисту того чи іншого виду. Так 9 років тому в Миколаїв з Москви приїхала ще малою біла ведмедиця Зефірка, а 7 років тому з Чехії - молодий ведмідь Нанук. Вони створили гарну пару. Звірине подружжя було всі ці роки окрасою колекції та улюбленцями відвідувачів. Бачили б ви які “вистави” витворяли на очах публіки. Вереск малечі від бризок води з басейну, було чутно на всій 20 гектарній території парку.

Парі білих ведмедів було до вподоби в Миколаєві. Декілька років тому вони народили маленьку Сметанку. І це був великий успіх нашого зоопарку. В міжнародній програмі збереження білих ведмедів Миколаєву поставили “жирний плюс”. Але тепер тварини мають поїхати в інші звіринці, щоб створювати нові пари. Вже літом Нанук поїхав до зоопарку в Бельгію, а самку чекає Китай, але коли знімуть карантин. Поки, знову вагітна ведмедиця плаває в басейні миколаївського зоопарку. А співробітники чатують й готуються до пологів.

Утримання таких великих ссавців, як слони вимагає крім знань з годування та технології догляду, ще й витримування температурного режиму. Першого слона в Миколаєві “залишили” з індійського подарунка радянському прем'єру Хрущову. Було це на початку 60-х минулого сторіччя. С тих пір було новосілля слона в новому приміщенні, було й одночасно три слони. А було й пусто. Після реконструкції та процедури “скринінгу” від міжнародної організації зоопарків всієї системи догляду за тваринами, миколаївці отримали двох слонів. Все місто завдяки медіа та постам директора у фейсбуці спостерігали за  їх подорожжю в південноукраїнське місто. Вже два роки два самці досить мирно співмешкають у місцевому слоновнику, очікуючи на слоних...  

Гармонію та новий двоповерховий вольєр отримали нові улюбленці - жирафи. Багато відвідувачів тепер від входу біжать в найдальший куток парку, там збудовано новий жирафник, а в ньому пара довгошиїх. Він цікаво оздоблений й спеціально збудований саме під тварин з 3-х метровою шиєю.

Завершується будівництва найдавнішого довгобуду зоопарку “Острова звірів”. Цей великий об'єкт з багатьма вольєрами має відчинити двері до кінця року. 40 років тому при відкритті на новій території його не встигли збудувати. Зоопарк в Миколаєві будується не гірше за промислові об'єкти.

Миколаївський зоопарк (Фото: Богдан Головченко)

Окремого слова потребує якість роботи сьогоднішньої команди Миколаївського зоопарку із засобами масової інформації. Мало того, що цілий рік різноманітні телекоманди з десятка міст знімають свої популярні програми про тваринний світ, так і просто інформації для преси в зоопарку завжди достатньо. Тут серйозно та регулярно проводять різноманітні свята за участю братів наших менших.

Ті ідеї насамперед – освіти, які заклав засновник зоопарку Леонтович, через 120 років живі. Вчителі біології та зоології середніх шкіл міста фіксують факт, що міські школярі значно краще підготовлені з предметів, у тому числі завдяки зоопарку.

Серед миколаївців практично немає байдужих до зоопарку. Ставлення до живої природи виховується, у тому числі тоді, коли малюки на подвір'ї молодняку ​​"Дідова хата", гладять кізочок та кроликів і обережно розглядають шиплячого індика. Споглядаючи галявини живих квітів та скульптури казкових героїв. А ще – випускаючи молодих птахів навесні. Ну а повернувшись додому, з комп'ютера заглянув на сайт зоопарку, можна клікнувши, погодувати дивовижного суриката, якого в житті можна не зустріти!

Миколаївський зоопарк (Фото: Богдан Головченко)

Щастить миколаївцям, вони можуть заглянути до зоологічного саду шість разів на тиждень! Але тут раді всім гостям, особливо дітям. Квитки давно можна придбати дистанційно на ту дату, коли вам зручно. Для організованих груп є де залишити автобус, та поїсти. Працюють професійні гіди по колекції зоопарку. Кожної пори року в цьому парку Миколаєва приємно просто прогулюватись, відпочиваючи від метушні. 

Миколаївський зоопарк по праву вважається найкращим зоопарком України. У ньому зібрано унікальну та різноманітну колекцію тварин. І він єдиний серед зоопарків України займається міжнародною діяльністю. Вже не один рік він представляє Україну в Європейській Асоціації Зоопарків та Акваріумів (ЕАZA). Володимир Миколайович Топчий є персональним членом CBSG (Міжнародної спілки фахівців зі збереження рідкісних видів). Але, мабуть, найголовніше, що він віддав зоопарку понад 40 років свого життя, прийшовши колись сюди вперше як юннат. Без любові до тварин та природи, не вдалося б за двадцять останніх років його керівництва зоопарком, утримати таку високу планку не лише в нашій країні, а й на міжнародному рівні. Адже членство у Європейській Асоціації – не лише "еполети", а й можливості. Зокрема, розширюються обрії обміну тваринами, участь у науковій діяльності, набуття досвіду у фахівців європейських зоопарків. На жаль, були випадки, коли з цієї престижної організації виключалися деякі українські зоопарки. Миколаївський зоопарк зараз готується до планової перевірки EAZA, яка проходитиме найближчими місяцями. Представники трьох країн перевірятимуть діяльність зоопарку за всіма міжнародними стандартами. Відбудеться так званий "скринінг". Перевіряючих цікавить усе: і зміст, і годування, і фінансова діяльність, і науково-просвітницька робота та багато іншого.

