Поплавський Михайло

Поплавський Михайло – "співучий ректор", доктор педагогічних наук, професор, народний артист України, повний кавалер ордена "За заслуги".

Місце народження

Народився 28 листопада 1949 року в селі Мечиславка Ульяновського (нині Благовіщенського) району Кіровоградської області.

Освіта

• До здобуття вищої освіти закінчив профтехучилище та училище культури.
• 1979 рік – закінчив Київський державний інститут культури.
• 1985 рік – захистив кандидатську дисертацію в Академії педагогічних наук СРСР.
• 1990 рік – захистив докторську дисертацію "Соціально-педагогічні основи організації дозвілля учнівської молоді" в Ленінградській Академії культури.

Родина

Батьки Поплавського  Михайло Романович та Меланія Григорівна були колгоспниками.

Перша дружина – Людмила Глімбієвська, працювала медсестрою в фельдшерському пункті. Одружились в 1973 році, через півтора року розійшлись.

Друга дружина Поплавського – теж Людмила. Познайомились в кінці 70-х, разом прожили три десятки років. Мають спільного сина Олександра (народився 1982 року). Розлучились в 2009 році.

Кар’єра, бізнес, творчість та відзнаки

• Трудову діяльність розпочав ще під час навчання в школі: працював помічником комбайнера в колгоспі, потім каменярем на будівництві сільських доріг.
• 1968 - 1969 роки – після закінчення ПТУ працював на шахті № 6, м. Кіровськ Донецької області машиністом електровоза.
• 1969 - 1971 роки - служба в збройних силах СРСР (був нагороджений медаллю "За військову доблесть").
• 1971 - 1973 роки — призначений директором Великотроянівського сільського будинку культури, який під його керівництвом став кращим в районі.
• 1973 - 1975 роки — працював директором Ульяновського районного будинку культури Кіровоградської області.
• 1979 – 1985 роки – після закінчення інституту культури обіймав посаду заступника директора Республіканського будинку народної творчості УРСР.
• 1985 – 1993 роки – працював на різних посадах в Київському державному інституті культури: старший викладач, доцент, професор, завідувач кафедри, декан факультету.

Михайло Поплавський у молодості (фото: facebook.com/MMPoplavskiy)

• 1993 рік - наказом Міністра культури України був призначений ректором Київського державного інституту культури. Став наймолодшим ректором в країні.
• 1994 рік – був одним з претендентів на посаду міністра культури, але конкуренти домоглись його звільнення з посади ректора.
• 1995 рік – тривали судові процеси за відновлення на посаді. Поплавський повернувся в крісло ректора.
• З 1996 по 1999 рік – інститут Поплавського отримав найвищий рівень акредитації, став називатись університетом і згодом йому надали статус Національного. З 1999 року це вже Київський національний університет культури і мистецтв (КНУКіМ). Для популяризації свого закладу Михайло Поплавський виходить на сцену як співак і влаштовує феєричні шоу.

Михайло Поплавський на сцені (фото: facebook.com/MMPoplavskiy)

• 1997 рік – ректор очолив міжнародний благодійний фонд "Обдаровані діти України".
• 1998 рік - створив телевізійний проєкт "Крок до зірок", в якому став генеральним продюсером.
• 8 червня 2001 року - Київський національний університет культури і мистецтв визнаний кращим навчальним закладом України, а його ректору вручена золота медаль "За заслуги в освіті" та статуетку "Софія Київська".
• 2003 рік – Поплавський став генеральним продюсером телепроєкту "Наша пісня".
• 2004 рік – "співочий ректор" обраний президентом Міжнародної громадської організації "Об'єднання українців світу".
• 2008 рік – Михайло Поплавський отримав звання народного артиста України.
• 2012 рік – «співочий ректор» організував телемарафон під назвою «Пісня об'єднує нас!». Цей проєкт увійшов до світової книги рекордів Гіннеса як «Найтриваліший музичний телемарафон національної пісні в прямому ефірі». Протягом 5 діб - з 29 березня по 2 квітня - у прямому ефірі лунала українська пісня: 110 годин, 3 хвилини й 27 секунд.
• 2006, 2013 і 2019 роки – "Юний орел" оголошував про закінчення співочої кар’єри, робив прощальні тури і далі продовжував співати.
• Крім музичних проєктів Поплавський був автором і ведучим кулінарного шоу "Шеф-кухар країни".

