Гриневич Лілія

Гриневич Лілія – кандидатка педагогічних наук, народна депутатка України VII та VIII скликань, ініціаторка освітньої реформи

Місце народження

Народилась 13 травня 1965 року у місті Львів.

Освіта

• 1989 рік — закінчила Львівський державний університет імені Івана Франка з дипломом з відзнакою, здобувши спеціальність "Біохімік-викладач";
• 1993 рік — закінчила Міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів при Державному університеті "Львівська політехніка", здобувши спеціальність "економіст-менеджер";
• Стажувалася у Варшавському та Колумбійському університетах, досліджуючи проблеми реформування системи освіти;
• 2005 рік — захистила дисертацію на тему: "Тенденції децентралізації управління базовою освітою в сучасній Польщі" і здобула науковий ступінь кандидата педагогічних наук зі спеціальності "Загальна педагогіка" та "Історія педагогіки".

Родина

Чоловік – Михайло Гриневич, теж педагог, заступник директора однієї з київських шкіл.

Дочка — Оксана.  Закінчила Києво-Могилянську академію, проживає окремо з чоловіком, мати двох дітей.

Син – Богдан-Орест. Закінчив Київський національний лінгвістичний університет. Фахівець з китайської філології.

Біографія

• Ще до закінчення університету Гриневич почала працювати у львівських школах – спочатку в СШ № 70, згодом у СШ № 7.
• 1992 – 1998 роки – після проголошення незалежності Гриневич отримує посаду заступниці директора в СШ № 7, а згодом в школі № 53.
• 1998 – 2002 роки – працювала на посаді директорки Львівської середньої школи № 28.
• За сприяння заступника міністра освіти та науки Віталія Журавського родина переїхала до Києва.
• 2002 – 2006 роки — працювала старшою викладачкою кафедри менеджменту освіти в університеті “КРОК” та директоркою Центру тестових технологій Міжнародного фонду “Відродження”.
• 2005 рік – Гриневич отримала нагрудний знак "Відмінник освіти України".
• Лютий – серпень 2006 року – Гриневич була першою директоркою Українського центру оцінювання якості освіти.
• Щойно Журавський отримав посаду заступника голови Київської міської державної адміністрації, Лілія Михайлівна також приєдналася до команди тодішнього столичного мера Леоніда Черновецького.
• 2006 – 2009 роки — обіймала посаду начальника Головного управління освіти і науки КМДА. На період її керівництва столичною освітою припадає пік поборів з батьків у різні фонди та масові невиплати зарплати вчителям. Змінити ситуацію на краще їй так і не вдалось, проте отримати квартиру встигла. Після конфлікту Журавського з Черновецьким Гриневич звільнилась із посади у КМДА.
• 2009 – 2012 роки —  викладала в Інституті лідерства освітнього законодавства та політики Київського університету імені Бориса Грінченка, пізніше була докторанткою  Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України. У цей період вона вступила до партії "Фронт змін" і стала радницею голови партії Арсенія Яценюка з питань освіти.
• 2012 рік – Гриневич була обрана депутаткою Верховної Ради 7-го скликання від об’єднаної опозиції ВО "Батьківщина" (14-й номер у партійному списку). Вона очолила Комітету з питань науки і освіти в українському парламенті.

Лілія Гриневич на трибуні Верховної Ради (фото: facebook.com/liliya.grynevych)

• Червень 2013 року – партії "Фронт змін" та ВО "Батьківщина" об’єднались. Гриневич обрали заступницею лідера нової політсили.
• Після перемоги Євромайдану Яценюк створює нову політичну силу "Народний фронт", і Гриневич теж переходить в цю партію.
• Жовтень 2014 року – на позачергових парламентських виборах вона потрапила у Верховну Раду 8-го скликання за партійним списком "Народного фронту". Вона знову очолила Комітет з питань науки та освіти. Крім того, Гриневич була співголовою Міжфракційного об’єднання "Рівні можливості", співавтором законів щодо гендерної рівності.
• Травень 2015 року – Гриневич нагородили орденом княгині Ольги III ступеню.
• У тому ж році їй вручили нагородну зброю  — пістолет "Форт – 9".
• Квітень 2016 року – Рада затвердила прем’єром Володимира Гройсмана і проголосувала за новий склад Кабміну. У новому уряді Гриневич отримала посаду міністра освіти та науки України.

Лілія Гриневич доповідає про реформу загальної середньої освіти

• Липень 2019 року – на позачергових парламентських виборах балотується до Верховної Ради 9-го скликання під номером 2 у списку партії "Українська Стратегія Гройсмана". Партія не здолала прохідний бар’єр.
• Серпень 2019 року – разом з усім Кабміном склала повноваження міністра.
• Листопад 2019 року – почала працювати на посаді проректора у Київському університеті імені Бориса Грінченка.

