Росія захоплює Арктику: Україна повинна відреагувати

Росія продовжує нарощувати свою присутність в Арктиці, в тому числі військове. Минулого місяця держсекретар США Ентоні Блінкен засудив дії Москви, помітивши, що Росія "висуває незаконні претензії в морській сфері", в першу чергу в частині встановлення правил стосовно іноземних судів, що здійснюють транзит по Північному морському шляху.

Раніше Сполучені Штати критикували Росію за те, що вона вимагає від іноземних судів запитувати дозволу на прохід в арктичних водах, а також погрожує застосувати силу у разі невиконання цих вимог. Також держсекретар США знову виступив проти мілітаризації регіону.

Тим часом саме до Росії перейшло дворічне головування в Арктичній раді - міжнародній організації, в яку також входять США, Канада, Данія, Ісландія, Норвегія, Фінляндія та Швеція. У зв'язку з цим глава МЗС РФ Сергій Лавров вже назвав Арктику "російською територією".

Директор Українського інституту морського права і безпеки Богдан Устименко в інтерв'ю Парламент.UA розповів: дії Москви в Арктиці нагадують її поведінку в Чорному та Азовському морях, і в корені суперечать Конвенції ООН з морського права 1982 року.

Росія незаконно обмежує доступ до Північного морського шляху

Починаючи з радянського часу, російські вчені дотримуються "доктрини закритого моря", відповідно до якої тільки ті країни, берега яких безпосередньо виходять до відповідного моря, мають право безперешкодно оперувати в його акваторії. Так само росіяни вважають "закритими" Чорне та Азовське моря. До слова, деякі турецькі вчені дотримуються тієї ж позиції щодо Чорного моря. Що ж стосується Арктики, то, з огляду на географічне положення берегів Росії уздовж Північного Льодовитого океану, Москва вважає, що практично половина цього океану повинна належати їй, - пояснює експерт.

Читайте також

Українці в Антарктиді: як працює станція Вернадського

Українці в Антарктиді: як наука зможе врятувати світ

Виходячи з цього, Росія вважає половину дна Північного Льодовитого океану своєю невіднятною територією. Більш того, за словами Богдана Устименка, Москва активно взаємодіє з Китаєм з питань співробітництва у сфері видобутку корисних копалин в Арктичному регіоні та в реалізації планів з активного використання Північного морського шляху в недалекому майбутньому.

Антарктида (Фото: pexels)

Бажаючи розширити свою сировинну базу, Китай також вкладає десятки мільярдів доларів в розвиток інфраструктури в Арктичному регіоні. Логічно, що Москва віддає тут Китаю певні преференції, тоді як Японія і Південна Корея та інші азіатські країни будуть обмежені в своїх правах, зокрема, в праві користування Північним морським шляхом. Фактично, Росія вже обмежила користування Північним морським шляхом, запровадивши з вересня 2020 року дозвільний порядок проходу суден. Такі ж дії ми можемо спостерігати в Азовському, а також, частково, в Чорному морі, - розповідає директор Інституту морського права.

Богдан Устименко запевняє: подібні обмеження є незаконними, бо вони прямо суперечать Конвенції ООН з морського права.

Росія може вводити будь-які тимчасові обмеження тільки в своєму територіальному морі, тоді як все, що знаходиться за його межами, має бути вільним для судноплавства. Це - базовий принцип, вироблений людством, враховуючи, що 90% вантажопотоку здійснюється морським транспортом. Ті ж Японія або Південна Корея можуть перевозити свої товари по Північному морському шляху майже вдвічі швидше, ніж, припустимо, через Суецький канал, - зазначає він.

30% світових запасів газу, 13% - нафти та інші корисні копалини розташовані в Арктиці

Арктика не дарма є таким привабливим регіоном для Москви. Там сконцентровані 30% всіх світових запасів природного газу; 13% світових запасів нафти; величезні родовища алюмінію, міді, заліза, нікелю та олова; родовища дорогоцінних металів і каменів і так далі.

За прогнозами Богдана Устименко, через 20-30 років саме Арктика стане одним з базових джерел забезпечення життєдіяльності Росії як держави. Крім цього, доступ Росії до даних родовищ може продовжити ресурсну залежність Європи від Москви.

Це є однією з причин, по якій Росія буквально накачує цей регіон своїми збройними силами. Цим самим вони хочуть створити стримуючий і страхітливий Захід фактор, а крім цього, Москва намагається спільно з Китаєм вибудувати модель абсолютної гегемонії на Євразійському континенті. Пекін, у свою чергу, охоче бере участь в цій грі, як мінімум тому, що товари з північної частини Китаю через Арктику будуть удвічі швидше потрапляти до Європи, ніж зараз, особливо на тлі танення льодовиків. Дії Росії і Китаю - це серйозний виклик, і Захід повинен відреагувати на нього зараз, тому що років через двадцять піднімати цю проблему буде вже пізно, - попереджає експерт.

Україна має боротися за статус спостерігача в Арктичній раді

Богдан Устименко нагадує, що крім восьми членів Арктичної ради, в організації працюють країни-спостерігачі, наприклад Німеччина, Польща, Китай та інші. Однак спостерігачі не мають права безпосередньо брати участь в ухваленні рішень Радою.

Українська антарктична станція (Фото: Національний антарктичний науковий центр)

З іншого боку, всі рішення приймаються Арктичною радою в порядку консенсусу. У зв'язку з цим Україні слід, як мінімум, подати заявку на отримання статусу спостерігача в Раді. Не варто забувати, що покоління українців брали участь в освоєнні Арктики в той час, коли Україна була у складі Радянського Союзу, і тому наша країна теж має право на свою частину.

Звичайно, ми можемо прогнозувати, що Росія не визнає таку заявку, проте в цьому випадку українському МЗС слід ініціювати створення альтернативного форуму у справах Арктики. Якщо Україна хоче заявити про себе, як про геополітичного гравця, вона повинна докладати зусилля для підтримки балансу в світі. Якщо ж Росія хоче забрати собі половину океану, очевидно, що це порушує світовий баланс, - вважає аналітик.

Богдан Устименко не сумнівається також, що, якщо Росія зустріне відсіч своїм домаганням в Арктиці, це також допоможе приборкати апетити Москви в Чорному та Азовському морях.