Хліб із трави: як в Україні та світі згадують Голодомор

Цей День вшановує весь світ: Мюнхен, Вільнюс, Лос-Анджелес, а також канадські міста
Ексклюзив
Хліб із трави: як в Україні та світі згадують Голодомор
Меморіал жертвам Голодомору (фото: УНІАН)
28 Листопада, 12:00
читать на русском

Щороку у четверту суботу листопада в Україні вшановується День пам'яті жертв голодоморів, які відбулись в Україні у 1932-1933 роках. В честь цього Дня українські студенти запустили онлайн-ресторан зі стравами з продуктів, якими українці харчувалися під час Голодомору. А країни світу складають символічні горщики з зерном та свічками до пам'ятників жертвам Голодоморів і розвішують матеріали про це день на станціях метро.

Як вшановують День Голодомору в Україні

Студенти Української академії лідерства запустили онлайн-ресторан зі стравами з продуктів, якими українці харчувалися під час Голодомору 1932-33 років, про це повідомляє "Радіо Свобода".

Онлайн-ресторан є мультимедійним продовженням проєкту "Uncounted since 1932", метою якого є поширення знань про Голодомор, геноцид української нації та злочини радянської влади.

До "меню сайту" увійшли:

Трав'яники – випечений хлібець з натертої трави, замішаний на гарячій воді з додаванням насіння льону.

Запечений буряк та молоде листя з буряка.

Хліб – тісто з перетертої кори зі жменькою висівок і листям лободи.

Український інститут національної пам'яті випустили ролик в межах інформаційної кампанії до 87-х роковин Голодомору в Україні "Збережи пам'ять! Збережи правду!".

Мета кампанії показати, що збереження пам'яті — це не абстракція, а конкретні дії, які може зробити кожен: записати спогади родичів, які були очевидцями здійснення геноциду у 1932-33 роках, знайти старі сімейні світлини чи інші артефакти того періоду (сорочки, рушники, предмети побуту, тощо). Їхні спогади, їхні світлини, ті пам'ятки минулого, що вони зберігають та зміцнюють національну пам'ять.

В УІНП закликали усіх, у суботу, 28 листопада, долучитись у домашніх умовах до Загальнонаціональної хвилини мовчання о 16:00 та опісля запалити символічну Свічку Пам’яті у вікнах своїх осель. Запалена свічка у вікні домівки стане виявом нашої пам'яті та віри у майбутнє.

Кияни та гості столиці можуть у цей день з 12:00, дотримуючись протиепідеміологічних правил, приходити до Меморіалу жертв Голодомору на вулиці Лаврській 3, щоб запалити лампадки у пам’ять про загиблих.

У Дніпрі в історичному музеї імені Яворницького відкрили виставку про спротив селянства радянській владі в регіоні "Геть комуну та радянську владу". Там представлені рідкісні архівні документи про виступи проти колективізації в регіоні 1930 року.

Український Національний музей Голодомору в Києві у межах проєкту "Аудіогід для кожного" записав екскурсії 33-ма мовами світу.

Проєкт "Аудіогід для кожного" пропонує екскурсію музеєм 33-ма мовами — це чи не найбільша варіація мов з-поміж усіх музеїв світу, - розповіли співробітники музею.

Протягом півтора року музейники разом із волонтерами, громадськими організаціями та посольствами займалися створенням, перекладом та начитуванням оглядової аудіоекскурсії та підписів до експонатів.

музей голодомору

Своєю чергою, у 2019 році оголосили про реконструкцію Меморіалу жертв Голодомору (Свічі пам’яті) у Києві та будівництво другої черги музею. Очікувана вартість складала 1,4 мільярда гривень, а роботи планують виконати до травня 2022 року.

До музею вестиме пандус, а на рівні четвертого поверху буде облаштовано два ліфти. Основний – третій поверх, там розмістять центральний вхід і вестибюльну групу з гардеробом, касами, вбиральнями, медпунктом, VIP-зоною і кав’ярнею на 40 місць. На тому ж рівні буде облаштовано доступ автомобілів, що під’їжджатимуть Парковою дорогою.

На другому поверсі розмістять залу тимчасових експозицій, конференц-зали, кінолекційну залу та кафетерій. Перший поверх містить фондосховище та адміністративні приміщення, повідомляється на сайті Zakupki.Ua.

А ось так виглядає візуалізація одного з поверхів Меморіалу жертв Голодомору:

Проте, як виявляється, цей план важко реалізувати через брак коштів. Національний музей Голодомору-геноциду існує лише як меморіальна частина, а власне музейної частини із відповідною розвиненою інфраструктурою, досі не побудовано.

