У Раді зареєстрували законопроєкт про економічне бронювання

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про “економічне бронювання” (законопроєкт 11331 «Про промислову політику та прогнозованість реального сектору економіки»).

Про це повідомив нардеп, голова комітету Ради з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха, який є одним із авторів законопроєкту.

“У законі ми заклали концепцію «економічного бронювання», яка дозволить зберегти для економіки важкозамінних спеціалістів”, – повідомив Наталуха.

За його словами, концепція має працювати наступним чином:

• Кожен субʼєкт господарювання, який сплачує підвищений військовий збір у 20 000 грн на місяць за працівника — має можливість його забронювати.
• Сплата підвищеного збору відбувається не працівником, а самим бізнесом. Він сам визначає, хто для нього найбільш критичний і підтверджує це відповідними податками.
• Бронювання поширюється на кожен субʼєкт господарювання, що нівелює проблему, наприклад, з неможливістю броні для представництв міжнародних компаній чи ФОПів. Останні можуть забронюватися, якщо підтвердять реальне ведення діяльності протягом останнього року.
• Відсоткову межу заброньованих та процедуру визначатиме Кабмін. Механіка сплати підвищеного військового збору окреслена у повʼязаному законопроєкті № 11332 “щодо особливостей сплати воєнного збору за бронювання військовозобов’язаних”.

Також він повідомив, що скоро нардепи подадуть два альтернативних законопроєкти, що будуть включати:

• модель із бронюванням за рівнем зарплати у понад 35 тис грн,
• також змішану модель — 35 тис грн зарплати для найманого працівника, 20 тис грн військового збору для ФОП.

Раніше ми писали, що у Верховній Раді може з’явитись законопроєкт про економічне бронювання від мобілізації.

Повідомлялося, що в Україні можуть змінитися правила бронювання військовозобовʼязаних, зокрема критерієм для цього може стати сплата податків з офіційної зарплати чи доходів.

Начебто бронювання від мобілізації зможуть отримати фізичні особи, які сплачують в місяць ПДФО на рівні 6 тисяч гривень, тобто ті, хто має близько 33 400 тисяч гривень окладу. Також звучала пропозиція – поріг офіційної зарплати (оклад) від 35 000 грн, що майже відповідає першому варіанту. Третій параметр: на бронювання може розраховувати співробітник, за якого роботодавець платить близько 14 500 грн ЄСВ (відповідає окладу 66 000 грн). Однак потім від цих ідей відмовилися.

Про чинні правила бронювання можна прочитати тут.

Читайте також

Податок на боягузтво не працює: спікер Стефанчук розкритикував ідею економічного бронювання