Новий смертельний вірус Марбург: у Гані померли двоє заражених

У Гані (Західна Африка) зареєстровано два випадки захворювання на смертельний вірус Марбург, який викликає сильну геморагічну лихоманку.

Як повідомляє BBC, двоє заражених з підтвердженим діагнозом померли у лікарні.

Влада Гани заявляє, що ставиться до ситуації з підвищеною серйозністю. Зокрема, 98 людей уже відправлено на суворий карантин.

Вперше хвороба, викликана вірусом Марбург, була виявлена ​​в 1967 р. в результаті синхронних спалахів хвороби у Марбурзі та у Франкфурті, Німеччина, та у Белграді, Сербія.

У ВООЗ повідомляють, що Марбурзька вірусна хвороба (вірус Марбурга) - важке захворювання, що часто закінчується летальним кінцем. У інфікованих вірусом Марбург спостерігають тяжку геморагічну лихоманку. Середній коефіцієнт летальності захворювання становить близько 50%.

Наразі зареєстрованих препаратів, здатних нейтралізувати вірус, не існує, проте йде робота над створенням низки засобів на основі продуктів крові, імунологічних та інших лікарських препаратів.

"Природними господарями марбурзького вірусу вважаються Rousettus aegypti, плодючі летючі миші з сімейства Pteropodidae. Марбурзький вірус передається людям летючих мишей і поширюється серед людей шляхом передачі від людини людині. Найважливішою умовою успішної боротьби зі спалахами захворювання є активна взаємодія із населенням, - кажуть у ВООЗ.

Як передається інфекція

Первинне зараження людини відбувається в результаті тривалого перебування в копальнях або печерах, де мешкають колонії кажанів Rousettus.

Розповсюдження вірусу в людській популяції відбувається в результаті безпосереднього фізичного контакту (через пошкодження шкірних покривів або слизової оболонки) з кров'ю, виділеннями, органами або іншими фізіологічними рідинами інфікованих, а також контакту із забрудненими біологічними рідинами поверхнями та матеріалами (наприклад, постільною білизною).

Непоодинокі випадки зараження медичних працівників, які надавали допомогу пацієнтам з підозрою на БВВМ або з підтвердженим діагнозом.

Одним із факторів передачі вірусу Марбург можуть бути похоронні церемонії, які супроводжуються безпосереднім контактом учасників церемонії з тілом покійного.

Хворий залишається джерелом інфекції доти, доки вірус зберігається у крові.

Симптоми хвороби, спричиненої вірусом Марбург

Інкубаційний період (інтервал між інфікуванням та появою симптомів) варіюється в межах від 2 до 21 дня.

Хвороба, що викликається вірусом Марбург, починається раптово і супроводжується різким підвищенням температури тіла, сильним головним болем та тяжким нездужанням. Найпоширенішим симптомом є м'язові болі. На третій день можуть розвиватися гостра рідка діарея, болі та спазми в області живота, нудота та блювання. Діарея може зберігатись до одного тижня. На цій стадії захворювання у хворих відзначаються характерний змарнілий вигляд («як привид»), очі, що глибоко ввалилися, відсутність будь-якого виразу обличчя і крайня апатія. Під час спалаху хвороби в Європі в 1967 році через 2-7 днів після появи симптомів хвороби у багатьох пацієнтів спостерігалася висип, що не викликає свербіж.

На 5-7 день хвороби у багатьох пацієнтів спостерігаються тяжкі геморагічні симптоми, і кровотечі, часто множинні, є звичайним симптомом у випадках з летальним кінцем. Присутність свіжої крові у блювотних масах та фекаліях часто супроводжується кровотечами з носа, ясен та піхви. Особливо проблематичними можуть бути спонтанні кровотечі з місць венепункції (місць проколу стінок венозних судин для внутрішньовенного введення рідин або взяття зразків крові). На тяжкій стадії хвороби у пацієнтів може триматися висока температура. Поразка центральної нервової системи може виявлятися в сплутаності свідомості, дратівливості та агресивності. У деяких випадках на пізній стадії хвороби (15 день захворювання) може розвиватися орхіт (запалення одного або двох яєчок).

У смертельних випадках захворювання летальний кінець, якому зазвичай передують тяжка крововтрата і шок, найчастіше настає через 8-9 днів після появи симптомів.

Діагностика

За клінічною картиною захворювання може бути важко диференціювати з іншими інфекційними хворобами, такими як малярія, черевний тиф, шигельоз, менінгіт та інші вірусні геморагічні лихоманки.

Для підтвердження того, що симптоми викликані саме зараженням вірусу Марбург, застосовують такі методи діагностики:

• імуноферментний аналіз (ІФА) для виявлення антитіл;
• тести визначення антигенів;
• реакція нейтралізації;
• полімеразна ланцюгова реакція із зворотною транскриптазою (ВІД-ПЛР);
• електронна мікроскопія;
• ізоляція вірусу у культурах клітин.

Взяті у пацієнтів зразки біоматеріалів належать до найвищої категорії біологічної небезпеки.

Лікарські препарати та вакцини

Зараз зареєстрованих вакцин або противірусних препаратів для БВВМ немає. Для підвищення показників виживання пацієнтів показані підтримуюча терапія (пероральна або внутрішньовенна регідратація) та симптоматичне лікування.

Може бути розглянуто питання про експериментальне використання або призначення з гуманітарних міркувань моноклональних антитіл (МАТ) та деяких противірусних препаратів, наприклад, ремдесивіру та фапіравіру, які раніше застосовувалися в рамках клінічних випробувань для лікування хвороби, спричиненої вірусом Ебола (БВВЕ).

Нагадаємо, цього року у Великій Британії зафіксовано перший випадок смерті від лихоманки Ласса.