Ніна Матвієнко - гостя кулінарного шоу Михайла Поплавського (фото: facebook.com/MMPoplavskiy)

• Листопад 2009 року – Михайло Поплавський презентує ювілейне видання - семитомник до якого увійшли його книги: "Ректор", "Родовід Михайла Поплавського" (авт. М. Ткач), "Антологія сучасної української естради", "Лідерство як бренд", "Імідж", "Смак" і Фотоальбом.
• Січень 2010 року - розпочато загальнонаціональний телевізійний проєкт "Українська пісня року", автором ідеї та генеральним продюсером якого виступив Поплавський.
• 2021 рік – Михайло Поплавський презентував студентам трендовий проєкт – факультет TikTok в Університеті культури.
• у тому ж 2021 році він заявив, що закінчує всі творчі справи, політичну кар’єру, роботу в КНУКіМ і збирається зайнятися тільки розвитком свого бізнесу і риболовлею. Проте тоді все обмежилось тільки словами, й Поплавський продовжував керувати університетом. До того ж його в цьому році обрали президентом КНУКіМ.У квітні 2023-го виповнилось 30 років, як «юний орел» очолив КНУКіМ. Знову в соцмережах з’явився його допис, що хоче піти з посади та передати повноваження молодому наступнику. А сам готовий бути головою Вченої ради, допомагати та разом із командою реалізовувати спільну мрію – розвивати потужний Університет майбутнього, виховувати талановитих українців. Але і цей раз магічне крісло очільника вишу не відпустило Поплавського. Адже тепер в університеті головне крісло не в ректора, а в президента, а цю посаду він покидати поки не планує.

  Крім музичної кар’єри, Михайло Поплавський встиг знятись в кіно. Читачі могли бачити його у фільмах "Чорна рада" та "Великі Вуйки".

  Завдяки креативному ректору уже чотири роки поспіль (2021, 2022, 2023, 2024 рр.) КНУКіМ впевнено тримає лідерство серед найкращих мистецьких ЗВО, презентуючи якісний рівень освітніх послуг та вагомі досягнення у сферах науково-творчої діяльності.

Фото: facebook.com/MMPoplavskiy

Щодо бізнесу, то тут в Поплавського повний порядок.

• 1994 рік – створив недалеко від Вінниці фермерське господарство "Урожай".
• 1999 рік - разом з братами Станіславом і Володимиром заснував мережу ресторанів “Батьківська Хата”. Ресторани розташовані на ділянці дороги між Одесою і Києвом.
• 2008 рік - Михайло Поплавський реалізує бізнес-екопроєкт з виготовлення фермерської продукції під ТМ "Поплавок". Сировину забезпечує фермерське господарство "Ятрань-Агро", яким володіє його син Олександр. Асортимент магазинів "Поплавок" налічує понад 200 найменувань молочної і м'ясної продукції, овочів, фруктів, напоїв і консервації власного виробництва.
• Власний м’ясний цех випускає більш як 30 найменувань ковбасних виробів. Мінізавод з виготовлення безалкогольних напоїв забезпечує виробництво фірмових напоїв, хліб і випічка готуються у власній пекарні.
• У 2009 році - Поплавський випустив горілку, на етикетку якої помістив зображення своєї матері.
• Грудень 2016 року - зареєстрував два торгових знаки "Ковбаса "Ректорська" і "Ковбаса "Професорська".
• 2018 рік — відкрив у рідному селі Мечиславка молочнотоварну ферму. Її потужність — 5 т молока за добу. Загалом у його власності знаходиться господарство з 3 тисяч га землі.
• Володіє мережею ресторанів "Козак-холл", "Вареники".

2009 і 2021 роки – Михайла Поплавського нагородили званням "Людина року".

Він повний кавалер ордена "За заслуги" (2000 рік — III, 2001 рік — II, 2007 рік — I ступені).

