Кабінет міністрів України змінив порядок бронювання військовозобов'язаних працівників на період мобілізації та воєнного стану. Нові правила стосуються погодження збільшених лімітів, критеріїв визначення критично важливих підприємств, строків оформлення бронювання та контролю за роботодавцями.
Зміни передбачені постановою Кабміну №1328 від 23 жовтня 2026 року, оприлюдненою на урядовому сайті.
Одне з ключових нововведень — запровадження ліміту бронювання до 95% для визначених категорій підприємств оборонно-промислового комплексу та енергетики. Крім того, уряд змінив процедуру погодження квот понад 50%, встановив строки оформлення працівників після збільшення ліміту та уточнив вимоги до отримання статусу критично важливого підприємства.
Координаційний центр і збільшення лімітів бронювання
Новими правилами передбачено створення Координаційного центру з організації бронювання військовозобов'язаних працівників. Раніше пропозиції щодо збільшення обсягів бронювання направляли до Міністерства оборони або інших уповноважених органів. Тепер обґрунтовані пропозиції про збільшення лімітів передаватимуть до нового центру.
До його складу входитимуть представники Міністерства економіки, Міністерства оборони, Міністерства цифрової трансформації, Міністерства внутрішніх справ, енергетичної галузі та інших установ.
Координаційний центр матиме консультативно-дорадчі функції: він готуватиме рекомендації та пропозиції, тоді як остаточні рішення ухвалюватимуть уповноважені державні органи.
Збільшення ліміту бронювання понад 50% для відповідних критично важливих підприємств відбуватиметься з урахуванням рекомендацій центру. Сама межа в 50% існувала й раніше, однак тепер уточнено порядок погодження її перевищення.
Також передбачено можливість відмови в розгляді пропозиції про збільшення ліміту, якщо виявлено систематичні порушення керівником підприємства вимог до ведення військового обліку. Серед підстав названо два або більше документально підтверджених порушень протягом останніх 12 місяців та/або притягнення керівника до адміністративної відповідальності за такі порушення.
Ліміт бронювання для енергетики та оборонної промисловості становитиме до 95%
Одна з найважливіших змін стосується підприємств енергетичного та оборонно-промислового комплексів. Для визначених постановою категорій критично важливих установ передбачено ліміт бронювання до 95% військовозобов'язаних працівників, які безпосередньо залучені до виробничих процесів.
Раніше для відповідних підприємств діяла можливість бронювати до 100% таких працівників. Тепер абсолютне стовідсоткове бронювання для цих категорій замінюється лімітом у 95%.
Водночас нове правило не поширюється автоматично на всі компанії, які працюють в енергетиці чи оборонній промисловості. Підприємство має відповідати категоріям та умовам, визначеним урядовою постановою.
Для інших критично важливих підприємств, за наведеними в матеріалі правилами, базовий ліміт залишається на рівні 50%. Для окремих сфер, зокрема теплопостачання, водоканалів та управління побутовими відходами, передбачено ліміт у 75%.
Керівництво підприємства самостійно визначатиме, яких працівників бронювати в межах дозволеної квоти.
Скільки часу матиме підприємство для оформлення бронювання
Постанова докладніше визначає строк дії рішення про збільшення ліміту. У документі мають зазначати інформацію про підприємство, погоджену квоту, кількість працівників і термін дії рішення, який не може перевищувати одного року.
Після офіційного погодження збільшеного ліміту підприємство матиме 10 робочих днів, щоб оформити бронювання додаткових працівників через портал "Дія".
Наприклад, якщо підприємство спочатку мало право бронювати 50% військовозобов'язаних працівників, а згодом отримало погодження на збільшення квоти до 75%, після подання повідомлення про зміну ліміту починається відлік десяти робочих днів. Упродовж цього часу роботодавець має оформити бронювання працівників у межах нової квоти.
Якщо підприємство не встигне оформити бронювання у визначений строк, рішення про збільшення ліміту втратить чинність.
