Чекурда Тарас

Чекурда Тарас

Український підприємець, у минулому держслужбовець. Відомий своїми зв`язками з правоохоронцями та кримінальним світом.

Тарас Петрович Чекурда – український підприємець, державний службовець; співзасновник мережі дельфінаріїв "Оскар" та аквапарку "Острів скарбів"; співвласник меблевої фабрики "VMV Holding". Екс-керівник департаменту управління земельними ресурсами агрохолдингу та екс-керівник департаменту безпеки "Астарта-Київ".

Народився 28 січня 1979 р. у м. Київ.

Освіта

2004 - закінчив Академію праці та соціальних відносин Федерації профспілок України (правознавство).

2009 - закінчив Академію праці та соціальних відносин Федерації профспілок України (фінанси).

2014 - закінчив Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості (факультет атомної енергетики).

2020 - закінчив Національну академію державного управління при Президентові України (публічне управління та адміністрування).

Кар'єра

  • 2001 - 2004 - помічник генерального директора "Укренергоконсалтинг" з питань економічної безпеки.
  • 2005 - заступник голови правління "Полтаваобленерго".
  • 2005 - 2009 - заступник генерального директора групи компаній "Фокстрот".
  • 2013-2016 - генеральний директор ДП "Управління ВОХР" (спеціалізоване підприємство з охорони особливо важливих об'єктів електроенергетичного, ядерно-промислового, вугільно-промислового, торфодобувного нафтогазового комплексів).
  • 2016 - директор департаменту безпеки агрохолдингу "Астарта-Київ".
  • 2017 - директор департаменту управління земельними ресурсами агрохолдингу "Астарта-Київ".
  • З 2010 - співзасновник аквапарку "Острів Скарбів".
  • З 2011 - співзасновник мережі дельфінаріїв "Оскар".
  • З 2016 – співвласник меблевої фабрики VMV Holding – одного з найбільших українських виробників та експортерів корпусних меблів.

Політичний бекграунд та громадська діяльність

Помічник на громадських засадах народного депутата 5-6 скликань ВРУ Віталія Чудновського.

2011 р.-2013 р. – заступник директора департаменту фізичного захисту, антитерористичної діяльності та охорони особливо важливих об'єктів Міністерства палива та енергетики України (ВОХР).

Меценат Фонду розвитку банківської освіти та науки при Університеті банківської справи. Став партнером заходів щодо фінансової грамотності, що пройшли у цьому університеті в рамках Global money week.

Сім'я та хобі

Сім'я: одружений, разом із дружиною Вікторією Мартинюк-Чекурдою виховує 4 дітей.

Хобі: кінний спорт, футбол, мандрівки.

Майстер спорту з боротьби самбо.

Скандали та кримінальні справи

Різні ЗМІ пишуть про чимало "напівлегального", а часто - відверто кримінального минулого і сьогодення Тараса Чекурди.

Ще 2003 року задокументовано факт здирництва хабара: Чекурда через своїх “приятелів” Вишгородському УБОЗ організував пресинг тодішнього голови “Укренергофінанс”. За "вирішення питання" Чекурда "просив" скромні 10 тисяч доларів.

2005 року він спливає в енергетиці — у боротьбі одних рейдерів з іншими за "Полтава-" та "Прикарпаттяобленерго". І закріплюється там вдало — вважається заступником голови правління “Полтаваобленерго” (у 25 років!), а також – в “Укренергоконсалтингу” Суркісыв. Вже у 2010 році Суркіси відправляють 31-річного "менеджера" до Юрія Бойка до Міненерго на посаду "начальника відділу фізичного захисту та охорони". Там він швидко виявив старі кримінальні звички - видавив усіх неугодних, підключився до всіх потрібних потоків. Наприклад, зафіксовано факт його тиску на Севастопольський університет ядерної енергії та промисловості на користь “Росатому” — лише на одній прокрученій ним “угоді” держава втратила понад 1,5 мільйона гривень. До речі, там же заповзятливий Чекурда паралельно організував собі диплом фахівця з атомної енергетики. Злі мови стверджують, що саме в цей період він міг бути завербований російськими спецслужбами, які, як відомо, займаються атомною галуззю в Росії.

