Лесі Українці 150: як вшановують видатну українку на батьківщині і в світі

Що пропонують для популяризації постаті і творчості Лесі Українки у день її ювілею урядовці, дослідники та заклади культури
Ексклюзив
Лесі Українці 150: як вшановують видатну українку на батьківщині і в світі
Леся Українка (Фото: Вікіпедія)
25 Лютого 2021, 11:00
читать на русском

25 лютого українській поетесі, письменниці, перекладачці Лесі Українці виповнилося би 150 років.

Леся Українка і сучасність

Дослідники життя і творчості Лесі Українки вважають, що найбільше для осучаснення і популяризації письменниці зробили Оксана Забужко та Соломія Павличко. Крім того, аби зробити Лесю Українкою цікавішою для тінейджерів працювали і в проєкті "Освіторія". Тож пропонуємо факти, які можуть змінити ваше уявлення про Лесю Українку.

1. Дитинство із татом у декреті. В родині Косачів не було традиційного розподілу ролей на чоловічі і жіночі. Коли у подружжя народилася Лариса (справжнє ім’я Лесі Українки), Олена Пчілка занедужала на анемію, тому молока для немовляти не вистачало. Молода мати вона поїхала лікуватися в Європу на пів року, а Петро Косач залишився вдома з двома маленькими дітьми. І щоб належно за ними доглядати, він узяв відпустку на роботі і самостійно годував Лесю коров’ячим молоком, розведеним з водою.

Ольга і Петро Косачі з дітьми / Фото t-skrypka

2. Леся Українка навчалася дистанційно. Усі діти подружжя Косачів отримували початкову освіту вдома. Для них Олена Пчілка сама перекладала українською мовою найвідоміші дитячі твори світової літератури. Після домашньої підготовки брати та сестри Лариси продовжували навчання в гімназіях. Проте Леся через хворобу з 10 років продовжувала надалі навчалася вдома. Це був аналог дистанційної освіти в реаліях ХІХ століття: у Лесі були приватні вчителі з грецької та латини, а мама допомогла їй опанувати французьку та німецьку.

3. У 10-річному віці після операції з видалення вражених хворобою кісток, її обидві руки та одну ногу зафіксували у гіпс. Вільною залишалася лише одна нога, пальцями ступні якої вона навчилася грати на фортепіано. Зараз її рояль стоїть у музеї села Колодяжне, що у Ковельському районі Волинської області. Презентаційний ролик музею, знятий співробітниками та студентами Волинського національного університету до 150-річчя письменниці, можна побачити на сторінці музею у Фейсбуці.

4.Письменниця захоплювалася культурою Давнього Сходу.  У 19 років вона вирішила написати підручник з історії східних народів для дітей.

5. Леся Українка ввела в українську мову такі слова, як "напровесні" та "промінь". А Олена Пчілка, мати Лесі, дала життя слову "мистецтво". З її легкої руки в нашій мові прижилися також "переможець", "палкий" та інші слова.

6. Перші стосунки з чоловіком в Лесі Українки відбулися, коли їй було 15 років. Із Максимом Славинським, який вже був повнолітнім, вони разом перекладали Гейне. Проте пізніше Максима заарештують за кордоном і замучать до смерті у в’язниці чекісти. У 26-ть вона познайомилася з Сергієм Мержинським, який давно боровся із затяжними сухотами. Леся попри свої потреби доглядала хворого. Сергій помер у дівчини на руках, після чого вона до самої смерті не знімала траурної одежі, попри офіційне подальше заміжжя. І хоча Леся була біля його смертного ложа, Мержинський не кохав її. У свій останній день при пам’яті він попросив Лесю записати прощальний лист до іншої жінки, що насправді була в його серці усе життя.

Офіційний чоловік Климент Квітка був молодшим від Лесі на 9 років, хворів на туберкульоз, не мав статків. Лесині батьки не сприйняли такого союзу, однак письменниця зреклася їхньої фінансової допомоги і вийшла заміж за Климента. Парубок поступово почав продавати усе, що нажив: від меблів до книжок, аби оплатити лікування дружини. Після смерті поетеси Климент прожив ще 40 років. Климент Квітка зберіг записи, на яких можна почути голос поетеси. Вони дійшли до наших днів.

