Коваль Віталій

Коваль Віталій – колишній голова Рівненської облдержадміністрації, кандидат в майстри спорту, віцепрезидент Асоціації спортивної боротьби України, член Національного олімпійського комітету

Місце народження, освіта, родина

Віталій Коваль народився 28 листопада 1981 року в містечку Березне, що на Рівненщині. Тут пройшли його дитячі роки, тут він закінчив середню школу №1.

Вищу освіту Віталій здобував на Галичині. У 2003 році закінчив Тернопільську академію народного господарства за спеціальністю “банківська справа” (магістр). А у 2017 році здобув ступінь MBA у Львівській бізнес-школі Українського католицького університету. Крім того, Коваль навчався в Аспен Інститут Київ. Він член академічної ради UCU Business School і почесний доктор університету «Острозька академія».

Віталій Коваль – випускник Львівської бізнес-школи Українського католицького університету

Батько Віталія - відомий на Рівненщині заслужений тренер з греко-римської боротьби Станіслав Коваль. Він передчасно помер в 1984 році, проте встиг підготувати цілу плеяду відомих спортсменів. З ініціативи вихованців талановитого тренера щороку проводиться Всеукраїнський турнір з греко-римської боротьби його пам’яті. А Віталій, наслідуючи батька, з дитинства теж займався спортом і став кандидатом у майстри спорту з греко-римської боротьби.

Старший брат Віталія Олег народився у 1977 році. Він займається бізнесом в галузі виробництва сільськогосподарської продукції, очолює ТОВ  СВГ «Поляна». У 2019 році обраний депутатом Малинської ОТГ сьомого скликання. Крім того, Олег Коваль - голова правління спортивного клубу ім. Станіслава Коваля.

Варто вказати, що після смерті батька наставником синів став його учень Олександр Данильчук. Він зробив непогану кар’єру, правда не в спорті, а в політиці. Зокрема був народним депутатом України 3-го скликання, навіть кілька місяців обіймав посаду заступника міністра оборони. Данильчук неодноразово обирався депутатом Рівненської обласної ради, а з 2018 по 2020 рік був її головою. Він весь час пам’ятав обіцянку опікати синів тренера і дійсно завжди підставляв хлопцям своє плече.

Віталій Коваль одружений. Дружину звуть Ксенія, дівоче прізвище – Баранюк. Деякий час вона працювала на фірмі чоловіка, а в травні 2018 року стала фізичною особою підприємцем у сфері дизайну інтер'єрів. Володіє товарним знаком Koval Studio Desigh. Подружжя виховує двох доньок Богдану і Злату.

Родина Ковалів у повному складі

Тесть Віталія – Баранюк Валерій Борисович – співзасновник ТОВ «Торговий дім моноліт-2000» (неспеціалізована гуртова торгівля, вантажний автомобільний транспорт).

Підприємницька діяльність та громадська робота

Відповідно до свого першого диплому Віталій розпочав трудову діяльність в банківській галузі. З 2004 по 2006 він обіймав різні посади в кредитному департаменті ВАТ «Укргазбанк». Очевидно, ця робота не приносила очікуваних доходів амбітному юнаку. В березні 2006 року він реєструється як фізична особа-підприємець (основна діяльність - гуртова торгівля фруктами та овочами, додаткова - гуртова та роздрібна торгівля меблями).

З 2008 по 2009 роки Віталій працював керівником ТОВ «Пробанк Консалт», м. Вишневе (Київська область). З 2012 по 2017 роки він обіймав посаду гендиректора ТзОВ «Інвесттрейдсервіс», київської компанії, яка займалась гуртовою торгівлею зерном, тютюном, насінням та кормами для тварин.

З 2014 року і до переходу на державну службу Коваль працював генеральним директором  двох фірм – ТОВ «Санако», що спеціалізується на аграрному секторі, продажі нафтопродуктів та техніки, та ТОВ «ВВВ Монтаж», компанії з будівництва доріг. Вони стали його основними підприємствами, активно працювали, оформляли багатомільйонні кредити, вигравали тендери, правда по документах прибутків ніяких не приносили.

Маючи постійні проблеми з бізнесом, Коваль знаходив час і для громадської роботи. Він очолював громадську спілку «Рівненська обласна федерація греко-римської боротьби», а коли отримав посаду в уряді і став постійно перебувати в Києві, передав керівництво обласною федерацією своєму брату Олегу.

Але Віталій і досі є головою виконавчого комітету Асоціації спортивної боротьби України та першим віцепрезидентом Всеукраїнської федерації греко-римської боротьби. Він також один із засновників спортивно-оздоровчого клубу імені Станіслава Коваля, який діє в його рідному місті Березне.

