Гордон Дмитро

Гордон Дмитро

Журналіст, телеведучий, письменник

Всі новини

Гордон Дмитро Ілліч - журналіст, телеведучий, письменник, колишній депутат Київської міської ради, головний редактор газети "Бульвар Гордона" до 2019 року, ведучий програми "В гостях у Дмитра Гордона", засновник інтернет-видання "Гордон".

Місце народження

Народився 21 жовтня 1967 року в Києві.

Освіта

У 1983 році вступив до Київського інженерно-будівельного інституту, факультет "Промислове та цивільне будівництво".

Сім'я

  • Дружина - Олеся Бацман (нар. 3 жовтня 1984), журналістка, колишній редактор програми "Шустер live", з 2013 року - головний редактор видання "Гордон".
  • Діти: Ростислав (1992), Дмитро (1995), Єлизавета (1999), Лев (2001), Санта (2012), Аліса (2016), Ліана (2019).

Дмитро одружений на Олесі Бацман - журналістці, головному редакторі інтернет-видання "Гордон", колишньому редакторові програми Савіка Шустера "Шустер live ". Алеся молодша за чоловіка на 17 років. Народилася 3 жовтня 1984 року в Харкові. З Дмитром познайомилася, коли на четвертому курсі університету приїхала до Києва брати інтерв'ю у Савіка Шустера, Дмитра Гордона та Юрія Фальоси. У шлюбі з Гордоном у них народилися три дочки.

На питання про кількість колишніх дружин Гордон в інтерв'ю, віджартовуючись, уникає відповіді.

Дмитро Гордон з сім'єю

Дмитро Гордон з сім'єю (фото: facebook/gordondmitry)

Всього у Дмитра Гордона сім дітей: Ростислав (1992) - випускник Київського інституту міжнародних відносин, Дмитро (1995) - композитор, випускник Музичного коледжу Берклі (Berklee College of Music) в Бостоні, чотириразовий чемпіон Європи з об'єднаних єдиноборств, Єлизавета (1999), Лев (2001), Санта (2012), Аліса (2016), Ліана (2019).

Коротка біографія

  • У 1983 році Дмитро Гордон вступив до Київського інженерно-будівельного інституту.
  • На другому курсі почав публікуватися в українських газетах "Вечірній Київ", "Комсомольское знамя", "Молодь України", "Спортивна газета", "Молода гвардія", а також у всесоюзній газеті "Комсомольська правда".
  • Після третього курсу був призваний в армію, відслужив два роки.
  • Після закінчення інституту працював в редакції газети "Вечірній Київ".
  • У 1992 році перейшов в "Киевские ведомости", потім у "Всеукраїнські відомості".
  • У 1995 році почав видавати власну газету - тижневик "Бульвар" (з 2005 року - "Бульвар Гордона").
  • З 1996 року автор і ведучий телепрограми "В гостях у Дмитра Гордона". Формат програми - інтерв'ю з відомими сучасниками - діячами культури, мистецтва, науки, політики, спорту.
  • В кінці листопада 2013 року заснував нове інтернет-видання "Гордон".
  • 25 травня 2014 переміг на виборах депутатів Київради. Балотувався по 38-му виборчому округу як самовисуванець.
  • У жовтні 2015 на чергових виборах був переобраний в цьому ж окрузі.
  • 10 листопада 2016 року Гордон добровільно склав повноваження депутата Київради.
  • У лютому 2017 року стартував авторський проект "Гордон" на телеканалі "112 Україна".
  • У 2019 оголосив про припинення співпраці з "112 Україна", пояснивши свій відхід тим, що канал пропагує ідеї "русского мира".
  • В ході президентських виборів 2019 року підтримував Ігоря Смешка.
  • 31 травня 2019 року очолив передвиборчий штаб партії "Сила і честь" на парламентських виборах.

Бізнес, журналістика та телебачення

Дмитро закінчив школу в 15 років, склавши іспити за шостий клас екстерном. У 1983 році вступив до Київського інженерно-будівельного інституту, факультет "Промислове та цивільне будівництво". Однак під час навчання відверто страждав, зрозумівши, що займається не своєю справою.

1984 рік досьє Гордона відзначає як початок його журналістської діяльності. Навчаючись на другому курсі КІБІ Дмитро почав писати статті для київських газет. Спочатку про естраду, спорт, пізніше і про політику. Публікувався у виданнях "Вечірній Київ", "Комсомольское знамя", "Спортивна газета", "Молодь України", "Молода гвардія ", а також у всесоюзній газеті "Комсомольская правда", яка видавалася мільйонними тиражами.

