Смартспеціалізація регіонів: як Арахамія з колегами креветкову ферму відкривали

В Україні відкрили найбільший у Європі розплідник тихоокеанських креветок і встановили новий рекорд
Ексклюзив
Смартспеціалізація регіонів: як Арахамія з колегами креветкову ферму відкривали
Зліва направо: співвласник Р. Згривець, О.Пасічний – нардеп, Д.Арахамія, голова фракції, В.Ковальчук (Фото Юлії Фурлонг)
4 Листопада 2021, 10:48

30 жовтня на землях Березанської ОТГ, на березі Тилігульського лиману біля села Прогресівка відкрили найбільший в Європі та єдиний в Україні промисловий розплідник тихоокеанської білоногої креветки Penaeus Vannamei.  Зафіксували рекорд та засвідчили сертифікатом Національних рекордів України у категорії "Найбільший об'єкт" в номінації "Найбільша акваферма з вирощування креветки".

 Як виникла ідея акваферми

На стику степу й моря люди давно харчуються від того що дають ці дві стихії. Здавна, розвиток цивілізації та комерція починались з моря. Морська спеціалізація створювала цілі галузі економіки, такі як суднобудування й забезпечувала людей поживними харчовими ресурсами. Північне Причорномор'я здавна постачало до столу європейців цінні породи риби, устриць і мідій, різноманітні морепродукти. Потім наступив період безоглядної індустріалізації… Першою зникла червона водорість, з якої сто років варили агар-агар. Потім - осетри й креветка. Навіть звична камбала стала рідкістю. Але ще залишились вітри й хвилі.

Декілька років тому, коли почався активний пошук в громадах продуктивних засобів наповнення бюджетів, на Миколаївщині звернули увагу на водні ресурси. Артілі рибаків не тільки стали торгувати ліцензіями на добич, але й диверсифікувати джерела прибутку. Почалося добування раковин хижака - рапана, який ласує молоддю мідій. По берегах лиманів з'явилися велетенські вітрогенератори та поміж виноградників поля сонячних батарей. Не все ж засівати кукурудзою й соняшником.

В Миколаєві, місті корабелень рік тому був заснований як громадська спілка - Морський кластер, як зібрання промисловців й бізнесменів. Але завдяки європейській програмі підтримки вітчизняного бізнесу була також створена рік тому інтерактивна мапа можливостей водного фермерства півдня України Aquamap. Цей ресурс допомагає інвесторам та підприємцям вибрати місце для створення акваферми, а також з'ясувати, які аквакультури придатні для вирощування на конкретному водному об'єкті.

Цей інформаційний продукт ми розробили разом із нашими партнерами з Європейського банку реконструкції та розвитку. Це економіко-географічна карта, де кожен охочий може розібратися, що можна вирощувати, які технології необхідно використовувати, які нюанси у роботі з кожною технологією. Там покрокова інструкція із запуску такого бізнесу. Спектр організмів, яких можна вирощувати на Миколаївщині – досить широкий. Це можуть бути установки замкнутого циклу, де можна вирощувати у тому числі тропічні організми, а також усе те, що можна вирощувати у відкритих водоймах, – прокоментував голова Асоціації центрів підтримки бізнесу Артем Ващиленко.

Саме для смартспеціалізації регіону було згенеровано понад 70 ідей по 6 категоріям – це готові проєкти для тиражування на регіональному рівні від Дуная до Дніпра, інфраструктурні проєкти регіонального розвитку, проєкти промоції морської галузі, інжиніринг та суднобудування, R&D та розвитку інноваційної екосистеми. Проведено аналітичне дослідження "Аквафармінг в Україні. Стан та перспективи". Найбільш практичне - готовий чек-лист з відкриття та запуску акваферм в Україні, включаючи порядок, способи подання та отримання необхідних дозвільних документів.

Тоді на миколаївців дехто дивився з подивом. І ось 30 жовтня на землях Березанської ОТГ, на березі Тилігульського лиману біля села Прогресівка відкрили найбільший в Європі та єдиний в Україні промисловий розплідник тихоокеанської білоногої креветки  Penaeus Vannamei.  Зафіксували рекорд та засвідчили сертифікатом Національних рекордів України у категорії "Найбільший об'єкт" в номінації "Найбільша акваферма з вирощування креветки".

Оснащення ферми (Фото: НикВести)

Що дасть акваферма економіці регіону

До урочистого відкриття акваферми "Merman’s" приєдналися голова Миколаївської облдержадміністрації Віталій Кім, його заступники – Георгій Решетілов й Микола Марінов, голова фракції "Слуга Народу" у Верховній Раді Давид Арахамія, народні депутати Олександр Пасічний, Артем Черноморов, та Ігор Негулевський, голова територіальної громади та депутати міських, районних, обласних рад.

 Віталій Кім зазначив, що така акваферма це зразок соціально-відповідального виробництва, що буде розвивати регіон, а влада своєю чергою буде всіляко сприяти та підтримувати розвиток бізнесу в області.  

