Хорошковський Валерій

Хорошковський Валерій – олігарх та медіамагнат, високопосадовець часів Кучми, Ющенка, Януковича, "напомаджена істота, з манікюром і педикюром" та політик-утікач з 2012 року

Місце народження

Народився 1 січня 1969 року в місті Києві

Освіта

1994 рік – закінчив КНУ ім. Т. Шевченка. За фахом юрист.

1997 рік – захистив кандидатську дисертацію "Відтворення валового внутрішнього продукту в умовах перехідної економіки України".

2003 рік – захистив докторську дисертацію "Співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями". Доктор економічних наук, професор.

Родина

Дружина – Олена Володимирівна (1966 р.н.), працювала директоркою U.A. Inter Media Group Limited.

Діти - сини Денис (1991 р.н.) і Олександр (1997 р.н.), дочка Катерина (2001 р.н.).

Коротка біографія

Хорошковський Валерій Іванович народився та виріс у Києві.

• 1987-1989 рр. – Служив у збройних силах СРСР.
• 1989 -1994 рр. – Навчався в КНУ ім. Т. Шевченка. Ще студентом почав активно займатись бізнесом. Переганяв авто з Польщі та заробив перші солідні гроші.
• 1991 — 1992 рр. — Директор малого виробничо-комерційного підприємства "Венеда Лтд".
• 1992 — 1997 рр. — Президент ТОВ "БОВІ", а пізніше президент концерну "Меркс Інтернешнл".
• 1997 — 1998 рр. — Помічник прем'єр-міністра України.
• 1998 - 2002 рр. — Народний депутат України 3-го скликання. Секретар Комітету з питань бюджету (з липня 1998), заступник голови Комітету з питань бюджету.
• Червень — серпень 2002 року — Заступник глави Адміністрації президента України.
• Серпень — грудень 2002 року — Перший заступник глави Адміністрації президента України.
• 2002 — 2004 рр. — Міністр економіки та з питань європейської інтеграції України.
• 2004 — 2005 рр. — Професор кафедри фінансового права Національної академії державної податкової служби України.
• 2004 — 2006 рр. — Виконавчий директор, старший віцепрезидент, президент ТОВ "Євраз Груп" (Росія).
• 2006 — 2007 рр. — Перший заступник секретаря Ради національної безпеки й оборони України.
• 2007 — 2009 рр. — Голова Державної митної служби України. Отримав спеціальне звання дійсний державний радник митної служби України.
• Березень 2009 року — Керівник антитерористичного центру при СБУ.
• 2009 — 2010 рр. — Перший заступник голови СБУ.
• 2010 - 2012 рр. — Голова Служби безпеки України.
• 31 травня 2010 — 16 грудня 2010 року — Член Вищої ради юстиції.
• 12 серпня 2011 року - В. Хорошковському присвоєно в порядку переатестування військове звання генерал армії України.
• 18 січня 2012 року — Призначений міністром фінансів України.
• 22 лютого 2012 року — Призначений першим віцепрем'єр-міністром України.
• 14 грудня 2012 року — Подав президенту заяву про відставку з поста першого віцепрем'єра та 24 грудня був звільнений із займаної посади.
• З 2013 року – Проживає в Монако та Лондоні.
• 2014 рік – балотувався до ВРУ за списком партії Сергія Тігіпка. Без успіху.
• З 2019 року – надає консультації команді Зеленського з питань митниці.

Бізнес – успіхи, втрати, основні партнери

В досьє Валерія Хорошковського вже відмічено, що активно займатись бізнесом він почав ще в студентські роки та тоді вже заробив перші солідні гроші, переганяючи авто із-за кордону. Крім того, водночас він успішно організовував взаємозаліки між підприємствами СНД.

Згодом Хорошковський очолив концерн "Меркс Інтернешнл", який став лідером по виробництву меблів в Україні, поставляв продукцію в кабінети найвищих посадових осіб.

Після захисту кандидатської дисертації в 1997 році Валерій Хорошковський активно накопичує бізнес-активи. Він отримує "Укрсоцбанк", "Галактон" (найбільший виробник молока в Україні), 50% акцій "Союз-Віктан" (виробник горілки), невеликий відсоток акцій російського гіганта "Євраз Групп", та інші підприємства, загальна оцінка яких складає біля мільярда доларів.

Біографія Валерія Хорошковського інформує, що його друзі – російський бізнесмен Олександр Абрамов (співвласник "Євраз Групп"), Лев Партсхаладзе, гарні відносини в нього з Дмитром Фірташем, Віктором Пінчуком, Арсенієм Яценюком. Віктор Ющенко теж частенько радився з Хорошковським.

Свій секрет успіху бізнесмен пояснює просто – купується перспективний актив, коли він коштує дешево, робиться солідна додаткова вартість, проводиться капіталізація підприємства і здійснюється продаж по новій вартості.

У 2004 році Валерій Хорошковський переїхав у Росію, де працював в компанії свого товариша Олександра Абрамова ТОВ "Євраз Груп". Згодом акціонери обирають його президентом однієї з найбільших у світі металургійних компаній. Там він працює до кінця 2006 року. Але в цей час він перепрофільовує свій бізнес в Україні й зосереджується на медіаактивах, продавши "Укрсоцбанк", "Галактон", "Союз-Віктан".

