Боротьба з Ахметовим чи з народом: що являє собою ухвалений закон 5600

Так званий "антиахметівський" закон найбільше вдарить по малому та середньому бізнесу
Ексклюзив
Боротьба з Ахметовим чи з народом: що являє собою ухвалений закон 5600
Рінат Ахметов (фото: Facebook)

Український бізнес дату 30 листопада мав би відмічати собі в календарі "чорним днем". Саме тоді народні депутати ухвалили закон 5600, який прозвали "ахметівським". Однак документ під прізвищем головного олігарха приховує в собі чимало норм, які добряче вплинуть на малий і середній бізнес, а також для громадян, які далекі від підприємництва. "Парламент.UA" спільно з експертами розбирався, що насправді прописали у "податковий закон" та по кому він "вдарить" найбільше.

Чому закон 5600 прозвали "антиахметівським"

Верховна Рада 30 листопада голосами 255 народних депутатів ухвалила в цілому податковий закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" №5600. Документ підтримали представники фракцій "Слуга Народу", "За майбутнє" та групи "Довіра", а також 6 позафракційних депутатів. 

Проєкт закону називають "податковим" або "ресурсним". А ще його прозвали "антиахметівським" через прописане там підвищення податкового навантаження на видобуток руди. Підняття рентних ставок, на думку експертів, вдарить по олігарху Ринату Ахметову як власнику найбільших видобувних компаній країни.

Вплив цього закону на Ахметова (досьє Ріната Ахметова) справді величезний, зважаючи на "павутинну" імперію його інтересів практично у всіх галузях, зазначила у коментарі "Парламент.UA" адвокатка з Адвокатського Бюро "ЮФ "Семенова і Партнери", кандидатка юридичних наук Марина Семенова. За її словами, це і додатковий податковий тягар, і перерозподіл чинних схем роботи, і неминучі звільнення працівників, що вплинуть на цілі бізнес-галузі олігарха.

Закон вплине на всіх без винятку роботодавців, оскільки покладає на них додаткові податкові витрати та перерозподіл бюджетних статей. Проте доходи підприємств не збільшаться, оскільки більшість із них працюють за чинними контрактами, а кошти вже освоєні.

Ця ситуація призведе до чергового витку підвищення цін, хвилі скорочень та відходу з ринку малих гравців та дрібного бізнесу, що напередодні кінця календарного року негативно вплине на ринкову ситуацію загалом. Для Ахметова ж, інтереси якого базуються так само і на даному сегменті, така дія з боку чинної влади створює додаткові "незручності", що призводить до конфлікту в колах олігархів, – вважає адвокатка.

Як податковий закон "вдарить" по великому бізнесу

Одна з основних проблем у законі для "великих бізнесменів" і плюс до бюджету країни – підвищиться ставка податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднювальних речовин стаціонарними джерелами забруднення, наголосив нам керуючий партнер ЮК Winner Ігор Ясько. За його словами, ця ставка буде обчислюватися залежно від об'єму викидів та рівня небезпечності відходів. Ставка податку за викиди двоокису вуглецю становитиме 30 гривень за 1 тонну. 

"Для звичайних українців це однозначно плюс, адже зростання екологічних податків потенційно може сприяти зменшенню негативного впливу на навколишнє природне середовище і заохочувати бізнес до більш економного споживання природних ресурсів. Особливо на це положення слід звернути увагу власникам підприємств у регіонах-лідерах із забруднення навколишнього природного середовища – Дніпропетровської, Донецької та Запорізької областей, адже на них припадає 75% підприємств-забруднювачів", – зазначив експерт.

Екологічний податок зросте з 1 січня (Фото: Рexels)

Адвокатка Марина Семенова звертає увагу на позитивний момент у законі – заборону на виїзд за територією України директорам компаній із заборгованостями. Це, мовляв, стимулює діяльність компаній, відповідно до податкового законодавства, та наповнюваність бюджету коштом податкових надходжень.

