Медичні міфи: чи корисна баротерапія

Баротерапія – лікувальне застосування газових сумішей з підвищеним тиском кисню. У цього методу є два режими застосування: гіпербаричний, який передбачає підвищення тиску, та гіпобаричний, зі зниженням тиску в спеціальній камері.

Про це пише МОЗ України.

Вважається, що підвищення атмосферного тиску зумовлює розширення артеріол, посилення кровообігу та сприяє покращенню оксигенації тканин. Натомість зниження тиску в барокамері застосовують для зменшення впливу на організм людини газових бульбашок і надлишку розчиненого газу.

Втім, ряд фахівців використовує баротерапію не за призначенням. Наприклад, у разі травм опорно-рухового апарату, дитячого церебрального паралічу, розсіяного склерозу, захворювань кишківника та шлунку. При цьому не беруться до уваги відсутність ефективності у випадках відповідних розладів та ряд можливих побічних реакцій.

Навіть Управління з продовольства і медикаментів США (FDA) зауважує, що баротерапія має доведену ефективність виключно під час лікування кесонної хвороби. Проте немає переконливих доказів ефективності та безпеки під час лікування від інших захворювань.

Проявляють скепсис до застосування баротерапії у разі травм і науковці. У статті «Вплив гіпербаричного кисню на спортивні травми», яку можна знайти в Національній бібліотеці США з медицини, дослідники зауважують, що якість доказів ефективності гіпербаричної оксигенації — низька.

Отже, єдине доказове застосування баротерапії — терапевтична декомпресія, яку використовують у випадку кесонної хвороби, анаеробній гангрені або у разі отруєння чадним газом. Втім, не під час та не замість активної реабілітаційної допомоги, яку надають мультидисциплінарні команди.

Нагадаємо, Міністерство охорони здоров’я не рекомендує пацієнтам застосовувати гідроколонотерапію – очищення товстого кишківника за допомогою спеціального апарату, трубку якого вводять у пряму кишку.

Читайте також

ПТСР: що це таке, чому цей розлад небезпечний та як його лікувати

Медичні міфи: чи корисна апітерапія