Закон Зеленського про референдум загрожує територіальній цілісності України

Нацбезпека під загрозою? Чому новий закон викликав хвилю критики
Ексклюзив
Закон Зеленського про референдум загрожує територіальній цілісності України
Фото: УНІАН

Народ дочекався: 26 січня парламентарі нарешті ухвалили в цілому законопроєкт №3612 про народовладдя через всеукраїнський референдум. Право жити цьому закону надали 255 народних депутатів, ще 58 вирішили його не підтримувати — через низку прописаних моментів, які вони вважають там недоречними. Це і можливість голосувати онлайн, яка зараз не запрацює, і право голосувати за зміну території. Дискусій виникло чимало, а тому "Парламент.UA" аналізує, чи час вже бити на сполох.

Як відбуватиметься референдум

Верховна Рада проголосувала за законопроєкт, який визначає основні засади народовладдя в Україні. По суті, у цьому документі депутати визначили порядок проведення всеукраїнського референдуму як основної форми народовладдя в країні. В Україні вже був відповідний проєкт закону, однак Конституційний суд визнав його таким, що не відповідає Основному закону країни.

У документі зазначено, що предметом референдуму можуть питання про затвердження закону про внесення змін до розділів І (загальні засади), III (вибори, референдум) та XIII (внесення змін до Конституції України) КУ; загальнодержавного значення; про зміну території України; про втрату чинності законом України або окремими його положеннями.

Експерти Олександр Марусяк та Дмитро Сінченко сходяться на думці, що у суспільстві може виникнути занепокоєння положення закону щодо можливості скасування на референдумі чинних законів України за народною ініціативою, оскільки на практиці це може призвести до неоднозначних наслідків. Мовляв, цей інструмент може бути використаний будь-яким президентом для узурпації влади, як неодноразово відбувалося в інших державах.

Читайте також

Водночас на референдум не можна виносити питання, що суперечать положенням КУ, загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права, закріпленим насамперед Загальною декларацією прав людини, Конвенцією про захист прав людини й основоположних свобод, протоколами до неї; скасовують чи обмежують конституційні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх реалізації; спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету, територіальної цілісності України, створення загрози національній безпеці України, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі; стосуються питань податків, бюджету, амністії; віднесені Конституцією до відання органів правопорядку, прокуратури чи суду.

Документом передбачено, що для початку референдуму за народною ініціативою потрібно зібрати щонайменше три мільйони підписів у двох третинах областей і не менш як по 100 тисяч підписів у кожній області. Щонайменше ця норма вже викликала чимало критики. Так, політичний блогер Сергій Савінцев наголошує, що таку кількість підписів треба зібрати за 60 днів, однак це надзвичайно стислі терміни для такої об'ємної роботи. З його слів, обмежувати термін збирання підписів взагалі не потрібно було.

Однак враховуючи, що для проведення референдуму потрібен указ президента, можна припустити, що якщо питання, які виносяться, не будуть влаштовувати владу, то жодного референдуму не буде. Та і влада за потреби може швидко зібрати потрібні підписи, використовуючи адміністративний ресурс.

Крім того, закон дозволяє виносити на референдум лише одне питання протягом року. Влада вже заявила, що до 2022 року референдумів не буде, бо на це нібито немає коштів. Тобто, влада через бюрократичні процедури може заблокувати будь-який референдум. Так, гроші на проведення референдуму (за попередніми оцінками — це приблизно 2 млрд грн) пропонують виділяти з резервного фонду бюджету.

Вибори 2020 року, скриньки для голосування

Вибори 2020 року, скриньки для голосування (фото: Парламент UA)

"На референдум можна виносити лише одне запитання. А якщо потрібно запитати у людей ще щось, і це також надзвичайно важливо? Тим паче у нас країна перебуває у стані війни, тому таких питань — багато", — вказав Савінцев.

Щоб референдум був дійсним, явка на ньому має бути 50%+1 виборець — це своєрідний запобіжник від випадкових голосувань.Якщо громадяни підтримають рішення на референдумі, то знову це питання можна буде переглядати за народною ініціативою (тобто, скасовувати рішення чи змінити) лише через три роки після оголошення попередніх результатів.

