21 листопада українці відзначають День Гідності та Свободи

День гідності і свободи – унікальний український спосіб відстоювати громадянські свободи, права і вибір на майбутнє. Революція гідності, Майдани – це соціальна зрілість і відповідальність, неймовірна солідарність і готовність до самопожертви.

Історія дня гідності і свободи

21 листопада українці відзначають дату, що уславлює дві значні події в сучасній історії України – українські революції 2004 та 2013 року. Президентські вибори 21 листопада 2004 року, на яких Віктор Янукович переміг Віктора Ющенка, стали початком Помаранчевої революції. Результати виборів і фальсифікації обурили українців, і тисячі протестувальників зібралися на Майдані Незалежності. Після Помаранчевої революції 2004 року президент Ющенко встановив вважати 22 листопада державним святом – Днем свободи. Ставши президентом, Віктор Янукович скасував День свободи.

Через 9 років, 2013 року відбулися трагічні події на Майдані, які коштували життя багатьом громадянам. Євромайдан – так назвали ці протести 2013 року – зібрався 21 листопада після того, як Янукович, знехтувавши волею мільйонів українців, зупинив рух України до європейської інтеграції. Тисячі громадян зібралися тоді на Майдані Незалежності з протестами проти курсу на Росію. Протягом трьох місяців протестувальники вимагали продовжити Євроінтеграцію та припинити застосування грубої сили до громадян. 18-20 лютого відбулися жорсткі сутички з протестувальниками. Десятки українців загинули, а президент Віктор Янукович втік з країни.

У пам’ять про події Помаранчевої революції та Євромайдану встановлене нинішнє свято. Воно прославляє волелюбність і мужність нашого народу, прагнення до демократії, вшановує національні інтереси держави і права людини.

Значення Майданів в новітній історії України

Найповажніший  експерт у справі Євромайдану, директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної сотні – Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло трактує тодішні події як велику віру в наші сили, в нашу землю, в наш народ:

Цей день важливий для українців ще й тому, що це дуже добра нагода пригадати той унікальний соціальний досвід, який набули українці, це добра нагода спростувати міфи про те що українці не можуть об’єднуватися і перемагати. Наші Майдани переконали у зворотньому.

На Майданах об’єдналися ідеї свободи індивідуального та колективного вибору  індивідуальної і колективної свободи вибору як базової цінності і водночас інструменту досягнення цього, прояв прямого народовладдя.

Від тих трагічних подій пройшло 8 років, непростих років, років нав’язаної нам війни зі східним сусідом. Щороку люди 21 листопада приїздять до Києва, збираються в інших містах, де відбувалися події Революції Гідності, згадують той важливий досвід, який вони набули. Цей день, попри те, що свого часу влада намагалася його скасувати, залишається всенародним і на нього великий суспільний попит. Це свято забарвлене скорботою.

Ми вшановуємо у ці дні Героїв Небесної Сотні та всіх українських воїнів, які беруть участь у війні на сході держави, усіх тих, хто своєю жертовністю демонструють щирі прагнення українців жити у вільній, демократичній і суверенній державі.

Одна з тисяч тих, що стояли на Майдані

Журналістка Галина Єреміца від перших до останніх днів була на Майдані, брала участь у подіях Революції Гідності, і вражала матеріалами, зібраними під час відчайдушних вилазок, коли спілкувалася з силовиками, які стояли з усіх боків майдану, коли ще неясними були наступні дії тодішньої антинародної влади. У перерві між нинішніми європейськими мандрами, Галина зголосилася на бліц-інтерв’ю для Parlament.ua:

– Чи вважаєш ти, що Євромайдан був потрібен?

– Звісно, Майдан був неминучий. Він був життєво необхідний. В українців тоді не було іншої дороги, як через Майдан.

 – Чи правомірне зараз розчарування суспільства, про яке час від часу згадують різні ЗМІ та експерти?

– Ні, розчарування, на мою думку, геть недоречне. Особливо дратує, коли "розчаровується" та частина суспільства, яка спостерігала за Майданом з диванів!

– Чи варто нині відзначати День гідності?

– Так, День Гідності варто відзначати, щоби суспільство не забувало, що за свободу і гідність полягла Небесна Сотня...

– І чи пішла би ти знову на Майдан?

– Майдан назавжди у моєму серці і якби довелося, то я однозначно пішла б знову виборювати свободу, гідність і європейський вектор розвитку України.

Відзначення Дня гідності й свободи: боротьба триває

Перша річниця Революції гідності (2015) була певною мірою конфліктною. У Києві родичі героїв Небесної сотні освистали президента Порошенка під час покладання главою держави квітів, висловивши обурення безкарністю винних у вбивствах на Майдані. Заходи із вшанування загиблих на Майдані пройшли в різних містах України – Львові, Тернополі, Чернівцях, Одесі, Сумах, Кропивницькому, Запоріжжі, Дніпропетровську, Харкові, Миколаєві, Рівному.

Друга річниця була позначена ще гострішими конфліктами, а в низці ЗМІ обговорювалася можливість початку "Третього Майдану". У Києві правоохоронці блокували підхід до пам'ятного хреста на алеї Небесної сотні, збуривши невдоволення людей, що прийшли вшанувати пам'ять загиблих. Увечері того ж дня активісти зірвали концерт на Майдані Незалежності, обурені тим, що річницю Майдану відзначають як свято.

Фото: музей Революції Гідності

Головні заходи до нинішнього Дня гідності та Свободи, ініціюються Музеєм Революції гідності, починаючи вже з 11 листопада, не як святкові, а як можливість проаналізувати уроки двох новітніх українських революцій. Це пресконференції  і зустрічі з учасниками Євромайдану та експертами, флешмоб #бути_гідним, який проводиться вже кілька років, ставши традицією. А директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло закликав українців у День Гідності і Свободи проявити солідарність з учасниками Майдану, пов'язавши синьо-жовту стрічку на руці, сумці, автівці.

Окрім того, у школах будуть проведені тематичні уроки, присвячені Дню Гідності і Свободи, плануються також конкурси в рамках відзнаки Героїв небесної сотні, демонстрації кінострічок присвячених подіям Революції гідності.

Короткий підсумок минулих і нинішніх подій процитуємо зі слів історика й політолога Ігоря Буркута:

Майдан дав Україні головне – сильний поштовх у формуванні сучасної української нації. Не випадково Росія розпочала війну проти нас: вона відчула, що назавжди втрачає Україну. На жаль, покращення свого життєвого рівня українці не побачили, чим скористалися сили вчорашнього дня для реставрації старих порядків. Відзначаючи День Гідності, ми покажемо "вічно вчорашнім", що повертати назад не збираємося, а продовжуємо курс на побудову сучасного суспільства.