Жодне бомбосховище не врятує від потужного боєприпасу: чи готові українські укриття до нападу ворога (фоторепортаж)

Про загрозу повномасштабного вторгнення російських військ до України говорить цілий світ. І хоч під прицілом агресора насамперед перебувають наші східні області, та до ймовірного нападу почали готуватися не лише вони. Parlament.ua спробував дізнатися, чи готові до надзвичайних воєнних ситуацій у регіонах і обрали для цього Чернівецьку область.

Обласна влада, очікувано стверджує, що до будь-якої війни область готова.

Буковина готова дати відсіч будь-якому ворогу, - запевнив заступник голови Чернівецької обласної державної адміністрації із оборонних питань – полковник Дмитро Данищук. Він стверджує, що в області на 70% укомплектовані сили територіальної оборони, цивільне населення має де сховатися на випадок бомбардування, а системи оповіщення працюють справно. Проте чи так це насправді?

Готуємося постійно і виконуємо повсякденні завдання – облвійськкомат

Військкомати в Україні тепер називаються територіальними центрами комплектування і соціальної підтримки (ТЦК і СП).

В Чернівецькому обласному ТЦК і СП нам повідомили, що в особливому періоді перебувають від 2014 року, тож нічого надзвичайно нового з оглду на російську загрозу зараз не роблять.

Усе те, що ми виконували – те і робимо, - розповідає Віталій ІСАКОВ, заступник військового комісара, начальник сектора мобілізаційно-оборонної роботи обласного ТЦК і СП. - Зараз практично немає заходів з мобілізації.  Облік ми уточнюємо, проводимо підготовку оперативного резерву. Тільки вчора направили на навчальні збори резервістів другої черги в навчальний центр у Старичах. Готуємося постійно і виконуємо повсякденні завдання.

Скільки людей перебуває на військовому обліку – інформація не для поширення, тож цифри називати не можемо. Та відзначаємо, що після змін у законодавстві, якими збільшено граничний вік перебування на військовій службі до 60 років – кількість тих, хто перебуваєь на військовому обліку, зросла відсотків на 20-30. Раніше ж граничний термін перебування на службі для різних категорій був 45, 50, 55 років і ті, хто раніше не були на цьому обліку за віком – тепер у нього включені. Для цього ми направляли листи в органи державної влади, на підприємства, пропонували людям прибути до нас, щоб поновити їх на обліку. Не робили це примусово. Як це відбувається: людина прибуває, якщо має обмеження в стані здоров’я, інвалідність – відповідно, таких на облік не зараховуємо. Працюємо з кожним індивідуально.

Віталій Ісаков

Також працюємо і з підприємствами, їх є достатньо. Насправді до 2014 року щодо нас у питанні військового обліку було повне ігнорування. Хоча тоді всі підприємства, установи і організації, незалежно від форми власності, були зобов’язані повідомляти про прийнятих і звільнених з роботи, про зміни посади, сімейного стану, тобто вони мали здійснювати військовий облік, це було прописано. Але раніше в нас не було можливості впливати на них: сума штрафу за невиконання була смішна. Зараз відбулися зміни, і більшість підприємств дуже сумлінно ставляться до питання військового обліку. До нас майже щодня приходять їхні представники, проводять звірку, плюс зараз під час прийняття на державну службу обов’язковою є спецперевірка. Тобто на нас направляють запит і ми перевіряємо, чи прибувала людина за викликом у наш ТЦК, чи повідомляла про зміни місця роботи, сімейного стану, стану свого здоров’я в тому числі. Якщо не повідомляла – ми викликаємо його, вказуємо на порушення, пропонуємо це все усунути, і тільки після цього даємо відповідь.

Потенційно є можливість збільшити кількість осіб на військовому обліку – ми ж розуміємо, що не всі ще ним охоплені. Складно працювати з приватними підприємствами, які по-різному ведуть свою діяльність, працівники оформлені як ФОПи… У нас є плани перевірок, перевіряємо спільно з обласною адміністрацією, районні ТЦК - спільно з районними адміністраціями, насамперед перевірки стосуються органів державної влади, підприємств - державних, комунальних, органів місцевого самоврядування. Зрозуміло, що просто фізично не встигаємо перевірити ті підприємства, де працює 3-5 людей.

Звісно, є й ті, хто ухиляються від військового обліку. Питання ще й в іншому: а скільки з тих, хто перебуває в нас на обліку, зараз реально є в Україні? Або залишаться в Україні найближчим часом?

"Жодна країна не забезпечує укриття усього населення"

Попри наявність понад тисячі захисних споруд на території області, 135 з яких розташовані в обласному центрі, чиновники визнають, що сховатися в укриттях і сховищах вдасться не всім.

