Труханов Геннадій

Труханов Геннадій – скандальний проросійський політик, депутат ВРУ VII скликання, представник криміналітету, легалізований у політиці, незмінний міський голова Одеси з 2014 року.

Місце народження

Народився 17 січня 1965 року в Одесі

Освіта

• 1986 рік - закінчив Одеське вище артилерійське командне училище ім. Фрунзе.
• 2006 рік - закінчив Київський національний університет внутрішніх справ, де здобув кваліфікацією "юрист".
• 2013 рік – закінчив Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при президентові України.

Родина

Дружина – Колтунова Тетяна Анатоліївна, шлюб офіційно не зареєстрований.

Діти – дочки Катерина (1986 р.н.) і Аліса (2000 р.н.), син – Андрій 2001 р.н.).

Коротка біографія

Труханов Геннадій Леонідович виріс і навчався в Одесі, звідки у званні лейтенанта поїхав служити в лавах радянської армії.

• З 1986 по 1992 рік - проходив військову службу у Північно-Кавказькому військовому окрузі Збройних Сил СРСР, звільнився у званні капітана.
• З 1992 по 1993 рік – начальник охорони малого науково-виробничого підприємства "Мінімакс".
• З 1993 по 1996 рік – директор охоронної фірми "Капітан і Ко".
• З 1996 по 2001 рік – пробіли в офіційній біографії, за даними поліції країн ЄС, він в цей період активний учасник міжнародних злочинних угрупувань.
• З 2001 по 2002 рік – радник Генерального директора з питань безпеки підприємства з іноземними інвестиціями "Лукойл – Україна".
• З 2002 по 2003 рік – помічник представника президента відкритого акціонерного товариства "Лукойл" в Україні з питань безпеки.

Вирішує розпочати політичну кар’єру, розуміючи що це не лише можливість швидкого збагачення, але і певний захист від карного переслідування.

• З 2004 по 2007 рік – радник, помічник-консультант в апараті Верховної Ради України.
• У 2005 році - на довиборах був обраний депутатом Одеської міської ради.
• У 2006 році – на чергових місцевих виборах знову стає депутатом Одеської міськради.
• З 2007 по 2008 рік – радник директора з питань зв’язків з державними органами та громадськістю у приватному підприємстві "Укртрансконтейнер".
• З 2008 по 2011 рік – головний спеціаліст відділу по роботі з регіонами Департаменту по роботі з ветеранами Державного комітету України у справах ветеранів.
• У 2010 році – втретє обирається депутатом Одеської міськради, очолює фракцію Партії регіонів.
• В грудні 2012 року - склав присягу народного депутата України та почав працювати у Верховній Раді України 7-го скликання.
• 25 травня 2014 року - на позачергових виборах був обраний на посаду Одеського міського голови.
• 27 жовтня 2015 року - за результатами чергових виборів вдруге обраний Одеським міським головою, переміг у першому турі.
• З грудня 2017-го по лютий 2018 року - Геннадій Труханов переховувався від слідства за кордоном.
• У лютому 2018 року - був затриманий правоохоронцями через кримінальну справу щодо розкрадання одеського міського бюджету. Суд випустив Труханова на поруки народного депутата від БПП Дмитра Голубова.
• У 2019 році – рішенням суду Труханов був визнаний невинуватим.
• В цьому ж році балотувався до Верховної Ради від партії “Опозиційний Блок” 4 номером у списку як безпартійний. Партія не набрала 5% голосів.
• Червень 2019 року – Труханов разом з Кернесом (досьє Кернеса Геннадія) стали співголовами партії "Довіряй ділам".
• Вересень 2020 року - зареєстрований кандидатом на посаду міського голови Одеси від партії "Довіряй ділам".
• Жовтень 2020 – в першому турі Труханов набирає понад 34% голосів і виходить в другий тур з кандидатом від ОПЗЖ Миколою Скориком.

Кримінальна діяльність та скандали

Вернувся Геннадій Труханов у рідне місто після звільнення з лав збройних сил якраз на початку 90-х. Володіння східними єдиноборствами відкривало йому широку дорогу в рекет і інші кримінальні структури, проте Труханов розуміє безперспективність відвертого бандитизму. В 1993 році він реєструє й очолює одну з перших охоронних фірм "Капітан". З легальним рекетом справи пішли краще. Крім того, у 1995 році Труханов очолив Федерацію таїландського боксу України. Його спортивні клуби стали кузнею бійців для криміналу. А сам Труханов охопив своїми "охоронними послугами" навіть такі структури як "Одесаоблгаз", "Одесанафтопродукт", "Ексімнафтопродукт".

