COVID атакує дітей: як лікують від коронавірусу маленьких українців

Експерти відзначають, що нинішня хвиля захворюваності на COVID-19 більше, ніж попередня, зачіпає дітей. Практики це підтверджують.
Ексклюзив
COVID атакує дітей: як лікують від коронавірусу маленьких українців
Діти, коронавірус (Фото: picabu)
12 Жовтня 2021, 10:08
читать на русском

Хвиля "Дельта"-штаму коронавірусу вже накрила Україну і лікарі констатують, що однією з її особливостей є зростання кількості хворих дітей, зокрема і кисневозалежних. Як лікують від коронавірусу маленьких українців та що треба робити батькам, якщо їхня дитина захворіла, Парламент.ua розбирався на прикладі однієї з найбільш уражених вірусом областей - Чернівецької.

Про юних пацієнтів стаціонару розповів директор Обласного комунального некомерційного підприємства "Чернівецька обласна дитяча клінічна лікарня" Олександр Тесліцький – людина, яка перша в області в лютому цього року отримала першу дозу єдиної наявної тоді вакцини Astra-Zeneca (Ковішилд) і з власного досвіду і досвіду керованої ним установи закликає людей щепитися від COVID-19 – аби убезпечити від захворювання своїх рідних, близьких і особливо дітей.

Кисню потребують не лише ковідні хворі

Після огляду сімейним лікарем або лікарем-педіатром, за потреби, або якщо ситуація невідкладна – то бригадою центру екстреної допомоги пацієнт скеровується до нас в стаціонар, - пояснює Олександр Тесліцький. - Йдеться про випадки високої температури, яка погано коригується, або якщо є підозра пневмонію (а це, відповідно, підстава для підозри на ковід).

Зазвичай щодо дітей настороженість вища і їх швидше госпіталізують, не чекаючи настання декомпенсації. Також у дітей немає чіткої прив’язки до сатурації (насиченості крові киснем) – якщо сатурація 95, це не означає, що дитину не візьмуть у стаціонар. Бо компенсаторні можливості дітей значно нижчі, ніж у дорослих, і сатурація може помінятися протягом кількох годин.

Отже, пацієнт прибуває з супровідним листком – про допомогу, яка надавалася за місцем перебування дитини до приїзду "швидкої", доставляється на приймальний покій інфекційного корпусу, тут робляться необхідні дообстеження: рентгенівське дослідження, загальний аналіз крові. Якщо дитина у важкому стані – одразу транспортується у відділення реанімації, оминаючи приймальний покій, щоб якомога швидше забезпечити високоспеціалізовану інтенсивну терапію. Це маршрут пацієнта, затверджений департаментом у межах області.

Олександр Тесліцький (Фото: Чернівецька ОДА)

Зараз у нас на всю область 108 ліжок для надання допомоги таким діткам, цього вистачає: на сьогоднішній ранок маємо 67 хворих, - продовжує лікар. - Серед цих 108 ми збільшили цієї осені кількість точок з доступом до кисню – їх 103. Раніше можливість кисневої терапії була доступна лише у відділенні реанімації, це 8 ліжок. Тепер можливість отримати кисень тут, а не в реанімації, мають і пацієнти, які отримують лікування чи від пневмонії, чи малюки з бронхіолітом, обструктивним бронхітом. Адже насправді кисню потребують не тільки діти з ковідом, а й з іншими захворюваннями.

Є багато дітей – наприклад, зі штамом "дельта", які потребують стаціонару, але важкість їхнього стану обумовлена не дихальною недостатністю, а порушенням водно-електролітного балансу. Тобто на фоні блювання, рідкого стільця, вираженої інтоксикації, високої температури, яка погано коригується, дитина втрачає рідину і потребує інфузійної терапії (крапельниці), але не потребує кисневої підтримки. Це особливість дитячої захворюваності – що на велику кількість хворих дуже мало потребують кисневої підтримки: серед 67 хворих на сьогоднішній ранок кисневої терапії потребують лише шестеро. Інші – інфузійної терапії, підбору препаратів для корекції лихоманки. У цьому відмінність від дорослих, у яких кисневої терапії потребує основна маса госпіталізованих – чи вільнопотокової, чи апаратної вентиляції легень.

Госпіталізація дітей порівняно з минулим роком зросла в рази

Якщо порівнювати з вереснем-жовтнем минулого року, то маємо значно більшу кількість госпіталізованих дітей – тобто дітей, які потребують стаціонарної допомоги, - зазначає Олександр Тесліцький. - Минулого року це були менші цифри в рази. Приблизно в жовтні минулого року було 17-20 пацієнтів, зараз 67. У них переважно такі самі прояви, як і минулого року: пневмонії, високі лихоманки. Минулого року такої яскравої типової симптоматики, як у дорослих, не було: ні втрати нюху, ні втрати смаку, хіба що в старших дітей. Зараз багато проявів з боку шлунково-кишкового тракту. Блювання, висока (понад 39 градусів) лихоманка, яка погано коригується. У дітей 3-6 років на фоні високої температури можуть бути напади генералізованих судом (так звані фебрильні судоми). Судомні напади потребують протисудомної терапії, адже це порушення свідомості, ризик зупинки дихання, серцевої діяльності, і звичайно, що таку температуру треба збивати – понад 38,5… Маленькі діти на фоні катару відмовляються від вживання рідини, їжі – також потребують інфузійної терапії, бо в дитячому організмі гідробаланс може швидко призвести до декомпенсації на фоні вірусного захворювання. Вони потребують введення водно-електролітних розчинів, антибактеріальної терапії.

