Державний колапс: чим небезпечний законопроєкт Зеленського про КСУ

Минулого тижня Конституційний суд, за поданням 47 депутатів із фракцій "Опозиційна платформа - За життя" та "За майбутнє", визнав неконституційними окремі положення Закону України “Про запобігання корупції” та статтю 366-1 Кримінального кодексу України, яка визначала покарання за декларування неправдивої інформації.

У Національному агентстві із запобігання корупції наголосили, що щонайменше у двох суддів КСУ при прийнятті цього рішення був конфлікт інтересів, оскільки щодо них відбувалися перевірки саме за статтею 366-1.

Таке рішення спровокувало в Україні глибоку політичну кризу та викликало купу запитань та невдоволення з боку суспільства та влади.

Детальніше про ситуацію читайте у матеріалі "Парламент.UA": КСУ проти всіх: що тепер буде з е-декларуванням.

Реакція суспільства

У п’ятницю, 30 жовтня, під будівлею суду у Києві відбулась акція на знак протесту проти скасування антикорупційної реформи. Під час мітингу, учасники вимагали від суддів КСУ подати у відставку, та закидали територію перед судом димовими шашками та презервативами.

Варто зауважити, що згідно з українським законодавством, а саме відповідно до ст. 149¹ Конституції України існує певний перелік підстав для припинення повноважень суддів КСУ.

Так, повноваження судді КСУ припиняються у разі:

• закінчення строку його повноважень;
• досягнення ним сімдесяти років;
• припинення громадянства України або набуття ним громадянства іншої держави;
• набрання законної сили рішення суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним;
• набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього за вчинення ним злочину;
• смерті судді КСУ.

Учасники акції протесту також символічно принесли під КСУ для суддів, які голосували за таке рішення, валізи та спільний “квиток до Ростова”.

Реакція президента

Наступного дня після публікації рішення Конституційного суду президент Володимир Зеленський скликав засідання Ради національної безпеки та оборони.

За результатами засідання Офіс президента направив на розгляд Верховної Ради як невідкладний проєкт закону “Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства” (№ 4288).
Законопроєктом пропонується:

• визнати неправосудним (нікчемним) Рішення Конституційного Суду України № 13-р/2020 у справі № 1-24/2020(393/20) як таке, що прийняте у приватних інтересах суддів Конституційного Суду України, є свавільним та необґрунтованим, суперечить принципу верховенства права та заперечує європейський та євроатлантичний вибір Українського народу;
• забезпечити безперервність дії норм Кримінального кодексу України, Закону України "Про запобігання корупції" незалежно від ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020 у справі № 1-24/2020(393/20);
• припинити повноваження складу Конституційного Суду України, що діяв у приватних інтересах та всупереч інтересам народу, який є носієм влади та єдиним джерелом суверенітету;
• забезпечити добір та призначення суддів Конституційного Суду України у порядку, встановленому Конституцією України та Законом України “Про Конституційний Суд України”.

У пояснювальній записці до законопроєкту процитовано ст. 8 Конституції (забезпечення необхідності дотримання верховенства права), а важливість його прийняття обґрунтована “необхідністю забезпечити збереження європейського та євроатлантичного вибору українського суспільства, дотримання принципу верховенства права конституційними органами”.

На думку Зеленського, прийняття цього закону сприятиме:

• забезпеченню дотримання конституційного ладу в Україні;
• забезпеченню незворотності європейського та євроатлантичного курсу України, закріпленого Конституцією України;
• забезпеченню національної безпеки України;
• забезпеченню дієвого та ефективного запобігання корупції в органах державної влади,
  органах місцевого самоврядування, підвищення доброчесності публічних службовців;
• зміцненню авторитету України на міжнародній арені.

На сайті парламенту вказано, що наразі президентський проєкт закону перебуває на розгляді комітету Верховної Ради з питань правової політики. У фракції “Слуги народу” сподіваються, що парламент зможе розглянути законопроєкт вже у вівторок, 10 листопада.

З урахуванням того, що серед можливих причин звільнення суддів КСУ немає такої підстави, як прийняття Верховною Радою закону за ініціативи президента, такий проєкт є нічим іншим, як порушенням норми основного закону - Конституції.

Водночас представник президента у Конституційному суді Федір Веніславський стверджує, що законопроєкт Зеленського “повністю відповідає цінностям, закріпленими в Конституції”.

Після того, як Зеленський подав законопроєкт до ВР, голова Конституційного суду Олександр Тупицький заявив, що хоче зустрітися з президентом з метою врегулювання конституційної кризи в країні.

Президент не виключив варіант дострокового припинення повноважень Верховної Ради у разі, якщо депутати не підтримають його ініціативу. Однак, рішення про розпуск парламенту може бути оскаржене у Конституційному суді.

Що думають про законопроєкт Зеленського за кордоном

31 жовтня лідер фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Давид Арахамія заявив, що рішення про оновлення КСУ підтримав Європейський парламент.

Водночас голова Венеційської комісії Джанні Букіккіо та президент GRECO (орган Ради Європи з антикорупційного моніторингу) Марін Мрчела застерегли Україну від порушення Конституції при прийнятті президентського проєкту закону.

Порушення Конституції, навіть якщо це, можливо, вчиняється з поважної причини, не може призвести до культури конституціоналізму та поваги верховенства закону. Ефективна боротьба з корупцією та повага незалежності судової влади та верховенства права повинні йти рука об руку, - йдеться у листі до голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова.