У 2004 році Хорошковський придбав весь пакет акцій інформаційного агентства "Українські новини". У вересні 2005 року він купує 61% акцій телеканалу "Інтер". Одразу посипались звинувачення, що це російські гроші, а Хорошковський лише підставна особа. Але бізнесмен спростував чутки та почав активно розширювати медіахолдинг. До кінця 2007 року він придбав телеканали К1, К2, Мегаспорт, НТН. Тоді ж на пресконференції Хорошковський пообіцяв, що вартість його медіахолдингу незабаром складатиме понад мільярд доларів. Вертаючись в політику у 2008 році він передав управління холдингом своїй дружині. Станом на 2012 рік до складу Inter Media Group, крім каналу Інтер, входило ще 8 телеканалів, що забезпечило холдингу безумовне лідерство на телепросторі України.

Після звільнення з посади першого віцепрем’єра в кінці 2012 року Хорошковський покидає країну, а свій головний актив Inter Media Group продає Дмитру Фірташу за 2,5 млрд доларів. Особиста частка Хорошковського від продажу оцінюється в 1-1,5 млрд доларів.

Згідно з рейтингами журналів "Фокус" та "Кореспондент", після повернення з Росії Хорошковський входив в десятку багатіїв України, а статки до кризи складали понад мільярд доларів США. Досьє Валерія Хорошковського констатує, що, крім чуток і журналістських версій, жодних кримінальних справ та реальних скандалів щодо його бізнесу не було.

Політична діяльність – від злету до втечі з країни

Біографія Валерія Хорошковського інформує про його першу спробу стати політиком в 1995 році, коли він в Ірпені програв на парламентських виборах Сергію Буряку (власнику "Брокбізнесбанку"). Тому він змінив тактику і з наступного року увійшов в найближче оточення лідера НДП, прем’єра Валерія Пустовойтенка. За підтримки партії у 1998 обрався у парламент по кримському округу №9.

У 2002 році вийшов на самостійну політичну стежку. Досьє Валерія Хорошковського фіксує повний провал їх спільного з Інною Богословською проєкту "Команда озимого покоління", що спричинило і значні фінансові втрати. По протекції Пінчука Хорошковський кілька місяців працює в Адміністрації президента, але тодішній керівник АП Віктор Медведчук швидко переправляє його в уряд на посаду міністра економіки та з питань європейської інтеграції України. У 2004 році він покидає посаду, звинувативши віцепрем’єра Азарова у некомпетентності.

Після повернення з Росії Хорошковський рік працює в РНБО, а в грудні 2007 року очолює Державну митну службу України (Юлія Тимошенко рекомендувала його на цю посаду). Експерти оцінюють його роботу цілком позитивно, адже за рік надходження від митниці у бюджет виросли в чотири рази.

А от його робота в СБУ з січня 2009 по січень 2012 року – майже суцільний негатив з точки зору ЗМІ та експертів. Череда скандалів почалась з лобіювання інтересів компанії Фірташа RosUkrEnergo в конфлікті з НАК "Нафтогаз України", коли за командою Хорошковського СБУ вилучала документацію "Нафтогазу" для повернення конфіскованого газу Фірташу. У 2010 році Хорошковського звинуватили в спробі забрати частоти в 5-го телеканалу та ТВі. В червні активістки FEMEN влаштували скандальний пікет біля СБУ, звинувативши Хорошковського в організації тиску на громадські об’єднання та розгортанні цензури. Присвоєння йому звання генерала армії України теж викликало скандал у суспільстві та саркастичні матеріали у ЗМІ. В досьє Валерія Хорошковського в тому ж 2010 році додався факт нагородження його антипремією "Будяк року – 2010" за використання спецслужб з метою систематичного утиску громадянських прав.

В січні 2012 року Хорошковського призначають міністром фінансів, а вже через місяць він отримує посаду першого віцепрем’єра. Але робота в уряді не складається через давній конфлікт з Азаровим, на сторону якого врешті стає і Янукович. Хорошковський пише заяву на звільнення і покидає не лише урядове крісло, але і країну.

Політична біографія Валерія Хорошковського на цьому не закінчилась. Після перемоги Володимира Зеленського він регулярно з’являється на Банковій. На запитання журналістів з Офісу президента відповідали, що як успішний митник він консультує митну службу. Потім президент Зеленський признався, що пропонував Хорошковському очолити митницю, але той відмовився, оскільки, за словами Зеленського, розраховував на посаду прем'єр-міністра.

Журналісти висунули ще кілька версій активності Хорошковського в Україні після перемоги Зеленського. Нібито Хорошковський зараз опікується інтересами російських банків в Україні і навіть деякі вирішив придбати. Інша вірогідна версія – команді Зеленського набриднув токсичний кум Путіна Медведчук і в процесі неформальних перемовин з владою РФ його бажають замінити на Хорошковського. Що ж, поживемо – побачимо.