Політична діяльність

• Ще в 90-ті роки Михайло Поплавський намагався отримати статус політика.
• 1998 рік - балотувався на виборах до Верховної Ради України, виборчий округ № 100 (Кіровоградська область), але посів 2-е місце, набравши 15,5% голосів.
• 2002 рік – був обраний народним депутатом України 4-го скликання по виборчому округу № 101, Кіровоградська область, набравши 48,44% голосів. Протягом каденції був членом депутатських фракцій "Єдина Україна" і "Трудова Україна".
• Січень 2005 року - Поплавський вступив до лав Народної аграрної партії (Литвина).
• 2006 рік - балотувався до Верховної Ради 5-го скликання за списками партії "Третя сила", але у ВРУ не потрапив.
• 2010 - 2013 роки – обраний депутатом Київської облради, був членом фракції Партії регіонів.

Михайло Поплавський у Верховній Раді (фото: facebook.com/MMPoplavskiy)

• 2012 рік – на чергових виборах не пройшов до парламенту. Проте в 2013 році переміг на повторних виборах по округу №194 в Черкаській області. В січні 2014 року склав присягу народного депутата.
• 16 січня 2014 року – голосував за так звані "диктаторські закони".
• У лютому того ж року підтримав Постанову про засудження застосування насильства, що призвело до загибелі мирних громадян України і Постанову про самоусунення Януковича від виконання конституційних повноважень.

Поплавський у Верховній Раді (фото: ukrinform/ Yuriy Sergienko)

• На позачергових парламентських виборах 2014 року балотувався по мажоритарному виборчому округу № 101 (Кіровоградська область), переміг, здобувши 31,45 % голосів. Бувши депутатом, увійшов до депутатської групи "Воля народу". Був членом Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти. Більшість засідань прогуляв.
• 1919 рік – на позачергових виборах очолив список Аграрної партії України. А на з’їзді цієї політичної сили 14 липня його обрали головою АПУ. Проте партія не подолала виборчий бар’єр.

Діяльність в роки повномасштабної війни

З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну (24 лютого 2022 року) професорсько-викладацький склад, студенти Університету культури щодня докладають зусиль, щоб якомога швидше наблизити мир в Україні, продовжують працювати на освітньому, культурному та воєнному фронтах. У перші дні війни багато співробітників, викладачів і студентів стали волонтерами та вступили до лав Збройних Сил України, Національної гвардії й ТРО, аби боронити свою землю від окупантів.

На підтримку ЗСУ Київський національний університет культури і мистецтв перерахував 1 мільйон гривень, а ректор університету Михайло Поплавський від себе особисто передав Збройним Силам України кілька автомобілів, тепловізори та інше необхідне на фронті обладнання.

Студентська молодь також не стоїть осторонь і «штурмує» культурний фронт: в Європі організовує флешмоби, виставки, благодійні концерти та перфоманси, щоб привернути увагу до подій у країні та зібрати кошти для допомоги армії. Окрім того, студенти й викладачі беруть активну участь в європейських акціях на підтримку України. У Варшаві, Кракові, Вроцлаві, Парижі, Дюссельдорфі, Цюриху та інших містах Європи й куточках світу виборюють Перемогу, засуджуючи агресивні дії Росії.

Незмінним натхненником і «двигуном» студентської активності був ректор. Так, студенти кафедри графічного дизайну сприяли збору коштів УВКБ ООН (Управління Верховного комісара ООН у справах біженців) для допомоги постраждалим українцям. У Мадриді (Іспанія) відкрилась міжнародна виставка плакатів «Fama», присвячена допомозі Україні. Творчі однодумці кафедри графічного дизайну КНУКіМ створили плакатний проєкт «На хвилі креативного опору», який експонувався в соцмережах, галереях, на центральних майданах Києва, Ужгорода, Одеси, Хмельницького, Кракова, Мадрида та Лос-Анджелеса. Творча молодь факультету музичного мистецтва невпинно тримає борону на мистецькому фронті, демонструючи яскраві звершення на міжнародних фестивалях, популяризуючи українську культуру й національні цінності.