Загалом симптоматика захворювання від минулого року принципово не змінилася, лише більше хворих з порушеннями з боку шлунково-кишкового тракту. Минулоріч їх було менше.

Діти, коронавірус (Фото: picabu)

Зараз до нас госпіталізовані діти різного віку: 4 роки, є до року, 3-тижневого віку, є 12-15 років. Минулого року локалізованість була чіткіша: наприклад, коли був спалах COVID у певному районі, звідти і дітей більше надходило. Зараз рівномірно.

Водночас, слід зауважити, що кількість госпіталізованих не відображає статистику захворілих – адже на стаціонар потрапляють тільки важкі хворі, також більшу засторогу в медиків мають наймолодші малюки, яким стаціонар показаний частіше.

Що робити батькам, якщо дитина захворіла на коронавірус

Про те, як діяти представникам дітей (батькам, опікунам тощо), які мають ознаки гострих респіраторних захворювань і можуть хворіти на COVID, пояснила заступниця директора з медичної частини КНП "Міська дитяча поліклініка" Олена Ставничук.

Олена Ставничук (Фото: Чернівецька міська дитяча поліклініка)

У нас на підприємстві чітко розроблений маршрут пацієнта з підозрою на ковід. З цим маршрутом ознайомлені і пацієнти, і лікарі-педіатри. Отже, що треба знати пацієнту, який захворів і має катаральні явища?

Перш за все потрібно звернутися до лікаря, з яким укладена декларація, і повідомити про те, що дитина захворіла. Лікар-педіатр збирає анамнез, з’ясовує клінічні симптоми, які можуть наштовхнути на підозру на ковід, з’ясовує контакт – чи не захворів ніхто з сім’ї, чи дитина не перебувала в контакті з хворими на ковід. Відповідно – лікар дає рекомендації.

Якщо дитина раннього віку, у неї висока температура, є підозра на ковід, то лікар виїжджає до такого пацієнта додому. У нас є мобільна бригада, спеціальний автотранспорт, засоби індивідуального захисту для лікаря і медичної сестри. Вдома пацієнта оглядають, визначають його стан, роблять або швидкий тест на ковід, або, якщо є підтверджений ковід у членів родини, відбирається матеріал на дослідження на ПЛР-тест, і лікарем приймається рішення, де буде лікуватися пацієнт: вдома чи в стаціонарі. Батькам дитини повідомляються план лікування, якого вони повинні дотримуватися, відбираються контакти (з ким контактувала дитина до появи перших симптомів), і всі проживаючі разом з пацієнтом інформуються про те, як здійснювати догляд за дитиною: дотримання особистої гігієни, основних заходів профілактики інфікування (маски і хворому, і членам сім’ї, не користуватися рушниками спільними, як користуватися одноразовими серветками, обмеження контактів тощо). І приймати лікування відповідно до протоколу.

Читайте також

Діти, які мають легкий перебіг – температуру нижче 38 градусів, яка легко піддається жарознижувальним препаратам, які не мають  супутньої патології (легеневих або серцево-судинних, або онкозахворювань), - залишаються на лікуванні в амбулаторних умовах. Пацієнти з тяжкими хронічними чи аутоімунними захворюваннями, або які не мають хронічних захворювань, але мають утруднене дихання, шлунково-кишкові симптоми – нудота, блювота, діарея, або порушення свідомості, або зниження сатурації (насичення крові киснем) – підлягають стаціонарному лікуванню. Лікар чітко це знає, пацієнту формується направлення, викликається бригада швидкої медичної допомоги і дитина скеровується в інфекційне відділення.

Зазвичай діти в більшості випадків мають легкий перебіг ковіду. За дитиною спостерігає лікар-педіатр. Якщо дитина продовжує хворіти, і результат на ковід – позитивний, частоту огляду дитини вдома вирішує лікар-педіатр, залежно від стану дитини, який він з’ясовує телекомунікаційно через засоби зв’язку. За потреби – виїжджає і повторно оглядає пацієнта. Якщо тривале підвищення температури і є підозра на пневмонію – така дитина підлягає стаціонарному лікуванню.

Дитина може бути виписана при зникненні симптомів з 10 по 14 день, завершивши курс лікування, за результатами ПЛР або за умови зникнення повністю симптоматики. І може розглядатися як така, яка припинила самоізоляцію.

