Електросамокати заполонили Київ: як врегулювати цю проблему

Анна Даниленко

Урбаністка

Електросамокати заполонили Київ: як врегулювати цю проблему
(Фото: УНІАН)
15 Червня 2021, 19:32
читать на русском
Галузева експертка пояснила, що місту необхідна інфраструктура та новий закон

Електросамокати, моноколеса, лонгборди продовжують заполоняти вулиці українських міст.  Тож у парламентському комітеті з питань транспорту та інфраструктури нині працюють над законопроєктом, що має врегулювати легкий персональний транспорт.

Про те, як має пересуватися легкий персональний транспорт містом, навіщо для цього потрібен окремий закон та коли в столиці може з'явитися повноцінна велоінфраструктура Парламент.UA поспілкувався з головою ГО "Велодень в Києві" Анною Даниленко. 

Чи потрібні Києву сервіси прокату електросамокатів та яке майбутнє на них чекає

Досвід байк-шерінгу, зокрема в Києві, показав що це дуже популярні та важливі сервіси. Зараз попит на шерінгові електросамокати просто шалений. Втім, якщо їх в місті буде з’являтися понад 8-10 тисяч - це буде вже перенасичення і місту потрібно буде це якось регулювати.

Однак зараз питання окремих сервісів регулює тільки ринок та репутація, оскільки люди будуть вибирати найякісніший сервіс. Поки є конкуренція люди обиратимуть ті самокати, які справні та якісні.

Зобов’язати носити шолом та показувати права, як це впроваджують у деяких країнах, нереально в умовах України. Але якщо у нас будуть чіткі правила, на які піде і бізнес, і місто, і користувачі - це може бути більш зручно та прийнятно для всіх. Потрібно лише всім сторонам домовитись.

самокат

(Фото: УНІАН)

Чому потрібен окремий закон для регулювання електросамокатів

Електросамокат - це дійсно транспортний засіб, оскільки ним користуються як повноцінним транспортом, це не просто розвага. Тому користувачі легкого персонального транспорту мають отримати відповідний правовий статус.

Важливо прописати в законі окремо електросамокати, адже їх намагаються прирівняти, наприклад, до мопеда. Але це точно не вірно, адже електросамокати геть інші, і потреби в них інші, так само, як і логіка руху. Тому потрібно, щоб вони з’явилися в законодавчому полі як окремий транспортний засіб.

Ми говоримо саме про цілу категорію - легкий персональний транспорт (ЛПТ), аби об’єднати у ній весь електротранспорт вагою до 50 кілограмів. Так надалі у ПДР не потрібно буде прописувати правила, наприклад, для лонгбордів, гіроскутерів та моноколіс окремо.

Потрібно просто визначити правила поведінки та швидкісні зони в місті. Якщо їздите повільно, рухайтесь тротуаром, однак вкрай обережно. Якщо можете їхати зі швидкістю, наприклад, 25 км/год, користуйтеся велосипедною інфраструктурою чи до її появи дорогою, якщо у вас достатньо навичок та засобів, аби бути помітними на дорозі.

Також на дорозі слід рухатися передбачувано, використовувати світловідбивні елементи та світло, тобто позначати себе в темний час доби. Шолом та засоби захисту - дуже важливі та бажані, але не потрібно зобов’язувати їх носити.

До слова, я була в Копенгагені там швидкість велосипедного потоку разом з самокатами, які їздять по великих магістралях, 25-30 км/год. Там для руху використовують саме електричні двигуни, навіть для велосипедів. Там взагалі 50% транспортних поїздок припадають на велосипеди та легкий персональний транспорт.

Читайте також

Коли в Києві з’явиться повноцінна велоінфраструктура

Вимогою “Велодня” було створення восьми магістральних веломаршрутів з районів міста до його центру. З Троєщини в нас вже є такий, а Солом’янка проєктується взагалі як зв’язний маршрут.

Чому ми вважаємо, що це треба зробити до 2023 року, тому що усвідомлюємо усі необхідні процеси: підписання паперів, виділення коштів з бюджету, спланувати витрати, а потім здизайнити проєкти - місяців 8-12, оскільки все потрібно продумувати на майбутнє.

Також це не так дорого обійдеться, як може здатися. Наприклад за кошти, у які стала побудова Шулявської розв’язки, можна було збудувати всю велоінфраструктуру Києва, при чому досить ґрунтовно, а не нашвидкуруч.

Але кошти не виділяють, бо на це немає політичної волі. Попри те що в нас мер, велосипедист. Але ті хто приймає рішення, не розуміють потреб велосипедистів. Зараз місто стоїть в заторах, натомість саме велоінфраструктура могла б розвантажити вулиці.