Для того, щоб врешті допомогти зібрати кошти на створення та втілення основної експозиції Музею Голодомору, який постане на дніпровських схилах, у Києві 18 листопада 2020 року була започаткована краудфандингова платформа "Зерна правди".

Її розробила команда Міжнародного фонду розвитку Меморіалу жертв Голодомору спільно з однією з найуспішніших українських IT-компаній – SoftServe – на підтримку Музею Голодомору.

Відтепер кожен охочий, незалежно від фінансової спроможності, соціального статусу, зможе долучитись до збору благодійних внесків для створення основної експозиції Музею Голодомору.

Як вшановують День Голодомору у світі

У німецькому місті Мюнхен на станції метро українські активісти розмістили наочні матеріали, які розповідають про Голодомор в Україні 1932-1933 років. Вони створили сайт, на якому інформація про геноцид подана виключно німецькою мовою. Також у центрі Мюнхена, на одній з найвідоміших вулиць столиці Баварії – Марієнплац, розміщені плакати на тему Голодомору. У такий спосіб активісти прагнуть привернути увагу жителів і гостей Мюнхена до трагедії Голодомору.

Ось декілька прикладів із них:

Тим часом у Вільнюсі 26 листопада відбулася громадська акція до 87-х роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні біля пам’ятника жертвам радянської окупації, що знаходиться в центрі литовської столиці, передає пресслужба посольства України в Литві.

Учасники акції хвилиною мовчання вшанували пам’ять мільйонів невинних жертв Голодомору в Україні, жертв тоталітарного режиму та поклали перев’язані синьо-жовтими стрічками квіти й колоски пшениці та символічні свічки до пам’ятника жертвам радянської окупації.

Українці Південної Каліфорнії провели день пам'яті до 87-ї річниці вшанування жертв Голодомору 1932-1933 років. Провели його в українському культурному осередку Лос-Анджелеса, де прозвучала молитва. Сюди прийшли діаспоряни та американці українського походження, які хочуть нагадати світу слово "Голодомор". Серед них велика частина тих, чиї батьки ще пам'ятають жахи 1932-1933 років.

У парламенті канадської провінції Альберта також запалили Свічки Пам'яті та вшанували пам’ять жертв Голодомору-геноциду, організованого сталінським режимом, повідомляє генеральне консульство України в Едмонтоні в Facebook.

У зв'язку із поширенням пандемії у багатьох країнах вшанування пройде у режимі онлайн. Так, майже кожна країна долучається до вшанування пам'яті, в якій запрошують приєднатися 28 листопада усіх охочих до онлайн панахиди за жертвами Голодомору 1932-33 рр. в Україні. Богослужіння відбудеться в суботу о 15:00.

Голодомор в Україні: як він виник та за яких умов

На думку більшості істориків, причиною голоду 1932-33 років стала примусова і репресивна для селян політика хлібозаготівлі, яку провалила комуністична влада. Це був штучно створений масовий голод, який відбувався в Україні й на Кубані як в 1932 р., так і в 1933 році. Різниця полягає лише в масштабах злочину. Якщо протягом 1932 р. голодом було замордовано сотні тисяч людей, то в 1933 р. цифри перевалили за мільйони.

Кількість людей, які загинули від голоду, оцінювалась деякими істориками в 3,941 млн у сільській місцевості на території Української СРР та Кубані, переважну більшість населення якої становили українці. Голодомор, викликаний свідомими та цілеспрямованими заходами вищого керівництва Радянського Союзу й Української СРР на чолі зі Сталіним, був розрахований на придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.

Спланована конфіскація врожаю зернових та усіх інших харчових продуктів у селян представниками радянської влади впродовж Голодомору 1932—33 років безпосередньо призвела до вбивства селян голодом у мільйонних масштабах, при цьому радянська влада мала значні запаси зерна в резервах та здійснювала його експорт за кордон під час Голодомору. При цьому вона забороняла та блокувала виїзд голодуючих поза межі Української СРР та відмовлялася приймати допомогу з-за кордону.

З кожним роком до визнання Голодомору в Україні приєднувалось все більше країн, і на теперішній час майже увесь світ визнав голод в Україні 1932-33 років геноцидом української нації. Проте Росія до цього часу заперечує цей факт і вважає, що причиною голоду була насильницька колективізація, де від неї постраждали багато регіонів СРСР.