Фірташ Дмитро

Фірташ Дмитро – мільярдер, колишній прихильник і спонсор ПР, віденський "сіделець", фігурант міжнародних карних справ, власник облгазів та хімічного бізнесу в Україні.

Місце народження

Народився 2 травня 1965 року в селі Богданівка Заліщицького району Тернопільської області.

Освіта

1982 – 1984 роки – навчався в Краснолиманському ПТУ №119.

Більше підтверджених даних про здобуття освіти немає.

Родина

Перша дружина Грабовецька Людмила Юліївна (розлучились в 1988 році).

Друга дружина Калиновська Марина Михайлівна, партнер по бізнесу (розлучились в 2005 році).

Третя дружина Фірташ Лада Павлівна (одружені у 2008 році).

Від першої дружини  донька Іванна (1988 року народження).

З Ладою виховують двох дітей – Ганна (2005 р.н.), Дмитро (2007 р.н.).

Коротка біографія

• У 1988 році бізнесмен почав працювати у сфері торгівлі в Чернівцях, потім у Москві.
• Кінець 90-х - заснував власний енергетичний бізнес — організував постачання туркменського газу в Україну в обмін на продовольчі товари.
• У 2002 році Дмитро Фірташ створив компанію Eural TransGas, яка уклала ексклюзивні контракти на постачання туркменського газу в Україну.
• У цьому ж році Дмитро Фірташ почав інвестувати в хімічну промисловість, придбавши контрольний пакет акцій заводу "Таджик Азот" - одного з лідерів по виробництву мінеральних добрив в Середній Азії.
• 2003 рік — Дмитро Фірташ придбав хімічний завод "Нітроферт" - єдиного в Естонії виробника аміачних добрив, що має доступ до портів Балтійського моря.
• Цей же рік – бізнесмен створив в Угорщині компанію "Emfesz" для розвитку газового та енергетичного бізнесу. Через два роки ця компанія отримала ліцензію на продаж природного газу в Польщі.
• У 2003 році Дмитро Фірташ став акціонером ВАТ "Рівнеазот" - великого виробника азотних добрив на заході України.
• У 2004 році український бізнесмен спільно з Газпромом створив відому компанію "РосУкрЕнерго" для здійснення транзиту газу в Україну і в країни Європейського Союзу.
• У цьому ж році була придбана австрійська компанія Zangas Hoch- und Tiefbau GmbH, яка спеціалізується на будівництві газопроводів.
• Тоді ж Дмитро Фірташ став головним інвестором "Кримського содового заводу" (Красноперекопськ) і "Кримського титану" (Армянськ).
• У 2007 році з метою консолідації управління активами в різних сферах бізнесу була створена Group DF (англ. The Firtash Group of Companies). До її складу увійшли ряд активів у сфері хімічної промисловості, енергетики та нерухомості.
• 2009 рік – на переговорах з Путіним Тимошенко (досьє Тимошенко Юлії) домовилась про виведення зі схеми постачання газу в Україну посередника "РосУкрЕнерго".
• В цьому ж 2009 році Дмитра Фірташа нагородили орденом "За заслуги" III ступеня.
• У 2010 році Дмитро Фірташ почав процес об'єднання українських азотних підприємств. У вересні він придбав хімічне підприємство ПАТ "Концерн Стирол" в м. Горлівка, основний виробник аміаку, карбаміду, аміачної селітри в регіоні. До березня 2011 року бізнесмен придбав Сєвєродонецьке об'єднання "Азот" і черкаський "Азот".
• У липні 2011 року Дмитро Фірташ став акціонером великого українського роздрібного банку "Надра".
• У листопаді 2011 року Дмитро Фірташ був обраний головою Ради Федерації роботодавців України. Сьогодні членами ФРУ є близько 10 тисяч підприємств, на яких працює понад 5 мільйонів осіб.
• У лютому 2013 року компанія GDF MEDIA LIMITED, що входить до групи компаній Дмитра Фірташа Group DF, придбала компанію U.A. Inter Media Group Limited (об'єднує телеканали Інтер, Інтер +, К1, К2, Мега, НТН, Піксель, Enter-фільм і Zoom).
• 7 липня 2014 російський "Газпром" і австрійська Centragas Holding AG, підконтрольна українському бізнесменові Дмитру Фірташу, прийняли рішення про ліквідацію компанії "РосУкрЕнерго".
• В тому ж 2014 році група компаній Group DF підписала угоду з італійською групою Intesa Sanpaolo про придбання 100% акцій українського "Правекс-Банку".
• Останні роки Дмитро Фірташ проживає у Відні.
• У 2015 році був затриманий за запитом ФБР для екстрадиції в США. Звільнений під заставу. Іспанське правосуддя теж звернулось до Відня з вимогою видачі їм Фірташа. До 2019 року суди відмовляли у видачі олігарха.

Детальніше про бізнес

Комерційну жилку та поштовх у бізнес Дмитро отримав від підприємливої матері, яка все життя організовувала якісь "гешефти" в рамках соціалістичної економіки. В досьє Фірташа вже вміщена інформація про розмах його комерційної діяльності, але не зайвим буде розповісти про початок його підприємницької кар’єри.

В 1986 році Дмитро повернувся з армії, влаштувався для офіційного запису водієм і за підтримки матері почав вирощувати помідори та троянди, розводити хутрових звірів. В кінці 80-х перейшов на торгівлю харчовими продуктами.

