Вчитель перестав бути головним в житті дитини: спецпроєкт до Дня працівників освіти

Наші журналісти опитали вчителів великих міст і маленьких сіл, аби дізнатися, чому школярі не хочуть вчитися, та яка нині роль педагогів у вихованні дітей
Ексклюзив
Вчитель перестав бути головним в житті дитини: спецпроєкт до Дня працівників освіти
Фото з особистого архіву Ольги Мірошнікової
1 Жовтня 2021, 14:28
читать на русском
У першу неділю жовтня в Україні традиційно відзначають день працівників освіти. Трансформація суспільства останніх десятиліть помножена на пандемію коронавірусу змінила ставлення українців до освіти та педагогів. Напередодні свята Парламент.ua вирішив поспілкуватися з педагогами з різних куточків України і з`ясувати, чому вчитель перестав бути авторитетом, чому діти не хочуть вчитися, чи достатньо держава забезпечує педагогів та чи залишиться школа у її класичному вигляді після пандемії.

Усім нашим респондентам ми задали одні й ті самі питання, на які отримали абсолютно різні відповіді й цікаві бачення того, що ж потрібно змінити в українській освіті.

  • Яка, на вашу думку, роль вчителя? Яким має бути сучасний вчитель? Чому вчитель уже не має такого, як раніше, авторитету в суспільстві?
  • Чи достатньо держава забезпечує вчителів (зарплата, умови праці, соцпакети, обладнання тощо)?
  • Як, на вашу думку, можна зробити систему сучасної української освіти цікавою для учнів? Що б ви змінили в системі сучасної освіти?
  • Чи є майбутнє у дистанційної освіти після пандемії? Чи залишиться школа у своєму традиційному для нас розумінні?

На наші запитання вже відповів Володимир Алєксєєвдиректор Гнідинцівського ЗЗСО, смт. Варва, Прилуцького району, Чернігівської області, його розповідь можна прочитати за посиланням тут.

Наступною з журналістами спілкувалася Ольга Мірошникова, методистка міського методичного центру, вчителька, заступниця директора у школі І-ІІІ ступенів № 294 міста Києва

Яка, на вашу думку, роль вчителя, яким має бути сучасний вчитель. Чому вчитель уже не має такого, як раніше, авторитету в суспільстві

Відразу хочу наголосити, що я буду говорити лише за себе, спираючись на власний досвід. Часи змінилися і наразі вчитель повинен просто роботи свою роботу. А його робота, на мою думку, полягає насамперед в збереженні життя та здоров’я дитини і передачі їй знань. Стосовно авторитету вчителя у суспільстві - то раніше вчитель був єдиним джерелом інформації як для батьків, так і для дітей. Наразі батьки можуть отримати консультацію у будь-якого спеціаліста, є ресурсні центри, де батьки можуть отримати допомогу, якщо їхня дитина потребує особливої уваги. І мені здається не зовсім правильним говорити про те, що вчитель втратив авторитет - просто трішки змінилася його роль. В загальнонаціональному масштабі професія перейшла на інший рівень. Вона перестала бути головуючою в житті дитини.

Чи достатньо держава забезпечує вчителів (зарплата, умови праці, соцпакети, обладнання тощо)

Професія вчителя ніколи не була особливо прибутковою. І це всім відомо. У більшості країн світу вчителі теж не отримують великих грошей. Стосовно того, чи достатньо цих коштів для нашої країни, скажу так - я свідомо обирала цю професію і розуміла, якою буде моя заробітна плата. І коли мої колеги жаліються, що їм мало платять, я завжди питаю: "А навіщо ви йшли на цю роботу?" В історії нашої країни були періоди, коли вчителям взагалі не платили. І це теж не секрет. Коли людина обирає професію за  переконанням, вона не має права говорити: "як платять, так і працюю". Але тут є ще один цікавий момент: у нас вільна країна і кожна людина може отримувати додатковий прибуток. Наразі для вчителів існує безліч можливостей. Можна створювати посібники, свої інформаційні ресурси, можна брати участь у проєктах, які передбачають закордонне фінансування. Зізнаюсь чесно, я теж не живу на зарплату в школі, але всі мої прибутки чесні і з них усіх сплачені податки. В моїй практиці був час, коли я працювала на дві ставки зранку до вечора. Але я розуміла на що йшла. Зараз у мене вищий рівень кваліфікації, мене долучають до різних освітніх проєктів.

Фото з особистого архіву Ольги Мірошникової

Якщо говорити про умови праці, то їх треба серйозно переглядати. В професійному стандарті, розробленому для вчителів, багато уваги приділено цифровим компетентностям – створенню ресурсів, володінню різноманітними програмами. На жаль, технічно робочі місця педагогів не відповідають цим вимогам. У школах низька якість інтернету, застаріла техніка. Я вважаю, що держава повинна відрегулювати вимоги до вчителів з тими умовами, які йому надають.

Стосовно соцпакета – тут все нормально, ми вільно можемо ходити на лікарняний, маємо 56 днів відпустки, мені навіть забагато. Та в нашій професії є одна родзинка – нашу роботу за нас ніхто не зробить. Ми можемо хворіти, бути у відпустці, але зошити за нас ніхто не перевірить.

Як, на вашу думку, можна зробити систему сучасної української освіти цікавою для учнів, що б ви змінили в системі сучасної освіти

У нас просто біда з професійним розвитком вчителів, які ганяються за сертифікатами, а не знаннями. Якщо говорити глобально, то провела б атестацію і багатьох вчителів звільнила, або запропонувала  пройти навчання для підвищення їхньої кваліфікації. В основі реформування української освіти лежать дуже гарні ідеї. Причому я говорю зараз не тільки за початкову школу, але й за середню. Пропонуються інтегровані курси, які будуть цікавішими для дітей і дозволять зменшити кількість предметів. Мова йде і про створення професійних ліцеїв. Це фінансово обґрунтовано і добре для дітей старших класів, які будуть сидіти в аудиторій разом з однодумцями, які будуть мати схожі інтереси. Але всі ці новаторські ідеї зав’язані на людях. Якщо реформу будуть саботувати на місцях і фінансувати так, як зараз фінансують НУШ у середній ланці, то ця реформа просто зійде нанівець.

Чи є майбутнє у дистанційної освіти після пандемії, чи залишиться школа у своєму традиційному для нас розумінні

Дистанційна освіта змінила школу. Багато вчителів продовжують використовувати технології, які напрацювали під час локдауну. Деякі продовжують користуватися платформами дистанційної освіти, задають онлайн-завдання для дітей. Можна констатувати, що технології вкоренилися в повсякденному житті вчителів. І майбутнє у дистанційної освіти є. Та вона підходить не для всіх, а тільки для деяких дітей, і повинна бути вибірковою опцією. Багато хто з дітей після карантину залишилося на домашній формі навчання, тому що їм так зручно.

Читайте також

1