Не хотілося б вдарити обличчям у багнюку, - поділився думками директор зоопарку. - Крім іншого для нас важливий і імідж, і репутація, напрацьована роками.

Хоча у Миколаївському зоопарку до перевірок уже звикли. Наприклад, позаминулого року їх було – 32, минулого – 17. Хоча, на думку Володимира Миколайовича Топчого, мало кого в нашій країні по-справжньому хвилює, як виживають сьогодні зоопарки. Як не просто доводиться працювати у сучасних економічних умовах. В Україні сьогодні вісім зоопарків загальнодержавного значення. І проблеми у всіх одні й ті самі. Основна полягає в тому, що досі в нашій країні немає закону про зоопарки, який би чітко регламентував діяльність, роз'яснював термінологію. Такі закони, за словами Топчого, є і в Чехії, і в Німеччині, і в Голландії, і в Молдові. Чому його немає у нашій країні? Нема кому написати? Чи немає людей, які б лобіювали інтереси зоопарків?

А проблем у роботі досить багато. Жахлива ситуація із отриманням дозволу на ввезення тварин з інших країн. Нікого не хвилює, що ми займаємося порятунком рідкісних видів, – розповідає Володимир Топчий. – Для того, щоб нам ввезти навіть, скажімо, звичайну курку з тієї ж Чехії ми маємо отримати спеціальні ветеринарні дозволи у чотирьох інстанціях, причому на будь-якому етапі нам можуть відмовити. А часом це може розтягнутися невідомо на скільки. Поки отримуєш одну довідку – в іншої вже минув термін її придатності. Але навіть коли ти отримаєш усі дозволи, тобі може відмовити міністерство екології через спеціальний сертифікат.

Ще декілька років тому могли з'явитися у Миколаївському зоопарку рідкісні тварини такини, відкриті вченими менше ніж сто років тому. У такої надзвичайний зовнішній вигляд - така собі суміш ведмедя і козла. До речі, у Китаї цей звір визнаний національним надбанням. За словами директора зоопарку Володимира Миколайовича Топчого, самку мали доставити з Ризького зоопарку, а самця – з Таллінна за європейською програмою розведення рідкісних видів. У зоопарку підготували для цього сімейства спеціальний вольєр. І уявіть собі, що переговори щодо транспортування такинів із різними дозвільними службами в нашій країні затяглися на два роки. Ось уже сила бюрократичної машини! Кому це в Європі цікаво чекати та утримувати тварин своїм коштом, доки у Миколаєві отримають дозволи на ввезення? Наприклад, у тій же Чехії всі необхідні папери та довідки зоопарки одержують протягом одного місяця. Проблем щодо обміну тваринами не виникає. У нас заважає в роботі багатоступінчастість та безліч інстанцій, бюрократизм та формалізм. Крім того, багато законодавчих інструкцій та документів, які стосуються діяльності зоопарків, у нас не стикуються, суперечать один одному. Багато проблем виникає з митницею, яка зобов'язує зоопарки нашої країни оцінювати тварин, які отримують, наголошую безкоштовно (!!!) за європейськими програмами, і сплачувати при цьому податки. Той же білий ведмідь коштує “шалених грошей”, та його ніде не купиш...

На зоопарк дивляться, як на звичайне комерційне підприємство, яке ввозить із метою наживи меблі чи косметику, – обурюється Володимир Миколайович. – Сьогодні ми є комунальним підприємством із частковим фінансуванням з держбюджету. На жаль, фінансування закриває лише  основні потреби зоопарку – зарплата працівникам, корми, комунальні платежі. Територія зоопарку понад 18 гектарів, у колективі – 240 співробітників. Працюємо не тільки для містян, але й як методичний центр для колег з усієї України. Ми навіть спеціальні приміщення зробили для людей, які приїздять на стажування до нас. Місцеві депутати майже всі в нас бували, чекаємо народних депутатів хоч всім складом, хоч фракціями та групами...

Нашу розмову з директором перервали виробничі питання. Мозолі у верблюда, “закінчились” щеплені зоотехніки, ще щось хочуть постачальники… Такий гармидер із тварин, риб, птиці й людей кожен день, 120 років поспіль. А у великої родини тигрів є кожного дня вдосталь м'яса.

Читайте також