Парубій Андрій

Парубій Андрій

Народний депутат від партії Європейська солідарність, ексголова Верховної Ради

Парубій Андрій – активіст молодіжного руху, політик, націоналіст, керівник Майдану у 2014 році, а також колишній Секретар РНБО, ексголова Верховної Ради України, народний депутат VI, VII, VIII та IX скликань.

Місце народження

Народився 31 січня 1971 року в місті Червоноград Львівської області.

Освіта

  • 1994 рік – Закінчив історичний факультет Львівського університету.
  • 2001 рік – Закінчив аспірантуру Львівської політехніки, спеціальність – політологія та соціологія.

Родина

Дружина – Парубій Уляна Юріївна, працює на кафедрі фольклористики Львівського національного університету.

Дочка Ярина 2001 року народження.

Коротка біографія

Парубій Андрій Володимирович розпочав трудову діяльність ще до отримання вищої освіти. У 1987-1991 роках був лаборантом та старшим лаборантом у кількох археологічних експедиціях Інституту суспільних наук АН СРСР.

Ще студентом став активно займатись політикою в розбурханому перебудовою Львові. З подальшої біографії Андрія Парубія зрозуміло, що по закінченні університету отримана спеціальність його вже не цікавить, він з головою кидається у політику.

Юнак створює різні молодіжні та патріотичні організації, регулярно обирається до міської та обласної рад.

З 1999 по 2002 роки – працює редактором в науково-політичному журналі "Орієнтири".

У 2002 році обирається депутатом, заступником голови Львівської обласної ради.

Досьє Андрія Парубія позиціює його як активного учасника першого Майдану. Він у 2004-2005 роках перебував у Києві, був комендантом Українського дому, звернув на себе увагу лідерів партії "Наша Україна".

У квітні 2006 року Парубій знову обирається до Львівської обласної ради, тепер вже як член "Нашої України".

З 2007 року політика остаточно стає його основним видом діяльності – в грудні його обирають народним депутатом України 6-го скликання від блоку “Наша Україна - Народна Самооборона”.

У 2012 році він виходить з "Нашої України" і приєднується до Арсенія Яценюка, який після ув’язнення Юлії Тимошенко (досьє Тимошенко Юлії) очолює виборчий блок "Батьківщини". В кінці цього ж року Парубій обирається до Ради 7-го скликання.

З листопада 2013 року починається Євромайдан і пік політичної кар’єри Андрія Парубія. На початку 2014 року він став комендантом наметового табору і керівником загонів Самооборони Майдану, фактично координував всю його щоденну діяльність.

Після перемоги "майданівців" і створення структур нової влади в біографії Андрія Парубія фіксується чергове досягнення його кар’єри – він призначається Секретарем РНБО. Але в тому ж 2014 році іде у відставку через незгоду з політикою президента та обирається до Ради 8-го скликання по списку "Народного Фронту". 4 грудня 2014 року депутати обирають Парубія Першим заступником Голови Верховної Ради України. Головою ВРУ обрано Володимира Гройсмана (досьє Гройсмана Володимира).

Коли у 2016 році Гройсман очолює уряд, в досьє Андрія Парубія записується нова посада, яка наразі є вершиною його кар’єри. 14 квітня 2016 року Парубія було обрано головою Верховної Ради. На цій посаді він пропрацював до літа 2019 року.

У липні 2019 року Андрій Парубій був обраний народним депутатом 9 скликання від партії “Європейська Солідарність” (за номером 2 у списку як безпартійний). Член Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Громадська і політична діяльність та скандали

У попередній частині досьє Андрія Парубія вказано, що він ще студентом під час перебудови розпочав активну громадську роботу.

В 1988 році юнак очолив молодіжну націоналістичну організацію "Спадщина". Вони шукали могили вояків УПА, організовували пікети, охороняли перші мітинги. В 1989 році Парубія заарештовують за організацію несанкціонованого мітингу, а вже наступного року його обирають депутатом Львівської обласної ради.

В 1991 році Андрій Парубій разом з Олегом Тягнибоком і Юрієм Криворучком стає одним із засновників Соціал-національної партії України (СНПУ), яку у 2004 році було перейменовано у ВО "Свобода". В 1994 році його обирають депутатом Львівської міської ради, в якій він очолює депутатську групу.