Після кількох тривожних місяців війни восени 2022 року професорсько-викладацький склад мав змогу повернутися до навчальної роботи. Університет навіть в умовах російської агресії залишився флагманом із впровадження інновацій у навчальний процес, адже невтомний ректор проголосив 2023 рік для КНУКіМ саме роком інновацій, серед яких: запровадження модернізованих освітніх програм, диджиталізація освітнього процесу – "Університет у смартфоні", створення бази відеолекцій, автоматизація Університету культури через SRM-систему, запуск VR-освіти. В Університеті культури створили кілька нових освітніх лабораторій, зокрема лабораторію VR-освіти з доповненою реальністю, відкрили високотехнологічний знімальний павільйон, лабораторію SPACE-STUDIO "ПоплавОК". Цей новий креативний простір надає можливість студентам реалізовувати різноманітні проєкти та втілювати будь-які сміливі творчі ідеї, попри щоденну загрозу атак російських безпілотників.

А «співочий ректор» вже має плани на післявоєнний період. Зокрема збирається влаштувати гранд-шоу "Україна, вперед!", Національну музичну премію "Українська пісня року: Пісні народжені війною", новий сезон Всеукраїнського телевізійного дитячого проєкту "Крок до зірок – 2025" та благодійний тур Америкою та Європою "Україна, вперед!".

Скандали, чутки, критика

Щодо скандалів, то за бурхливу кар’єру "Юного орла" їх було аж задосить. Але найбільше і найдовше критикували його пісенну творчість.

Ганна Герман навіть намагалась добитись закриття Університету культури, мотивуючи тим, що "Поплавський – яскравий приклад культивування несмаку державним коштом". Також звучали звинувачення, що ректор змушує студентів університету відвідувати свої виступи і бурхливо висловлювати своє захоплення.

Фото: facebook.com/MMPoplavskiy

В 2009 році деякі ЗМІ гостро розкритикували Поплавського за його нову горілку з фотографією матері на етикетці.

Особливо гучний скандал спалахнув у 2014 році. Ректора звинуватили, що він створив свій приватний навчальний заклад Київський університет культури, де до 4-го курсу студенти платили кошти за навчання на особисті рахунки Поплавського, а з 4-го курсу переводились в КНУКіМ, де й отримували дипломи. Справу передали до прокуратури, у приватного університету відібрали ліцензію, але на тому все й затихло.

Програма "Наші гроші" звинуватила Поплавського в тому, що він віддав землю Університету культури, виділену для будівництва гуртожитків, під забудову елітним житлом. Розслідувачі встановили: "Земельна ділянка на столичному Печерську, виділена державному вишу – Київському національному університету культури і мистецтв під студентський гуртожиток, забудована черговим житловим комплексом. Квартири в ньому розкупили родичі відомих політиків". А щоб уникнути сплати внеску в створення інфраструктури, в Київраді вони описували будівництво як навчальний корпус на майже 5000 місць і “гуртожиток для аспірантів і студентів з підземним паркінгом”. Очевидно, дуже впливові люди отримали квартири, тому що ректор ніяк не постраждав.

Михайло Поплавський (фото: facebook.com/MMPoplavskiy)

В попередньому розділі згадувалось, як ректор голосував за "диктаторські закони" вже наступного дня після складення присяги народного депутата. Це йому вилізло боком в 2015 році, коли прийняли закон, за яким посаду ректора не могли займати ті, хто брав участь у тому ганебному голосуванні. Але Поплавський не сумував. Він організував зміни до статуту КНУКіМ, де запровадили нову головну посаду – президента закладу. Ним і обрали Михайла Поплавського.

У 2019 році Національне антикорупційне бюро відкрило кримінальну справу за фактом недостовірного декларування Поплавським. Зокрема, йшлося про особняк площею 1 067 квадратних метрів з сауною і приватним озером, фотографії якого Поплавський публікував на своїх сторінках в соціальних мережах. Інформація про будинок не була внесена до декларації. Журналісти з програми "Наші гроші" встановили, що Поплавський проживає тут постійно, а маєток оформлено на 71-річного Анатолія Капелюшного, батька проректорки КНУКіМ Наталії Гайсінюк. Місцеві жителі стверджували, що справжній власник усієї садиби саме Михайло Поплавський.

