Уруський Олег

Уруський Олег

Віцепрем'єр-міністр України — Міністр з питань стратегічних галузей промисловості України з 2020 року

Уруський Олег – колишній перший заступник міністра промислової політики, ексголова Державного космічного агентства, доктор технічних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки

Місце народження

Народився 13 квітня 1963 року в місті Чортків Тернопільської області.

Освіта

  • 1985 рік – закінчив Київське вище військове авіаційно-інженерне училище, факультет авіаційного обладнання, за фахом – інженер-електрик.
  • 1997 рік – отримав науковий ступінь доктора технічних наук.
  • 2006 рік – Уруському надано вчене звання професор.
  • Крім того, він академік Міжнародної академії аеронавтики та Академії наук прикладної радіоелектроніки.

Родина

Батьки Олега Уруського Семен Іванович та Людмила Павлівна багато років викладали у Чортківському гуманітарно-педагогічному коледжі імені О.Барвінського.

Дружина – Олександра Іванівна. У подружжя двоє синів – Володимир і Тарас.

Кар’єра

  • 1985 - 1991 роки – працював інженером в Київському вищому військовому авіаційно-інженерному училищі.
  • 1991 - 1992 роки – отримав роботу в Центрі оперативно-стратегічних досліджень Головного штабу Збройних Сил України.
  • 1993 - 1996 роки – обіймав посаду начальника управління у Національному космічному агентстві України.
  • 1996 рік – став лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки.
  • 1996 - 2000 роки - керував управлінням планування політики оборонної безпеки в апараті РНБО.
  • 2000 - 2003 роки – працював першим заступником голови Державної комісії у справах оборонно-промислового комплексу України.
  • 2003 - 2005 роки - очолював Департамент оборонної, оборонно-промислової політики та військово-технічного співробітництва в Секретаріаті Кабінету міністрів України.
  • 2005 - 2006 роки – обіймав посаду першого заступника керівника Міністерства промислової політики.
  • Червень 2005 року – Президент Віктор Ющенко присвоїв Уруському другий ранг державного службовця.
  • 2006 – 2007 роки - перебував на викладацькій роботі, працював професором Національного аерокосмічного університету "Харківський авіаційний інститут".
  • 2007 – 2008 роки – був першим заступником генерального директора НДТЦ "Ротор".
  • 2008 – 2009 роки – обіймав посаду першого заступника генерального директора Державного авіабудівного концерну "Авіація України".
  • 2011 – 2014 роки – Уруський працював віцепрезидентом Науково-технологічного інституту трансляції, транскрипції та реплікації.
  • 2014 – 2015 роки – був заступником генерального директора Державного концерну "Укроборонпром".
  • Січень – серпень 2015 року – призначений головою Державного космічного агентства України.
  • 2015 – 2020 роки – займався підприємницькою діяльністю.
  • Квітень - липень 2020 року – був директором інжинірингової компанії "Прогрестех-Україна", що входить в міжнародний холдинг Progresstechgroup (штаб-квартира в Х'юстоні, США).
  • Липень 2020 року – призначений віцепрем'єр-міністром - міністром з питань стратегічних галузей промисловості України.
  • З серпня 2020 року – член РНБО.
  • Крім того, Уруський член Ради з питань науки та науково-технічної політики при Президентові України. Автор та співавтор понад 50 наукових праць.

Нові урядові посади та перипетії навколо призначення їх керівника

З 2020 року в уряді України з’явились нові посади. Список членів Кабміну поповнився віцепрем'єром з питань промисловості. Необхідність появи цієї посади Володимир Зеленський пояснював так: "Для нас і промисловість країни, і оборонно-промисловий комплекс, і космічна промисловість… це і є стратегія розвитку країни. Щоб країна дійсно була промисловою, була космічною".

У травні за створення посади віцепрем'єр-міністра з питань оборонно-промислової політики виступив секретар РНБО Олексій Данілов. Обговорення проходило у межах зустрічі Данілова з представниками найбільших підприємств авіаційної галузі.

Уруський Олег (стоп-кадр відео)

В липні 2020 року уряд ухвалив рішення про створення Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості з метою прискорити реформування ОПК і забезпечення швидкого розвитку галузі. За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, питання створення нового міністерства назріло давно, і уряд очікує нових підходів до розвитку промисловості.

Щодо кандидатури керівника оборонної промисловості, то президент визначився вже на початку липня. За інформацією одразу низки ЗМІ, призначити Олега Уруського Зеленському запропонував Володимир Горбулін - колишній секретар РНБО, який вважається авторитетом в галузі ОПК. Сам Горбулін наприкінці червня увійшов до наглядової ради "Укроборонпрому". Він і Уруський - давні знайомі. Вони разом працювали в Національному космічному агентстві і в Комісії з питань оборонно-промислового комплексу. Президент залишився задоволений співбесідою з новим кандидатом. На думку більшості фахівців, саме кандидатура Уруського є найкращою з усіх, що були запропоновані президенту на цю посаду.

