Що таке ревматизм і як його лікувати

Ревматизм був дуже поширений на початку минулого століття й особливо в післявоєнні роки, але зараз він зустрічається лише зрідка. Однак наслідки цієї хвороби залишаються з людиною на все життя.

Що таке ревматизм

Багато років тому один з лікарів дуже влучно описав цю хворобу: «Ревматизм лиже суглоби, але кусає серце». Саме артрит (запалення, біль і набряк суглобів) – найяскравіший симптом захворювання. Але дуже швидко ці прояви зникають без сліду, а зміни в серці залишаються.

Ревматизм – це аутоімунне захворювання. Він розвивається, коли імунна система людини дає збій і починає атакувати власні клітини організму. Головний винуватець цього процесу – β-гемолітичний стрептокок групи А (БГСА). Ми знаємо про нього завдяки ангіні, адже саме ця бактерія спричиняє тяжке запалення піднебінних мигдаликів (гланд).

Чому та як виникає ревматизм

Щоб людина захворіла на ревматизм, необхідні дві умови:

• заразитися «потрібним» штамом стрептокока;
• неправильно лікувати хворобу (без антибіотиків).

Далі бактерії поширюються організмом і запускають «неправильну» імунну реакцію проти клітин власного тіла (серця, суглобів, головного мозку, шкіри).

Так починається ревматизм, хоча ця назва вже рідко зустрічається в медичній літературі. Зараз лікарі частіше застосовують термін «ревматична лихоманка».

Зверніть увагу: імунна система починає атакувати організм людини, тому що збудник стрептокок (а точніше, його антигенна частина – епітоп) за своєю структурою нагадує клітини сполучної тканини. Такі «помилки» імунітету призводять до інвалідизуючих ускладнень, а іноді й до передчасної смерті людини. Але ревматизм розвивається далеко не у всіх пацієнтів, які зіткнулися з гемолітичним стрептококом. До нього існує схильність, яку в середньому діагностують у 3-6% людей.

Раніше вважалося, що гостра ревматична лихоманка виникає лише після ангіни (стрептококового тонзиліту). Однак зараз більшість лікарів не поділяють цієї думки. Будь-яке захворювання, спричинене певним штамом стрептокока, здатне спровокувати ураження сполучної тканини. Це можуть бути бешиха, стрептодермія, скарлатина або навіть запалення вуха – отит.

Але лише зараження цими бактеріями недостатньо, інакше людство давно б вимерло від ревматизму. Щоб хвороба розвинулась, інфекцію потрібно неправильно лікувати – тільки тоді збудник зможе запустити складну аутоімунну реакцію.

Прийом антибіотиків практично на 100%запобігає початку ревматичної лихоманки. Підтверджує це і той факт, що ревматизм зараз спостерігається переважно в країнах, що розвиваються, де медицина знаходиться на дуже низькому рівні й до лікаря люди звертаються рідко.

Хто хворіє на ревматизм

Ревматизм можна назвати дитячою хворобою, тому що перші її симптоми зазвичай з'являються в 7-15 років, частіше в дівчаток. У молодому віці гостру ревматичну лихоманку діагностують набагато рідше, а після 30 років дебют хвороби практично не зустрічається.

Лікарі часто запитують, чи можна заразитися ревматизмом. Ні, само по собі захворювання не належить до інфекційних. Воно розвивається через поломки в імунній системі. Але підхопити стрептококову ангіну від дитини чи іншої людини при близькому контакті цілком можливо. А як далі поведеться організм – невідомо.

Також багатьох цікавить, чи буває спадковий ревматизм. Ні, ця хвороба не передається від батьків дітям. Однак зустрічаються сім'ї, де відразу кілька кровних родичів хворіють на ревматичну лихоманку. Це може бути пов'язане з генетичною сприйнятливістю організму до стрептококової інфекції. Але іноді все набагато простіше: захворювання членів сім'ї пов'язане з однаковими умовами життя.

