Зеленський та Разумков хочуть скасувати "нікчемне" рішення КСУ: чи є шанси

Під загрозою опинилося не лише антикорупційне законодавство, а і конституційний лад
Ексклюзив
Зеленський та Разумков хочуть скасувати "нікчемне" рішення КСУ: чи є шанси
Конституційний Суд України (фото: КСУ / Facebook)

Минулого вівторка, 27 жовтня, Конституційний суд на закритому засіданні визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність для чиновників та суддів за подання свідомо неправдивих відомостей у декларації. Також своїм рішенням суд фактично закрив доступ до електронних декларацій чиновників, а НАЗК (Нацагентство з питань запобігання корупції - Ред.) позбавив ключових повноважень.     

Розв'язати так звану "конституційну кризу" взявся президент Володимир Зеленський. Ініціатива, яку він запропонував, сколихнула суспільство. Не підтримала його навіть власна партія. Свій варіант подолання кризи паралельно запропонував спікер парламенту Дмитро Разумков, подавши свій проєкт закону. До обох документів є чимало питань, "Парламент.UA" розібрався, чим вони відрізняються та які мають шанси на ухвалення.

Законопроєкт Зеленського про Конституційний суд

Главі держави, очікувано, рішення суду стало не до вподоби. Він його назвав "змовою старих еліт і олігархів проти президента і країни". Перше, що він зробив, — скликав термінове  засідання Ради нацбезпеки, щоб там визначити "заходи невідкладної реакції держави на нові загрози та виклики національній безпеці й обороні країни". Там, зокрема, вирішили якимось чином відновити публічний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій.

І чи не одразу ж після цього Зеленський вніс до Верховної Ради, як невідкладний, законопроєкт "Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства" (№4288). Фактично президент запропонував депутатам припинити повноваження чинного складу КС та визнати його рішення "нікчемним" (що не створює правових наслідків), бо, мовляв, судді ухвалили його в умовах реального конфлікту інтересів.

Володимир Зеленський

Володимир Зеленський Фото: Офіс президента

Метою законопроєкту президента України є забезпечення дотримання конституційного ладу в Україні та недопущення узурпації влади суддями Конституційного суду України, пояснив адвокат ЮК L.I.Group Юрій Моісеєв. Водночас він наголошує, що жодною нормою КУ не встановлено механізм припинення повноважень усього складу суду, що запропонував гарант у законопроєкті. Ба більше, процедура припинення повноважень суддів КСУ суперечить ст. 149-1 КУ, а відтак буде такою, що суперечить Конституції, якщо закон ухвалить парламент.

Таким чином, шляхом ухвалення запропонованого законопроєкту неможливо звільнити всіх суддів КСУ, а також ним порушується принцип верховенства права, — зазначив адвокат.

Рішуче проти законопроєкту Зеленського виступив глава Венеційської комісії Джанні Букіккіо та представники Євросоюзу. Тому що ані президент, ані Верховна Рада не мають повноважень звільняти суддів Конституційного суду. Судді можуть звільнитися лише за власним бажанням чи станом здоров'я. Такі дії є грубим порушенням Конституції та законів України.

"Проєкт президента є не просто неконституційним, його можна сприймати як посягання на конституційний лад, — зазначив Аналітик "Центру спільних дій" Олег Савичук, — Президент пропонує звільнити суддів Конституційного Суду і просто вдати, наче рішення зі скасування електронних декларацій не було. Але Конституція прямо зазначає, що рішення Конституційного Суду потрібно виконувати, а суддів — звільняти лише за визначеними підставами".

Наслідки ухвалення законопроєкту Зеленського

Чим обернеться Україні ухвалення цього закону, неважко передбачити. Зокрема, може з'явитися залежний від президента Конституційний суд. Навряд чи у такому випадку можна буде сподіватись на належну роботу нових суддів, якщо їх у будь-який момент можна буде звільнити.

Конституційний Суд України, КСУ

Конституційний Суд України (фото: КСУ / Facebook)

Крім того, як вважає Олег Савичук, може статися чергова "конституційна криза", наслідки якої вистрелять у будь-який момент. За його словами, не буває просто політичних рішень, як пропонують трактувати пропозицію президента.

Зміни до Конституції у 2004 році, звільнення керівників державних органів у неконституційний спосіб тощо — це все теж були політичні рішення. Але страждають від цього громадяни. Конституційний суд цілком мав підстави у 2010 році визнати неконституційними зміни до Конституції 2004 року, а суди  — поновлювати на посадах неналежно звільнених чиновників, — зазначив він.

Також ухвалення цього закону може відкрити "скриньку Пандори" і дозволити надалі ухвалювати аналогічні політичні рішення. Про правову державу у такому разі говорити буде неможливо.

