Нова жертва КСУ: ексрегіонали проти мовного закону

Поки в Україні вирує політична криза, спровокована рішенням Конституційного суду про скасування електронного декларування та відповідальності за брехню у деклараціях, судді КСУ розглядають справу щодо конституційності Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

Цього разу також не обійшлося без колишніх ”регіоналів”. Серед 51 народного депутата, які вимагають визнати цей закон таким, що суперечить Конституції, можна побачити членів проросійських партій “Опозиційна платформа – За життя” та “Опозиційний блок” Вадима Новинського, Нестора Шуфрича, Олександра Вілкула, Сергія Ківалова, Вадима Рабіновича, братів Михайла та Дмитра Добкіних, Наталію Королевську та Юлію Льовочкіну. Ці народні депутати стверджують, що закон не врегульовує порядок застосування мов національних меншин, а також, що окремі положення документу дискримінують російськомовних громадян.

Що таке мовний закон

Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної” набув чинності 16 липня 2019 року. Документ зокрема закріплює, що єдиною державною мовою в Україні є українська і вона обов’язкова для органів державної влади та публічних сфер на всій території держави.

Відповідно до закону, державна мова має використовуватися в освітній та медичній сферах, у трудових відносинах та у сфері обслуговуванні споживачів, а також у публічних заходах, рекламі та інших сферах. Крім того, закон зобов’язує посадовців володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків. Варто зауважити, що положення закону не поширюється на приватне спілкування та здійснення релігійних обрядів.

Хто ще проти закону про мову

Критику закону висловили не тільки народні депутати. У травні 2019-го року тоді ще кандидат у президенти України Володимир Зеленський анонсував “ретельний аналіз закону про мову на предмет дотримання в ньому конституційних прав та інтересів усіх громадян України”.

Законопроєкт про державну мову розглядався під час виборчого циклу, що зробило його заручником політичної риторики. Закон був ухвалений без попереднього достатньо широкого обговорення із громадськістю. До проєкту закону було внесено понад 2 тисячі поправок, що свідчить про відсутність згоди щодо окремих його положень навіть у Верховній Раді, - заявив тоді Зеленський.

Однак вже цього року риторика команди вже президента Зеленського змінилась. У липні під час засідання Конституційного суду щодо закону, представник президента у КСУ Федір Веніславський наголосив, що мовний закон було прийнято відповідно до Конституції і він не регулює статус мов нацменшин.

Також проти висловились низка країн-сусідів України. Зокрема Росія та Угорщина вважають, що закон “порушує права меншин”. Через положення цього закону, а також закону “Про освіту” Угорщина блокувала засідання Україна-НАТО та грозиться перешкоджати членству України у Північноатлантичному альянсі поки не будуть “розв'язанні проблеми угорської меншини” Закарпаття.

Крім того, у Венеційській комісії вважають, що закон не створив належного балансу між сприянням українській мові та захистом прав нацменшин. Комісія закликала українських законотворців “у співпраці з усіма зацікавленими сторонами” розробити закон про нацменшини.

Комісія порадила переглянути певні положення Закону про мову, які:

• встановлюють розмір квот теле- і радіомовлення українською;
• обмежують використання мови меншин в особистому спілкуванні в публічних місцях;
• обмежують роздавання передвиборчих матеріалів мовами національних меншин;
• не передбачають можливість звернення до органів державної влади іншою мовою, окрім української, у критичних випадках (наприклад, до поліції, пожежників чи рятувальників);
• вимагають вказувати українською всі географічні назви й топоніми.

Низку положень у комісії назвали дискримінаційними та порадили скасувати.

Що каже мовний омбудсмен

Уповноважений із захисту державної мови, народний депутат VIII скликання та співавтор документу Тарас Кремінь у коментарі “Парламент.UA” висловив переконання, що закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної” є одним з найважливіших законів, прийнятих за попередньої каденції Верховної Ради.

Ми мали своєрідний законодавчий колапс, коли у нас є 10-та стаття Конституції України, яка говорить, що державною мовою є українська. Проте у нас не було закону, який би захищав сфери застосування державної мови. Це питання освіти, науки, культури, сфери обслуговування, органів державної влади та місцевого самоврядування в одному документі. Тобто окремі норми розкидані по окремих законах, а одного закону про українську мову, на жаль, не було, - підкреслив Кремінь.