На нього звертає увагу верхівка кримінального світу. В біографії Геннадія Труханова якраз випадають п’ять років (1996 – 2001 рр.), коли він, згідно з даними правоохоронних органів, працював довіреною особою міжнародного злочинця Леоніда Мініна, був соратником кримінального авторитета Олександра Ангерта. Останній в кінці 90-х переміг у кримінальній війні та контролював нафтовий бізнес в порту, але змушений був покинути країну, залишивши Труханова представляти його інтереси. Ще одним доказом його злочинного минулого були звіти італійської поліції за кінець 90-х, де фіксується проживання Труханова в Римі, фіктивний шлюб з італійкою, наявність грецького паспорту на прізвище Узопулоса, його участь в транзиті зброї та наркотиків з України в Європу.

Досьє Геннадія Труханова відзначає, що після переходу його в статус політика на початку 2000-х, новини про нього перейшли з рубрики "Кримінал" в рубрику "Скандали". Хоча крадіжка бюджетних коштів теж є звичайнісіньким криміналом (чомусь державні посадовці досі так не вважають).

Ще в якості народного депутата України у 2013 році Труханов підписав ганебне Звернення депутатів від Партії регіонів і КПУ до польського Сейму з проханням "визнати Волинську трагедію геноцидом щодо польського населення і засудити злочинні діяння українських націоналістів".

16 січня 2014 року голосував за так звані "диктаторські закони". Після перемоги Революції гідності постало питання обрання міського голови, тому що в листопаді 2013 року тодішній мер Костусєв сам склав повноваження. Геннадій Труханов підтримував сепаратистів, носив "колорадську" стрічку, критикував Майдан і нову владу, тому всі проросійські сили об’єднались навколо нього. Він і переміг на дострокових виборах у травні 2014 року, бувши постійним фігурантом скандалів, пов’язаних з проявами сепаратизму у місті. Після обрання президентом Петра Порошенка (досьє Порошенка Петра) і призначенням в ОДА Саакашвілі, Труханов змінює тактику. Він демонстративно підтримує нову владу, сприяє роботі волонтерів, купує реанімобіль для потреб АТО, відсторонюється від будь-яких проявів сепаратизму.

На чергових виборах 2015 року його основний конкурент - Саша Боровик від БПП. Труханов перемагає у першому турі, при чому порушень безліч, адмінресурс використався на повну потужність, спостерігачі помітили масове вкидання бюлетенів. Громадська мережа "Опора" та Комітет виборців України зафіксували всі значні порушення, Боровик подав у суд, проте всі його позови судом були відхилені. Боровик провів власне розслідування і згодом оприлюднив інформацію про зустріч в Ізраїлі Порошенка з верхівкою криміналітету - фактичними господарями Одеси. Між ними було домовлено, що у відповідь на стримання сепаратистів влада зі столиці не чіпатиме Труханова і "зон впливу" в порту.

У біографії Геннадія Труханова і 2016 рік досить важкий і проблемний. Навесні почалась акція "Одеса без Труханова". Біля приміщення міськради встановили наметове містечко, активістів намагались розігнати, проте Труханов залишився на посаді.

Крісло міського голови похитнула публікація "Панамських документів". У Труханова в офшорах виявилось кілька десятків фірм, на які переводились різні "відкати" після міських тендерів. Але не це збурило громадськість, а те що всюди в цих документах вказувалось російське громадянство Труханова та адреса, де він зареєстрований в місті Сергієв Посад. Будь-хто міг зайти в реєстр податкової служби РФ і знайти там інформацію про одеського мера. СБУ порушила справу, а новини про Геннадія Труханова обговорювали вірогідну дату його зняття та арешту. Проте міський голова приніс довідку генконсульства РФ в Одесі, що у Труханова відсутнє російське громадянство. Цей документ чомусь влаштував усі інстанції й справа затихла.

У 2017 році новий скандал - Труханова та його заступника Павла Вугельмана звинуватили у розтраті 185 млн гривень міського бюджету. Почалась справа "Краяна" - міська влада купила за 185 мільйонів гривень будівлю заводу "Краян" у фірми, яка в тому ж році на ліквідаційному аукціоні придбала її за 11,5 млн грн. Рух коштів від продавця на фіктивні фірми вдалось зупинити. НАБУ провело обшуки в приміщенні мерії та на квартирі Труханова. Обвинувачені терміново "виїхали у відрядження" за кордон, де ховались з грудня 2017 по лютий 2018 року.

В лютому 2018 року Труханова затримали в аеропорту "Бориспіль", хотіли взяти під варту, але суд відпустив його на поруки нардепа від БПП Дмитра Голубова. А у 2019 році суд виправдав і Труханова, і Вугельмана. Очевидно домовленості з Порошенко продовжували діяти.

У 2019 році в Одесі було скоєно більше десятка страшних нападів на активістів, які критикували чинну владу. Активісти не безпідставно підозрюють Труханова у причетності до усіх цих нападів. Однак жоден з них і досі не розкритий.

6 жовтня 2021 року Геннадію Труханову повідомили про підозру у справі заводу "Краян", де було організовано корупційну схему з мільйонними збитками для міста.