На початку 90-х був партнером подружжя Калиновських, яке розгорнуло в Чернівцях великий продовольчий бізнес. Для налагодження солідних контактів переїхав у Москву і в цей час заробив перші великі гроші.
В 1993 році активно торгує горілкою, стрімко нарощує статки. В 1995 році його заарештовують за контрабанду спирту, проте під арештом перебуває недовго.

В кінці 90-х Фірташ і Марина Калиновська встановили контакти з чиновниками й бізнесменами Туркменістану та організували бізнес – газ в обмін на продовольство.

У 2000 році Фірташ налагодив співпрацю з найбільшим на той час газовим трейдером "Ітера". Постачання туркменського газу в Україну проходила спочатку через фірму Бакая "Інтергаз", потім були інші партнери, в тому числі ізраїльська Highrock Properties, яку пов’язують з відомим кримінальним авторитетом Семеном Могилевичем.

Про події після 2002 року детально описано в попередньому розділі.

Після 2011 року бізнес Дмитра Фірташа розміщувався в 11 країнах. На його підприємствах працювало близько 100 тисяч працівників. Своє хімічне виробництво в Україні він об’єднав в холдинг OSTCHEM і провів на заводах значну реконструкцію і модернізацію виробництва. На ці потреби були витрачені мільярди, проте результат виправдав всі капіталовкладення – прибуток зростав з кожним роком, навіть в умовах кризи.

Його статки у 2013 році склали 3,327 мільярда доларів.

Після 2014 року бізнес Дмитра Фірташа зазнав значних збитків. Із-за анексії Криму та війни на сході було втрачено ряд прибуткових підприємств. Кримінальні справи в США й Іспанії, звинувачення у корупції зруйнували бізнес олігарха в Таджикистані. Як наслідок, його статки у 2019 році зменшились до 792 мільйонів доларів.

Кримінальні переслідування та скандали

Скандали навколо Дмитра Фірташа не припинялись з часів президентства Ющенка (досьє Ющенка Віктора). Юлія Тимошенко кілька років намагалась ліквідувати "РосУкрЕнерго", доки у 2009 році вона не домовилась з Путіним про припинення посередництва фірми Фірташа в продажі газу НАК "Нафтогаз України". Вона заявила, що саме через Фірташа виник газовий конфлікт між Україною та Росією.

19 лютого 2014 року Фірташ звернувся до влади України з вимогою зупинити силове протистояння, а в березні 2014 року від імені ділових кіл України олігарх звернувся до голови Російського союзу промисловців і підприємців Олександра Шохіна, а також до всієї ділової спільноти Росії з закликом зупинити війну. До речі, Янукович (досьє Януковича Віктора) неодноразово заявляв, що саме Фірташ був організатором та спонсором Майдану. Фірташ це фактично підтвердив у 2015 році, коли заявив, що фінансував партію Віталія Кличка (досьє Кличка Віталія) "Удар" і був ініціатором переговорів Порошенка (досьє Порошенка Петра) і Кличка в березні 2014 року.

Проти Дмитра Фірташа ведеться кримінальне провадження у США по звинуваченню в корупції. В розшуку ФБР він перебуває з 2006 року, а з 2014 року американські правоохоронці вимагають в Австрії його екстрадиції. У 2015 році суд Відня відмовив органам правосуддя США. Причина відмови – недостатні докази та політична мотивація. Коли олігарх у 2015 році захотів прилетіти в Україну, спалахнув новий скандал – влада України закрила весь повітряний простір для приватних літаків. Аваков (досьє Авакова Арсена)  заявив, що у разі повернення Фірташа заарештують і видадуть в США.

У 2016 році проти олігарха порушено карну справу в Іспанії. Його звинуватили у відмиванні коштів, здобутих незаконним шляхом. В серпні 2017 року суд Відня відмовив у запиті іспанського правосуддя, мотивуючи недостатнім обґрунтуванням вимоги на арешт.

У 2019 році розгляд питання про екстрадицію Фірташа у США дійшов до розгляду у Верховному суді Австрії, який 25 червня 2019 року дозволив екстрадицію. Коли міністр юстиції Австрії затвердив вердикт, адвокати Фірташа звернулись з вимогою відновлення судового розгляду цієї справи та подали нові документи. Справу було поновлено, і розгляд затягнеться ще не на один місяць.

Не забували про Дмитра Фірташа і в Україні. В грудні 2019 року Антимонопольний комітет України оштрафував 16 облгазів, які контролює олігарх. Вони дораховували споживачам додатковий газ понад встановленої норми і мають сплатити за це 278 мільйонів гривень.

В травні 2020 року понад 2 тисячі фермерів протестували під Кабміном, виступаючи проти намірів Мінекономіки ввести квоти на імпорт мінеральних добрив. Це рішення виключно в інтересах Дмитра Фірташа, який контролює 80% виробництва міндобрив в Україні, й збільшить вартість продукції для сільгоспвиробників.

18 червня 2021 року рішенням РНБО на Фірташа накладено повний пакет персональних санкцій. Фірташу закидають постачання сировини російським військовим підприємствами і володіння титановим бізнесом в Криму. Україна відстежила цю схему і має докази проти олігарха.