Олена Ставничук наголошує: люди повинні звертатися до лікарів – адже з ними оформлені юридичні стосунки, декларації підписані обома сторонами, є номер телефона, за яким вони можуть зв’язатися з лікарем. У разі захворювання у вихідний день – з черговим лікарем, адже  поліклініка працює і у вихідні, і в неділю також є чергова бригада, яка надає медичну допомогу.

Навіть якщо в дитини не укладена декларація, але дитина живе на території обслуговування нашого підприємства – також може і повинна звертатися до нашого лікувального підприємства. Їй надасться в повному обсязі вся медична допомога, проведеться забір ПЛР, їй призначать лікування, - запевняє лікарка. - Не зможуть лише сформувати електронний висновок про тимчасову непрацездатність, оскільки дитини немає в електронній системі. Але з батьками проведуть інформаційну роботу і запропонують укласти декларацію.

Чи можна "підхопити" COVID-19 у поліклініці

Олена Ставничук запевняє, що теоретично такої загрози немає. Адже у медзакладах мають бути запроваджені так звані "розмежовані потоки". Зокрема, у Чернівецькій дитячій поліклініці вони є.

Маршрутом пацієнта визначено: якщо це підозра на ковід, то виїжджаємо і проводимо забір ПЛР вдома, - пояснює лікарка. - Якщо ж пацієнт захотів прийти в поліклініку – маємо два ізолятори. До обох вхід з вулиці. В один можуть прийти пацієнти, які вже одужують, і здати ПЛР. Може, пацієнтові так зручно: батьки мають власний автотранспорт, не бажають, щоб до них їхали в цих костюмах захисних, тож самі доставляють дитину, приїжджають на визначену годину, заходять з вулиці в ізолятор, їм проводиться відбір матеріалу на ПЛР-дослідження.

Інший ізолятор – приймає "гострих" пацієнтів, у яких за ознаками немає підстав, щоб лікар виїжджав додому, але є потреба бути оглянутими – їх огляне лікар в ізоляторі. На першому поверсі окремий вхід, поліклініка розділена на дві половини: одна – для хворих дітей, друга – для здорових. Якщо пацієнту необхідно здати загальний клінічний аналіз крові – також діють розмежовані потоки. Окремо виділені години для здорових дітей (вони йдуть першими, з 8 до 9) – забір крові і сечі в дітей, які мають хронічну патологію і повинні періодично здавати ці аналізи, і далі з 9 до 10.30 йдуть діти, які мають ГРЗ.

Якщо дитина хвора, швидкий тест на ковід негативний, клінічний аналіз крові показує підозру на пневмонію але це не ковід-пневмонія, то відповідно дитина скеровується на рентген-обстеження - теж у певні години. Якщо дитина має ковід чи підозру на ковід і на пневмонію – така дитина має бути скерована на стаціонарне лікування.

Діти, коронавірус (Фото: picabu)

Вакцинація дорослих - єдиний метод профілактики ковіду у дітей

Як і керівник стаціонару, представниця адміністрації поліклініки стверджує: головне, на чому варто зосередитися батькам дітей – це профілактика.

Ми створили з кінця липня пункт щеплення від ковід, - розповідає пані Ставничук. -  Ми його відкрили,  коли МОЗ погодило проведення щеплення від ковід-19 дітям з групи ризику старшим 12 років. Також ми щепимо і дорослих. Якщо прийшла дитина з хронічними розладами чи щепиться, бо виїжджає за кордон  - паралельно щепимо і батьків. Зараз радимо профілактичні щеплення дорослому населенню. Особливо це стосується батьків дітей, які не досягли ще 12-річного віку, але страждають від важких хронічних захворювань – легень, бронхіальну астму, цукровий діабет тощо. Радимо сім’ї зробити "кокон" навколо дитини – щепити дорослих, щоб не наражати на небезпеку дитину. Статистика підтверджує, що в реанімаційні відділення, та й у стаціонари, не потрапляють щеплені дорослі. Якщо вони й хворіють – то рідко, і в легкій формі.

У невідкладних станах - викликається "швидка". Невідкладні стани – це не ознаки ГРЗ, і не температура 37 чи навіть 38. Це якщо батьки побачили розлади дихання у дитини, якщо висока температура, яка не збивається, або в дитини сплутана свідомість. Та навіть у вихідний – спершу варто сконтактувати зі своїм лікарем, і вже він, отримавши відповідь на низку професійних запитань, викличе "швидку", чітко пояснивши, яка бригада потрібна. Зрештою, лікар-педіатр працює не один, а у відділенні, тож може звернутися до керівника відділення з консультацією. Як і пацієнт.

Отже, медики наголошують: пацієнт не повинен приймати ніяких рішень. Він чи його представники мають звертатися до лікаря, з яким укладена декларація. Якщо немає декларації – звертатися все одно.

Читайте також