КСУ проти всіх: що тепер буде з е-декларуванням

КСУ вважає кримінальну відповідальність за декларування неправдивої інформації надмірним покаранням
Ексклюзив
КСУ проти всіх: що тепер буде з е-декларуванням
Конституційний суд. Фото: УНІАН

Не встигла Україна оговтатись після виборчих перегонів, аж 27 жовтня Конституційний суд України визнав незаконним покарання за неправдиве декларування. Тепер доступ до електронних декларацій, у які чиновники були зобов’язані заносити інформацію про свої статки, закрили не тільки для звичайних громадян, а й для Національного агентства з запобігання корупції.

Треба зауважити, що подання щодо “неконституційності” декларування подали 47 депутатів із фракцій "Опозиційна платформа - За життя" та "За майбутнє".

У поданні на майже 80 сторінок вони висловили претензії до низки повноважень антикорупційних органів, та відповідальності за корупційні діяння.

Так, КСУ прибрав статтю закону щодо відповідальності за корупційні та пов’язані з корупцією порушення, тобто можливість притягнути до кримінальної та адміністративної відповідальності корупціонерів.
Також судді визнали неконституційними повноваження НАЗК як такі, що шкодять незалежності судової гілки влади зі сторони виконавчої.

Після цього рішення, НАБУ та НАЗК забили на сполох. Крім того, соцмережі вибухнули обуренням.

Судді Конституційного Суду дозволили чиновникам легалізувати хабарі за усі роки від Революції Гідності та приховувати незаконно набуте майно. Тепер чиновники можуть купляти вілли, замки чи інші дорогі речі, які не вписуються у їхні офіційни доходи або легалізовувати набуті раніше та не перейматися за покарання, бо судді КСУ дали їм індульгенцію, – заявив голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін.

Про реакцію українців та антикорупційників ви можете прочитати у нашому матеріалі “Судді КС поводяться як терористи - реакція соцмереж на скасування е-декларування.

Що ж за рішення КСУ

Більша частина тексту рішення Конституційного суду присвячена обґрунтуванню, чому судова гілка влади має бути незалежною і як цьому суперечать повноваження НАЗК, що представляє виконавчу владу.

Щодо ж самої статті про декларування неправдивої інформації судді КС вважають, що подання неправдивої декларації або ж неподання її взагалі, "хоч і свідчать про порушення вимог антикорупційного законодавства, однак такі діяння не здатні заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству чи державі" у таких обсягах, щоб вважати це кримінальним злочином.

Саме тому КСУ вважає кримінальну відповідальність за декларування неправдивої інформації надмірним покаранням.

Варто зазначити, що згідно з українським законодавством, рішення КС є обов'язковим, остаточним та його не можна оскаржити.

Як відреагували інші гілки влади

Одним з перших на дії Конституційного суду відреагував віцеспікер Верховної Ради Руслан Стефанчук.

У різні часи Конституційний Суд України "відзначався" то третім строком Кучми, то скасуванням кримінальної відповідальності за незаконне збагачення. Однак те, що сталося сьогодні, — це дно як із юридичного, так і з людського погляду, - підкреслив він.

Більш стриману позицію проявив голова парламенту Дмитро Разумков (досьє). Він зауважив, що “парламент і президент швидко відреагують на ситуацію”.

Думаю, буде достатньо швидкою реакція як з боку парламенту, так і з боку президента, і ми будемо вирішувати, найімовірніше, на законодавчому рівні, доопрацьовувати ті механізми, які є сьогодні, для того щоб ця система продовжувала працювати. Ми будемо це у достатньо швидкому режимі вирішувати, тому що дозволити собі сьогодні її зруйнувати не може ні влада, ні держава в цілому, - зазначив спікер.

Партія “Голос” оприлюднила заяву, у якій закликала парламент невідкладно ухвалити низку законів:

  • Повернути робочу систему декларування, контрольні функції НАЗК та відкрити реєстр електронних декларацій, винісши питання суддів в окремий розділ Закону “Про запобігання корупції”;
  • Передбачити окремі особливості антикорупційного контролю суддів в окремому розділі Закону “Про запобігання корупції”;
  • Посилити адміністративну відповідальність — внести у Кодекс України про адміністративні правопорушення додаткові види санкцій за корупційні правопорушення та збільшити чинні штрафи;
  • Повернути до Кримінального кодексу статтю про умисне неправдиве декларування у новій редакції.

