Тягнибок Олег

Тягнибок Олег

Український політик, голова партії "Свобода", депутат ВРУ III, IV та VII скликання

Тягнибок Олег - націоналіст, український громадсько-політичний діяч, колишній депутат Верховної Ради.

Місце народження

Олег Тягнибок народився 7 листопада 1968 року у місті Львів.

Освіта

  • 1975 - 1985 рр. - Львівська спеціалізована загальноосвітня школа № 8.
  • 1985 - 1993 рр. - навчався у Львівському медичному університеті, отримав спеціальність лікаря-хірурга.
  • 1995 - 1999 рр. - здобував спеціальність юриста у Львівському державному університеті імені І. Франка.

Родина

Олег народився в сім’ї медиків. Батько - Тягнибок Ярослав, майстер спорту СРСР, кандидат медичних наук, лікар-реабілітолог. Загинув у 1984 році від вогнепального поранення при нез’ясованих обставинах.

Мати - Богдана Тягнибок, медичний працівник.

Брат - Андрій Тягнибок, український політик, депутат ВРУ VII скликання від ВО "Свобода". У 1988 році, біг по коридору школи і ненароком спричинив смерть свого однокласника. Андрій був засуджений до трьох років відбування покарання з відстрочкою вироку.

Дружина - Ольга Тягнибок, лікар-епідеміолог. Олег і Ольга виховують трьох дітей: Ярина-Марія (1992 р.н.), Дарина-Богдана (1995 р.н.) та Гордій (1997 р.н.).

Тягнибок Олег

Кар’єра

  • З липня 1987 року по травень 1989 призваний до радянської армії, - зараз капітан запасу.
  • Олег Тягнибок ще з університетських років розпочав політичну діяльність. Ініціював створення у 1990 році Студентського братства у Львівському медичному університеті та очолював його до 1994 року.
  • Брав участь та був одним із керівників студентського голодування 1990 та 1992 років у Києві.
  • Тягнибок з жовтня 1991 року член Соціал-національної партії України (з 2004 року Всеукраїнське об'єднання "Свобода"), обіймав різні керівні посади у партії.
  • З 1994 по 1998 рр. - Олег депутат міської Львівської ради.
  • Народний депутат України III скликання з березня 1998 по квітень 2002 рр. від виборчого блоку "Менше слів". Олег був у складі фракції партії "Народний рух України", також працював у комітеті ВРУ з питань бюджету, очолив київську організацію Соціал-національної партії України.
  • Олег Тягнибок став депутатом IV скликання ВРУ, з квітня 2002, від блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".
  • Тягнибок Олег, який очолював партію "Свобода", на парламентських виборах VI скликання 2006 року не потрапив до складу Верховної Ради, отримавши 0,36% голосів виборців.
  • Тягнибок отримав посаду депутата у Львівській обласній раді, 2006 рік.
  • На президентських виборах 2008 року Олег отримав приблизно 2% голосів.
  • 2012 - 2014 рр. Олег Тягнибок став народним депутатом ВРУ VII скликання від партії ВО "Свобода". Партія набрала 10,44% голосів. Олег став членом комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та інформаційних технологій.
  • Тягнибок був одним із трьох лідерів опозиції під час Революції Гідності. Він щодня виступав зі сцени Майдану. 18-20 лютого 2014 року перебував на передовій під час кривавих подій у центрі Києва.
  • У 2014 році знову балотувався на посаду президента України від ВО "Свобода", отримавши 1,6% голосів.
  • У парламентських виборах IX скликання 2019 року Тягнибок балотувався від ВО "Свобода".

Тягнибок Олег

Скандали

У 2004 році в ході президентської кампанії відбулася відома промова Тягнибока на горі Яровина, в який він допустив ксенофобні та антисемітські висловлювання, за що був виключений з партії "Наша Україна".

Вони не боялися, як i ми зараз не маємо боятися, вони взяли автомат на шию i пішли в тiї лiси, вони готувалися i боролися з москалями, боролися з нiмцями, боролися з жидвою i з iншою нечистю, яка хотiла забрати в нас нашу українську державу…

Треба вiддати Україну, нарештi, українцям. Отi молодi люди, i ви, сивочолi, оце є та сумiш, якої найбiльше боїться москальско-жидiвська мафія, яка сьогоднi керує в Українi

Існують розслідування, які доводять інвесторський зв’язок Тягнибока з Ігорем Кривовецьким від 2010 року, який одразу став народним депутатом. Однак кримінальний авторитет Володимир Дідух особисто заявляв, що гроші були його:

Тягнибоку особисто грошей не давав, давав Пупс (прізвисько Ігоря Кривецького. - ред.). Щоб не сказали, що гроші на партію дав кримінальний авторитет. Таким чином, Пупс передавав би від себе мої гроші. Я перекривав фінансування всієї партії. Це було спочатку 500 тис., Потім мільйон, потім два, потім три. Потім по вісім давалося. Всього разом $48 млн. Були часи, коли з Тягнибоком я бачився щодня.

Пізніше, сам Дідух заявив, що Тягнибок зв’язався з людьми Віктора Януковича та їхні стосунки завершились. Янукович платив набагато більше і це було вигідно для Олега Тягнибока.

Олег Тягнибок задекларував 2013 року лише заробітну плату у розмірі 242 859 гривні на рік, квартиру у Львові, яка належить його родині з 1997 року, квартиру на Харківському масиві міста Києва. Сім’я Тягнибока має дві машини Тойота за 2008 та 2009 роки, а також родичі мають загальний дохід близько 60 тисяч на рік. Накопичення Олега складають 251 488 гривні, в інших членів сім’ї ще приблизно 120 тисяч. Як відомо, Тягнибок має особняк під Києвом. На ділянці стоїть два будинки - один біля озера, яким нібито володіє брат нардепа Андрій, а в іншій будові живе сам Олег. Ця власність не задекларована.

Ось як коментував Ігор Мирошниченко купівлю елітної нерухомості Тягнибоком:

"Тягнибок виступає за знищення олігархічної системи перед публікою, а насправді вдало співпрацює з її представниками, отримуючи чималі гроші, діючи при цьому всупереч інтересам України".

Проте переміг в усіх судових процесах із цієї справи.

У 2013 році учасників руху ВО "Свобода" і Олега Тягнибока звинуватили у в здирництві, переслідуванні та погрозах журналістам, а також у зв'язках з комуністичною партією, крім того, їх звинувачували у незаконному продажу земель і в корупції.

14 березня 2014 року ЗМІ Російської Федерації повідомили про порушення кримінальної справи проти Олега Тягнибока, також його брата Андрія. Їх звинувачують в участі у банді зі сторони чеченських сепаратистів проти федеральних силовиків 1994 - 1995 рр. Олег та його брат у Чечні ніколи не був.

Дата публікації: 11.03.2021
Дата останньої зміни: 09.04.2021
1