Кравченко Станіслав

Кравченко Станіслав – правознавець, кандидат юридичних наук, до обрання головою ВСУ очолював Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду

Місце народження

Народився 5 березня 1967 року у селі Одинці Козелецького району Чернігівської області.

Освіта

1991 рік – Кравченко закінчив Українську юридичну академію ім. Ф. Е. Дзержинського за спеціальністю "правознавство" (тепер це Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого).

2019 рік – відбувся захист його кандидатської дисертації у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, науковий керівник – професор П.П.Андрушко. Тема дисертації: "Кримінально-правова охорона процесуальних прав та інтересів підозрюваного, обвинуваченого".

родина

Кравченко Станіслав одружений.

Дружина – Кравченко Інна Олексіївна, а також юрист за освітою. Працює нотаріусом.

Подружжя виховує дочку. Більше інформації про сім'ю у відкритому доступі немає.

Робота у судовій системі

З 1991 по 1992 роки – після закінчення академії працював юрисконсультом та нотаріусом у Козельці.

З 1992 по 1993 роки був стажером народного судді Козелецького районного народного суду Чернігівської області.

З 1993 по 2002 роки працював суддею Козелецького районного суду Чернігівської області.

З 2002 по 2011 роки Кравченко працює на посаді судді Апеляційного суду міста Києва.

19 травня 2011 року – обраний суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

23 квітня 2014 року – призначений на посаду заступника голови цього суду.

10 листопада 2017 року – указом Президента призначено суддею Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.

8 грудня 2017 року – обраний головою Касаційного кримінального суду Верховного Суду України. За нього проголосувало 23 особи з 28 присутніх на зборах.

26 листопада 2021 року - Станіслава Кравченка було повторно обрано на посаду голови Касаційного кримінального суду. За результатами таємного голосування його кандидатуру підтримали 35 суддів із 37.

26 травня 2023 року – Пленум ЗСУ обрав Кравченка головою Верховного Суду.

Вибори на посаду голови ВСУ

15 травня 2023 року НАБУ та САП затримали на рекордному хабарі у 2,7 млн доларів голови ВСУ Всеволода Князєва. Ці гроші сплатили за ухвалене Великою Палатою ВС потрібне рішення у справі компанії Ferrexpo, яку підтримали 18 суддів (щодо них також почали проводитись слідчі дії). Обурена громадськість вимагала розпустити ЗСУ та провести повне перезавантаження судової системи. Але інстинкт самозбереження суддів спрацював швидше. Вже наступного дня зібрався пленум Верховного Суду та припинив повноваження Князєва як голови ВСУ. Вибори нового керівника призначили 26 травня.

Верховний суд неоднорідний. У ньому більшістю представлена "стара гвардія", але також є судді-новатори та молодіжне крило (вчені, адвокати, судді перших інстанцій). Старі кадри згуртувалися довкола Станіслава Кравченка. Проти виступили експерти та громадські активісти. Деякі судді хотіли перенести пленум на пізніший термін, адже закон передбачав на обрання 30 днів. Але монолітна більшість побоювалася, що нову кандидатуру рекомендують чи то від ВП, чи то від міжнародних інстанцій, і не підтримала такої пропозиції. А Кравченку вистачило часу провести до 26 травня консультації із колегами.

На пленум ЗСУ прибуло 148 суддів. З'ясувалося, що на посаду голови Верховного Суду України претендують чотири кандидати: голова Конкурсної комісії з відбору членів ВККС, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Іван Міщенко, суддя Касаційного адміністративного суду ЗС Альберт Єзеров, його колега – також суддя КАС ЗС Наталія Ковал голова кримінального суду у складі Верховного Суду Станіслав Кравченко.

Внаслідок таємного голосування кандидатуру Кравченка підтримали 108 суддів із 148 присутніх. Тепер він 4 роки очолюватиме ЗСУ. Поспішне проведення пленуму та обрання Кравченка викликало резонанс у суспільстві. Фонд "Dejure" дуже негативно оцінив таке кадрове рішення. А головний редактор видання "Цензор.нет" Юрій Бутусов заявив, що нового голови обирали 13 суддів, які брали хабарі разом із звільненим колишнім головою Князєвим , і потрібно було не поспішати з пленумом, а дочекатися результатів розслідування.

Компромат та скандали

Коли Кравченка у 2017 році обирали до Касаційного кримінального суду ЗСУ, Громадська рада чесноти дала йому негативну характеристику через недостовірні відомості у декларації. Він не вказав земельну ділянку 900 кв. метрів та участь у прийнятті рішень з допущенням порушень Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Кравченко ще тоді оскаржив висновок громадської ради чесноти та був підтриманий як Вищою кваліфікаційною комісією суддів, так і Вищою радою правосуддя. Йому тоді інкримінували, що Європейський суд з прав людини скасував один із його вироків. Суддя пояснив, що рішення ЄСПЛ пов'язане з тим, що підслідний надавав свідчення без адвоката, але у 2006 році, коли розглядалася ця справа, закон не вимагав обов'язкового залучення адвоката після затримання людини. А сам затриманий нібито про це не просив.

За деякий час журналісти ініціювали новий скандал. Мовляв, Кравченко був одним із суддів, які у 2003 році відпустили з-під варти вбивцю Георгія Гонгадзе Олексія Пукача, у результаті той втік і до 2009 року переховувався. На це суддя дав пояснення у ЗМІ. Він нагадав, що у 2003 році Пукач підозрювався не у вбивстві, а у знищенні документів, і утримання під вартою за такі діяння ЄСПЛ розглядав як необґрунтовані. Крім того, після зміни запобіжного заходу Пукач не тільки нікуди не втік, а оскаржив у суді постанову про порушення кримінальної справи, і його скаргу задовольнили. Справа щодо нього була закрита на підставі цього рішення, яке пройшло апеляцію та касацію. А вже пізніше з'явилося нове звинувачення – у вбивстві, і тоді Пукача оголосили у розшук.

Як з’ясувалося, пояснення Кравченка вже нікого особливо не цікавили. З того часу його всі знають як суддю, який відпустив з-під варти вбивцю Гонгадзе Пукача.