Ексклюзив
Сергій Братчук: Мене називають "заспокійливим" для одеситів, але я на хайпі не "вигрібаю"
Ексклюзив

Сергій Братчук: Мене називають "заспокійливим" для одеситів, але я на хайпі не "вигрібаю"

15 Липня 2022, 15:32
Один з найвідоміших речників воєнного часу дав коротке флеш-інтерв`ю нашому виданню

На кожному етапі цієї антиімперської війни з'являються яскраві медіа офіцери які ведуть максимально професійно комунікацію з суспільством, хоча в їх наплічнику давно лежить пенсійне посвідчення. І диплом Львівського військового журфаку. У 2014-му це був Дмитро Тимчук з Інфоспротиву, а 2022-го - Сергій Братчук, речник голови Одеської військової  адміністрації. Як порахував "Детектор.медіа", пан Сергій у червні найчастіше був спікером в "Єдиних новинах" телемарафону на загальнонаціональних телеканалах: 36 включень. 

- Тобі що, більше інших було треба висловитись? - почали ми флеш-інтерв'ю з паном Братчуком.

- Віриш, так! Хотів взяти на себе відповідальність, був готовий та мав бажання працювати для одеситів. Сам себе пропонував, а те що вмію робити за своїм фахом - військового журналіста, виявилось з 24-го лютого геть як потрібно. Чітко, доброзичливо, об'єктивно розповідати цивільним про різні аспекти та загрози війни. З дитинства, а потім курсантом ЛВВПУ любив спілкуватись з людьми. З початку війни їздив на фронт як журналіст одеської телекомпанії, своїми очима і вухами дізнався про цю сучасну війну. Потім став у стрій добровольчого батальйону.

- Кажуть, тебе можна часто побачити у будівлі Одеської ОДА... Що ти там робиш?

- З 2018-го працюю в громадській раді при голові Одеської ОДА. В мене і сьогодні, це єдина формальна причина з'являтись в цієї будівлі. Кажуть, до речі, що наша громадська рада єдина, що працює під час війни.

Виклики війни Сергій сприймає як подарунок долі: як це неоднозначно не звучить, але саме війна дала шанс йому працювати за улюбленою професією. Відтак Братчук почав дуже ретельно, та систематично сповіщати одеситів про загрози. Його місія: порятунок цивільних під час жорстокої агресії. Тому він без упину, але з гарною посмішкою, яку сам він назвав "чорноморською" попереджає про необхідність ховатись в укриттях, як почули сигнал повітряної тривоги, а також - не відвідувати пляжі Причорномор'я, бо існує мінна та десантна небезпека.

 - Якщо я врятував хоч одну людину, для мене це - щастя! Іноді роблю до 24 відеопостів на тиждень надаючи місцевим мешканцям інформацію. От наприклад.. Намагаюся всоте людям пояснити, чому скупчення на пляжі небезпечні. Є заходи мінно-вибухової безпеки, назвімо це так. Протикорабельні, протидесантні міни виносить на берег будь-де. Крім того, сьогодні ракетні обстріли в нас інтенсивні. І ця дурна ракета… Ніхто не знає, де вона летить. Якщо вона влучить — буде менше жертв, ніж якщо її зіб’ють над пляжем, і вона розлетиться на шматки. Ото буде біда, ото буде горе. Тому прийняте слушне рішення, що не треба людям ходить на пляж.

Виявляється, це просте зі сторони завдання, розмовляти з суспільством та попереджати про загрози - не вміють робити в багатьох з територій, які піддались російській агресії. Десь лякають, десь не на тему шуткують, чи "скалозубять", а Братчук - веде діалог.

- Мене батьки привчали розмовляти з людьми так, як я сам би хотів, щоб зі мною говорили. Не лякати, чи сварити, а посміхаючись: попереджати. Від багатьох одеситів чув що “Братчук - це наше "заспокійливе"... При тому, що не один з колег журналістів не може дорікнути, що речник Брачук десь був не об'єктивним. В нього є така сильна риса, що він вміє просити вибачення, якщо помилився.

Мабуть, не тільки впізнаваність, але й високий професіоналізм спікера обумовили його часті включення в ефір загальнонаціонального марафону.

- Сергію, де ти наснагу черпаєш, аби щодня зі покоєм розповідати людям про направду страшні речі?

- у вірі та церкві! Крім того, я не хайпі "вигрібаю", а дуже ретельно готуюся до своїх ефірів щодня. І хоча їх кількість за майже 5 місяців вже точно налічує тисячу, на людях досі почуваю себе сором'язливо, хоча ніколи не відмовив людям у взаємному селфі.

Ця риса, разом з органічною людяністю забезпечує ефект довіри до слів речника. Здається, так просто, але не всім яскравим спікерам люди схиляються вірити. В першу чергу тим - кому довіряють.

Як автор, зауважу: я давно спостерігаю за роботою військових спікерів. Досі, моїм беззаперечним 1-м номером залишається адмірал Джон Кірбі з Пентагону. Серед вітчизняних - Сергій Братчук, для мене він найуспішніший речник. Братчук вже давно вийшов за межі південного регіону, де він беззастережний лідер, його включення з коментарями щодо стану цивільних в цій війні, в ефіри десятків телестанцій світу, від Китаю, до Північної Африки, роблять його геть актуальним спікером.

Люди потребують слова. Особливо під час гібридної війни чисте слово, не закамуфльоване під маніпуляції, на вагу золота. Тому вкрай важливо, щоб вітчизняні спікери з питань війни мали не тільки впізнаваність, але й народний рейтинг. Колись соціальні психологи вирахують скільки людей врятували застережливо виголошені слова речника ОВА.

В мене залишається тільки запитання: якому мудрагелю закортіло закрити підготовку військових журналістів у Львові в Академії Сухопутних військ ЗСУ?

Випадок долі, що справжні патріоти України, офіцери фахівці з комунікацій, як той Сергій Братчук, який 20 років служив у виданнях МО, стають в стрій в перших рядах. Бо належне інформування - гібрид зброї, яку ворогу важко подолати. 

1