6.В останні роки життя очі Лесі змінили свій колір. Вони з темно-сірих стали насичено-блакитними. Це дуже дивувало знайомих поетеси. Про цей маловідомий факт згадує у листах її мати Олена Пчілка, яка була з дочкою до її останніх хвилин.

7.Труну з тілом поетеси несли 6 жінок. Леся Українка померла у Сурамі (селищі в Грузії) у 1913 році. Поховання в Києві проходило під суворим наглядом кінної поліції. Влада боялася, що похорон може перетворитися на національний мітинг, тому заборонили прощальні промови та перечитали написи на поховальних вінках. Попри це провести поетесу в останню путь зібралися сотні киян. А перед самим Байковим кладовищем труну на плечах взялися нести 6 жінок – подруги письменниці та відомі українські діячки. За спогадами учасників поховання, натовп ще довго стояв біля могили поетки, виказуючи тим самим протест проти заборони промов.

Жалобна процесія з тілом Лесі Українки на Байковому кладовищі / Фото JNSM

8.На честь Лесі Українки названо астероїд №2616.

9.В Україні не залишилось жодного нащадка Лесі Українки. У Швейцарії проживає Роберто Гааб – внучатий племінник, онук Лесиної сестри Оксани Косач-Шимановської, а в США мешкає Ольга Лютон-Петрова – онука Лесиної сестри Ізидори Косач-Борисової.

Що знають про Лесю Українку у світі

Лесю Українку у світі знають, але переважно за давнішніми штампами та кліше. У цьому можна переконатися, прочитавши статтю, яку до 150-річчя Лесі Українки надрукувало ЮНЕСКО. Подаємо її переклад українською (скорочено).

Леся Українка (псевдонім Лариси Петрівни Косач-Квітка) - письменниця, перекладач, фольклорист, громадський і культурний діяч, піонер українського феміністського руху, є одним з найбільш визнаних у всьому світі діячів національної культури. Співзасновник широко відомого літературного товариства "Плеяда", писала вірші, бувальщини, романи, есе, розвивала жанр поетичної драми в національній літературі, входить в короткий список найвідоміших жінок в історії України.

Поряд з літературними надбаннями Леся Українка вивчала етнографію і збирала дані про народні традиції, зокрема, про українські народні мелодіях. З них вона записала 220, видала твір про дитячі ігри, піснях, казках, етюд "Купала на Волині" (святкування літнього сонцестояння) і сформувала збірник "Народні пісні для танців" (54 тексту), що і складає її серед інших досягнень - один з піонерів етнологічної науки в Україні....

... Незважаючи на постійний біль і важке лікування, Леся Українка вела надзвичайно активну культурну та громадське життя - брала участь в українських національних і феміністських рухах, опублікувала три збірки віршів у Львові з 1893 по 1902 рік, написала понад сотню віршів протягом 1903-1913 років під час поїздок за кордон. Fin de siècle кілька змістила її акцент на драму, що призвело до створення більш десятка драматичних творів і появи нового жанру в українській літературі - драматичних віршів або віршованої драми.

Серед її найвідоміших творів - драматичні вірші "Біси", "Кассандра", "Руфен і Пріцілла", "Вавилонський полон", "Камінний господар", "Лісова пісня", а також численні переклади кращих зразків народної творчості. літературний дискурс, написаний Г. Г. Байроном, Данте Аліг'єрі, Гомером, Х. Гейне, В. Гюго, В. Шекспіром, Жорж Санд (Амантин Аврора, Люсіль Дюпен), Морісом Метерлінком і багатьма іншими. Вільно володіючи 9 іноземними мовами, Леся Українка дуже любила займатися темами світової літератури і була тісно пов'язана з численними визнаними авторами того часу, з якими обговорювала такі важливі питання, як людська самотність, трагічне нерозуміння, гендерна приналежність. рівність і культурна ізоляція іммігрантів, терпимість, любов і смерть, а також її бачення проблем як і раніше цінуються і сучасні.