Після третього курсу був призваний в армію. Відслуживши два роки під Ленінградом в ракетних військах, отримав звання сержанта. В армії вирішив вступити в КПРС, але став тільки кандидатом в члени партії.

Після закінчення будівельного інституту, за словами Дмитра, він отримав нестандартний розподіл до редакції газети "Вечірній Київ". Керівництво видання клопотало про це перед ректором КІБІ.

Пропрацювавши кілька років в "Вечірньому Києві", в 1992 році Дмитро Гордон перейшов в газету "Киевские Ведомости", а після у "Всеукраїнські Відомості".

Перші великі гроші Гордон заробив ще у 22 роки, надрукувавши з другом фотографом Олександром Кушковим брошури присвячені Олександру Заварову і збірній СРСР з футболу. При середній зарплаті в країні в 150 рублів він заробив 3 000 рублів.

Наприкінці 1980-х він почав займатися бізнесом, організовуючи концерти знаменитостей - від "Ласкового мая" до Анатолія Кашпіровського. Бізнес виявився настільки успішним, що за словами Гордона, гроші у нього вдома стояли в мішках. Організацією концертної діяльності також займався його друг Михайло Радуцький. Разом вони в 1994 році відкрили приватну клініку "Борис", вклавши по одній тисячі доларів, але Гордон незабаром закинув справу. У 1990-х Дмитро почав вкладати гроші в нерухомість. Цим бізнесом він займається донині.

Дмитро Гордон з Анатолієм Кашпіровським

Дмитро Гордон з Анатолієм Кашпіровським (фото: facebook/gordondmitry)

У 1995 році журналіст на свої гроші заснував щотижневу газету "Бульвар". Був її головним редактором до 2019 року. Офіційний тираж газети - 570 тисяч примірників. Видання спеціалізувалося на світських новинах і поширювалася не тільки в Україні, але і в Іспанії, Італії, Польщі, Росії, США та інших країнах з численною українсько-російською діаспорою.

В "Бульварі" часто публікувалися провокаційні й шокуючі матеріали, в тому числі на сексуальну тематику. У 1997 році вийшло скандальне інтерв'ю з Миколою Мозговим з критикою деяких діячів української естради. Стаття була проілюстрована фотографією композитора в лазні з оголеними журналістками Ладою Лузіною й Оленою Крутогрудовою. Публікація викликала серйозний резонанс - з Мозговим розірвали дружбу багато колег, його фестиваль "Море друзів" позбавили фінансування.
У 2000 році в під'їзді, де була розташована редакція "Бульвару", було виявлено вибуховий пристрій. Його вдалося знешкодити за лічені хвилини до вибуху.
У 2005 році тижневик "Бульвар" припинив своє існування і замість нього з'явився "Бульвар Гордона". Зміні назви передував скандал, пов'язаний з порушенням авторських прав. "Експрес газета" звинуватила "Бульвар" в неодноразовому передруку своїх матеріалів і подала в суд позов про порушення авторських прав. Попри запевнення Гордона про усну домовленість на використання матеріалів "Експрес газети", суд присудив виданню виплатити грошову компенсацію. На майно і грошові кошти "Бульвару" було накладено арешт.

Дмитро Гордон заперечував, що поява "Бульвару Гордона" пов'язана з судовим позовом. За його словами, змінити назву йому порадив Павло Глоба, який складав для нього особисті гороскопи.

Телевізійну кар'єру Дмитро Гордон почав ще в 1996 році завдяки Вадиму Табачуку, який створив свій канал "TV-Табачук" і запропонував Дмитру робити телеінтерв'ю зі знаменитими людьми.

Так з'явилася авторська програма "В гостях у Дмитра Гордона", яка збирала біля екранів телевізорів численну аудиторію. У послужному списку журналіста вже сотні бесід з відомими сучасниками - діячами культури, науки, політики, мистецтва, спорту. Героями передачі були такі знамениті особистості, як Микола Амосов, Олег Блохін, Михайло Горбачов, Михайло Жванецький, Володимир Зеленський, Леонід Кравчук, Віктор Ющенко. Дмитро Гордон стверджує, що телевізійні інтерв'ю він робить повністю своїм коштом, самостійно оплачуючи операторів, оренду техніки, режисерів.