Чекурда і розвал "Фокстроту"

15 років тому, у середині 2000-х Чекурда, однокурсник тодішнього заступника прокурора Чернігівської області Олександра Седлецького, формально очолив службу безпеки гіганта ритейлу побутової техніки "Фокстрот". За свідченням тих, хто стикався з ним у ті роки, до його обов'язків входило "взаємодія з правоохоронними органами". Тобто, "вирішення питань" на межі з криміналом, а то й прямо пов'язаних з ними. Адже, як правило, такі посади "вирішував" у великих компаніях обіймають або екс-співробітники органів, або вихідці з криміналу, або люди зі зв'язками у високих кабінетах.

Віталій Чуднівський

2006-2012 року Тарас Чекурда вважався помічником народного депутата від БЮТ Віталія Чудновського. Саме Чуднівський наприкінці 1990-х організував посередництво одного із засновників "Фокстроту", Григорія Дігама, та надійного "даху" для підприємства, відомого кримінального авторитету "Рибки" - Віктора Рибалка. Кажуть, що сам мафіозі не намагався отримати частку у підприємстві — він просто отримував щомісячну таксу, а "вирішенням питань" займався Чекурда.

Наприклад, у касовій книзі навпроти суми 200 000 у "Примітці" вказали: "На спецоперацію для Ч.". За свідченнями очевидців, Чекурда на той час представлявся чи то рідним, чи то двоюрідним "племінником Тетяни Корнякової". Тоді це ім'я було відоме всім - всемогутня заступник генпрокурора, яка "допомогла" з проблемами не одному представнику злочинного світу.

Тетяна Корнякова

Про це, наприклад, згадував у 2008 році один із засновників "Фокстроту" Шульга: "Допомога... надає одна видна прокурорка з вулиці Резницької (де розташована Генпрокуратура), чий "двоюрідний племінник" Тарас Чекурда служить навколокримінальним" решаловом "при Дігамі". Але це було вже після конфлікту засновників "Фокстроту", який заслуговує на окрему згадку.

Як відомо, біля витоків компанії на початку 1990-х стояв Шульга, Валерій Маковецький та Геннадій Виходцев. Якщо до кінця 1990-х їх тримала разом боротьба за виживання та розвиток бізнесу, то потім легкі гроші та спрага більшої наживи призвели до тертя між партнерами. Для підтримки тоді Шульга і покликав з Ізраїлю свого старого приятеля Дігама, який через додаткову емісію згодом також став акціонером "Фокстроту" з 2, а потім і 4%. Щоправда, випуск нових акцій не допоміг — і Дігам, ймовірно, за навучення свого "вирішувача" Чекурди переходить на бік Маковецького та Виходцева.

Точно невідомо, але очевидці кажуть, що саме Чекурда за допомогою знайомих силовиків почав організовувати провокації — арешти Маковецького, Шульги, "маски-шоу" від СБУ. Колишні партнери почали грати в політику: Шульга дружив із Віктором Ющенком. Дігам та товариші заводили контакти з Партією регіонів та Юлією Тимошенко. Дігам та Чекурда звели Тимошенко з Віталієм Чудновським, який став її "кримінальним зв'язковим", а також охоронцем. Вони ж знаходять для своїх дах у МВС — тодішнього міністра Білоконя.

Володимир Шульга

2005-го спалахує скандал із прослуховуванням Шульги — в установці "жучків" Шульга підозрює саме Чекурду, що зазвичай залишається в тіні. 2006-го головний "рішала" Дігама організовує обшук УБОЗ у кабінеті Шульги. За цим був обстріл автомобіля Шульги. Не менш імовірно, що саме руками Чекурди Дігам організував кампанію чорного PR проти Шульги - тоді ім'я засновника "Фокстроту" намагалися прив'язати до отруєння Віктора Ющенка.

2008 року, коли стало зрозуміло, що здаватися і продавати свої акції Шульга не має наміру, його затримало Шевченківське РВВС Києва, нібито для допиту як свідка у справі про підробку трудової книжки 17-річної давності. Бізнесмен встиг викликати адвоката, але потім їх хитрістю розлучили — і Шульга залишився наодинці зі слідчими. Ті нібито вирішили поставити йому кілька запитань щодо скарги журналіста нібито на погрози від Шульги. Останнє, що почув від нього адвокат за дверима замкненого кабінету: "Вони мене не випускають! Тут п'ятеро людей, вони порвали мені сорочку, мені погано, я непритомний". За офіційною заявою МВС, Шульзі в коридорі стало погано, і працівники міліції викликали "швидку", бригада якої встигла констатувати лише смерть. Тоді ходили чутки, що "спецоперацію" з усунення Шульги зрежисував якраз "головний зв'язковий" із силовиками Чекурда.

