Бізнес бійця "батальйону Монако" Сергія Вязмікіна та його шефа Ігоря Купранця успішно працює в офшорах

Хоча ім’я колишнього заступника начальника Департаменту захисту економіки Національної поліції України Сергія Вязмікіна стало відомим широкій публіці лише у 2022 році, коли його помітили на Лазуровому узбережжі Франції у компанії з нардепом від ОПЗЖ Ігорем Абрамовичем, у скандали він потрапляв і до цього.

Про це пише видання Антикор.

Здебільшого – у компанії зі своїм начальником, керівником Департаменту захисту економіки Національної поліції України генералом поліції Ігорем Купранцем. Теж наразі уже колишнім – Ігор Михайлович, як і його вірний підлеглий Сергій Анатолійович Вязмікін, після звільнення з лав Нацполіції подався у бізнес. І тут, до честі обох, треба визнати – обидва офіцери досягли своїх високих посад у Департаменті захисту економіки не лише завдяки зв’язкам, а й внаслідок глибоких професійних знань. Бо і майно, і їхні бізнес-структури ретельно заховані за ланцюжками підставних осіб. І відшукати ці структури надзвичайно важко. Хоча дещо все-таки можна – бізнес має працювати і заробляти, тому без контактів і «засвіток» не обійдешся. І навіть відкриті дані свідчать, що Вязмікін і Купранець, як і в часи служби, тісно пов’язані між собою.

Як свідчать дані реєстрів, наразі Сергій Анатолійович Вязмікін є керівником АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Фарт капітал». Однак до червня 2021 року він був бенефіціарним власником цього фонду. Разом із Михайлом Григоровичем Купранцем.

Наразі бенефіціаром фонду значиться Сітак Марія Олександрівна. Це – теща Сергія Вязмікіна, що говорить про той факт, що вихід із власників фонду «Фарт капітал» для Сергія Анатолійовича – чиста формальність. А Михайло Григорович Купранець – батько Ігоря Купранця. Так що і його непричетність до фонду викликає сумніви. Тим більше, що Ігор Купранець значиться бенефіціаром іншого венчурного фонду – «Маркус Макс». Де до нього бенефіціарами були почергово Купранець Михайло Григорович і Купранець Ольга Миколаївна.

І тут нам відкривається справжній клондайк. Бо якщо Ольга Миколаївна Купранець серед реєстрів не значиться, то Михайло Григорович Купранець, який є батьком колишнього поліціянта, попри свій поважний вік, веде активну бізнесову діяльність. Він є власником принаймні десяти компаній. Ці фірми ведуть активну діяльність і займаються всім – від здачі в оренду майна до видобутку граніту і виробництва електроенергії. І тут ми повертаємося у 2017 рік, коли генерал Ігор Купранець, чинний тоді начальник Департаменту захисту економіки Національної поліції України, засвітився у скандалі з фірмою-прокладкою, яка заробляла на зборах за швартування  у чотирьох портах, де замість держави гроші почали збирати приватні компанії з однієї групи. Її назва – «Портосервіс-Україна», і через підставних осіб належала вона саме Купранцю. Історія давня, але вона підтверджує простий факт – генерал поліції Ігор Купранець, який, до речі, був заступником голови Нацполіції, заробляв, використовуючи своє службове становище давно. Хоча, як свідчить його декларація, жив на одну зарплату.

Хоча та ж декларація нам підказує, що вона – чистої води липа. Навіть її побіжний перегляд наводить на цікаві думки – частина нерухомості Купранця оформлена на дружину і дітей (що зрозуміло) і на громадянку Леонець Надію Анатоліївну. Причому це не якийсь будинок у глухому селі, а квартира в Києві площею 300 метрів і земельна ділянка в тисячу метрів там же. Однак запитань ні у керівника Купранця, ні у НАЗК до декларації не виникло. На цю ж саму Леонець Надію Анатоліївну зарєстровано ТОВ «Київські пиріжки», яким вона володіє спільно з Леонідом Волошуном.