Результати  референдуму не потребують затвердження органами державної влади. Це означає, що воля народу буде втілена повністю. Як саме це відбудеться — це питання, адже потрібна формалізована форма: закон, указ чи щось інше. Може виникнути ситуація, коли влада буде ігнорувати волю народу,  посилаючись на відсутність законодавчих механізмів, вважає аналітик правозахисної групи "СІЧ" Віктор Філатов.

Чому українці поки не голосуватимуть онлайн на референдумі

У законопроєкті про референдум передбачили електронні процедури при організації та проведенні всеукраїнського референдуму, в тому числі електронне голосування. Для цього планують створити автоматизовану інформаційно-аналітичну систему. Наразі ж електронне голосування буде лише на етапі ініціювання референдуму, на кшталт електронних петицій для громадян.

Насправді це стандартна практика законотворення. Частина закону, що стосується голосування онлайн, просто не набере чинності до того моменту, поки не буде схвалене спеціальне законодавство для реалізації цього права. Такий прийом допускається. Наприклад, положення Кримінально-процесуального кодексу про кримінальні поступки запрацювали тільки після ухвалення спеціального закону, нагадує адвокат Олександр Кудрявцев.

Чинна влада з самого початку проголосила курс на диджиталізацію та "державу в смартфоні". У майбутньому депутати планують запровадити голосування на виборах та референдумах через інтернет. Проте зараз порядок такого голосування не визначений, ризик зовнішнього втручання та фальсифікації волевиявлення — дуже високий. Тому планують ухвалити окремий закон щодо електронного голосування, а в законі про референдум лише вказали таку можливість, щоб потім не вносити до нього правок.

Покупки в інтернеті

Покупки в інтернеті (фото: Pexels)

Аналітик "Центру спільних дій" Назар Заболотний наголошує, що голосування онлайн є одним із видів електронної демократії, а референдум — однією із форм прямого народовладдя. З його слів, відсутність процедури електронного голосування в ухваленому законі вказує саме на те, що закон про референдум "виконує не більше ніж піар-функцію і не буде ніяк застосовуватися владою для досягнення своїх цілей".

Відповідний спеціальний закон теж буде ухвалений згодом, а до того моменту ця норма буде "мертвою". Питання лише в тому, коли буде ухвалено відповідне законодавство. Якщо планується спроба провести через референдум якісь вигідні Росії "мирні ініціативи", тобто капітуляцію, то можна очікувати швидкої реєстрації відповідного законопроєкту і швидкого його розгляду. Але це був би дуже небажаний для України сценарій, — вважає голова "Асоціації політичних наук" Дмитро Сінченко.

Чи під загрозою нацбезпека через референдум

Можливість проведення референдуму щодо зміни території України існувала задовго до ухвалення цього закону. Адже стаття 73 Конституції, яка діє з 1996 року, каже, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України. Тому закон не приносить нічого нового, а лише дублює те, що було вже давно. В той самий час є можливість через референдум розв'язувати питання про приєднання нових територій. Умовно кажучи, якщо Україна вирішить анексувати Кубань, то це питання доведеться закріплювати шляхом проведення всеукраїнського референдуму.

Кандидат економічних наук Олександр Хмелевський вважає, що винесення на референдум питання про зміну території України створює загрозу територіальній цілісності України. З його слів, жодних вагомих аргументів щодо включення цього питання в закон наведено не було. Не виключено, що за певних обставин, при загрозі війни чи з інших причин, більшість громадян можуть проголосувати, наприклад, за визнання незалежності Донбасу чи за передачу Криму Росії, додав експерт.

Бойовики на Донбасі

Навряд чи нам варто чекати найближчим часом спроб провести референдум про зміну території. Водночас національній безпеці можуть загрожувати референдуми на зовсім інші теми, наприклад про скасування мовного закону чи декомунізації, чи медичної реформи, чи ринку землі. Всі ці питання, навіть у разі непідтримки, здатні розколювати українське суспільство і дестабілізувати ситуацію в країні, а отже суттєво загрожувати національній безпеці, — вважає експерт Дмитро Сінченко.