На думку мовного омбудсмена, з 2019-го року, коли закон був ухвалений парламентом, він став одним із документів, який “мав би на десятиліття наперед закрити мовне питання” в Україні.

З’явилося подання 51-го народного депутата від так званих опозиційних політичних сил парламенту, які скерували своє конституційне звернення до Конституційного суду з тим, щоб визнати цей закон неконституційним за двома ключовими параметрами. По-перше, він є дискримінаційним до мов корінних народів та національних меншин, а друге, що цей закон був ухвалений з порушенням процедур і відповідно регламенту Верховної Ради України. Можу сказати з упевненістю - по-перше, цей закон про забезпечення функціонування української як державної і головна увага тут приділена захисту української як державної, - зауважив ексдепутат.

Кремінь наголосив, що у законі немає жодних дискримінаційних положень, що стосуються мов нацменшин чи корінних народів.

Це сфера відання зовсім іншого закону, який мав би бути ухвалений парламентом. Однак його немає. Навіть проєкту цього закону, наскільки мені відомо, не зареєстровано навіть Верховною Радою IX скликання. Тобто ця претензія відпадає категорично. Що стосується порушень процедури та регламенту, сказав би так само, що я не вбачаю жодних застережень і проблем, тому що цей закон розглядався профільними комітетами. Кожна правка ставилася на голосування і відповідно була та необхідна кількість голосів для того, щоб цей документ був прийнятий та підписаний головою Верховної Ради, президентом і так далі, - пояснив омбудсмен.

Співавтор документу також додав, що важливість цього закону ще й у тому, що він “не тільки відповідає реаліям, але й дав старт для утвердження інших, не менш важливих складових державного устрою”, а саме освіти, діловодства, отримання інформації та надання громадянам послуг українською мовою.

У багатьох країнах світу державна мова - це чи не головний пріоритет, заради якого громадяни готові боротися, а якщо треба і відстоювати це право на ідентичність. Це питання гуманітарне, світоглядне, питання ідентичності, а у нинішніх реаліях та у нинішніх умовах - це питання національної безпеки та оборони, - зауважив Кремінь.

Водночас уповноважений із захисту державної мови висловив думку, що зважене рішення КСУ щодо мовного закону може частково зменшити напругу у суспільстві, яка виникла через ситуацію з антикорупційним законодавством.

Зважаючи на те, що конституційне подання направлене до Конституційного суду фактично півтора року тому, мені здається, що цього часу КСУ було абсолютно достатньо, для того, щоб у цьому надзвичайно важливому, болючому питанні поставити крапку. Це повинно бути своєрідним рубіконом і точкою відліку можливо нової якості роботи КСУ. Через те, що минулого тижня судді Конституційного суду пішли на зустріч скасуванню обов’язкового електронного декларування, чим фактично стали політичною установою, політичним органом, чого раніше не було, я думаю, що мовне питання якраз повинно бути суддями КСУ максимально захищеним для того, щоб стабілізувати ситуацію в системі управління державою, - сказав Кремінь.

У вівторок, 3 листопада, Велика палата Конституційного суду під час засідання розглянула подання, однак жодного рішення так і не було прийнято.

Після засідання голова КСУ Олександр Тупицький заявив, що не може коментувати можливі рішення щодо мовного закону про мову, але не вбачає в ньому особливих проблем.

Що стосується мови, я як суддя Конституційного суду, якщо я зараз скажу, яке буде рішення або як голосувалося за основу, то я повинен буду написати самовідвід і вийти із справи… Але я скажу одне, щоб люди почули: напевно, важко уявити, що у неконституційний спосіб Конституційний Суд буде проти народу України, а не буде старатися покращити питання національності, культури, мови українського народу. Для розуміння скажу: нема там особливих проблем, - наголосив Тупицький.

Однак, щоб не казав голова КСУ, зважаючи на останні події довкола Конституційного суду, спрогнозувати подальший розвиток подій стосовно мовного закону просто неможливо.

Про конфлікт президента та суддів читайте у матеріалі “Парламент.UA”: Державний колапс: чим небезпечний законопроєкт Зеленського про КСУ.