П’ятий президент, лідер партії "Європейська Солідарність" Петро Порошенко (досьє) поклав відповідальність за руйнування антикорупційної інфраструктури на президента Володимира Зеленського.

Інша відповідь – глибша. Показово, що до ключових рішень у цьому напрямку дотичні відверто проросійська ОПЗЖ, з якою "Слуги" планують формувати коаліцію не лише на місцях, та олігархічна партія "За майбутнє". Коломойський давно говорить, що Україні слід повернутися до сфери російського впливу. Отже, зрозуміло, чому саме їхні представники є авторами подань. І це вже геополітика, – вважає Порошенко.

Своєю чергою, у зв’язку з подією президент Володимир Зеленський (досьє) скликав засідання Ради національної безпеки та оборони. На початку засідання він наголосив на необхідності термінової реакції на ситуацію.

Справа не тільки в цьому рішенні, а й загалом у цілеспрямованих діях певних осіб на підрив суспільного договору в Україні та на створення реальної загрози національній безпеці та обороні нашої держави. Ми повинні не допустити ані того, що цю проблему почне вирішувати вулиця на свій розсуд, ані того, що це або якесь інше рішення Конституційного суду буде використане ворогами України для дискредитації нашої країни за кордоном, – зазначив Зеленський.

Ще до засідання секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що рішення окремих органів державної влади можуть загрожувати національній безпеці.

Реакція із закордону

Скасування кримінальної статті за брехню у деклараціях також може додати Україні проблем у відносинах з Міжнародним валютним фондом та західними партнерами, зокрема, у питанні безвізу.

Посол України при ЄС Микола Точицький попередив, що через рішення Конституційного суду про діяльність антикорупційних органів Україні безвіз можуть тимчасово призупинити.

Як поки що неофіційно зазначають наші контакти, рішення Конституційного суду України No 13-р/2020, яке скасувало ключові антикорупційні повноваження НАЗК, кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, є достатньою підставою для початку запуску Європейською Комісією механізму тимчасового призупинення дії безвізового режиму, - йдеться у листі дипломата до віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної.

Крім того, питання можуть виникнути і у відносинах з МВФ.

Останні домовленості з фондом передбачали посилення антикорупційних органів в Україні, а не аж ніяк не перегляд чи скасування їхніх повноважень.

Чи суддям не соромно

Після того, як рішення викликало бурхливу реакцію суспільства та антикорупційних органів, у Конституційному суді заявили, що на них тиснуть з боку Національного агентства з питань запобігання корупції та Національного антикорупційного бюро.

З відповідною заявою КСУ звернувся до президента Володимира Зеленського, голови Верховної Ради Дмитра Разумкова та прем’єр-міністра Дениса Шмигаля (досьє).

Чи можна це якось виправити

Міністр Кабінету міністрів Олег Немчінов повідомив, що на позачерговому засіданні уряду ухвалили розпорядження що зобов'язує НАЗК невідкладно відновити доступ до реєстру декларацій чиновників та забезпечити механізм їх спецперевірки, не зважаючи на рішення Конституційного суду. Однак це виключно рішення, оскільки така процедура не передбачена чинним законодавством.

Зважаючи на те, що рішення оскаржити не можливо, питання повернення електронного декларування та покарання за брехню у деклараціях лягає на плечі народних депутатів.

Парламентарії можуть внести та проголосувати відповідні законопроєкти, які, щоправда, можуть таким самим чином бути оскаржені та скасовані. Також депутати можуть спробувати змінити Конституцію у частині що стосується діяльності КСУ, однак ця процедура значно складніша та триваліша.

У Зеленського обіцяють забезпечити ефективну роботу електронного декларування.

Реакція Офісу президента на рішення Конституційного суду зводиться до того, що Зеленський все ж планує подати новий законопроєкт для контролю за деклараціями.