Далі ми заглиблюватися не будемо, але наведене вище – приклад того, як мало б розвиватися слідство стосовно Купранця, якби він жив у Німеччині чи бодай Польщі: слідчі б просто розмотали всі ланцюжки, які ведуть від його прізвища. Вистачило б на кілька десятків, а то й сотень томів кримінальної справи. Але, як всі розуміють, «тут вам нє здєсь». Тому Ігор Купранець спокійно пішов у відставку і подався у венчурні капіталісти.

Як і його колишній підлеглий, Сергій Вязмікін. Який, на відміну від свого начальника, не сидів тихенько, а засвітився у компанії нардепа Абрамовича у Ніцці. Що саме пов’язує колишнього заступника начальника Департаменту захисту економіки Національної поліції України Сергія Вязмікіна і також вже колишнього нардепа від ОПЗЖ Ігоря Абрамовича – не секрет. Про це писав «Останній бастіон» у статті з досить промовистою назвою «Податкові схеми з Лазурового узбережжя». Рекомендуємо прочитати, а суть зводиться до наступного. Вязмікін, Купранець та Абрамович через голову ДПС Києва Оксану Датій (ту, у якої знайшли записки бажань про мільйон доларів, шуби та мандрівки) налагодили масштабні схеми з блокування податкових накладних. За розблокування яких брали від зацікавлених осіб немаленькі кошти – йшлося про десятки мільйонів доларів.

У цій історії звучали й інші цікаві прізвища. Саме тому вона теж закінчилася нічим. А сам Вязмікін спокійно зайнявся венчурним бізнесом через АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Фарт капітал». Який наразі оформлено на його тещу Марію Олександрівну Сітак. На неї ж оформлена і частка Ігоря Купранця у цьому ж самому фонді.

Марія Сітак – дружина відомого бізнесмена Олександра Петровича Сітака, який, схоже, оформив більшість своїх фірм теж саме на неї. Наразі вона володіє 24 фірмами, і розібратися, які з них належать Сітаку, а які – Вязмікіну чи Купранцю, дуже складно. Тим більше, що до цього сімейного бізнесу підключається ще і дружина Сергія Вязмікіна, Оксана, яка володіє фірмою AMO-SV DMCC в ОАЕ та корпоративними правами ТОВ «Перша українська аграрна компанія». Так що розібратися у цьому хитросплетінні прав та часток надзвичайно важко. І тут би мало своє слово сказати слідство, яке (ви не повірите!) таки було розпочато після того, як Вязмікіна знайшли у Ніцці, але воно, як це всі (знову) розуміють, закінчилося гучною заявою про його початок.

Крім венчурного фонду «Фарт капітал» прізвище Вязмікіна є у переліку засновників ТОВ «ОССОЙО», бенефіціаром якого є Марія Сітак. Також Вязмікін деякий час був власником ТОВ «Автодром», бенефіціаром якого наразі значиться Сергій Володимирович Шевчук. Однак інші власники сховані за кіпрським офшором «Вентіс Лімітед» і кіпріотом Зеніосом Георгіосом, який є чистим номіналом.

Знову ж – цей ланцюжок мали б розмотати українські правоохоронці, у них є на це і повноваження, і кадри, однак вони чомусь не зацікавилися офшорами, до яких явно причетний їхній колишній колега і начальник Сергій Вязмікін. Чому? Відповідь, як усі розуміють, очевидна. Ніхто не хоче чіпати колишніх очільників Департаменту захисту економіки Національної поліції України Купранця і Вязмікіна, оскільки вони обоє, хоча і пішли з поліції, своїх зв’язків на вищому рівні керівництва держави не втратили.

Про це говорить хоча б факт того, що обидва ці прізвища сплили у зв’язку з прізвищем Оксани Датій. А, як стверджував колишній нардеп Ігор Мосійчук, у цьому скандалі присутнє ще щонайменше одне могутнє прізвище – Данило Гетманцев. І ті, хто стоїть за ним. Якщо це так, то стає цілком зрозумілим, чому ні Ігоря Купранця, ні Сергія Вязмікіна, ні їхню бізнес-імперію ніхто не чіпає. Хоча все лежить на поверхні.

Читайте також

Головний поліцейський Житомирщини Олег Трачук, ймовірно, має громадянство Росії - ЗМІ

Начальник поліції Київської області Анатолій Щадило збудував розкішний будинок під Києвом (відео)