25 лютого 2021 року минає 150 років від дня народження Лесі Українки. Україна відзначатиме його протягом всього року на національному та глобальному рівнях у співпраці з ЮНЕСКО, чиї цінності світу, терпимості, гендерної та етнічного рівності, а також здатність до інтеграції, відомий автор сповідував протягом всього свого життя, залишивши після себе велике літературна спадщина . який до сьогоднішнього дня глибоко впливає на український і міжнародний культурний дискурс.

Крім того, до 150-річчя від дня народження письменниці, у низці іноземних посольств відбуваються культурні дискуси та презентації нових видань творів Лесі Українки. Наприклад, у Лівані презентували вже друге оновлене видання творів поетеси та низку статей про те, як Леся Українка досліджувала культуру Сходу.


У посольстві України в Канаді натомість обговорюватимуть український анімаційний фільм "Мавка. Лісова пісня" (MAVKA). Мультфільм створюється за мотивами драми-феєрії Лесі Українки та на образах зі слов’янської міфології спеціально до 150-річчя Лесі Українки (детальніше про мультфільм трохи нижче).

А в посольстві України в Польщі під патронатом Посла України в Польщі Андрія Дещиці за участю Кафедри україністики Варшавського університету, Кафедри української літератури Волинського національного університету ім. Лесі Українки, Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка Національної академії наук України та Посольства України в Польщі розпочалася, приурочена 150-річчю від дня народження Лесі Українки, конференція „Творчість Лесі Українки: національно-культурні коди та європейська традиція”.

В Угорщині запустили флешмоб – відеозаписи читань творів Лесі Українки.  Перша українська бібліотека ім. Маркіяна Шашкевича в Угорщині запровадила літературні читання поезій письменниці українською та угорською мовами. Організатори запрошують усіх охочих взяти участь у літчитаннях і в такий спосіб популяризувати творчість Лесі Українки, зокрема, й серед угорців.

У Лондоні проведуть конкурс на кращу декламацію творів Лесі Українки. Лондонський гурток Організації Українських Жінок (ОУЖ) організував конкурс на кращу декламацію поетичних та прозових творів Лесі Українки. Він відбувається в рамках онлайн-святкування "Тижня творчості Лесі Українки" (з 18 по 25 лютого). У рамках тижневого святкування щодня будуть звучати поетичні рядки великої поетеси у виконанні членкинь ОУЖ, короткі відомості про історію їх написання та деякі цікаві біографічні факти про Лесю Українку. Також 25 лютого оголосять переможців конкурсу з декламування творів Лесі Українки.

Які заходи пропонують у Кабміні

В українському уряді вшанування Лесі Українки вже традиційно лягло на Міністерство  культури та Міністерство освіти України.

У міністерстві культури України презентували мистецький проєкт "Леся Українка: 150 імен" в Національному центрі "Український дім". Через карантин і велику кількість охочих відвідати заходи, окрім дотримання карантинних вимог, тут запроваджено попередній запис відвідувачів.

До відкриття ювілейного року Лесі Українки заплановано експозицію, перформанс і змістовні дискусії в Українському домі, що з цієї нагоди стане справжнім культурно-медійним епіцентром. Низку експонатів, які покажуть особисте життя Лесі Українки: дитинство, родинні стосунки, почуття, подорожі, друзів і ширше коло спілкування.

Експозиція включатиме:
  • Лінію життя — основні дати життя і творчості письменниці на тлі культурних і політичних події у світі.
  • Образи Лариси Косач-Квітки: галерею портретів і скульптур.

Також до 150-річного ювілею Україна вперше видала повне нецензуроване зібрання творів Лесі Українки у 14 томах.

У ці дні презентують оперу "LE" режисера Влада Троїцького та формації NOVA OPERA, яка "трансформує муміфікований образ Лесі Українки, показує її живою людиною, борцем, освіченою просвітницею, яка закладала основи української державності, вписавши українську культуру у світовий контекст".
Це історія про те, чим жила Леся Українка, про що мріяла, і як її мрія здійснилася. У виставі звучать українська, англійська та німецька мови. Автори музики — Сергій Вілка та Андрій Мерхель, - розповіли у Мінкульті.
Своєю чергою на Суспільному розгорнуть медійну Платформу "Радіо Леся". Платформа є розмовною студією, що в різних форматах створює контент для соціальних медіа, подкастів, ЗМІ та партнерських радіостанцій. Крім того, відомі діячі культури і шоу-бізу тут щодня читатимуть вірші Лесі Українки. Розпочали цей віршовий марафон Тарас Тополя і Арсен Мірзоян.