У 1999 році Парубій стає керівником молодіжного крила СНПУ "Патріот України", у 2002 році знову обирається до Львівської обласної ради, отримує посаду заступника голови ради.
Після 2004 року Андрій Парубій свариться з Тягнибоком, остаточно пориває з ВО "Свобода" і намагається створити власну політичну силу. У 2005 році він очолює партію "Народний союз "Українці!", з якою входить до складу блоку "Наша Україна".

Від блоку "Наша Україна – Народна Самооборона" Андрія Парубія обирають депутатом ВРУ 6-го скликання у 2007 році. Він працює в Комітеті у закордонних справах. У лютому 2010 року Парубій звернувся до Європарламенту з закликом переглянути їх негативну реакцію на указ Віктора Ющенка про присвоєння Степану Бандері, лідеру "Організації українських націоналістів", звання Героя України. В грудні 2011 року він брав участь в акції протесту на Болотній площі в Москві.

На початку 2012 року Парубій виходить з "Нашої України" через нездатність Ющенка сприяти об’єднанню опозиції. В цьому ж році його обирають депутатом ВРУ 7-го скликання від "Батьківщини".

В попередньому розділі досьє Андрія Парубія розміщена інформація про його участь в подіях 2013-2014 років. Додатково слід вказати, що на посаді секретаря РНБО Парубій був одним з ініціаторів створення Національної гвардії України, запропонував ввести візи для громадян Росії, домігся припинення діяльності російських телеканалів на території України.

Біографія Андрія Парубія констатує, що в серпні-вересні 2014 року він також був одним з ініціаторів створення нової партії "Народний фронт". Саме по списку цієї політичної сили він обирається у Раду 8-го скликання, де спочатку стає першим заступником, а з 2016 року – головою Верховної Ради України. Слід сказати, що політична кар’єра в цей період не заважає йому займатись благодійництвом. Парубій керує "Благодійним фондом підтримки добровольців", організовує регулярну постачу на лінію зіткнення всього самого необхідного. Очевидно його активна політична діяльність подобалась далеко не всім. В кінці 2014 року в нього жбурнули гранату. Парубій не постраждав, організаторів і виконавців замаху швидко встановили. Ними виявились працівники МВС часів Януковича та громадяни Росії.

Після обрання президентом Володимира Зеленського Парубій ще певний час працював головою ВРУ. Він постійно відмовляв президенту у скликанні позачергової сесії Ради. У відповідь ДБР відкриває ряд справ проти Парубія і його починають регулярно викликати на допити.

Щодо скандалів, то перша резонансна карна справа проти Парубія була заведена ще у Львові. У 1997 році він з активними націоналістами блокував проведення КПУ і ветеранами акції з радянською символікою. Виникла масова бійка, багато людей постраждало. Справу розслідували сім років, але нікого не покарали.

Чергове кримінальне переслідування Андрія Парубія розпочалось  у 2010 році. Тоді опозиція намагалась не допустити підписання угоди про продовження перебування Чорноморського флоту РФ в Україні до 2042 року. В спікера Литвина кидали яйця, Парубій запалював димові шашки, відбулась масова бійка парламентарів. Парубія і Гримчака намагались судити за втручання у діяльність голови Верховної Ради. Але регламентний комітет відмовив у знятті з Парубія депутатської недоторканності.

Гучний скандал з Парубієм стався у вересні 2018 року в програмі "Свобода слова" після його висловлювання стосовно Гітлера. Виступаючи щодо прийняття закону про референдум, він назвав Гітлера політиком, який найширше практикував пряму демократію, в тому числі як засіб маніпуляцій. І тому Парубій робив висновок, що закон має бути відповідальним, все вирішувати потрібно грамотно і справедливо. Проросійські політики та їх ЗМІ одразу перекрутили слова спікера, звинуватили його в пропаганді фашизму, називали прихильником Гітлера. Справа вже набирала міжнародного резонансу, аж поки не опублікували цитату Парубія повністю і не виявили маніпуляцій в публікаціях проти нього.

Також нічим закінчились спроби звинуватити політика в крадіжці грошей під час Революції гідності й в період роботи спікером. Так, у квітні 2019 року Соломенський суд зобов’язав НАБУ відкрити справу про можливу розтрату Парубієм державних коштів, але швидко вияснилось, що до Апарату Верховної Ради, де були порушення, спікер стосунку не мав.

Дата публікації: 27.10.2020
Дата останньої зміни: 27.11.2020