Вибори ректора "Могилянки": чому дійшло до третьої спроби

У Національному університеті “Києво-Могилянська академія” вже понад рік не можуть обрати ректора. 4 грудня за наказом тимчасового виконувача обов’язків міністра освіти та науки Сергія Шкарлета оголосили конкурс на заміщення посади ректора вишу… вже втретє.

Хто був попереднім ректором

Після того, як у лютому 2014 року ректор Києво-Могилянської академії Сергій Квіт став міністром освіти та науки, виш очолив декан факультету правничих наук Андрій Мелешевич.

Андрій Мелешевич. Фото: НуКМА

Він також є професором кафедри державно-правових наук. Крім того, у 2010 році він був виконувачем обов’язків першого віцепрезидента “Могилянки”.

Ще до проголошення Незалежності України у 1984-1989 роках Мелешевич працював стажером, помічником прокурора, старшим помічником прокурора Ленінградського району м. Києва, а також прокурором та старшим прокурором слідчого управління прокуратури Києва.

Наразі він є одним з основних претендентів на посаду ректора.

Хто балотується на керівну посаду в “Могилянці”

У другому турі виборів, які відбулись у лютому, перемогу здобув попередній ректор Андрій Малашевич.

Однак вже у листопаді за результатами другого туру виборів перемогу здобула деканка факультету економічних наук Олександра Гуменна.

Вона є експерткою з питань креативної економіки та креативного менеджменту, інноваційного розвитку підприємств та його маркетингового забезпечення.

Олександра Гуменна. Фото: НуКМА

У лютому друге місце зайняла деканка факультету гуманітарних наук Марина Ткачук.

Ткачук - історик філософії, докторка філософських наук, а також професорка кафедри філософії та релігієзнавства.

Крім того, у листопаді серед кандидатів також була віцепрезидентка з наукової роботи та інформатизації Тетяна Ярошенко.

Вона має звання кандидат історичних наук, а за сумісництвом працює доцентом кафедри книгознавства та бібліотекознавства Київського національного університету культури та мистецтв.

Який результат перших двох спроб обрати ректора

Ще 11 жовтня 2019 року за наказом тодішньої міністерки освіти та науки Зоряни Скалецької оголосили конкурс на зайняття посади ректора НаУКМА. Тож 5 лютого 2020 року відбувся перший тур у якому взяли участь п’ятеро учасників. Оскільки жоден з кандидатів не набрав понад 50% голосів від загальної кількості виборців, 12 лютого відбулось голосування вже за дві кандидатури, однак визначити переможця знову не вдалось.

Як пояснив у коментарі Парламент.UA представник студентства у Вченій Раді НаУКМА Гліб Кузьменко, така ситуація виникла через положення статті 42 закону “про вищу освіту”, згідно з якими МОН укладає контракт з тим кандидатом, який набрав понад 50% голосів від усіх, хто має право голосувати, а не від тих хто справді взяв участь у голосуванні.

У лютому переміг Андрій Малашевич, який набрав близько 45% від тих, хто може голосувати. Після дискусій на Вченій раді університет почав листуватись з МОН, щоб організувати нові вибори. У відомстві, яке тоді очолювали Новосад і Стадний, відмовились перезапускати процес, а також відмовились укладати контракт з Малашевичем, посилаючись на те, що такі випадки не передбачені законом, - сказав Кузьменко.

Так у квітні МОН повідомило, що чекає від НаУКМА або проведення третього (четвертого тощо) туру виборів з учасниками другого туру “до досягнення результату, який дозволить Міністерству укласти контракт із переможцем”, або ж прийняття рішення про визнання проведених у лютому виборів такими, що не відбулися.

За словами Кузьменка, за кілька місяців, у серпні, вже нове керівництво таки оголосило повторні вибори на листопад. 11 листопада відбувся перший тур за участі трьох кандидатів, а 19 листопада - другий.

Там відбулося фактично те ж саме. Цього разу у другому турі перемогла Олександра Гуменна. Вона набрала близько 32% і контракт з нею також не підписали, - сказав він.

Представник студентства зауважив, що на виборчий процес також повпливала пандемія. Якщо у лютому, коли COVID-19 не добрався до України, явка у другому турі була під 90%, а вже у листопаді - близько 60%.

Фото: НуКМА

Чи є вихід із ситуації з обранням ректора НуКМА

Як розповів Кузьменко, спочатку виш спробував вийти із ситуації саме призначенням повторних виборів, однак це не дало результату. Також було обговорення про необхідність об’єднання навколо однієї кандидатури.

Наразі вже існує ініціативна група з представників студентського самоврядування та аспірантів, докторантів, яка ініціювала певні дискусії на Вченій раді. Загалом ми просуваємо ідею поправок до закону “про вищу освіту”. Перша - це виправити помилку, яка не дозволяє аспірантам голосувати. А друга - це власне прибрати вимогу про 50% від усіх, хто може голосувати, - розповів представник студентства.

За його словами, щодо аспірантів вдалось досягнути порозуміння. Однак, що стосується виборчого порогу, то наразі тривають дискусії, як саме змінити законодавство.

Водночас Кузьменко підкреслив, що зважаючи на інституційну міцність вишу, відсутність керівника вже понад рік, хоча й має негативні сторони, але не є критичною.

Якщо дивитись у стратегічній площині, обираючи ректора, спільнота також обирає план свого розвитку. Це також ще й психологічний момент. Нам зараз дуже необхідно побачити, що наше рішення, наш вибір може бути реалізований. Врешті решт, ми не можемо кожні декілька місяців проводити вибори. Це відволікає. Також це витрата ресурсів, перед усім сил, - резюмував він.

Наразі тимчасовим виконувачем обов’язків президента НаУКМА є віцепрезидент з науково-педагогічної роботи Василь Ожоган.

Повторні вибори ректора заплановані на 18 березня 2021 року.

Нещодавно також відбулись вибори ректора Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Про це детальніше читайте у матеріалі Парламент.UA: Впевнено лідирує: що відомо про головного претендента на посаду ректора КНУ