Вісім тисяч гривень "ковідних компенсацій" від уряду на мільйонні збитки підприємців

Підприємці розповіли, яка потрібна підтримка від держави, аби бізнес вижив
Ексклюзив
Вісім тисяч гривень "ковідних компенсацій" від уряду на мільйонні збитки підприємців
(Фото: УНІАН)

Підприємці та наймані працівники, які не можуть працювати через обмежувальні заходи у червоних карантинних зонах, знову зможуть отримати єдиноразові компенсації від держави. Чим ці виплати відрізнятимуться від попередніх "ковідних виплат" та чи допоможуть вони врятувати малий та середній бізнес в Україні розбиралися в Парламент.UA.

Хто та як зможе отримати 8 тисяч гривень "ковідної компенсації" від уряду

У парламенті 30 березня прийняли закон, що передбачає вісім тисяч гривень допомоги бізнесу, що постраждав через карантинні обмеження, а днями його вже підписав президент Володимир Зеленський.

На грошову підтримку підприємців з бюджету виділили 2,9 мільярда гривень, їх нададуть Мінсоцполітики, яке й опікуватиметься процесом.

Загалом система виплат фактично не відрізняється від попередньої. Кошти отримають лише ті підприємці та працівники, чий вид економічної діяльності офіційно входить до Переліку основних видів економічної діяльності, стосовно яких здійснюються додаткові обмежувальні протиепідемічні заходи. Відповідний список ще має затвердити Уряд. Також аби отримати компенсацію підприємець має справно сплачувати Єдиний соціальний внесок. Подати заявку на компенсацію можна через додаток "Дія".

Є умови й для найманих працівників, зокрема їхня середня зарплата не має перевищувати 30 тисяч гривень на місяць.

Окрім того, відповідно до ухваленого законопроєкту окрім допомоги від держави ФОПи та працівники можуть претендувати ще й на виплати з місцевих бюджетів, якщо органи місцевого самоврядування ухвалять таке рішення.

гроші

(Фото: УНІАН)

Чи допомогли попередні виплати підприємцям пережити карантин

Минулого разу про виплату підприємцям одноразової грошової допомоги оголосили у грудні минулоріч. Як згодом звітували в Офісі президента 480 тисяч осіб отримали по 8 тисяч гривень. При тому що загалом виділили на це з ковідного фонду тоді 3,8 мільярда гривень (що майже на мільярд більше ніж цього разу). А за словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, завдяки виплатам вдалося врятувати 500 тисяч робочих місць.

Втім не всі хто потребував компенсації змогли її тоді отримати. Основна проблема, що виникала, пов’язана з Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД, - ред.). Наприклад, якщо у ФОПа таких КВЕДів кілька та один з них не підпадає під компенсацію, кошти не виплачувалися.

Що думають підприємці про "ковідні компенсації"

Остафьєва

Олеся Остафієва, засновниця Відьма-бару "Лиса Гора" (Фото: Фейсбук)

Засновниця Відьма-бару "Лиса гора" Олеся Остафієва розповіла, що зверталася по компенсацію минулого разу. Кошти тоді таки отримала, хоча й були певні проблеми.

Система видавала інший КВЕД і писала що наш вид діяльності не відповідає тим, що потребують допомоги. Потім все це в ручному режимі вдалося владнати. Щодо суми, вона виручає співробітників. Бо в минулий локдаун, той що був на весні, ми з партнеркою компенсували їм безкоштовну відпустку за свої гроші.

Наступного ж локдауна у нас коштів на підтримку працівників було вже менше, тому тоді матеріальна допомога дуже виручила.

Щодо компенсації цього разу - ми будемо звертатися. Хоча для бізнесу 8 тисяч гривень - це ні про що. Наші видатки обов’язкові на місяць не залежно від того працюємо ми чи ні - понад 100 тисяч гривень. Тому нам ця допомога не робить жодної погоди, а от для співробітників це дійсно непогане підспір’я.

Для підтримки саме бізнесу більш доречним було б, наприклад, відтермінування виплати податків, адже зараз квартальні податки сплачуються. Чи можливо якась знижка, чи ставка нуль по податках на цей період. Бо оборотних коштів у бізнесу немає, а необхідність сплачувати податки за три місяці є обов’язковою.

Остальцев

Леонід Остальцев, засновник мережі Pizza Veterano (Фото: Фейсбук)

Не вважає такі виплати ефективними і засновник мережі Pizza Veterano Леонід Остальцев. Каже, подавати запит у "Дії" буде, однак 8 тисяч гривень майже ніяк на його бізнес не вплинуть. Адже збитки, яких зазнав його заклад сягають вже майже 2 мільйони гривень.

Це десь 60% заробітної платні одного співробітника, і звичайно така компенсація не зможе розв'язувати ті проблеми, які виникли за час вже третього локдауна. На сьогодні загальний мінус 1,7 мільйонів гривень.

Якщо ми говоримо про найманих працівників - для них це можливо і добре. Але якщо говорити про бізнес - це ні.

Я б хотів, щоб держава зі свого боку анулювала усі податки на певний проміжок часу, аби підприємцям було легше відновлюватися. Але цього ніхто робити не буде, бо це заскладно.

Тому кожен сам за себе в цій історії, на жаль. Втім при цьому бізнес намагається допомагати один-одному, десь купуємо в своїх, підтримуємо.

Ще одна річ яку держава могла б робити зі свого боку - це давати пільгові кредити, які допоможуть пережити цей тяжкий період. Однак на сьогодні жодна з державних програм кредитування бізнесу під час пандемії не працює. Є ця "5-7-9", але вона не працює.

Хоча ефективність таких виплат для бізнесу загалом є дуже слабкою, краще вісім тисяч, ніж нічого, зауважує економічний експерт та член "Економічного дискусійного клубу" Олег Пендзин. Та зазначив, інші способи підтримки бізнесу, зокрема податкові пільги, фактично не можливо реалізувати в Україні.

З податковими канікулами є проблема. Обсяг податків, що збирають в країні, становить дохідну частину державного бюджету. Дохідна частина бюджету, розхідна частина і величина дефіциту напряму погоджується з міжнародним валютним фондом. Якщо впроваджуються якісь податкові канікули, це зменшує дохідну частину бюджету і збільшує дефіцит. Дефіцит бюджету є нормою меморандуму з Міжнародним валютним фондом. Тому на сьогодні будь-які дії пов’язані з податковими канікулами потребують погодження з МВФ.

1