Блохи є, води немає: чому люди ігнорують бомбосховища під час тривоги

Наші кореспонденти в Одесі вивчали, чому люди нехтують власною безпекою та не йдуть у сховища під час обстрілів
Ексклюзив
Блохи є, води немає: чому люди ігнорують бомбосховища під час тривоги
Бомбосховище (Фото: Парламент.ua)

Сигнал повітряної тривоги в Одесі наш кореспондент почув в громадському транспорті, проїжджаючи одним з “спальних” мікрорайонів Одеси. За той день це було друге повідомлення протягом робочого дня. На минулому тижні було влучення ракети в житловий будинок, коли загинули жінка, її донька та тримісячна онука, тому аргументів на користь бомбосховища побільшало.

... Відкриваю міську мапу бомбосховищ та шукаю укриття біля наступної зупинки. Хвилини - і рішення ухвалено. Будинок цегляний, багато під'їздів, поряд з зупинкою на проспекті. Через три хвилини я вже у дворі типової п'ятиповерхівки, яку за традицією кличуть на ім'я одного з комуністичних очільників. Людей у дворі не багато. Всі під'їзди зачинено, мимо прогулюються мешканці сусідніх блокових будинків  з собаками на повідцях. Людей, що прямують до сховища я не помічаю. 

Сім хвилин від оголошення тривоги.

Очима шукаю на дверях повідомлення про сховище. Дверей більш як три,  але повідомлення, що мені треба - не бачу. Проходить 10 хвилин. Одні двері під їзду смикнув, інші - всюди зачинено. На мою радість - побачив відчиняються двері четвертого під'їзду. Чергова по ОСББ, зустрічає родину мешканців сусідньої дев'ятиповерхівки з чотирилапим другом, які зазвичай ховаються в укритті цього будинку. Двері у підвал відчинені. Вже коли спускалися сходами, почув голосний вибух в небі й миттєво спрацювали автосигналізації у дворі.

Після яскравого світла на сходах у великому підвалі трималась темінь. Десь вдалечині підвалу - ще горіла лампочка. Це інший вхід, зрозумів я. Це добре, що в цьому сховищі є декілька виходів/входів - промайнула думка. Тільки чому після оголошення тривоги вони всі не були відчинені? З іншого боку, і людей у сховищі практично не було: у величезному підвалі нас було 5 людей та один собака.

Ми в понеділок проводили дезінфекцію від бліх, тому, мабуть, люди не хочуть поки  спускатись, чуєте ще трохи відчувається запах? - випередила моє німе питання "де люди?" чергова з ключами.

За міцними стінами почувся ще один хлопок.

Я дістав комунікатор, щоб як завжди дізнатись: що то прилетіло. Декілька нових  точок під'єднання до мережі  побачив в себе на екрані. Здивувавшись питаю, пані Наталю, яка повідомила що вона сама тільки но з добової зміни.

В нас тепер чотири роутери провайдери "спустили" до підвалу. Зазвичай вони такого не робили, але з цього місяця пішли назустріч мешканцям…

Я пішов вздовж стіни - вдивляючись де можна присісти. Палети застелені гофротарою, а на стінах блищать нові інтернет-роутери з логотипами національних та місцевих провайдерів. Мій комунікатор "підтягував" сигнал від мобільного оператора, тому я не став перемикатися на "постачальника мережі", но вже б не здивувався, якби зустрів тут ще від Маска тарілку.

  • В нас зазвичай всі зі своїми розкладними стільцями приходять…- повідомила чергова.

Чого в підвалі вдосталь, то це вогнегасників. Новенькі, ще свіжою червоною фарбою помітні на сходах, та по кутках.

У підвалі доволі сухо й не холодно, вентиляція якась є. А води питної - немає. Як і туалету.

- А нащо, в квартирах у всіх є - з подивом відповідає місцева.

- Ну я, наприклад, не місцевий, але  хочу біологічні потреби справити…

Собака калачиком скрутився на картонці біля власниці. Телефон мій показував останню чверть заряду батареї.

- А розетка електрична в вас є? - питаю.

- Десь під другим під'їздом на сходах є "переноска" з розетками, але зарядного пристрою в нас немає.

Наступні 15 хвилин ми перелічували чого ще немає у не  найгіршому сховищі під цегляною житловою п'ятиповерхівкою в Одесі, на третьому місяці війни з підступними росіянами, яки гатять крилатими ракетами по цивільних.

Бомбосховище в одному з ТРЦ Одеси

Ще на початку року в мерії повідомили що переоснащення кожного бомбосховища Одеси коштуватиме від 600 тисяч до 1,5 мільйона гривень, тож одеська мерія вже звернулася до міжнародних партнерів з проханням сприяти у модернізації об'єктів цивільного захисту та приведенні їх до стандартів НАТО. Як рахували в міськраді далі: переоснащення усіх бомбосховищ коштуватиме від 51 мільйона гривень до 127,5 мільйонів. 

Всередині лютого на 13-й сесії Одеської міської ради депутати внесли зміни до бюджету-2022 з урахуванням потреб розвитку підрозділів територіальної оборони.

У межах плану оповіщення населення щодо дій у загрозливих ситуаціях ми розробили заходи з оснащення засобами радіозв’язку структур міськради, підрозділів та об’єктів цивільної оборони, а також сховищ для жителів в умовах можливої відсутності стільникового зв’язку. Можу сказати, що ми вже приступили до виконання цих заходів, - заявив  міський голова Одеси Геннадій Труханов.

Ухвалено рішення про виділення 6 млн 710 тис. грн на реалізацію низки заходів Міської цільової програми сприяння розвитку підрозділів територіальної оборони та добровольчих формувань територіальної громади міста Одеси на 2022-2023 роки. Передбачено, зокрема, що розпорядниками перерозподілених бюджетних коштів для реалізації програми будуть Департамент муніципальної безпеки міськради (88 тис. грн), Управління капітального будівництва (6 млн 600 тис. грн) та виконком міськради (22 тис.грн). Як ви розумієте, не всі ці кошти призначено на облаштування сховищ. 

За словами депутата Вадима Терехова, після тої сесії, Одеса має бути готовою до ускладнення військової ситуації. І добре, що міська влада прагне не тільки забезпечити водою - та повітропостачанням жителів, яким, можливо, доведеться спускатись у сховища, а й забезпечити їх засобами радіозв’язку, якщо перестануть функціонувати стільникові телефони.

Він додав, що оснащення сховищ раціями не потребує значного фінансування з міського бюджету, оскільки вони наявні у міських службах і можуть стати важливим засобом оповіщення людей в умовах війни. Станом на лютий-2022, в Одесі було 353 сховищ, ще близько 800 споруд подвійного призначення. 

Тепер, після початку третього місяця війни майже в кожному пристосованому під укриття підвалі в Одесі немає не те що повного комплекту, а навіть задовільних засобів цивільного захисту. В тому підвалі, де я вчора провів більше як дві години повітряної тривоги, коли було збито декілька крилатих ракет, я не побачив ані засобів радіозв'язку, ані банальних інформаційних табличок з повідомленням, де вхід до укриття. Боже збавив мене від потреби в засобі від головного болю, та ковтка чистої води, бо елементарної аптечки тут теж не було. Як і людей з будинку на 70 квартир…

1