Ексклюзив
Правовий статус криптовалют і комфортні умови для IT-бізнесу - над чим працює Мінцифри
Ексклюзив

Правовий статус криптовалют і комфортні умови для IT-бізнесу - над чим працює Мінцифри

5 Квітня 2021, 15:55
Олександр Борняков розповів, що чекає на Україну після цифрової трансформації

Заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков в інтерв'ю Парламент.UA розповів про роботу над легалізацією цифрових активів в Україні, про те, як це, - після багатьох років роботи в бізнесі стати держслужбовцем і про майбутнє української IT-галузі

На якому етапі перебуває запуск легального крипторинка в Україні

За словами Олександра Борнякова, спроби інтегрувати криптовалюту в правове поле через зміни в Податковому кодексі були ще півтора року тому, коли він починав працювати в Міністерстві цифрової трансформації. Але до питання врегулювання крипторинка потрібен більш системний підхід, оскільки криптовалюти стрімко розвиваються і постійно змінюються.

Ми давно не вживаємо слово "криптовалюта", натомість використовуємо віртуальні активи, тому що це поняття ширше. Ми хочемо сформувати політику не тільки щодо конкретних криптовалют, а й описати це явище повністю. У різний момент часу вони можуть мати різну природу, тому простих змін до Податкового кодексу мало.

Ми вирішили, що напишемо системний законопроект і майже через вісім місяців вийшов проект закону №3637 з класифікацією віртуальних активів, визначенням їх як виду інтелектуальної власності. Документ пройшов перше читання в парламенті на початку грудня минулого року.

Для чого легалізувати криптовалюту в Україні

Крім того, заступник міністра підкреслив, що криптовалюта - новий зручний фінансовий інструмент для інвестування без складної системи з брокером і високого порогу входу. Але він набагато ризикованіший, ніж будь-які акції. Водночас запуск легального ринку криптовалют стане позитивною зміною для кожного українця, переконаний Борняков.

Громадяни зможуть офіційно працювати й отримувати доходи від операцій з криптоактивами. У масштабах країни легальний ринок криптовалют означає запуск інноваційного сектора економіки, доходи учасників якого забезпечать державний бюджет додатковими надходженнями.

Інтеграція віртуальних активів так чи інакше призведе до поліпшення тарифної політики банків. Робота з фінансами буде прозорішою, менш витратною. При цьому не передбачається, що віртуальні активи замінять банківську систему. Банки надають послуги: зберігання, депозити та інше. З точки зору банку, немає різниці, зберігаєш ти заощадження в доларі або в біткоїні. У випадку з доларами банк краще, тому що долари мають фізичну форму, а у біткоїнів її від початку немає, але якщо я хочу покласти їх на депозит, то як я це зроблю без банку? Ринок віртуальних активів - це нова індустрія, і банківська система тільки виграє від того, що буде обслуговувати додатковий сектор економіки.

 (Фото: https://www.facebook.com/bornyakov)

Чи можна буде розплачуватися криптовалютою в Україні

І хоча криптовалюту узаконюють, розплатитися нею в українському магазині не вийде.

У законі чітко написано, що віртуальний актив не може бути платіжним інструментом. Згідно з Конституцією, у нас єдиний платіжний інструмент - це гривня. Долар, наприклад, на сьогоднішній день теж не є платіжним інструментом в Україні.
Просте запитання, чи зможе українець розрахуватися за каву або сніданок криптовалютою? Ні, як і доларом або золотом.
Чи зможе він відкрити в банку рахунок в біткоїні? Так, зможе. Чи зможе він зберігати депозит в криптовалюті в банку? Так, зможе. Потім потрібно буде зробити конвертацію на період користування.

Як поставилася IT-спільнота до законопроєкту Мінцифри

Олександр Борняков також розповів, що в законопроєкт про Дію City - особливий правовий режим для української IT-галузі, - були норми, які спільнота трактувала по-своєму, нарікаючи на надмірний контроль з боку держави. Навіть були зареєстровані альтернативні законопроєкти. Але в результаті, кращі норми цих документів були взяті в доопрацьований проєкт закону, а також враховані побажання індустрії.