Крім того, у посольстві США в Україні наголосили, що міжнародні партнери закликають українських політиків об'єднатися і знайти розв'язання ситуації, пов'язаної з рішенням КСУ.

З дедалі більшою стурбованістю США, Велика Британія, Канада, ЄС, Японія та Німеччина стежать за останніми подіями, пов'язаними з рішенням Конституційного суду. Ми закликаємо усі сторони об'єднатись у діалозі, прийняти цей виклик та знайти рішення кризи, - йдеться у повідомленні посольства.

У чому проблема президентського законопроєкту

Як зазначив керуючий партнер АО "Донець і партнери", член Ради відділення Асоціації правників України у Харківській області Артем Донець у коментарі “Парламент.UA”, законопроєкт Зеленського не може бути прийнятий Верховною Радою України, адже повністю суперечить Конституції України та іншим законам України, які є чинними.

Стаття 147 Конституції України проголошує, що Конституційний Суд України розв’язує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених цією Конституцією випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до цієї Конституції. Діяльність Конституційного Суду України ґрунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, гласності, обґрунтованості та обов’язковості ухвалених ним рішень i висновків, - сказав він.

Юрист також нагадав, що відповідно до Конституції, рішення та висновки, ухвалені Конституційним судом, є обов’язковими, остаточними та не можуть бути оскаржені.

Іншими словами – не можливо скасувати рішення Конституційного Суду України прийняттям закону. В той же час, прийняття вказаного законопроєкту є прямим порушенням принципу верховенства права та юридичної визначеності, що закріплено Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, - підкреслив Донець.

Він також згадав про підстави та порядок звільнення з посади судді КСУ, про які йдеться вище.

Слід зауважити, що рішення про звільнення судді Конституційного Суду України приймається самими суддями на спеціальному пленарному засіданні. Натомість, у зазначеному нормативному положенні немає жодної згадки про те, що суддя Конституційного Суду України, може бути звільнений з посади прийнятим законом України, - наголосив він.

Донець резюмував, що ухвалення законопроєкту парламентом “не тільки призведе до порушення Конституції України, а й буде слугувати свідченням того, що принцип верховенства права в Україні проголошено тільки “на папері” та значно віддалить процес інтеграції з Європейським Союзом”.

Своєю чергою, голова Комітету з конституційного права Асоціації правників України Микита Жуков звернув увагу, що відповідно до ст. 68 Конституції України, будь-який закон, яким би він не був, є необхідним для його виконання.

Тож, навіть якщо Закон є явно неконституційним, він все одно підлягає виконанню. Виключенням є лише окремі випадки, передбачені процесуальними кодексами, коли суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії, - зазначив він.

Таким чином, за словами правника, після набуття чинності закону, він буде мати правові наслідки та буде мати статус загальнообов’язкового, навіть якщо він містить у собі явно неконституційні положення.

Однак, надалі, у випадку прийняття відповідного законопроєкту, не складно буде зібрати підписи 45 народних депутатів України для подальшого звернення до Конституційного Суду України (нехай і нового складу) за для визнання такого Закону неконституційним, - додав Жуков.

Юрист серед основних загроз запропонованого Зеленським проєкту назвав узурпацію влади президентом, “що потягне за собою порушення балансу існування та функціонування гілок влади”.

Законопроєкт є ніщо інше як втручання у незалежність Конституційного суду України та спроба узурпації влади. У випадку прийняття даного законопроєкту про жодну незалежність суддів і про авторитетність судового рішення і говорити не можна. Оскільки, прийняття даного законопроєкту закладе небезпечний прецедент, відповідно до якого, кожне судове рішення, яке не буде задовольняти вимоги чи відповідати очікування певної гілки влади, можна буде скасувати в неконституційний спосіб, - підкреслив Жуков.

Єдиним можливим і законним способом розв’язання проблеми юрист вважає розробку та прийняття “відповідних законодавчих змін, направлених на реалізацію рішення Конституційного Суду, повернення наявних механізмів запобігання корупції, водночас вже у тій формі, яка точно не буде суперечити Конституції України”.

Водночас єдиним можливим способом “перезавантаження” Конституційного Суду України, у випадку такої необхідності, звичайно, є проведення відповідного конкурсу, однак аж ніяк не "ручне" звільнення суддів у неконституційний спосіб, - наголосив Жуков.

Член Асоціації правників України, партнер юридичної компанії “Колегіум” Ростислав Пазина розповів, які він бачить виходи із політичної кризи, спровокованої рішенням КСУ.

Українські спецслужби (з допомогою іноземних) повинні законно опублікувати все, що мають на суддів КС, їх родини та близьких "неродичів", і про активи. Це буде адекватно. Вимкнути завтра їм фінансування і світло, і тепло - теж правильно. Звільнити всіх працівників апарату за власним бажанням під будь-яким тиском - правильно. Ефективно вдарити по основах, - вважає юрист.

Він підкреслив, що спроби вплинути на ситуацію через парламент - “навряд законно та ефективно”.

Тож, юристи сходяться на думці, що визнати “нікчемними” рішення та висновки КСУ, які є обов’язковими, остаточними та не можуть бути оскаржені, не дозволяє українське законодавство.

Крім того, пропозиція припинення повноважень у запропонованому проєкті суперечить Конституції та може створити в Україні прецедент щодо свавільного прийняття рішень в обхід норм основного закону.

Проте, рішення щодо антикорупційного законодавства, яке ухвалив КСУ, також несе загрозу національній безпеці України.