У Раді та ОП розглдають два основних підходи до економічного бронювання працівників

Офіс президента та Ініціативна група у Верховній Раді мають два різні підходи щодо критеріїв для економічного бронювання від мобілізації: або це податки з зарплати в щонайменше 30-35 тисяч гривень, або 20 тисяч гривень доплати за працівника щомісяця.

Про це йдеться у статті "Української правди" за назвою "Один воює – четверо працюють. У Зеленського готують економічне бронювання від мобілізації"

Ідея економічного бронювання полягає в тому, щоб підприємства могли забронювати своїх працівників в обмін на певну суму податків, сплачених у бюджет. Це паралельно до затвердженого порядку бронювання, згідно з яким уряд забронював майже пів мільйона працівників критичних галузей економіки.

Заступник глави Офісу президента Ростислав Шурма розповів, що на зустрічах великі підприємства говорять, що вони можуть зупинитися, бо не вистачає людей.

 "І бізнесу, і суспільству треба дати якийсь справедливий і зрозумілий механізм, як гарантувати свою роботу. Щоб ми не мобілізували тільки тих, хто реально працює "в білу", і тому їх видно. А щоб всі розуміли, що зараз такий час: або ти працюєш на бюджет, і так утримуєш армію, або ти служиш у війську. Третього не дано. Зараз є певна калькуляція того, скільки коштує навчання, озброєння і грошове забезпечення одного мобілізованого. Якщо брати середню суму витрат на всіх етапах, то це десь 80 тисяч гривень на одного бійця на місяць. Тому в тилу 4-5 людей мають щодня працювати, аби забезпечити бюджету ці гроші".

Виходячи з наявних розрахунків, щоб мобілізувати додатково 500 тисяч людей, необхідно економічно забронювати до 2 мільйонів осіб. Навколо критеріїв для економічного бронювання точаться дискусії.

Офіс президента та ініціативна група нардепів, яку зібрав голова економічного комітету Дмитро Наталуха, мають різні концепції щодо того, хто має потрапити в ці умовні два мільйони та скільки це має принести доходів державі.

На Банковій схильні організувати цей процес, спираючись на суму реально отриманої заробітної плати, з якої платиться податок. Нижня "межа входу", яка дозволятиме претендувати на економічне бронювання, – 30–35 тисяч гривень на місяць. За такої зарплати податкові відрахування працівника і роботодавця складуть до 18 тисяч гривень.

Група Наталухи розробляє інший проєкт: він базується на впровадженні спеціального квазіподатку, такого собі військового збору. Якщо роботодавець хоче подати працівників на економічну "бронь", то має гарантувати, що кожного місяця додатково заплатить за нього 20 тисяч гривень. Таку ж можливість пропонується надати активним ФОПам.

Модель, яку розглядають у групі Наталухи, має дозволити акумулювати всі додаткові гроші як певний спецфонд, який можна витрачати тільки на оборону.

У моделі Банкової, яка фокусується на концептуальному "обіленні" економіки, усі податки на доходи фізосіб, а це приблизно 40% надходжень, підуть у місцеві бюджети. Як показує попередній досвід, забрати їх звідти на ЗСУ буде досить складно.

Раніше повідомлялося, що в Україні можуть змінитися правила бронювання військовозобовʼязаних, зокрема критерієм для цього може стати сплата податків з офіційної зарплати чи доходів.

Начебто бронювання від мобілізації зможуть отримати фізичні особи, які сплачують в місяць ПДФО на рівні 6 тисяч гривень, тобто ті, хто має близько 33 400 тисяч гривень окладу. Також звучала пропозиція – поріг офіційної зарплати (оклад) від 35 000 грн, що майже відповідає першому варіанту. Третій параметр: на бронювання може розраховувати співробітник, за якого роботодавець платить близько 14 500 грн ЄСВ (відповідає окладу 66 000 грн). Однак потім від цих ідей відмовилися.

Про чинні правила бронювання можна прочитати тут.