Ми зараз прийшли до того, що на 90% влаштовує обидві сторони. На 100% всіх все не може влаштовувати. Ми постаралися знайти баланс, ми його знайшли: роль Мінціфри як регулятора була сильно зменшена. В результаті Міністерство буде вести реєстр компаній-резидентів, перевірятиме негативні критерії, які можуть бути фільтром під час отримання доступу до нового правового режиму: будемо перевіряти чи не банкрут компанія, чи є засновники в реєстрі юросіб, чи були вони замішані у відмиванні грошей, чи є компанії в будь-яких санкційних списках.

За словами Олександра Борнякова, компанії, зареєстровані за кордоном, зацікавилися цією законодавчою ініціативою і роздумують над виходом на український ринок.

У нас є цілий ряд компаній, які заявили про свою публічну підтримку. Це десятки компанії, деякі з них входять в список 150 найбільших світових IT-компаній. В цілому, про бажання стати резидентами заявили сотні компаній.

 (Фото: https://www.facebook.com/bornyakov)

Як український уряд "краде мізки" іноземних IT-фахівців

Імміграція IT-фахівців з Білорусі почалася ще задовго до політичної кризи в їхній країні, зауважив заступник міністра цифрової трансформації. В цілому була ініціатива зробити так, щоб в разі, якщо українські компанії мають потребу у фахівцях, яких немає в країні, вони могли дуже просто отримати доступ до іноземних і легалізувати їх на території України. І почали з того, що впровадили певні квоти на кількість таких працівників і механізм отримання дозволів на законне перебування і роботу в країні.

Щоб, скажімо так, не нашкодити і, ні в якому разі, не забрати роботу в українців, ми вирішили цю квоту обмежити п'ятьма тисячами. Виходили ми з розрахунків - близько 10 тисяч відкритих вакансій. Тобто ми розуміли, що навіть якщо п'ять тисяч фахівців приїде, то жоден український фахівець не постраждає. Нам, до речі, намагаються закидати, мовляв, що у нас фахівців своїх немає? На жаль, не вистачає, попит не встигає за пропозицією. Освіта відстає від темпів зростання галузі, тому ніякої шкоди для ринку України в цьому немає.

Для залучення іноземних фахівців ми скоротили час розгляду документів - тепер це займає до трьох місяців, а раніше могло займати і більше року. Потім ми дозволили їм переходити на спрощену систему ФОП.

Після цього в Україні переїхало вже більше двох тисяч фахівців, кілька десятків компаній перенесли свої офіси в нашу країну. Я хочу сказати, що це сталося вперше в історії України, коли не від нас їхали, а до нас приїхали.

 (Фото: https://www.facebook.com/bornyakov)

Як Олександр Борняков з IT потрапив на держслужбу

Заступник міністра розповів, що досить довго займався бізнесом, маючи економічну освіту. Але потім відчув, що хотів би вчитися далі, отримати міжнародну освіту. Стояв вибір між юриспруденцією і держуправлінням, маятник хитнувся в бік останнього. Після створення Міністерства цифрової трансформації йому запропонували там роботу, оскільки шукали фахівця з досвідом одночасно і знаннями в державному управлінні.

Мене привабило те, що у Михайла Федорова було бачення того, як держава повинна стати найпривабливішою юрисдикцією для ІT-бізнесу і створити кращі умови для високотехнологічних компаній. В ідеалі, у нас в Україні, повинен утворитися найпотужніший ІТ-хаб в Східній Європі. Ця мета - велика і амбітна, але вона мені сподобалася, я люблю такі складні завдання. Ми робимо масштабний проект, який помітно вплине не тільки на IТ-галузь, але і на майбутнє країни в цілому.

Наша робота не в тому, щоб, умовно кажучи, підписати якийсь папірець, або видати дозвіл, у нас є проекти і ми над ними працюємо.
Це як в комерційній компанії і в цьому є здоровий глузд. Ми йдемо до мети, і вона виражається не в прагненні заробити, як в бізнесі. Вона - в прийнятті певних законів, створенні умов, щоб ідея злетіла, щоб були враховані інтереси і держави, і бізнесу, і громадськості. Ми зібрали команду, узгодили норми, що впроваджуються, з індустрією, в цілому пройшли непростий шлях. Але кінцева мета - цього варта.

Співавтори: Ольга Мещерякова
1