Психолог розповів, як реагувати на скарги дитини про булінг у школі

Перша порада експерта - припинити знущання
Ексклюзив
Психолог розповів, як реагувати на скарги дитини про булінг у школі
Насилля над дітьми (Фото: Google)
1 Вересня 2021, 07:03
читать на русском

Психолог-практик розповів, як поводитися батькам і вчителям, аби попередити і протидіяти систематичному знущанню і цькуванню дітей у школах.

В інтерв'ю Парламент.ua Ігор Огданський розповів, що булінг від звичайних конфліктів у школі відрізняється саме тим, що має постійний характер і негативні наслідки не лише для безпосередніх учасників, але й для класу, колективу, спільноти, де це стається, і школи загалом.

Найперше, булінг треба припинити. Далі необхідне залучення батьків, вчителів, психологів, соціальних служб, а за потреби правоохоронців. Іноді вчителі чи батьки йдуть "легким" шляхом, забирають дитину-жертву до іншого класу або школи, але це часто не розв'язує проблему, адже мішенню чи булером тут же може стати інша дитина, - каже експерт.

Він каже, що потрібно проводити "профілактику булінгу".

Вихід із ситуації я вбачаю у профілактиці булінгу. З дітьми, до речі і з дорослими теж, для цього потрібно проводити навчання як турбуватися про свої потреби, зберігаючи повагу до інших людей, розвивати толерантність та навички ненасильницького спілкування. Чому кажу, що і з батьками теж? Бо поширена позиція – ти не плач, а дай здачі, при булінгу не спрацьовує, а навпаки може ще більше загострити конфлікт. Так стається, оскільки насилля найчастіше породжує страх і наступне насилля. А ще саме сім'я та близьке оточення дитини може сприяти формуванню схильності до агресивної поведінки чи зростання ризики стати мішенню булінгу, - зазначив Огданський.

Довідково: Булінг (цькування) – дії учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному чи сексуальному насильстві. Такі дії вчиняються стосовно дитини чи дитиною стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого може бути заподіяна шкода психічному чи фізичному здоров’ю потерпілого. Булінг може здійснюватись також із застосуванням засобів електронних комунікацій.

ЮНІСЕФ визначає булінг (від анг. to bull – переслідувати) як небажану агресивну поведінку дітей шкільного віку, яка призводить до цькування дитини іншою дитиною чи групою дітей з метою приниження, залякування та демонстрації сили.

З прикладами уроків з протидії булінгу в закладах освіти та відповідним системним підходом можна ознайомитись за посиланням.

Відповідно до дослідження ЮНІСЕФ:

  • 67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися з проблемою булінгу;
  • 24% дітей стали жертвами булінгу;
  • 48% дітей нікому не розповідали про випадки булінгу;
  • 44% школярів були спостерігачами булінгу, але ігнорували його, бо їм було страшно за себе;
  • більшість дітей цькують за те, що вони виглядають, говорять, думають не так, як інші діти.

Читайте також

Співавтори: Валерія Пепеля