10 липня 2020 року кандидатура Уруського була внесена на розгляд Верховної Ради, але згодом подання відкликали, бо фракція партії "Слуга народу" вимагала попереднього погодження з ними.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль 14 липня повторно подав до Верховної Ради подання про призначення Уруського віцепрем'єр-міністром з питань стратегічних галузей промисловості. 16 липня Рада проголосувала за це призначення.

Пізніше Кабмін конкретизував повноваження нового члена уряду. Для Міністерства були визначені стратегічні галузі – оборонна промисловість, літакобудування та ракетно-космічна галузь. Частина державних підприємств, які не належать до визначених сфер, але мають стратегічну важливість, також потрапили під зону відповідальності Міністерства. А до компетенції віцепрем’єра, крім стратегічних галузей промисловості, віднесли питання:

  •        національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та в особливий період;
  •        державної промислової політики;
  •        державної військово-промислової політики;
  •        державного оборонного замовлення;
  •        розбудови та експлуатації транспортної інфраструктури;
  •        енергетики;
  •        інноваційної діяльності у стратегічних галузях промисловості;
  •        трансферу технологій;
  •        взаємодії з Організацією Об’єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО).

Критика та скандали

З моменту внесення кандидатури Уруського на урядові посади, він постійно перебував під прицілом критиків. Ще до його затвердження з’явились матеріали про наявність у претендента інтересів у Росії. Мова йшла про його роботу в компанії "Прогрестех-Україна", фактичним власником якої є громадянин РФ Володимир Кульчицький. Журналісти звинувачували Кульчицького в роботі на російський ВПК. Уруський спростував такі твердження. Він пояснив, що Кульчицький – етнічний українець, відомий вчений, який після подій 2014 року виїхав з РФ через незгоду з діями Володимира Путіна. Бізнесмен отримав дозвіл на проживання в Україні, його обрали почесним професором КПІ, а офіс його концерну не в Росії, а в Хьюстоні, і Кульчицький співпрацює не з ВАТ "Туполєв", а з "Боїнгом".

Коли призначення Уруського обговорювали в Раді, нардеп від "Голосу" Олександра Устінова звинуватила його в причетності до корупції. Вона заявила, що в 2014 році, працюючи головою спостережної ради держпідприємства "Радар", яке входило в "Укроборонпром", Уруський погодив передачу 10 га в центрі Києва біля Палацу "Україна" приватній компанії під забудову, і зараз по цьому факту є кримінальне провадження в Національному антикорупційному бюро. Уруський не зміг спростувати звинувачення, оскільки більше права на виступ не надавали.

А після його призначення різних скандалів та критичних матеріалів стало ще більше. В серпні 2020 року, під час офіційного візиту у Туреччину, Уруський потрапив у скандал через порушення карантину через пандемію коронавірусу. Канал "112" повідомив, що віцепрем’єр був гостем на весіллі, для отримання дозволу на проведення якого він нібито обіцяв продати туркам пакет акцій "Мотор Січ". Абсурдність таких звинувачень була настільки очевидною, що цей скандал не отримав ніякого розвитку. Тоді під'єднався Ілля Кива, який заявив, що Уруський влаштував у Туреччині п’яний дебош і був затриманий місцевою поліцією. Ця маячня теж не викликала інтересу в суспільстві.

А в лютому 2021 року прем’єр Денис Шмигаль розмістив в соцмережах фото Уруського, який іде поруч з Кадировим, і зажадав пояснень. Уруський відповів теж у соцмережах, що на церемонії відкриття міжнародної виставки в ОАЕ його як керівника офіційної делегації розмістили згідно протоколу приймаючої сторони. Він жодних контактів з представником Росії не мав, але вважав, що в цій ситуації злякано "шарахатись" не гідно. Пізніше повна відеозйомка церемонії відкриття підтвердила, що Кадирову Уруський не сказав навіть слова.

Уруський і Кадиров опинилися поруч на виставці в ОАЕ (стоп-кадр відео)

В березні 2021 року депутати ВРУ збирали підписи за відставку віцепрем’єра. Ініціатори мотивували це бажанням захистити імідж та досягнення українського космічного агентства від "корупціонера" Уруського, який захищає від звільнення своїх друзів-розкрадачів, а звільняє критиків.

А портал "Слово і діло" в квітні 2021 року розмістив критичний матеріал щодо порушення Уруським обіцянки до квітня повністю укомплектувати штат свого відомства. У Міністерстві з питань стратегічних галузей промисловості 31 березня працювало 150 осіб, замість 333 потрібних.

Потрібно сказати, що Уруський спокійно реагує на критику. Адже ще до його призначення експерти вказали, що ця посада знаходиться в зоні інтересів дуже багатьох впливових бізнесменів та політиків, і боротьба проти "чужого" не буде припинятись ні на хвилину.

Дата публікації: 01.09.2021
Дата останньої зміни: 15.09.2021
1