Після цих подій Чекурда почав відходити від Дігама, який ставав надто незручним для основних партнерів. Конфлікт дійшов до того, що Дігаму довелося віддати свої акції та бігти до Нідерландів — туди ж, де раніше мешкав уже вбитий на той момент "Рибка". Кажуть, звідти він намагався шантажувати своїх колишніх колег, але у нього "випадково" зупинилося серце при поїздці на дайвінг у Судан.

Маковецький та Виходцев довго терпіти Черкурду біля себе не стали. І після спроби того організувати свою команду з топ-менеджерів, умовили піти "по-хорошому". Чекурда заявляє про свій відхід з компанії, нібито щоб "розвиватися далі".

Чекурда та махінації у ВОХОР

На початку 2010-х Чекурда працював заступником начальника Департаменту безхозного майна та земель Міністерства оборони, а вже після Революції гідності очолив держпідприємство "ВОХОР" - управління позавідомчої охорони при Міністерстві енергетики та вугільної промисловості, яка охороняла стратегічні об'єкти енергетики. За фактом розкрадання коштів "ВОХОРа" на суму близько 34 млн. грн. Чекурда проходить підозрюваним з кримінального провадження №42015000000002417 (ч. 5 ст. 191 КК – розтрата майна в особливо великих розмірах, до 12 років позбавлення волі). Стараннями кума Чекурди – ексрадника Генпрокурора та народного депутата Валерія Карпунцова, замість СІЗО суд на час розслідування відпустив Чекурду на волю під заставу 800 тис. грн.

Після звільнення з ВОХОРу зі скандалом, Тарас Чекурда на деякий час взагалі перестав перетинатися з чиновницькою братією, сконцентрувавшись на приватному бізнесі.

"Приватна армія" Чекурди

За чутками у Чекурди є багато - ціла приватна армія "за викликом". Каратисти та представники інших видів змішаних єдиноборств із хитромудрими східними назвами, які мають, крім іншого, ще й скоринки учасників АТО (можливо, у тилу) – завжди готові стати на захист інтересів Тараса.

Після звільнення з ВОХОР Чекурда вклав гроші у будівництво величезного аквапарку "Острів Скарбів" у Кирилівці, а потім – і дельфінарію "Оскар" у цьому ж курортному селищі.

Аквапарк Чекурда будував не сам, а з партнерами, якими взяв місцевих ділків Соколенка та Олійника. Ті "трохи" крали на будівництві. Чекурда вирішив з ними розпрощатися, але шахраї ще й вимагали з нього $3 млн. відступних. Вирішити питання з партнерами Чекурді допоміг Руслан Галигін. На той момент Галигін був заступником селищного голови Кирилівки, який був засуджений за хабар, але перебував на випробувальному терміні. Руслан Анатолійович – не просто шановний чиновник, а ще тренер з карате у місцевому дитячому спортивному клубі – ключова особа, яка видає дозволи на розміщення у селищі магазинів та інших торгових точок. А також забезпечує їх фізичну охорону ("дах") або "віджимання" за допомогою місцевої бригади бритоголових каратистів.

За іншою версією, Галигін та Чекурда могли познайомитися через підрозділ "ВОХОРу" в Енергодарі, де знаходиться підвідомча цій силовій структурі Запорізька АЕС. При цьому Галигін є співзасновником низки організацій спортивних секцій разом із місцевим авторитетом Вадимом Губарєвим (сьогодні входить до місцевої "Зе!команди"). Крім того, він також підтримує зв'язки з авторитетом Маріком (Маркарян А. А.), а також із запорізькими та дніпропетровськими злочинними угрупованнями, рядом охоронних фірм, у тому числі замаскованих під громадські організації (наприклад, ГО ВПО Хорт).