Після повномасштабного вторгнення армії РФ на територію України Коваль забезпечив максимальне сприяння волонтерському руху на Рівненщині, особисто передавав продукти, військове спорядження, техніку, автотранспорт бойовим підрозділам. Він також надавав необхідну допомогу у створенні лінії оборони на кордоні з Білоруссю, і військове керівництво оцінило його активну позицію. У травні 2022 року він отримав відзнаку МО України медаль «За сприяння Збройним Силам України». А в грудні того ж року його нагородили Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «За сприяння війську».

В боргах як в шовках

Повертаючись до діяльності Коваля-бізнесмена, складно не помітити, що практично весь період його підприємницької діяльності, починаючи з 2010 року і аж до призначення на посаду керівника Рівненської ОДА, від нього вимагали повернення боргів.

І дійсно, його декларацію важко читати без сліз. У нього нічого немає, крім невеликої квартири в Києві - і ту він взяв у іпотеку. Ще у 2010 році Віталій набрав критичну суму різних кредитів і позик, та й вирішив нічого не віддавати. Він звернувся в суд, щоб той визнав його банкрутом, неспроможним погасити заборгованості. Проте суд відхилив це клопотання, зобов’язав сплатити всі борги, наклав арешт на нерухоме майно. Та у Віталія вже нічого не було.

Варто нагадати деякі суми, які Коваль заборгував ще з 2007 року. Це 556 тисяч доларів США у банку «Аваль» за договором з 2007-го та 205 тисяч доларів боргу «УкрСиббанку» (договір 2008 року). Крім банків, він в 2010 році позичив ще 300 тисяч гривень у фізичної особи. Щоб повернути ці гроші з ним не один рік судились, але навіть в 2020 році Віталій ще був винен майже мільйон гривень.

Крім боргів, у Коваля були чималі податкові зобов'язання та несплачені виконавчі збори. Так, за 2018 рік він вказує 551 тисячу 794 гривень виконавчих зобов'язань перед Головним територіальним управлінням юстиції в Рівненській області. Ще 182 тисячі 640 гривень він заборгував Голосіївському районному відділу державної виконавчої служби у Києві, більше як 54 тисячі гривень має бути стягнуто на користь Березнівського відділу виконавчої служби.

Також підприємець мав 15 тисяч 812 гривень податкових зобов'язань. Його дружина теж потрапила під санкції. Відділ державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві видав постанову про арешт всього нерухомого майна жінки.

Перекваліфікація в політики, успішна кар’єра на державній службі

2019 рік став переломним для Віталія Коваля, який змінив бізнес на політику. І виявилось, що не прогадав. Хоча спочатку ситуація була дуже складною. Давній друг сім’ї і наставник Віталія Олександр Данильчук залучив його до своєї виборчої кампанії, яка проходила під прапорами БПП «Солідарність». Данильчук здобув перемогу, став головою обласної ради, але водночас  Володимир Зеленський і його партія «Слуга народу»теж перемогли на президентських і парламентських виборах. Місцеві «слуги» готувались переформатувати владу в області, та досвідчений Данильчук зумів домовитись з тогочасним керівником Офісу президента Андрієм Богданом і став його людиною на Рівненщині. Саме Богдан рекомендував Віталія Коваля, який швиденько приєднався до партії «Слуга народу», на посаду керівника обласної державної адміністрації. Вплив Андрія Богдана виявився більш вагомим, ніж у місцевих народних депутатів, і 9 вересня президент Зеленський особисто представляв Віталія Коваля як нового очільника області.

Віталій Коваль і голова Рівненської обласної ради Олександр Данильчук

У 2020 році Андрій Богдан, який рекомендував Коваля, втратив свою посаду. ЗМІ і експерти почали рахувати дні до відставки Рівненського губернатора, проте цього не сталось. Хоча Коваль і ніяк не проявив себе в якості обласного керівника, він швидко зррозумів головне правило виживання – чітко виконувати всі вказівки з Офісу президента, в кожному публічному виступі хвалити Зеленського і не попадатись. Дійсно, очільника ОДА не могли звинуватити ні в отриманні хабарів, ні в бюджетному «дерибані» чи інших скандальних справах, тому що він намагався бути непомітним, не вилазив з різними ініціативами, не «піарив» свою особу в місцевих ЗМІ, уникав чвар регіональних еліт.

Журналісти писали, що Коваля змінять вже в березні 2020 року. Їх аргументи були переконливими. В аналітичному центрі «Слово і діло» вказали, що за пів року він не виконав жодної своєї обіцянки.  Міжнародний центр перспективних досліджень взагалі визнав рівненського керівника одним із найгірших голів ОДА в країні. В місцевих ЗМІ з моменту призначення, його згадали всього півтора десятка разів, і то половина публікацій були негативними.

