Хомчак Руслан

Хомчак Руслан – український військовий, колишній головний інспектор Міністерства оборони та ексначальник Генерального штабу України

Місце народження

Народився 5 червня 1967 року у місті Львів.

Освіта

• 1988 рік – закінчив Московське загальновійськове училище.
• 2001 рік – отримав військову освіту оперативно-тактичного рівня у Національній академії оборони України.
• 2008 рік – закінчив навчання на факультеті підготовки фахівців оперативно-стратегічного рівня Національної академії оборони України.

Родина

1993 рік – розлучився з першою дружиною

2020 рік – одружився з Ганною Коваленко, відомою активісткою Євромайдану, колишньою заступницею керівника ОПУ і міністра розвитку громад і територій з жовтня 2020 року.

Січень 2021 року – у подружжя народилась донька, назвали Марією.

Служба в ЗСУ до 2014 року

• 1988 – 1992 роки – після закінчення училища проходив службу у складі Групи радянських військ у Німеччині та у Білоруському військовому окрузі.
• 1993 рік – перевівся в Україну і продовжив службу у ЗСУ.
• 1993 – 2000 роки – проходив службу на посадах від начальника штабу батальйону до начальника штабу механізованого полку.
• 2001 – 2005 роки  — після закінчення навчання на оперативно-тактичному факультеті Хомчак служив командиром 300-го механізованого полку.
• Грудень 2004 – нагороджений орденом "За заслуги" III ступеня.
• 2005 – 2007 роки – продовжив службу командиром 72-ї окремої механізованої бригади.
• 2008 – 2010 роки – після отримання освіти оперативно-стратегічного рівня в академії, Хомчак служив заступником начальника штабу 8-го армійського корпусу.
• 2010 – 2012 роки – обіймав посаду начальника штабу-першого заступника командира 8-го армійського корпусу.
• 2011 рік – Хомчак отримав військове звання генерал-майора ЗСУ.
• 2012 – 2013 роки – призначений на посаду командира 6-го армійського корпусу. Оскільки штаб корпусу знаходився в місті Дніпропетровськ (нині – Дніпро), Хомчак познайомився з представниками команди Ігоря Коломойського і найбільш тісні відносини у нього склались з Геннадієм Корбаном. У цей період Хомчак одночасно обіймав посаду начальника Дніпропетровського гарнізону.
• Серпень 2013 року – Хомчаку надано звання генерал-лейтенанта.
• Листопад 2013 року – 6-й армійський корпус було реорганізовано в Оперативне командування "Південь". Хомчак став тимчасовим виконувачем обов’язків командувача ОК "Південь".
• 2014 рік – призначений командувачем ОК "Південь".

Руслан Хомчак (фото: https://www.zsu.gov.ua)

Участь в АТО, служба на керівних посадах в ЗСУ

• 2014 рік – після початку війни на сході України Хомчак отримав посаду командувача сектора "Б" сил Антитерористичної операції (територія на захід від міста Донецьк).
• Серпень 2014 року – під керівництвом Руслана Хомчака проходила операція по звільненню від сепаратистів міста Іловайськ. Кровопролитні бої закінчились поразкою українських військ, оточенням та важкими втратами військових формувань і добровольчих батальйонів при виході з оточення. Руслан Хомчак виходив з оточення разом з бійцями під артилерійським вогнем ворога, дивом не загинув.
• 2015 – 2017 роки – обіймав посаду начальника штабу-першого заступника командувача Сухопутних військ ЗСУ.
• 2016 рік – Хомчак по ротації командував усіма силами АТО. Як свідчать експерти та громадські активісти, командував гідно, від передової не ховався.
• 2017 - 2019 роки – продовжував службу на посаді головного інспектора Міністерства оборони України. Розслідував десятки надзвичайних подій, факти різних зловживань у ЗСУ, неодноразова виїжджав у зону військових дій.
• Травень 2019 року – президент Володимир Зеленський призначив Хомчака начальником Генерального штабу — головнокомандувачем Збройних сил України, замінивши Віктора Муженка на цій посаді. В кінці місяця його ввели до складу РНБО.