Нові критерії критично важливих підприємств
Уряд також переглянув підходи до визначення критичної важливості підприємств. Тепер під час оцінювання враховуватимуть, якої шкоди обороноздатності, критичній інфраструктурі, життєзабезпеченню населення або макрофінансовій стійкості держави може завдати припинення діяльності підприємства.
Окремо наголошено на необхідності підтверджувати значення підприємства конкретними показниками, які можна перевірити.
Серед прикладів таких показників:
- вплив на виконання оборонних контрактів;
- участь у виробництві та ремонті озброєння;
- постачання населенню товарів першої необхідності, продуктів, ліків і пального;
- внесок у бюджетні надходження та валютну виручку.
Отже, формальної належності до певної галузі буде недостатньо для автоматичного отримання статусу критично важливого підприємства. Роботодавець має підтвердити відповідність установленим критеріям.
До сфер, підприємства яких можуть претендувати на такий статус, належать:
- оборонно-промисловий і паливно-енергетичний комплекси;
- житлово-комунальне господарство;
- видобувна та переробна промисловість;
- агропромислове виробництво й роздрібна торгівля;
- будівництво, транспорт і логістика;
- інформаційні технології, банківська діяльність, охорона здоров'я та зв'язок;
- аварійно-рятувальні служби;
- організації гуманітарної сфери, які мають критичне значення для держави.
Також передбачено можливість погодження інших сфер Координаційним центром. Підприємства, що працюють поза визначеними напрямами, зможуть претендувати на статус критично важливих за погодженням центру на підставі обґрунтованого звернення відповідного державного органу.
Строки розгляду заяв і додаткові зміни
Постанова встановлює строки розгляду звернень підприємств щодо бронювання. Державний орган має розглянути звернення та передати матеріали до Координаційного центру протягом семи робочих днів.
Центр готуватиме рекомендації у строк до одного місяця. Після їх отримання уповноважений державний орган має ухвалити рішення протягом трьох робочих днів.
Для термінових випадків, коли є обґрунтована необхідність, передбачено скорочений строк підготовки рекомендацій центром — до семи днів. Оскільки етапи розгляду відбуваються послідовно, загальний час ухвалення рішення може перевищувати один місяць.
Окремі положення стосуються представництв донорських установ і виконавців проєктів міжнародної технічної допомоги, зокрема грантових організацій. Для них уточнили порядок перевищення обмежень щодо кількості заброньованих працівників, безпосередньо залучених до реалізації одного проєкту. Раніше для цієї категорії діяло обмеження на рівні трохи більше ніж 50%.
Зміни торкнулися й критерію відсутності заборгованості зі сплати податків та єдиного соціального внеску. До правил додали виняток для заборгованості, що виникла через тимчасове припинення або непроведення платежів із державного та/або місцевого бюджетів.
Крім того, до категорій осіб, які підлягають бронюванню, додали керівників суб'єктів, уповноважених законом виконувати функції публічної адміністрації у сфері спеціального нагляду за аудиторською діяльністю.
Ще одна зміна стосується контролю за статусом критично важливих підприємств. Координаційний центр зможе надсилати державним органам рекомендації щодо скасування рішення про надання такого статусу. Однією з підстав для розгляду питання можуть бути звернення правоохоронних органів.
Водночас рекомендація центру сама по собі не означатиме автоматичного скасування статусу. Остаточне рішення, як і раніше, ухвалюватиме уповноважений державний орган.
Скільки українців мають бронювання
За наведеними даними, станом на вересень 2026 року від мобілізації в Україні було заброньовано близько 1,4 млн людей.
Найбільше заброньованих працівників припадало на переробну промисловість, транспорт і логістику, торгівлю, енергетику та сільське господарство.
Нові правила змінюють механізм погодження збільшених квот, визначення критично важливих підприємств і строки оформлення бронювання. Водночас для роботодавців важливими залишаються дотримання вимог військового обліку, підтвердження критичності діяльності та своєчасне оформлення працівників через "Дію".
Читайте також