Згідно з елементарною логікою, Коваля мали звільнити негайно і в майбутньому на кілометр не підпускати до державної служби. Але в ОПУ своя логіка – очевидно спрацювало правило «своїх не здаємо». Те, що Коваль став «своїм», вже ні в кого не викликало сумнівів.

Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну обласні державні адміністрації отримали додаткові функції і стали обласними військовими адміністраціями. Коваль залишився працювати керівником Рівненщини, хоча частина його колег втратили посади.

Віталій Коваль на чолі обласної військової адміністрації

Новий кульбіт в кар’єрі керівника ОВА стався 21 листопада 2023 року. Верховна Рада призначила Віталія Коваля головою Фонду державного майна замість Рустема Умерова, який із вересня очолив Міністерство оборони України. А 5 вересня 2024 року, навіть не відзвітувавши про роботу в Фонді держмайна, він отримує нову посаду. Верховна Рада призначила Коваля міністром аграрної політики та продовольства. Виступаючи перед народними депутатами, урядовець заявив, що головним завданням вбачає формування сектору глибинної переробки, розширення географії експорту агропродукції, зростання валютної виручки, забезпечення продовольчої безпеки. Він запевнив, що аграрний комплекс стане агроіндустріальним, АПК буде локомотивом розвитку всієї економіки і довіру аграріїв до влади буде відновлено.

Критика, скандали, компромат

Про критику роботи Коваля на посаді керівника ОДА написано в попередньому розділі. Варто звернути увагу на більш ранній період його діяльності. Понад десять років бізнесмен спокійно працював в якості боржника і банкрута, постійно «хімічив» з податками, отримані позики витрачав не на розвиток бізнесу, а на особисті потреби. Досить цікавим був у нього  і спосіб ведення бізнесу. Коваль ніколи не виступав засновником підприємств. Його призначали генеральним директором на фірму, яка мала всі ознаки фіктивної. Так засновником ТОВ «Інвесттрейдсервіс» був мешканець міста Сорокине, що з 2014 року було в складі так званої ЛНР. А засновник компанії «ВВВ Монтаж» проживає в Севастополі, в той час як фірма лише за рік виграла тендерів на чверть мільярда гривень. Коли в ТОВ «Інвесттрейдсервіс» правоохоронці виявили факти  відмивання доходів та ухилення від сплати податків, Коваль оформив своє звільнення ще до початку слідства.  Оборудки в компанії «ВВВ Монтаж» взагалі демонструють майстер-клас шахрайства. Ми не будемо дивуватись, як ця фірма за рік виграла на Рівненщині всі тендери на ремонт доріг, адже тоді головою облради був наставник Коваля Олександр Данильчук. Дивує інше – як може вигравати тендери компанія, статутний фонд якої складає тисячу гривень, а на балансі старий МАЗ і два причепи? Втім, як зазначають розслідувачі, у Коваля було безліч способів привласнювати чужі кошти. Ось приклад: він з пафосом оформляє кредит в “ОТП Банку” на 5,6 мільйона гривень, а ЄБРР додає 10% як безповоротний грант, адже мета благородна - Коваль має закупити самоскиди фірми «Форд» для дорожніх робіт. У виданні «Рівненські новини» детально розписують цю славетну подію, а потім все затихає - і в реєстрі МВС ніякі «Форди» так і не з’явились.

Те, що Коваль цинічно привласнював державні та кредитні кошти, не помічали лише правоохоронці. Судіть самі – за 22 контракти на ремонт доріг Віталій отримав понад 427 мільйонів бюджетних коштів. А згідно з декларацією, його щомісячна зарплата складала близько 8 тисяч, дружина отримувала вдвічі менше, проте родина собі ні в чому не відмовляла. Дружина їздила в гарному авто, носила сумочки за 2 тисячі євро, відпочивала не в Туреччині чи Єгипті, а у Мілані, Валенсії, на дорогому гірськолижному курорті у Франції. Фотографії про «бідне» життя родини доступні на сторінках Ксенії у соцмережах.

За останній рік у ЗМІ не додалось критичних матеріалів про діяльність Коваля на новому місті роботи. Звичайно, хто нічого не робить, той не помиляється, і немає за що його критикувати. Але Міністерство сільського господарства - це не те місце роботи, де достатньо лише тихо сидіти. Варто назвати лише такі проблеми, як розмінування полів, експорт агропродукції, конфлікти на кордонах з країнами ЄС, забезпечення пальним для сільськогосподарських робіт, залучення кредитних коштів... Тут потрібно добряче покрутитись, тож незабаром ми зможемо прочитати, як справляється  з валом проблем новий міністр.