Володимир Зеленський і Руслан Хомчак (фото: Офіс президента)

• Грудень 2019 року – Руслану Хомчаку надано військове звання генерал-полковника.
• Березень 2020 року — у зв'язку з поділом посад начальника Генерального штабу та головнокомандувача Збройних сил України, Хомчак був призначений головнокомандувачем Збройних сил України.
• Серпень 2020 року – за особистий внесок у зміцнення обороноздатності країни нагороджений орденом "За заслуги" II ступеня.
• Крім орденів, Руслана Хомчака нагороджено 4-ма медалями та двома відзнаками Міністерства оборони України.
• Руслан Хомчак послідовний прихильник евроатлантичних процесів в Україні і реорганізації Збройних Сил згідно стандартів НАТО.
• 27 липня 2021 року за рішенням президента України Володимира Зеленського звільнений з посади головнокомандувача ЗСУ і призначений першим заступником секретаря РНБО.

Руслан Хомчак (фото: https://www.zsu.gov.ua)

Критика та скандали

Найбільше критики та скандальних звинувачень в адресу Хомчака надходило відносно його безпосереднього керівництва Іловайською операцією. Серед десятків закидів в адресу генерала були і справедливі, і сумнівні, і зовсім абсурдні.

Серед справедливих звинувачень слід вказати на невірну оцінку Хомчаком сил сепаратистів, які обороняли Іловайськ, їхнього озброєння. Є факти, що він ігнорував дані розвідки про вхід російських військ на територію України і загрозу оточення. Проте подібні прорахунки були типовими для першого етапу війни на Донбасі і досвіду подібних бойових дій українські збройні сили на той час не мали.

Щодо сумнівних звинувачень, то вони стосуються в основному прориву з оточення. Деякі учасники АТО стверджують, що саме Хомчак наказав прориватись зі зброєю. Інші заявляють, що він покинув війська і виходив з оточення безпечнішим шляхом. Проте подібні закиди спростовують інші учасники тих подій, зокрема бійці та командири, що прорвалися з оточення разом з Хомчаком і могли щохвилини загинути, як і він.

Вистачало і абсурдних звинувачень, що генерала завербували російські спецслужби і в Іловайську він інформував ворогів про місцеперебування українських підрозділів, безпричинно утримував війська у місті, щоб дати час їх оточити.

Події в Іловайську розслідувала і тимчасова слідча комісія Верховної Ради, і військова прокуратура. Андрій Сенченко (член ТСК) вказував, що Хомчак був чи не єдиним, хто не боявся відверто давати свідчення по Іловайську. А військова прокуратура встановила, що переважна більшість звинувачень проти генерала безпідставні. Крім того, Хомчака підтримали Юрій Бутусов, Андрій Тетерук, інші добровольці та громадські діячі.

Після призначення генерала начальником Генерального штабу з’явились скандальні публікації, що цього указу Зеленського добився Ігор Коломойський, а Хомчак – людина олігарха. Проте журналісти з’ясували, що суттєвих контактів між Коломойським і Хомчаком не було навіть у 2013-14 роках. Генерал товаришував і розв'язував усі питання в основному з Геннадієм Корбаном, який уже давно не представляє інтересів Коломойського.

Руслан Хомчак і Володимир Зеленський (фото: Офіс президента)

У 2020 році відомий співак та активіст Тарас Тополя звинуватив Хомчака у махінаціях зі службовими квартирами, мовляв, генерал зараз знову отримав державну квартиру, а попередні три, отримані в інших містах служби, він приватизував і продав. Цей скандал не дістав особливого поширення, позаяк Хомчак документально довів, що службове житло він повернув державі в повному обсязі, а нову квартиру отримав на законних підставах, з урахуванням зміни місця служби та сімейного стану.

Гучний скандал виник після реакції головнокомандувача на загибель на Донбасі бійця. Начальник Генерального штабу Збройних сил України генерал-полковник Руслан Хомчак, коментуючи загибель морського піхотинця Ярослава Журавля у липні 2020 року, заявив, що наказу на розвідку у "сірій зоні" не було. Таким чином, Хомчак переклав відповідальність за смерть військових на них самих, назвавши їхні дії "самодіяльністю". Така позиція Хомчака обурила військову спільноту і викликала шквал критики на адресу глави Генштабу.

Весною 2021 року головнокомандувач не злякався скандалу і розкритикував ситуацію з закупкою продовольства в Міністерстві оборони. Він вказав, що якість їжі у військах значно погіршилась. Генерал сказав журналістам, що доповідав про ці проблеми, але вони так і не вирішуються через різні корупційні ризики. Волонтери встановили, що монополістом закупок продуктів для армії стала компанія "Військсервіс – Волонтер", яка з величезною націнкою поставляє у ЗСУ зіпсовані продукти. А скарги на якість цієї продукції Міноборони ігнорує, що очевидно і є тим корупційним ризиком, про який говорив головнокомандувач.