Водночас перерозподіл оподаткування щодо ринку землі, птахофабрик та іншого веде до перерозподілу даного сектора та продажу за заниженими цінами частин пайовиків, що викуплятиметься великими гравцями та врешті-решт призведе до своєрідної монополізації певних галузей, – наголосила вона.

В "Опендатабот" уже порахували, що після набуття чинності закону невиїзними стануть майже 6200 людей – директорів компаній із боргами. Ігор Ясько каже, що в його практиці є багато кейсів, коли ДПС виносить протиправні рішення, а бізнес у всіх інстанціях має доводити свою правоту. 

"Можемо змоделювати ситуацію: податкова протиправно винесе рішення, власник підприємства потрапляє до Реєстру і повинен доводити у суді, що податкова "помилилася". Такі помилки можуть коштувати для компанії дуже дорого", – переконаний він.

Як вплине ухвалений закон 5600 на дрібних підприємців та "простих людей"

З економічної точки зору нічого хорошого цей закон не дасть, сказала у коментарі "Парламент.UA" економістка Валерія Ясницька. За її словами, основними аргументами за його ухвалення були збільшення доходів бюджету і так звана справедливість, коли великий бізнес платить більше, ніж малий. Але є одне "але".

"Будь-який студент економічного факультету скаже, що збільшення ставок податків, які включаються в ціну товарів (до прикладу, прописаних у законі акцизів), у підсумку сплачує кінцевий споживач, тобто проста людина, яка курить цигарку чи вживає пиво. Це перше. Так само буде і з екологічним податком, і з рентою на руду. Все врахують, ціну піднімуть", – запевняє вона.

Натомість для малого бізнесу й особливо для сільського господарства новий закон є ще одним "надгробним каменем". Зокрема, ухвалений документ вводить мінімальне податкове зобов’язання щодо земельної ділянки. Якщо оцінка землі становитиме стандартні для України 28 тисяч гривень за гектар, мінімальне зобов'язання становитиме 1,4 тисячі гривень за гектар на рік.

Також Валерія Ясницька звернула увагу на те, що закон встановлює 18%-й податок на доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції на суму, що перевищує 12 розмірів мінімальної заробітної плати (6 500 гривень). Фактично фермери мають або іти "в тінь", або закриватися. 

Продати будь-яку нерухомість в Україні також стане дорожче. Згідно з документом, дохід, отриманий від продажу протягом року другого об’єкта нерухомості, оподатковується за ставкою 5%, третього та наступних об’єктів – за ставкою 18%, – додала вона.

Фермер

Фермер (фото: flickr)

Чого в законі 5600 більше: позитиву чи зради

Попри те, що навколо податкового закону було багато обговорень, а парламентарі подали до нього більш як 11 тисяч правок, депутати все ж змогли просунути норми, проти яких протестував бізнес. І навіть положення Податкового кодексу не відтермінували ухвалення законопроєкту. 

Так, у ст. 4 ПК України зазначається: "Зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніше як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки", зауважив Ігор Ясько. Водночас депутати у цей строк не вклалися, адже фінансовий наслідок від ухвалення закону у 50 мільярдів гривень щороку для уряду здається набагато привабливішим, аніж дотримання процедурних питань.

Про справедливість у цьому законі вже не йдеться. А от чи зберуть декларовані мільйони гривень – ще теж велике питання. Бо при таких умовах роботи бізнес, який не хоче збанкрутувати, логічно піде "в тінь". І бюджет не лише не отримає більше, а може й не зібрати того, що цей же бізнес досі платив легально, – переконана Валерія Ясницька.

Марина Семенова наголошує, що деякі зміни у законі є свого роду відстроченими й одразу непомітними, що однозначно вказує на компромісно-договірний характер ухваленого законодавчого пакета. 

Під прикриттям "антиахметівського" та проросійсько-олігархічного ярлика фактично відбудеться черговий витік концентрації всіх ресурсів в однієї провладної групи. Але це все відбудеться насамперед коштом малого та середнього сегмента ринку, а іншими словами – коштом народу, – додала адвокатка.

1