Тіла трьох виховательок, розстріляних під Миколаєвом, досі не можуть забрати з місця трагедії і поховати

Також досі неможливо вивезти 93 дитини та решту педагогів Центру реабілітації дітей
Ексклюзив
Тіла трьох виховательок, розстріляних під Миколаєвом, досі не можуть забрати з місця трагедії і поховати
Бус, який обстріляли рашисти (Фото: ДСНС)

Минулого тижня в степу біля Миколаєва рашисти обстріляли мікроавтобус із вихователями. В результаті загинули троє педагогів, ще двоє поранені. Це була зміна жінок-вихователів обласного Центра соціально-психологічної реабілітації дітей, які на мікроавтобусі їхали змінити колег. Після обстрілу мікроавтобус, маркований знаками Червоного Хреста, загорівся... Військовий загін російської армії розстрілював не БМП ЗСУ на трасі, а мирний “бусік” з червоним хрестом на білому кузові.

За тиждень після трагедії 93 дитини та десять вихователів в селі Антоновка досі очікують евакуації — якомога далі від війни. Тіла загиблих забрати не вдалось. Вони так і лежать в обгорілому бусі у 25 кілометрах до  найближчого українського блокпоста.

Поранені – помічниця вихователя Ганна Миколаївна Сметана, психолог Олена Федорівна Бєланова – у миколаївських лікарнях. Вихователі, які вижили, Галина Іллівна Литкіна та Наталія Євгенівна Вєдєнєєва — госпіталізовані в стані психологічного шоку.

Світлана Миколаївна Клюйко, директорка Центру, розповідає про кожну загиблу:

Михайлова Наталія Євгенівна – вона у нас із 2014 року й працювала вихователем. У неї дуже великий досвід роботи, вона працювала у спецшколі свого часу. Це людина від бога, доброї душі людина. Вона дуже любила дітей, вона така розумниця, майстриня. Взагалі, у мене всі співробітники хороші, але вона знаходила до кожного добре слово. Вона працювала лише з дорослими хлопцями. 4 травня їй було б 50 років, готувалися ювілей відзначити. Батигіна Олена Олександрівна - вона займалася дітьми: одягала їх, переодягала, підбирала одяг. У нас діти завжди були дуже гарно одягнені. У неї великий підбір костюмів завжди був, ошатних суконь, її діти теж дуже любили. Найдобріша. 20 років вона працювала. Їй було 64 роки. Відющенко Валентина Анатоліївна – ось вона у нас нещодавно, другий рік працювала, помічником вихователя. Вона працювала у нас у групі, де діти лише надходили. У групі діток, що знову прибули. У неї була така, знаєте, одна з найважчих ділянок. Дітки тільки надходять, вони плачуть, вони... Привезли не знаю куди, вона переживає, ця дитина. Ось це та людина, яка зустрічала діток. Вона мила, одягала, переодягала, заспокоювала, вмовляла. Ось. Ось це такі люди загинули. Діти мали істерику. Діти на них чекали, ми ж сказали, що вони їдуть. Діти довго кричали та плакали.

Терор проти цивільного населення - ознака теперішньої війни росіян. Залякати громадян України - надзавдання, щоб зламати спротив. Однак, миколаївці переконані, що окупанти отримають своє сповна.

Про те, як нині живе Миколаїв, читайте у нашому матеріалі: Військові приймають подарунки від Кіма, цивільні гинуть у чергах до магазину: як живе Миколаїв (фоторепортаж).

Читайте також