Крім корупційних та політичних скандалів, підтоптаний «юний орел» зумів стати фігурантом низки сексистських та сексуальних скандалів. Так, Уляну Супрун обурило відео Поплавського в його акаунті в TikTok, де він в оточені  молоденьких студенток розмахує пачкою доларів на фоні дорогих авто і заявляє, що багаті чоловіки старими не бувають. Крім того, він постійно дозволяє собі цілувати чи обіймати студенток, у своїх інтерв’ю постійно хвалиться тим, що молоді дівчата люблять його, а він «пустун». Розлючена Уляна Супрун вказала, що за такі дії та висловлювання в цивілізованих країнах Поплавський вже давно отримав би судові позови.

Це було не перше звинувачення в сексизмі на адресу Михайла Поплавського. У лютому 2020 року в інтерв’ю «Світському життю» на запитання про «романи зі студентками» він заявив: «Ви запитайте краще у студенток, бо я їх просто всіх обожнюю. (..) Я ж любвіобільний мужчина, я ж це не приховую».

А після інтерв’ю Михайла Поплавського  Дмитру Гордону влітку 2022 року читачі ще й дізнались, що «юний орел» охоче заводить романи  з дівчатами, які молодші за нього втричі. Ректор вважає жінок прагматичними істотами, а сучасне кохання - суто ринковими відносинами. Тобто натякнув на те, що він свого роду купує любов молодих красунь, а вони встановлюють ціну. Такий підхід чоловіка  не лякає, а навпаки, більш ніж влаштовує. Як наслідок, у високоморального керівника вишу є позашлюбні діти від студенток, яких він забезпечує і грошима, і житлом.

Без нового сексистського скандалу не пройшов день відкритих дверей у КНУКіМ у 2023 році. Поплавський публічно принизив дівчину, яка жартома поцікавилася у ректора, чи пригостять їх варениками сьогодні. На запитання дівчини Поплавський з насмішкою відповів: "Подивися на себе, ще вареники тобі". Така відповідь обурила присутніх в залі. Посипались запитання щодо неповажливих звернень Поплавського до студенток та спілкування з ними на "ти". А один хлопець в залі поцікавився: «Як ви можете називати свій університет найсучаснішим, якщо його ректор називає своїх студенток «тьолками» та «малими»?» «Співочому ректору» прийшлось добряче понервувати, відповідаючи на ці запитання, спочатку заперечуючи факти, а потім пояснюючи, що все це лише заради піару і що він навмисно провокує такі скандали.

В лютому 2025 року велелюбний ректор знову потрапив у гучний скандал. Владислава Коренна, колишня студентка Київського національного університету культури та мистецтв, заявила про сексуальні домагання з боку ректора вишу Михайла Поплавського. Про це вона розповіла на своїй сторінці у Facebook в рамках флешмобу #НеМовчи. За словами Владислави, інцидент стався, коли вона, навчаючись на третьому курсі, прийшла до приймальні університету з проханням надати їй місце у гуртожитку. Замість очікуваної допомоги, як стверджує дівчина, її вивезли за межі Києва, де намагалися змусити до вживання алкоголю і домагалися інтимної близькості. Вона згадує, що ректор постійно матюкався, ліз з поцілунками, хвалився своїми зв’язками і розповідав їй, «кого він, коли і як» і що «всі жінки, які обіймають посади, просто «трахалися» з ним». Тоді Владиславі вдалось уникнути інтиму з Поплавським, але все це її дуже налякало. Бо студентка дізналась, що були дівчата, які не вислизнули із хтивих обіймів.

Соцмережі ніби вибухнули після публікації. Багато користувачів закликали до проведення незалежного розслідування та притягнення до відповідальності всіх винних у подібних зловживаннях. Офіційних розслідувань або кримінальних проваджень на момент публікації новини ще не було оголошено. Проте громадськість може змусити правоохоронні органи розпочати слідчі дії.