На території Чернівецької області є 1096 захисних споруд. Це 81 сховище та 1015 протирадіаційних укриттів (карта). В облдержадміністрації також обіцяють найближчим часом розповсюдити серед буковинців інформаційний путівник з інструкцією, як діяти у разі військової загрози та надзвичайних ситуацій.

У той же час в управлінні з питань надзвичайних ситуацій Чернівецької міськради зізнаються, що під час найсвіжішої перевірки цих споруд у грудні минулого року виявлено, що із 67 сховищ оцінюються як готові – лише 7, обмежено готові – 27, не готові – 33. Із 68 протирадіаційних укриттів оцінюються як готові – одне, обмежено готові – 45, не готові – 33. На приведення захисних споруд до прийняття людей відводиться відповідний час, який не повинен перевищувати 12 годин. Також в управлінні зазначають, що за останні роки спеціальне обладнання та майно у захисні споруди не закуповувалось…

Існує три ступені (категорії) оцінки захисних споруд: готові, обмежено готові і неготові, – пояснює начальник управління з питань надзвичайних ситуацій міської ради Володимир САМОЛЮК. Ця оцінка складається з дуже багатьох факторів і параметрів. Від загальної кількості в нас майже 30% визнані як такі, які НЕ ГОТОВІ для укриття населення. Підприємства, на яких вони були свого часу створені, ліквідовані, припинили свою діяльність, перепродалися тощо.

Як приклад, чиновник наводить сховище на території колишньої нафтобази на вул. Заводській – спеціально свого часу збудоване, відокремлене. Воно втратило свою герметичність і просто повністю затоплене водою. Така ж ситуація на кількох інших сховищах.

На кожного мешканця України, в т.ч. міста Чернівці, повинно бути передбачене так зване бомбосховище, продовжує Володимир Самолюк. - Насправді поняття "бомбосховище" не існує. Нормативні документи передбачають назву "захисні споруди цивільного захисту", які поділяються на категорії і класи. До них належать: сховища (це найбільш потужні і багатофункціональні споруди), протирадіаційні укриття і швидкоспоруджувані споруди, також пристосовані для укриття населення. Усі вони призначені для укриття найбільшої працюючої зміни підприємств, установ і організацій, які будуть продовжувати свою роботу під час війни і особливого стану, військових дій. Це ті, які здійснюють життєзабезпечення населення в будь-якому випадку: світло, вода, продукти харчування повинні подаватися, ті, що займаються мобілізацією, підприємства, які переходять на випуск продукції військового призначення… Ті, які працюють на оборону і життєзабезпечення, працюючі зміни цих підприємств будуть укриватися в захисних спорудах цивільного захисту.

Населення, яке не задіяне в цих заходах, буде укриватися в підвальних приміщеннях, у приміщеннях подвійного призначення: підземні паркінги, підвали житлових будинків, які будуть дообладнані в найкоротший термін.

Усі захисні споруди, які є в місті (їх налічується 135 одиниць) були побудовані і пристосовані в часи холодної війни, переважно післявоєнний період. Відповідальність за їх утримання, обладнання і готовність до використання за призначенням покладено на балансоутримувачів, власників цих захисних споруд.

При цьому чиновник додає, що при сучасних засобах ураження якщо за мету буде поставлено знищити конкретний об’єкт – на сьогодні реально засобів захисту не існує. Тобто будь-яке бомбосховище при прямому влученні достатньо потужного боєприпасу буде знищене. Тож це захист від "шальних" куль і осколків. Жодна країна не забезпечує укриття усього населення, – зауважує чиновник.

Норми укриття – пів квадратного метра на людину

Сховище на території пасажирського вагонного депо станції Чернівці Львівської залізниці – не з найкращих, належить до оцінки "обмеженої готовності". Це означає, що свою функціональну спрямованість воно виконає: там працює фільтровентиляційне обладнання, передбачені всі необхідні елементи, а на "косметику" там ніхто не дивиться. Тобто про "вчорашню побілку" тут не йдеться.

Сховище – це герметична споруда, яка забезпечує вентиляцію повітря, не допускає проникнення хімічних засобів усередину (там створюється підвищений тиск) і зрозуміло що вона має навантаження – перекриття, яке витримує певні реакційні засоби. Протирадіаційні укриття – призначені насамперед для зниження випромінювання у випадку аварій на атомних станціях, ядерних ударах тощо. Всі решта – призначені для захисту від звичайних засобів ураження: осколків бомб, куль, які можуть бути під час ведення бойових дій, - пояснює Володимир Самолюк.

Заходимо у двері будівлі якоїсь залізничної контори,  спускаємося сходами вниз. Чим нижче – тим сильніший затхлий запах вогкості.

Минаємо гостинно розчинені важчезні броньовані двері, потрапляємо до кімнати зі столами.