Міністерство освіти, за ініціативи Асоціації шкіл імені Лесі Українки проводить онлайн-форум "Нас об’єднало Лесине ім’я". Мета заходу – об’єднати заклади освіти України та закордону, що носять ім’я Лесі Українки, в Асоціацію шкіл імені Лесі Українки з нагоди 150-річного ювілею відомої поетеси. Учасники онлайн-форуму обговорять питання популяризації життєвого і творчого шляху відомої поетеси та громадської діячки Лесі Українки та  досягнуть домовленостей щодо розвитку партнерських відносин. Форум відбувається у новоград-Волинському ліцеї №1.

У форумі беруть участь школи, яким присвоєно ім’я Лесі Українки:

  • Ліцей № 1 імені Лесі Українки м. Новоград-Волинський Житомирської області;
  • Гімназія імені Лесі Українки м. Київ №117;
  • Ліцей № 75 імені Лесі Українки м. Львів;
  • Ліцей № 3 імені Лесі Українки  м. Ковель Волинської області;
  • Ковельська міська гімназія імені Олени Пчілки Волинської області;
  • Ліцей № 4 імені Лесі Українки м. Дорогобич Львівської області;
  • Гімназія № 2 імені Лесі Українки м. Запоріжжя;
  • Гадяцький Ліцей І-ІІІ ступенів № 1 імені Олени Пчілки Полтавської області;
  • Гадяцький Ліцей І-ІІІ ступенів № 4 імені Лесі Українки Полтавської області;
  • Косівщинський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Лесі Українки Сумської області;
  • Сурамська школа № 3 ім. Лесі Українки, м. Хашурі, Грузія;
  • Українська суботня школа імені Лесі Українки, м. Торонто, Канада;
  • Українська школа імені Лесі Українки, м. Мельбурн, Австралія.

Крім того, "Освіторія" розробила рекомендації для педагогів щодо того, як зробити Лесю Українку ближчою до сучасних підлітків "Леся Українка не за підручником: 5 ідей для крутого уроку". Наприклад,  дітям пропонують опрацювати біографію Лесі Українки і скласти резюме письменниці.

можна дати дітям свободу пофантазувати, яку роботу могла би шукати Лариса Косач зі своїми знаннями та навичками. Або запропонувати кілька професій: учителька, перекладачка, колумністка в журналі, блогерка на різні культурно-мистецькі теми або про освіту та подорожі в країни, в яких жила поетка. Відповідно до посади учні можуть зробити акцент на тих чи тих фактах з біографії Лесі Українки, запропонувати, які сучасники поетки та її видатні знайомі могли б дати їй рекомендаційні листи, - йдеться у рекомендаціях.

Також учням пропонують вивчити роман Лесі Українки "Плющ", сучасну відеоверсію якого записав гурт "Бумбокс".

Ну і звичайно, школярам рекомендують вже згадуваний мультфільм "Мавка. Лісова пісня" , трейлер до якого набрав сотні тисяч переглядів на Youtube.

Запропонуйте пофантазувати на цю тему — написати синопсис своєї інтерпретації знаменитої п’єси. Наприклад, події твору відбуваються в наш час. Або попросіть описати реальність "Лісової пісні" у комп’ютерній грі. У США, до речі, створили вже свою версію "Forest Song". Можна також створити фанфік, змінити фінал п’єси або написати рецензію на драму-феєрію Лесі Українки. Якщо учні захочуть спробувати себе в ролі літературних критиків, влаштуйте батл: добрий VS злий критик, - рекомендують в "Освіторії".

Як вшанувало Лесю Українку НБУ

До 150-річчя Лесі Українки Національний банк випустив сувенірну срібну банкноту номіналом 200 гривень.