Діяльність в галузі освіти

Першу керівну посаду в галузі освіти Гриневич отримала у 2006 році, коли очолила Головне управління освіти та науки КМДА. Попрацювавши до 2009 року вона не запам’яталась жодними позитивними змінами у цій галузі. Депутат Київради Давиденко тоді заявив, що школи після неї залишились в жахливому стані, не готові до нового навчального року і питання заборгованості по зарплаті вчителів так і було не вирішене.

Міністерська посада відкриває значно ширші можливості, і Гриневич декларує освітню реформу, проведення якої анонсувала і підтримувала на посаді керівника профільного Комітету ВРУ.

Її реформа спрямована на зміну усієї системи освіти, приведення її до європейських стандартів. Згідно з концепцією, реформування повинно проходити по трьох напрямах: реформа вищої освіти згідно з Законом України "Про вищу освіту", запровадження системи зовнішнього незалежного оцінювання, реформа середньої школи відповідно до Закону України "Про освіту".

Щоб ліквідувати корупційну складову при вступі до вишів, реформа передбачає впровадження зовнішнього незалежного оцінювання. ЗНО має забезпечити рівні можливості отримання вищої освіти для всіх, незалежно від статусу, статків і можливостей батьків.

Закон 2014 року "Про вищу освіту" затвердив радикальні нововведення у цій галузі: автономія вишів та їх нова класифікація; студентське самоврядування; зміна освітньо-кваліфікаційних рівнів і наукових ступенів відповідно до міжнародних стандартів; нова система фінансування вищої освіти.

Лілія Гриневич в день уряду у Верховній Раді (фото: facebook.com/liliya.grynevych)

Найбільш масштабною передбачалась реформа загальної середньої освіти. Вона була затверджена урядом у грудні 2016 року. Її основна мета – забезпечити не лише отримання знань, але й уміння застосовувати їх на практиці, формувати ставлення на основі цінностей.

Гриневич вказувала на три напрями реалізації реформи середньої школи – підвищення кваліфікації учителів, оновлення змісту освіти та оновлення освітнього середовища (приміщення шкіл, кабінети, нове обладнання, нові підручники, тощо).

Міністерка зуміла забезпечити зростання освітнього бюджету майже вдвічі, а з 2016 по 2019 рук зарплата педагогів зросла на 80%.

Критика та скандали

Діяльність Гриневич в парламенті і на ниві освіти супроводжувалась регулярними скандалами.

Ще в часи роботи у команді Черновецького її звинуватили у збагаченні коштом різних шкільних фондів. Від КМДА вона отримала квартиру площею понад 100 квадратних метрів і зуміла її приватизувати за 18 тисяч гривень. ЗМІ опублікували цю скандальну інформацію, але громадськість реагувала досить мляво.

Коли Гриневич очолила в Раді профільний Комітет, на посаді міністра освіти та науки був Дмитро Табачник. Гриневич спочатку не реагувала на його оборудки і розвал системи освіти. Але відомий науковець Олег Соскін звернув на це увагу і заявив, що очільниця комітету або не компетентна, або боїться Табачника. Це подіяло, і Гриневич почала потрохи критикувати міністра.

Згодом суспільство дізналось, що кандидатська дисертація Гриневич – суцільний плагіат, а її публікації в профільних журналах складаються з кусочків чужих робіт. Вона не мала що сказати у свій захист, пообіцяла більше цього не робити, а згодом заявила, що все це підступи людей Табачника.

Пізніше вона навчилась всі свої провали на міністерській посаді пояснювати підривною роботою тих самих "людей Табачника", що вкорінились повсюди і роблять свою чорну справу.

При оформленні декларації Гриневич продемонструвала типові для високопосадовців проблеми – "забудькуватість", складнощі з підрахунками, родичі, що раптово розбагатіли. Лише з третього разу їй вдалось підготувати більш-менш правдоподібний документ.

Лілія Гриневич (фото: facebook.com/liliya.grynevych)

Її проєкт реформування середньої освіти викликав шквал критики. Найбільший негатив спричинив новий термін навчання – 12 років. Експерти засудили наміри вилучити з обов’язкової програми для старших класів точні та природничі дисципліни. Також обурило громадськість використання в офіційних документах міністерства терміну "розумово відсталі діти".

А у 2016 році на свій день народження Гриневич влаштувала банкет на 20 осіб у найдорожчому ресторані Торонто, який проходив у її робочий час, адже не оформлялась ні відпустка, ні відрядження. На обурення громадськості і критичні публікації вона не реагувала. У тому ж році суспільний спротив зупинив спробу міністерства провести масштабне опитування школярів російськомовними анкетами.

Очевидно, що 2016 рік був для Гриневич особливо невдалим, адже крім її неприємностей тоді ж було встановлено, що син незаконно отримав земельну ділянку, виділену для учасника АТО.