Чинники розвитку ревматизму:

• молодий і дитячий вік;
• великі колективи, в яких постійно циркулює стрептококова інфекція (інтернати, дитячі будинки);
• знижений імунітет;
• несприятливі умови життя (вогкість, холод, погане харчування);
• низька якість медичної допомоги;
• генетична схильність (позитивний тест на антиген D8/17 В-лімфоцитів).

Як протікає ревматизм

Ревматизм – це захворювання з тривалим перебігом і періодичними загостреннями (рецидивами). Лікарі виділяють такі форми хвороби:

• первинна атака гострої ревматичної лихоманки;
• рецидив ревматичної лихоманки;
• хронічна ревматична хвороба серця (формування різних вад).

Важливо! Перші атаки ревматизму можуть протікати сприятливо – тільки із запаленням суглобів, що пройде з лікуванням або без нього. Але гарне самопочуття не означає одужання. Ревматична атака обов'язково повториться, і з кожним її рецидивом ймовірність пошкодження серцевого м'яза («ревматизм серця») зростає.

Як виявляється ревматизм

При ревматизмі симптоми зазвичай з'являються через 2-3 тижні після ангіни, тому хворобу вважають пізнім ускладненням стрептококової інфекції. Часто на прийомі в лікаря пацієнти вже забувають, що в них напередодні боліло горло, і це дуже ускладнює діагностику.

Багато людей вважають, що основна ознака ревматизму – це запалення суглобів. Дійсно, найчастіше це так, і такий симптом неможливо не помітити. Артрит при ревматичній лихоманці зустрічається в75% хворих. Його особливості:

зазвичай уражаються великі суглоби, запалення розвивається асиметрично (наприклад, біль і почервоніння коліна лівої ноги);

дуже характерна «леткість» уражень, або мігруючий артрит. Це означає, що сьогодні в людини запалюється й сильно болить лікоть, а через 1-5 днів усі симптоми зникають, ніби їх і не було, зате з'являються в протилежному плечі або коліні;

відзначаються всі класичні ознаки артриту – набряк, почервоніння, порушення функції та сильний біль.

Якщо запалення суглобів не лікувати, воно проходить самостійно через 2-3 тижні (іноді довше) без ускладнень. Однак через деякий час хвороба може повернутися (іпрактично завжди повертається) у вигляді рецидиву ревматичної лихоманки.

Інші симптоми ревматизму

Хоча артрит – дуже частий і типовий прояв, є й інші ознаки ревматизму. Лікарі виділяють великі та малі критерії хвороби (критерії Джонса). До великих, крім артриту, належать:

• ураження серця, або кардит. Аутоімунне запалення може охопити всі шари органу – внутрішній (ендокард), власне м'язи серця (міокард) і серцеву сумку (перикард);
• ревматична, або мала хорея (хорея Сіденгама, танець святого Віта) – це мимовільні рухи м'язів обличчя й кінцівок, зазвичай односторонні. Також може спостерігатися слабкість у руках і ногах, емоційна нестійкість. Мала хорея зустрічається в 5-20% хворих на ревматизм і з незвички може дуже налякати батьків і близьких;
• кільцеподібна еритема. Це характерні висипання зі світлим центром і червоною облямівкою на тулубі, руках і ногах. Але не варто шукати в себе кільцеподібну еритему після кожної застуди. По-перше, на неї можуть бути схожі різні шкірні захворювання, включаючи звичайну харчову алергію. А по-друге, цей симптом спостерігається не більш ніж у 5% хворих. Точний діагноз під силу лише лікарю;
• підшкірні вузлики. Це дуже рідкісний прояв ревматизму, зазвичай вони супроводжують ураження серця й зустрічаються менш ніж у 3% людей. Вузлики можна промацати на розгинальних поверхнях колін і ліктів.