Як повідомили у пресслужбі фінрегулятора, сувенірна банкнота виготовлена Банкнотно-монетним двором Національного банку зі срібла 999,9 проби.

До 150-річчя Лесі Українки Національний банк України 21 січня 2021 року випустив сувенірну банкноту зі срібла номіналом 200 гривень. Срібна банкнота відтворює дизайн оновленої банкноти номіналом 200 гривень зразка 2019 року, - йдеться у повідомленні.

На банкноті  зображено:

  • портрет Лесі Українки (1871 – 1913) – видатної української письменниці, перекладачки, фольклористки, громадської і культурної діячки (лицьовий бік);
  • в’їзну вежу Луцького замку (зворотний бік).

Сувенірна банкнота виготовлена Банкнотно-монетним двором Національного банку зі срібла 999,9 проби. Маса в чистоті – не менше 124,4 г, розміри: 133 × 66 × 1,35 мм, тираж – 300 штук. Елемент оздоблення – голограма (відтворює оптично-змінний елемент SPARK у вигляді водяної лілії), - зазначили в НБУ.

На аукціоні 11 лютого Національний банк України реалізував усі 20 сувенірних срібних банкнот, що відтворюють дизайн оновленої банкноти номіналом 200 гривень зразка 2019 року з портретом Лесі Українки (у футлярах), на загальну суму майже 167 тис. грн.

Крім того, банкнота 200 гривень четвертого покоління номінована на щорічний міжнародний конкурс "Банкнота року", який організовує Міжнародне товариство банкнот (IBNS).

Про це на своїй сторінці у Фейсбуці повідомив Музей грошей НБУ.

На перемогу у престижному конкурсі претендують ще 15 банкнот різних країн світу, що випущені у 2020 році. Серед критеріїв, що мають значення для журі конкурсу "Банкнота року" – художні особливості, дизайн, кольорова гама та захисні елементи.

Як відомо, торік у день народження Лесі Українки – 25 лютого 2020 року – НБУ ввів у обіг оновлені банкноти номіналом 200 гривень, що мають поступово замінити купюри попереднього зразка.

Вшанування Лесі Українки в мережі

У Житомирській області ініціювали міжнародний онлайн-флешмоб Global Lesya Ukrainka 2021 на честь 150-річчя від дня народження Лесі Українки.

Про це у Фейсбуці повідомив Новоград-Волинський літературно-меморіальний музей Лесі Українки.

Друзі, долучайтеся до міжнародного онлайн-флешмобу #GlobalLesyaUkrainka2021, присвяченого 150-річному ювілею видатної поетеси Лесі Українки. Мета флешмобу – вшанувати пам’ять великої українки, показавши пам’ятні місця її перебування у різних куточках світу, - йдеться у повідомленні.

Для участі у флешмобі треба зробити фото, селфі або записати відео, читаючи твір письменниці українською чи іноземною мовою, на тлі пам’ятника, барельєфу, муралу, меморіальної дошки Лесі Українки, на площі, вулиці, біля установ і підприємств, названих на її честь.

Фото, селфі або відео треба опублікувати на своїй сторінці у Фейсбуці, позначивши хештег #GlobalLesyaUkrainka2021, країну і місто, де воно було зроблено.

Зазначається, що флешмоб триватиме упродовж 2021 року.

Подібний флешмоб запустив і український ПЕН Ukraine. Він триватиме триватиме з 22 до 28 лютого. У ньому, зокрема, вже взяв участь посол України в Чехії Євген Перебийніс.

Ще одна нова фішка для молоді від  Мінкульту та агенції Postmen - Instagram-маска, щоб молода аудиторія соцмереж активно долучалася до відзначення ювілейного року Лариси Косач-Квітки та популяризації її постаті.

Instagram-користувачі можуть приміряти на себе кілька образів Лесі Українки на вибір. За посиланням: instagram.com/ar/3688042954615267/ — кожен охочий може вільно додавати візуальні матеріали та створювати власні сторізи.

Як натхнення для створення кожного образу розробники Instagram-маски використали деталі з портретів Лесі Українки, зокрема аксесуари та елементи одягу мисткині.

1