Україна може пом'якшити умови складання ЗНО через коронавірус - Андрій Новак

Андрій Новак

економіст

Україна може пом'якшити умови складання ЗНО через коронавірус - Андрій Новак
Школа, учениця складає ЗНО фото: УНІАН
27 Серпня 2021, 15:21
читать на русском
Економіст пояснив, які галузі найбільше виграють від подовження карантину та чи вплине це на стабільність курсу гривні

Головний санітарний лікар України Ігор Кузін заявив, що пандемія, пов'язана з поширенням коронавірусу, триватиме ще від 2 до 5 років. Парламент.UA розпитав економіста, автора книги "Як підняти українську економіку" Андрія Новака, як позначиться такий тривалий карантин на українському бізнесі, чи вплине це на стабільність курсу гривні, які сфери найбільше виграють від подовження карантину та чому пандемія впливає на якість знань школярів.

Економічні втрати України, пов'язані з коронакризою - найбільші у Європі

Попередній півтора річний період пандемії характеризувався досить жорсткими обмеженнями: щодо пересування людей, товарів, щодо роботи підприємств, особливо у сфері послуг. Звичайно, що це негативно позначилось на економіці усіх країн, і української також.

Водночас попри те, що пандемія триватиме, я переконаний, що економічні обмеження будуть набагато меншими та легшими. Адже за оцінками ООН економічна шкода від обмежень під час локдаунів виявилась набагато більшою, ніж шкода від поширення самого вірусу. Це означає, що надалі усім країнам рекомендуватимуть застосовувати саме медичні обмеження, а економічні – будуть мінімальними, можливо у деяких сферах та у деяких країнах їх взагалі не буде.

Більш жорсткими будуть обмеження для людей, зокрема для не вакцинованих людей, яким буде надзвичайно важко пересуватись між країнами, а також відвідувати заклади сфери послуг.

У порівнянні з іншими європейськими країнами в Україні економічні втрати, пов'язані з коронакризою, виявились найбільшими. За загальним показником ВВП сумарні втрати України за півтора року – понад 6%. Втрати в окремих сферах економіки, особливо у промисловості та сфері послуг, у нас також найбільші.

Проте з середини цього року Україна нарешті приєдналась до країн Європи: ми вийшли зі стану падіння та вийшли на стадію невеликого, але зростання економіки. Якщо надалі не буде знову таких жорстких обмежень, які були навесні минулого року, то ріст українського ВВП може складати 3-4% на рік.

ІТ сектор процвітає у період світової пандемії

Перш за все пандемічні обмеження вигідні для ІТ-сектору, який має найвищі темпи зростання, тому що і люди, і компанії змушені були активно користуватись електронними інформаційними сервісами через фізичні обмеження у пересуванні людей і товарів. ІТ сектор процвітав у період коронакризи.

Безумовно фармацевтика і сфера медицини також процвітали. З урахуванням об'єктивних потреб людей витрачати більше коштів на ліки, ще й уряди абсолютно усіх країн витрачали набагато більше коштів на потреби медицини, щоб стримувати темпи поширення пандемії, а потім, щоб вакцинувати своїх громадян.

Агарний сектор також почував себе доволі непогано, адже люди, навіть обмежені у пересуванні, повинні харчуватись. А сидячи вдома, людина багато від чого може відмовитись, але не від їжі.

Як продовження карантину позначиться на навчанні

Все залежить від форми навчання: швидше за все, що протягом цього періоду продовжуватиметься певна форма дистанційного навчання. Тому тут потрібно говорити більше не про економічні втрати, а про якісні наслідки: з якими знаннями школярі завершать таке навчання та наскільки вони будуть підготовлені для вступу до середніх спеціальних та вищих навчальних закладів. Адже ми розуміємо, що дистанційне навчання не дає тої дисципліни і знань, які дає прямий контакт з вчителем.

Не виключаю, що Україні доведеться пом'якшити умови складання ЗНО.

Курсу гривні нічого не загрожує, окрім штучної девальвації з боку уряду та Нацбанку

Коронакриза позитивно позначилась на курсі гривні, навіть дещо її зміцнила. Це сталось через те, що український експорт практично не змінився – падіння склало лише 3%, але через світові обмеження суттєво впав імпорт – майже на 16%. Це дозволило нам збалансувати зовнішню торгівлю, яка раніше була з глибоко негативним сальдо – імпорт значно перевищував експорт. А баланс зовнішньої торгівлі – це база для формування курсу будь-якої валюти.

Другим чинником, який впливає на курс є приплив і відтік валюти з країни. За цим показником протягом останніх пів року в України також все добре: приплив валюти від заробітчан не зменшився, а навіть зріс на 10%, а відтік капіталу практично не змінився.

Якщо надалі триватимуть подібні економічні пандемічні обмеження, то можна розраховувати, що тенденція щодо стабільності курсу гривні збережеться. Єдиний ризик, який існує – не економічний – це ризик штучної девальвації гривні, до якого може вдатись український уряд спільно з Нацбанком. Вони вже неодноразово це робили: штучно девальвували гривню, щоб найпростішим шляхом наповнити державний бюджет. Оскільки на 2021 рік уряд заклав курс гривні на рівні 29,1 грн за долар, ризик штучної девальвації гривні існує вже цієї осені. Економічних та фінансових ризиків для гривні найближчим часом я не вбачаю.

1