Також є неспецифічні ознаки ревматизму Вони можуть зустрічатися й при інших захворюваннях, тому одних таких проявів недостатньо для встановлення діагнозу. Але якщо симптоми виникають після ангіни, поєднуються з типовими ознаками хвороби або змінами в аналізах, це вказує на ревматизм. Їх називають малими критеріями ревматичної лихоманки. У хворих можуть відзначатися:

• біль у суглобах;
• підвищення температури тіла (зазвичай понад 38,5 °С);
• висока ШОЕ у загальному аналізі крові (>60 мм/год) або підвищений рівень С-реактивного білка (СРБ ≥3 мг/дл);
• зміни на електрокардіограмі (подовження інтервалу PQ).

Як підтвердити ревматизм

Попри розвиненість медицини в нашому 21-му столітті, досі лікарі та вчені не винайшли якогось специфічного аналізу, який міг би на 100% підтвердити ревматизм. Діагноз встановлюють за характерними симптомами та змінами, виявленими при обстеженні. Також обов'язково має бути присутнім зв'язок з попередньою стрептококовою інфекцією (зазвичай ангіною), хоча його не завжди просто виявити.

Діагноз ревматичної лихоманки вважається підтвердженим, якщо в пацієнта відзначаються два великі критерії Джонса або один великий і два малих.

Зверніть увагу: ознаки не повинні дублювати один одного (наприклад, артрит і біль у суглобах або кардит та зміни на електрокардіограмі).

За підозри на ревматизм лікарі обов'язково направляють хвору людину на додаткове обстеження. Необхідно здати такі аналізи:

• загальний аналіз крові (в ньому виявляється збільшення числа лейкоцитів, підвищена ШОЕ);
• ревмопроби (високий рівень СРБ, підвищені титри АСЛ-О – підтвердження запалення й перенесеної стрептококової інфекції);
• бакпосів з горла (для виявлення β-гемолітичного стрептокока групи А).

Також при ревматизмі показові:

• ЕКГ (електрокардіограма). Навіть якщо в пацієнта ще не сформувалися вади серця, ЕКГ може показати різні порушення провідності та ритму – блокади, екстрасистолії;
• ЕхоКГ, або УЗД серця. Це незамінний метод обстеження при ревматичній лихоманці, оскільки він виявляє ураження серцевого м'яза – вади клапанів, ендокардит, серцеву недостатність, інші зміни;
• рентгенографія легень. Вона показує розширення порожнин серця, якщо орган постраждав від ревматизму.

Сучасне лікування ревматизму

Лікування ревматизму– тривалий і складний процес. Займаються цим лікарі-ревматологи чи кардіоревматологи. Схема та тривалість терапії залежать від форми хвороби й того, які органи переважно постраждали.

У гострому періоді ревматичної лихоманки головна задача лікування – знищити стрептококову інфекцію в організмі й усунути запальний процес. Тільки так можна запобігти ураженню серця або хоча б знизити ризик формування клапанних вад.

Також застосовується симптоматична терапія для зменшення проявів хвороби, поліпшення самопочуття. Основні групи ліків при ревматизмі:

• антибіотики;
• нестероїдні протизапальні засоби;
• гормони.

Як лікувати ревматизм у домашніх умовах

Гостра ревматична лихоманка лікується лише в стаціонарі, особливо якщо уражене серце. Пацієнтам призначають ліки в ін'єкціях і суворий постільний режим.

За поліпшення самопочуття підтримувальну терапію (таблетки від ревматизму) можна приймати вдома – але лише за призначенням лікаря й під його контролем. Профілактичні уколи антибіотиків (1 раз на 3-4 тижні) виконують у поліклініці.

Як запобігти ревматизму

Єдиний надійний метод профілактики хвороби – своєчасне виявлення стрептококової ангіни й лікування її антибіотиками. Воно має розпочатися не пізніше 9-го дня хвороби.

Але навіть якщо ревматизм вже розвинувся, зневірятися не варто. Перша атака рідко призводить до ураження серця, а повторних можна уникнути завдяки вторинній профілактиці – регулярному прийому антибіотиків пролонгованої дії. Головне – суворо дотримуватися рекомендацій лікаря й виконувати всі його призначення.

Читайте також

З якими хворобами серця і судин не мобілізують до війська: перелік

Що лікує масаж та як часто його слід робити