У різні роки програма транслювалася на Першому національному каналі, "Тонісі", на "112 Україна". У 2008 році керівництво Першого національного зняло проект з ефіру, аргументувавши своє рішення тим, що гості програми в більшості своїй російськомовні, і програма не вписується в концепцію каналу. У 2010, після зміни керівництва, Гордон повернувся в ефір. У 2015 році ефіри "В гостях у Дмитра Гордона" знову припинилися. Формальною причиною стало інтерв'ю з екс-мером Києва Леонідом Черновецьким.

У листопаді 2013 року Гордон заснував суспільно-політичне інтернет-видання "Гордон". Через початок масових протестів на Майдані, запуск сайту відбувся трохи раніше запланованого терміну. Головним редактором стала журналіст Олеся Бацман, дружина Дмитра Гордона.

У лютому 2017 року авторський проект "Гордон" стартував на телеканалі "112 Україна". Однак, у 2019 році журналіст оголосив про припинення співпраці з телеканалом, мотивуючи це тим, що "112"-й контролює кум президента РФ Володимира Путіна Віктор Медведчук, а сам канал пропагує ідеї "русского мира". Разом з Гордоном зі "112 Україна" пішла і його дружина з програмою "Бацман".

Продовжуючи знімати інтерв'ю з відомими особистостями, Дмитро розвиває свої проекти на платформі YouTube, у Facebook і Twitter. У 2020 році канали "Дмитро Гордон" і "В гостях у Гордона" отримали "Золоту кнопку" YouTube - нагороду, що присуджується каналам, які досягли 1 мільйона передплатників.

У травні 2020 року розгорівся скандал через інтерв'ю Гордона з Ігорем Гіркіним (Стрєлковим), колишнім міністром оборони самопроголошеної ДНР. Під офісом Гордона активісти організували акцію протесту. Радикали закидали офіс яйцями та розписали вхід нецензурними словами. Партія "Європейська Солідарність" Петра Порошенко вимагала від СБУ порушити проти Гордона справу за підтримку тероризму і підрив суверенітету країни.

У своєму зверненні журналіст сказав, що резонансні інтерв'ю з Ігорем Гіркіним і екс-прокурором анексованого Криму Наталією Поклонською, були зроблені у співпраці з українськими спецслужбами, матеріали записані на флешку і передані в Міжнародний трибунал в Гаазі.

Політична діяльність

У 2004 році під час "Помаранчевої революції" Дмитро Гордон агітував за кандидата в президенти Віктора Ющенка. В ефірі "5 каналу" він виступив зі зверненням до українців із закликом вийти на майдан і підтримати Ющенка і європейський вектор розвитку країни, додавши, що "від Росії ми не бачили добра".

Політичну кар'єру Дмитро Гордон почав у 2014 році. Після Євромайдану він балотувався по 38-му виборчому округу до міської ради Києва як самовисуванець. 25 травня 2014 року був обраний депутатом київської міськради.

У жовтні 2015 на чергових виборах був переобраний по тому ж округу. Однак, 10 листопада 2016 року він добровільно склав депутатські повноваження.

На засіданні про перейменування Московського проспекту у проспект Степана Бандери, політик був єдиним, хто проголосував проти. Коментуючи своє рішення, Дмитро сказав, що з деякими перейменування "ми переходимо з однієї істерії в іншу": якщо раніше вулиці називали на честь комуністичних тиранів, то тепер - "на честь нацистів та їхніх прихвоснів". Він також заявив, що деякі депутати приходять у владу з однією метою - набити собі кишені. "У мене одне життя... і брати участь в цьому балагані я не маю ніякого бажання".

У 2019 році в ході передвиборчої кампанії Гордон підтримав кандидата в президенти Ігоря Смешка. На парламентських виборах 2019 очолив передвиборчий штаб партії Ігоря Смешка "Сила і честь". Партія в парламент не пройшла, набравши 3,82% голосів.

Дмитро Гордон і Ігор Смешко

Дмитро Гордон і Ігор Смешко (фото: facebook/gordondmitry)

Творчість

Паралельно з роботою в "Бульварі Гордона" Дмитро почав видавати книги. Його телевізійні інтерв'ю видавалися в друкованому вигляді. Багато творів присвячені зіркам естради, політики, спорту. Є документальні та художні твори. У світ вийшло вже кілька десятків книг.