Водночас варто розуміти, що будь-яка спроба проведення референдуму щодо відчуження частини території України буде розглядатися як посягання на територіальну цілісність. А це вже кримінально каране діяння, і сам новоухвалений закон забороняє розглядати подібні питання, пояснює аналітик Назар Заболотний.

Щодо питання зміни території, то потрібно розуміти, що це не означає, що громадяни України можуть проголосувати, наприклад, за віддачу Криму. Ні! Зміна території — це, наприклад, змінити кількість областей чи об'єднати кілька регіонів в один. А на питання, які порушують державний суверенітет чи територіальну цілісність України, є чітка заборона, так само як і на проведення референдумів щодо податків, бюджету чи тих питань, які віднесені українським законодавством до відання правоохоронних органі", — пояснив політичний блогер Сергій Савінцев.

Чи ветує Зеленський закон про референдум на тлі критики

Експерти сходяться на думці, що ймовірність ветування Зеленським цього закону вкрай мала. Він ще під час президентських виборів обіцяв ухвалення такого закону. Це одна з його улюблених тем, він активно лобіював цей закон, тому жодна критика не здатна його переконати залишити закон без підпису. Така наполегливість у просування закону про референдум з боку Зеленського наштовхує на думку, що його команда вже має певні плани щодо його подальшого застосування.

Цей закон значно кращий за свого попередника 2012 року, який передбачав можливість проведення всеукраїнського референдуму з усіх можливим питань. Венеційська комісія у Терміновому спільному висновку, підготовленому разом з Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ), загалом схвально оцінила цей законопроєкт, хоча і висловила низку критичних зауважень. Більшість з них були враховані парламентом під час проведення другого читання, — вважає член "Асоціації правників України" Олександр Марусяк.

Зеленський і Разумков (Фото: REUTERS/Gleb Garanich)

Дійсно, президент неодноразово наголошував на необхідності такого інструменту народовладдя: новий закон розроблений за його командою, і тому навряд чи буде застосовуване право вето. Адже йдеться про імідж України, яка багато наобіцяла європейським партнерам, а тепер вимушена виконувати усі зобов’язання. Та згадати хоча б погрози глави фракції Давида Арахамії виключити зі "Слуги Народу" депутатів, які не голосуватимуть за цей закон. Тому підпис Зеленського точно буде.

Загальна оцінка ухваленого закону про референдум

Адвокат Олександр Кудрявцев називає позитивним вже сам факт ухвалення закону про референдум. Він вказує, що результатом його впровадження стане можливість народу України реалізувати своє конституційне право на здійснення влади. А от яким буде досвід першого українського референдуму, покаже час.

А ось голова "Асоціації Політичних Наук" Дмитро Сінченко переконаний: закон про референдум — не на часі, доки триває війна з Росією. Однак додає: щодо результатів його реалізації говорити точно зарано, адже впровадити його ще не встигли.

Загалом закон з точки зору права якісний… Але крім права є ще суспільно-політичний аспект та війна. Адже серйозний вплив Росії на наше інформаційне поле — не секрет. Тому варто чекати, що держава-агресор буде намагатися через підконтрольні медіа та політиків підіймати тему референдумів щодо унітарності держави, її геополітичного курсу, а також мовних та історичних питань. Тому ризики, спричинені можливим зловживанням законом, є. Але їх варто усувати не через його ветування, а в першу чергу через нормальну роботу спеціальних служб, зменшення економічного впливу Росії та підвищення медіаграмотності населення, — висловився аналітик Назар Заболотний.

Віктор Філатов переконує, що насправді цей документ є вкрай необхідним, оскільки відсутність механізму народовладдя знецінює саму ідею республіканської форми правління. З одного боку, народ має право на владу, а з іншого — не знає як його реалізувати. І це є одним з каменів спотикання.

А проте для пересічних громадян новий закон може так і не стати ефективним інструментом народовладдя, оскільки механізм проведення референдуму замкнутий на президенті та парламенті, а низький рівень обізнаності громадян у питаннях державотворення не дасть змогу повноцінно реалізувати потенціал референдуму. А от цілеспрямовані інформаційні кампанії від тих чи інших політичних сил можуть дезорієнтувати простих українців, — додав аналітик.