Однак бити на сполох зарано. Експерти наголошують, що Верховна Рада не планує ухвалювати цей законопроєкт — за нього немає голосів. Профільний комітет досі так і не розглянув його на своєму засіданні, та й у публічній площині висловилося доволі багато народних депутатів (включно із депутатами "Слуги Народу") про невідповідність Конституції запропонованого законопроєкту.

Детальніше про можливі наслідки ухвалення проєкту закону ініційованого Зеленським читайте у матеріалі "Парламент.UA": Державний колапс: чим небезпечний законопроєкт Зеленського про КСУ

Законопроєкт Разумкова про Конституційний суд

Після критики ініціативи гаранта понад 200 депутатів підписалися під зверненням, в якому вимагають від суддів піти у відставку добровільно. Така заява може бути розцінена як тиск на суд, вважає кандидат економічних наук Олександр Хмелевський, а за втручання у діяльність суду передбачена кримінальна відповідальність.

Увечері 2 листопада група народних депутатів кількох фракцій на чолі з головою Верховної Ради Дмитром Разумковим зареєстрували законопроєкт №4304, яким пропонується відновити права НАЗК. Зокрема, хочуть надати право одержувати в установленому законом порядку за письмовими запитами від держорганів, органів влади Криму, органів місцевого самоврядування інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для виконання покладених на нього завдань. Фактично вони пропонують механізм повернути е-декларування в первісному вигляді (навіть без виключення для суддів), а вже потім у нормальному режимі міняти закон через два місяці.

Голова ВРУ Дмитро Разумков та президент України Володимир Зеленський

Голова ВРУ Дмитро Разумков та президент України Володимир Зеленський (Фото: УНІАН)

Проте Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради визнало цей законопроєкт антиконституційним.

Експерт Олександр Хмелевський наголошує, що, згідно з Конституцією України, висновки та рішення КСУ є остаточними та не можуть бути оскаржені чи скасовані. Крім того, закони чи їхні окремі положення, які були визнані неконституційними, втрачають свою чинність з дня рішення Конституційного суду. Ані Верховна Рада, ані президент не можуть скасовувати чи не виконувати рішення Конституційного суду.

Ініціатива спікера та інших депутатів, у тому вигляді, у якому його подали, не спрацює, вважає аналітик Олег Савичук, бо, мовляв, неможливо просто так відновити дію норм, які Конституційний суд визнав неконституційними.

Державні органи можуть просто відмовитись їх виконувати. Для того, щоб скасовані норми продовжили діяти, необхідно принаймні подати їх під іншою нумерацією. Це дасть додатковий час для уряду та депутатів напрацювати новий проєкт з дотриманням вимог Конституційного суду, — пояснив він.

Наслідки ухвалення законопроєкту Разумкова

Ініціатива глави парламенту дійсно має шанси бути ухваленою. Комітет з питань антикорупційної політики рекомендував його до включення в порядок денний, а проєкт Зеленського — навіть не розглядав. Рекомендацію профільний комітет надав фактично проігнорувавши зауваження науково-експертного управління Ради.

Оцінюючи його зміст і сутність, можу зробити висновок, що у разі набрання ним чинності, хоча і формально, будуть поновлені норми, визнані неконституційними, але фактично вони залишатимуться такими, що суперечать Основному закону. Знову ж таки, повертаємося до порушення принципу верховенства права, як і у випадку із законопроєктом президента, — зазначив адвокат Юрій Моісеєв.

Як наслідок, будь-які порушення прав, які виникатимуть у майбутньому на підставі "поновлених норм" мають перспективу бути захищеними Європейським судом з прав людини, що матиме для держави Україна вкрай негативні наслідки не лише політичного, але і майнового характеру.

Конституційний Суд України, КСУ

Конституційний Суд України (фото: КСУ / Facebook)

Різниця між законопроєктами Зеленського і Разумкова

Обидва законопроєкти — Зеленського і Разумкова — передбачають відновлення дії статей "Закону про запобігання корупції" та Кримінального кодексу, які були визнані Конституційним судом неконституційними. Законопроєкт Зеленського, крім того, припиняє повноваження складу Конституційного суду та призначає вибори суддів.

Експерти сходяться на думці, що обидва законопроєкти порушують Конституцію та закони України. Принцип незалежності судової гілки влади є фундаментальним у демократичній державі. Важко навіть уявити, що в США чи Європі президенти та депутати розганяли б Конституційний суд або скасовували його рішення.

"Ухвалення будь-якого із законопроєктів означатиме руйнування правової системи України та відкриває шлях силового протистояння в суспільстві. Виходом із ситуації є припинення конфлікту між гілками влади та виконання рішень Конституційного суду. Для цього депутатам потрібно привести положення законів у відповідність до Конституції", — підсумував Олександр Хмелевський.