По-перше, це реалізація програми Прем’єр-міністра України щодо створення нових робочих місць. По-друге, це високотехнологічне, екологічне та соціально-відповідальне виробництво, з використанням особливостей  й унікальності регіону, що є важливим для Миколаївщини. Окремо дякую за те, що керівник і власник ферми розвиває свій регіон. Він із Первомайщини і зробив по-європейськи правильний крок з розвитку свого регіону.  Дуже вдячний за те, що у нас є така креветочна галузь. Ми захистимо та допоможемо тим, що в наших повноваженнях і не дозволимо комусь перешкоджати розвиватися бізнесу в області, – сказав він.

Оснащення ферми (Фото: НикВести)

За словами Віталія Кіма, це унікальний об’єкт на території України. Тому слід надалі розвивати аквакультуру та поєднувати це з туристичним магнітом й пропагандувати розвиток аквакультури в Україні.

Наразі декларують 200 робочих місць, 180 з яких отримали місцеві. І надалі все буде розвиватися та регулюватися попитом, який, я впевнений, буде. Спілкувався з керівником, вони везуть сюди людей, які будуть навчати місцеве населення і підіймати їх рівень знань, щоб не залучати робітників з інших областей чи країн, – наголосив Віталій Кім.

 Давид Арахамія зазначив, що складно було уявити як на місці пустиря буде створено таке підприємство з вирощування королівської креветки.

Вкладено понад 100 млн грн в першу чергу, та завод з виготовлення кормів додатково близько 60 млн грн. А весь проєкт оцінюється як пів мільярда гривень. Достатньо велика інвестиція. Ми  звичайно підтримуємо таких інвесторів, тим більш приємно, що один з них родом з Миколаєва. Та мав можливість обрати будь-яку локацію в Україні, проте обрав свій рідний регіон. Від цього буде користь не тільки їм як комерційній компанії, а й нашому регіону у вигляді податків які буде отримувати місцевий бюджет, – додав керівник фракції "Слуга Народу".

Як зазначив генеральний директор ТОВ "Акваферма Тилігул" Всеволод Ковальчук, перша черга ферми, яка є складовою частиною цього розпліднику, дозволить вирощувати в рік від 500 до 550 тонн готової продукції, що складає приблизно 10% українського ринку споживання креветки загалом.

Оснащення ферми (Фото: НикВести)


Довідка:

 Україна у середньому за рік імпортує близько 5 тис. тонн ракоподібних. Переважну більшість складає тихоокеанська білонога креветка. На сьогодні білонога креветка (P.Vannamei) не виробляється в Україні. Імпортується переважно продукти глибокого заморожування.

Проєкт "Акваферма Тилігул" передбачає будівництво ферми закритого типу по вирощуванню тихоокеанської креветки Penaeus Vannamei за технологією Indoor BioFloc із застосуванням рециркуляційної системи очищення води (RAS).

Серед перевагах слід виділити – замкнутий цикл повного очищення води з мінімальним впливом на навколишнє середовище, доставка свіжої продукції по Україні впродовж 12 годин, гарантована свіжість без застосування антибіотиків та інших ветеринарних препаратів.

Загальне приміщення ферми площею 6000 кв.м. На даний час ферма складається з трьох основних об'єктів: розподільник, цех заготівлі кормів та водопровід з помповою станцією. Всі об'єкти отримали декларації про готовність до експлуатації.


В чому унікальність креветкової акваферми

Унікальність виробництва полягає в тому що: виробництво сертифіковано FSCC, забезпечується оптимальний хімічний склад води на всіх стадіях розвитку креветки, яка вирощується в повністю контрольованому середовищі. В приміщеннях ферми цілорічно підтримується клімат екваторіального регіону Тихого океану з мінімальними енерговитратами. До речі, дах ферми вистелено сонячними батареями, тому електрику об'єкт виробляє самостійно.

Інженери з Морського кластера запевняють що є багатими на ідеї щодо можливих проєктів, й розвитку інноваційної екосистеми біля моря. Це й створення R&D центрів за технологічними напрямами в машинобудуванні. Технології, рішення по очищенню морських акваторій, річок та повітря. Розвиток інновацій в цій сфері є дуже важливим з огляду на світовий тренд інвестицій в збереження планети й чистки світового океану. А чого вартує розвиток водневих технологій (з моря), а також нових видів річкового та морського транспорту. Створення сертифікаційного, випробувального центру. Проєкти в сфері підготовки кадрів, зокрема, робітничих професій. Створення в рамках МКУ окремого напряму Maritime Digital (для розвитку галузевих та цифрових інновацій)” - зазначила Олена Жукова, виконавчий директор МКУ.

Зокрема, МКУ пропонує функції співпраці з галузевими кластерами Європи для посилення експортних можливостей вітчизняних підприємств. А також саме Кластер пропонує послуги з реалізації проєктів розвитку для залучення грантових коштів від міжнародних установ.

Гармонійне поєднання виробництва харчових ресурсів в регіоні Причорномор'я, не забуваємо про виноробство та садівництво, робить край лиманів перспективною територією. Біоресурси моря допоможуть українцям швидше досягти цілей сталого розвитку. Дуже хотілось би щоб нащадки побачили не тільки в акваріумах білугу чорноморську. А могли як сьогодні на фермі “Устриці Скіфії” на тому ж Миколаївському березі Тилігульського лиману скуштувати цю “червону” рибку. 

Читайте також