Найбільше від рішення суду щодо правопису залежні ті, хто складатиме весною ЗНО

Наразі важко сказати з яких підстав Окружний адміністративний суд скасував цю постанову, оскільки повного тексту судового рішення у нас ще немає. Попри це, ми розуміючи аргументи позивачів до середи (3 лютого 2021 року - ред.) зробимо апеляційну скаргу. Щойно ми отримаємо рішення - відразу її подамо.

Чому ОАСК ухвалив таке рішення

Наскільки можна судити з аргументів позивачів, вони посилаються власне на те, що Кабінет міністрів, на момент прийняття постанови, не мав повноважень, для того, щоб здійснювати таку діяльність. Вони стверджують, що постанову було прийнято у перевищення повноважень Кабміну, оскільки ніби-то на той момент було визнано Закон "про засади державної мовної політики" неконституційним у 2018 році. Вже тільки з осені 2019 року було надано повноваження, до яких, зокрема входили повноваження пов’язані із вирішенням моментів щодо правопису, Національній комісії зі стандартів державної мови.

Тобто, де-факто постанова була винесена у той момент, коли не діяв Закон "про засади державної мовної політики", який визначав одну процедуру і той же час не почав діяти Закон "про забезпечення функціонування української мови, як державної", який наділяв цими повноваженнями Комісії зі стандартів держмови. Позивачі стверджують, що саме через це не було визначено якогось окремого спеціального порядку і тому Кабмін ніби-то не мав права приймати таке рішення.

Чи справді уряд не мав повноважень

Ми ж своєю чергою, вказуємо, що власне уряд мав право здійснювати такі повноваження, оскільки саме Кабмін забезпечує проведення державної політики у сфері культури, національного розвитку… Тобто у повноваженнях уряду, зокрема вказується таке, наприклад: всебічний розвиток та функціонування державної мови у всіх сферах суспільного життя на всій території України. Тобто повноваження у Кабінету міністрів були. Уряд їх реалізував без порушення жодних чинних норм, Конституції, законів чи нормативних актів.

Це був найвагоміший аргумент сторони позивача. Я певна, що у рішенні, скоріш за все, ми його побачимо.

В принципі всі розуміють, що саме через те, що ніби-то у порядку прийняття рішення цього суд пішов на сторону позивача і буде аргументувати, що саме порядку не було дотримано урядом.

Чи подає апеляцію МОН

Ситуація така, що оскільки постанова була винесена Кабінетом міністрів відповідачем є саме уряд. Оскільки основним розробником постанови було саме Міністерство освіти та науки - вони являються третьою особою. Тобто вони фактично є учасником цього судового провадження та допомагають нам технічно та юридично підсилити свою позицію. Тож вони також, я певна, подаватимуть апеляцію.

Які перспективи у цієї справи

Про перспективи справи рано говорити, оскільки строки на оскарження не зміняться, не залежно від того, чи подамо ми апеляцію вже. Найшвидше коли направлять справу в апеляційний суд - наприкінці лютого. А наскільки швидко цю справу заслухають залежить від навантаження апеляційного суду, а також від певного резонансу.

Всі розуміють, що весною відбуватиметься ЗНО та інші іспити. Діти, студенти та абітурієнти вчаться. Тобто люди, які прив’язані до певних дат, які мають складати іспити, дуже залежні від того, що вирішить суд. Тож можливо, що через певний резонанс суд вирішить якомога швидше заслухати цю справу і призначить їх на березень-квітень. Однак можливо й таке, що через чимале навантаження, це буде здійснено пізніше.

КОНТЕКСТ: 28 січня Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконною та скасував постанову Кабінету Міністрів України про запровадження нового українського правопису.

Провадження у справі було відкрито у червні 2019 року, позивачами у справі виступили ГО "Правова держава" та жителька міста Херсон, яка діяла в інтересах своєї неповнолітньої доньки.