Після 2014 року Галигін пішов добровольцем у "Правий сектор". Однак чомусь виявився не на передовій, а у складі окремого підрозділу "Захід-4", що базувався у Волинській області. Тобто фактично якщо і був в АТО, то кілька разів, а "працював" здебільшого у тилу. Як відомо, такі псевдобатальйони часто використовуються підприємцями для вирішення корпоративних конфліктів. З 2016 року Галигін перейшов на "тренерську" посаду, і паралельно із заняттями з дітьми у кирилівській ДЮСШ (які привозять безліч медалей), тренував бійців "Заходу-4" для виконання "специфічних завдань". Зокрема, одним із таких завдань були провокації у Києві у лютому 2016 року, відомі як "Третій майдан". Тоді низка нібито представників праворадикальних організацій захопили готель міноборони "Козацький" та намагалися влаштовувати заворушення на Майдані Незалежності. Але бунт швидко припинився, оскільки був лише картинкою для російських пропагандистських медіа. Своїх людей для нього постачав і Галигін з "комбатом" "Заходу" Андрієм Фафлеєм.

Скандал із крадіжкою дельфінів

У травні 2016 року країну вразила дивна та жахлива новина: із дельфінарію у Хмільнику Вінницької області вкрадено два дельфіни. Зловмисники викрали червонокнижних тварин вартістю не менше 200 тис. євро вночі та відвезли у невідомому напрямку. За кілька днів дельфіни знайшлися… в іншому дельфінарії, у Трускавці.

Дельфінарій "Оскар", який належить Тарасу Чекурді, нібито взяв тварин "на реабілітацію". У новинах розповідали буквально детективну історію. Нібито у Хмільнику дельфінів мучили і не давали їм належних умов, і тому ветерани АТО, у реабілітації яких тварини там брали участь – нібито вирішили врятувати їхню відмінність від вірної загибелі. Все в цій історії було складно, якби не одне "але": у дельфінарію у Трускавці теж були – і лишаються! – проблеми із законністю.

Зокрема, дельфіни мешкають там не в морській воді, а паспорти у них – підроблені. Але головне, що викрадення дельфінів на користь Чекурди організувала та сама банда Галигіна-Фафлея. Відповідне відео, де Тарас Чекурда особисто зізнається господареві тварин із Хмільника, що заплатив за крадених дельфінів, залили в Інтернет, але потім обліковий запис та відповідно саме відео видалили. У тому ж відео Чекурда розповідає, що рано чи пізно це мало статися, бо на випадок хвороби чи смерті когось із тварин у його дельфінаріях, підмінних "працівників сцени" у нього не було. Тож крадені з Хмільника самка і самець якраз припали "до двору".

Коли інші громадські "активісти" прийшли вимагати закриття дельфінарію через порушення норм та стандартів, Чекурда вже не шукав нових підрядників – каратисти продовжують охороняти об'єкт у Трускавці й досі.

Замовні вбивства на Черкащині

Але ось де дружба Галигіна з Чекурдою виявилася особливо яскраво, то це у кримінальному чтиві історії з організацією одразу трьох замовних вбивств у селі Лящівка Черкаської області. Тарас Чекурда підставив свого кума Сергія Скрипку, підіславши до нього свого друга Руслана Галигіна, щоб не віддавати сім'ї Скрипок близько 7,5 млн. грн. Скільки з цих грошей дісталося дитячому клубу карате у Кирилівці, залишається лише здогадуватись.

Поблукаючи місцевими форумами, журналісти з'ясували, що Галигіна досить давно вважають "тихарем" правоохоронних органів. Не виключено, що "тітушок" він постачає і на заходи, які "замовляє" поліція з прокуратурою. Саме цей зв'язок, як можна допустити, і дає можливість Руслану Анатолійовичу безроздільно "тримати контроль" над смт, не лише видаючи "індульгенції" лояльним підприємцям, а й навіть публічно зневажаючи прокурором. Ще б пак – адже маючи – через кримінальних авторитетів обласного рівня – виходи на обласне начальство, а через Чекурду та його кума Карпунцова – на Генеральну прокуратуру – Галигін фактично може безкарно тероризувати курортне селище. Тим часом надаючи послуги "приватної армії" під час рейдерських захоплень, які здійснює Тарас Чекурда та його родичі.

Дата публікації: 11.05.2024
Дата останньої зміни: 11.05.2024