На стінах – пластикові бочки з водою, на стіні – аптечка, на поличці – телефонний апарат (гудка немає, ми перевірили, але чиновники сказали, що зв’язок просто не підключений і його легко відновити).

За рогом – закапелок, де є унітаз і умивальник. Водопровід, стверджують чиновники, під’єднаний до міської мережі.

У коридорі в стіні – менші, ніж вхідні, за розміром, але не за товщиною двері, запасний вихід. Це швидше "виповз" - він низький, тож по ньому треба повзти, а не йти на повний зріст.

Цей вихід виводить назовні трохи поодаль від будівлі зі сховищем і виглядає як дивна стаціонарна кліточка посеред території.

В одній з наступних кімнат – місця для лежання.

Це пофарбовані в сіре дерев’яні триярусні полиці, які за потреби можуть служити і ношами. За площею сховище розраховане на укриття 364 людей (норма – 0,5 квадратного метра на людину), і очевидно, що лежачих місць тут значно менше. Тож лежати, якщо що, доведеться по черзі. Приспособи для сидіння варто буде прихопити з собою.

Є пожежні щити – з лопатами, вогнегасниками та іншим інвентарем.

Ще в одній кімнатці - фільтровентиляційна установка (ФВУ), має фільтри-поглиначі для очистки повітря. Система запускається як електричним, так і механічним способом.

З останньої кімнати кудись ведуть сходи. Це ще один аварійний вихід, він зверху закритий великим дерев’яним люком, а в стіні є вузьке віконце.

У приміщенні холодно. На вулиці, де плюс шість, тепліше.

Зовсім недалеко, але на території вже локомотивного депо – інше сховище. Воно менше, розраховане на 158 людей, але облаштоване краще. Тут тепло.

На стінах багато інформаційних матеріалів – від журналу перевірки захисної споруди чи схеми повітрозабезпечення і до "списку членів ланки з організації харчування" осіб, що укриваються.

З необхідного – також закапелок з туалетом, умивальником і навіть дзеркалом з чистим рушником, стелажі, на які можна покласти речі, а можна лягти.

На столику – телефонний апарат і радіоприймач (обидва наразі недіючі). На стіні навіть ємність, наповнена антисептиком, а на одному з дальніх стелажів – великі скриньки з протигазами.

Чиновники нагадують, що ці сховища призначені для укриття в разі потреби найбільшої працюючої зміни на підприємстві. Найбільше у місті сховище – у підприємства "Розма", воно розраховане на 5 тисяч людей.

Для решти населення - є план евакуації на випадок різноманітних надзвичайних ситуацій. Місто Чернівці, наприклад, розташоване у небезпечній сейсмічній зоні. Семибальний землетрус може спричинити тут численні руйнування. Тож, наприклад, при землетрусі та частина населення, яка не буде залучена в рятувальних і відновлювальних роботах, буде евакуйована в заміську зону будь-яким способом: вивезенням (для цього передбачені перевізники, які про це знають), пішки (будуть формуватися колони). Для таких дій передбачена евакуаційна комісія, в місцях, де людей будуть приймати – евакоприймальні комісії.

Почувши сирени – вмикайте місцеве радіо і телебачення

Щодо системи оповіщення населення про загрозу обстрілів і бомбардувань, в ОДА лаконічно повідомили, що "апаратура загальнодержавної системи оповіщення, яка розміщена в Чернівецькій області, готова до застосування за призначенням".

В управлінні з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Чернівецької міської ради були красномовнішими. Там пригадали, що після руйнівних повеней 2008 і 2010 років на Буковині обговорювалося запровадження спільної системи оповіщення про надзвичайні ситуації для прикордонних регіонів України та Румунії.

Щодо системи оповіщення втілювалася міжнародна програма, учасницею якої, серед інших, була й Україна, - розповів Начальник управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Чернівецької міської ради Володимир Самолюк. – Система створена по найбільших річках – у нас в області це Черемош, Прут, Дністер. Це Комп’ютерна модель, яка в реальному часі дає можливість спостерігати за рівнем води в річках, прогнозувати ймовірність і час негативних наслідків. Утім, про те, чи згодитья вона на випадок війни, чиновники делікатно промовчали.

Володимир Самолюк

Раніше система оповіщення населення базувалася на радіомовленні. Зараз проводового радіо вже нема. На сьогодні залишилися сирени, які включаються і передають  сигнал "увага всім" (короткі переривчасті звукові сигнали), а мешканці, почувши цей сигнал, мають увімкнути місцеві телеканали, місцеве радіомовлення, яке буде передавати необхідну інформацію. Окрім цього, в управління домовленості з місцевими ЗМІ, відповідні угоди, за якими ті зобов’язуються оперативно інформувати населення.

Читайте також

Не потрібно мати жодної тривожної валізи: Резніков дав поради українцям

Шукаємо укриття та збираємо валізу: чи нападе Росія та як підготуватися