Дмитро також захоплюється естрадою. На сьогодні Дмитро Гордон записав близько ста пісень. Володимир Бебшко, який аранжував його пісні, попросив Дмитра ніколи не співати без фонограми, тому що це загрожує оточуючим. Альбоми: "А ми удвох", "Вперше", "Я улыбаюсь тебе", "Маета", "Чужая жена", "Все еще впереди", "Река надежды".

Гордон також зняв кілька кліпів в дуеті з такими відомими артистами, як Наталя Могилевська, Тамара Гвердцителі, Олександр Розенбаум, Валерій Леонтьєв, Наталія Бучинська.

Ясновидці та золоті пірамідки Гордона

Свого часу Дмитро Гордон був обличчям рекламної кампанії золотих пірамідок "Ю-Шинсе", нібито виліковують від онкології та інших важких хвороб. За його словами, він робив це безкоштовно. У телерекламі Гордон розповідав, що пірамідка врятувала його друга, який помирав.

Рекламний матеріал про пірамідки публікувався і на сторінках газети "Бульвар". Попри те, що фахівці називають пірамідки обманом, який дає хворим помилкову надію і виманює їх останні заощадження, Дмитро стверджував, що це "геніальний винахід". Він підкреслював, що золота пірамідка - прилад медичний, що має всі необхідні документи МОЗ. Тому йому за рекламу абсолютно не соромно, і він не порушив жоден український закон.

У 2019 в.о. голови МОЗ України Уляна Супрун на своїй сторінці в Facebook заявила, що золота пірамідка "Ю-Шинсе" - це абсолютне шахрайство, і Міністерство охорони здоров'я ніколи не видавало ліцензію для цього виробу. "Щоб дурити людей, часто задіюють осіб із високою впізнаваністю, яка спроможна публічно запевнити, що "вважає це геніальним винаходом", який врятував багатьох людей" - написала вона.

Перші великі гроші Гордон заробив в шоу-бізнесі в кінці 1980-х, займаючись продюсуванням і концертним прокатом зірок першої величини. У 1989 році він познайомився з Анатолієм Кашпіровським. З психотерапевтом, якого він називає "генієм", у Гордона склалися особливі відносини. Дмитро допомагав йому збирати стадіони, рекламував його у своїй газеті, випустив книгу про Кашпіровського.

Дмитро Гордон з Анатолієм Кашпіровським

Дмитро Гордон з Анатолієм Кашпіровським (фото: facebook/gordondmitry)

Вчасно вловивши модне віяння і зростаючий попит на представників нетрадиційної медицини, Дмитро Гордон почав співпрацювати з іншими цілителями - Марією-Стефанією, Алланом Чумаком. З Марією-Стефанією він об'їхав весь Радянський Союз, збираючи стадіони. Бізнес приносив такі величезні доходи, що за спогадами Гордона касири купували собі автомобілі за відсотки від продажу квитків.

Під час співпраці журналіста з народними цілителями, у родичів і людей з близького оточення Гордона також почали проявлятися унікальні здібності. Наприклад, його колишня дружина Олена Сербіна, уродженка міста Біла Церква, яка закінчила педагогічний інститут, стала провидицею Радою.

Тижневик "Бульвар" активно рекламував знахарів, провидиць, контактерів з космосом і інших представників окультних наук. Крім своїх послуг знахарі пропонували клієнтам амулети, заряджені фотографії, цілющі мазі. Один з таких препаратів - "Шилентин" проти раку та інших хвороб рекламувався на сторінках "Бульвару" відомими людьми.

У 2004 році в Росії за звинуваченням у шахрайстві було заарештовано дві українські ворожки Тетяна Мороз і Тетяна Костева, у яких знайшли посвідчення кореспондентів "Бульвару". У російській пресі писали, що в обвинувачених були впливові заступники - Йосип Кобзон і Олександр Розенбаум, яких пов'язували дружні стосунки з Дмитром Гордоном.

Дмитру Гордону приписували зв'язок з Центром народної медицини "Доля", який організовував прийоми громадян різними ворожками, цілителів і ясновидців. ЦНМ рекламувався на сторінках газети Гордона. Керівником центру був В'ячеслав Лисенко, чоловік журналістки "Бульвару Гордона" Олени Крутогрудової.

Однак, Дмитро всіляко заперечує свою причетність до створення групи ворожок і ясновидців. Він називає цю інформацію цілеспрямованими російськими вкиданнями і помстою за його політичну позицію.

Дата публікації: 18.12.2020
Дата останньої зміни: 20.09.2021