Ексвіцепрезидент "Енергоатому" покінчив життя самогубством і звинуватив у цьому нардепа Мартиненка

Колишній віцепрезидент "Енергоатому" з економіки та фінансів, колишній член наглядової ради "Діамантбанку" Юрій Резуник наклав на себе руки, перед цим залишивши передсмертну записку та листа, адресатом якого, ймовірно, є Давид Жванія.

Про це повідомили УП співрозмовники в правоохоронних органах, раніше інформацію про самогубство Резуника оприлюднили у телеграм-каналі Зеландія.

Зокрема йдеться про те, що загиблий залишив передсмертну записку, в якій звинувачує у своїй смерті нардепа п`яти скликань Миколу Мартиненка і керівництво "Діамантбанку": колишнього голову правління Олега Ходачука, його першого заступника Дмитра Войтухова, віцепрезидента Ігоря Саєнка, ексглаву наглядової ради Ігоря Керезя і колишнього співробітника служби безпеки банку Ігоря Плахотнєва.

У записці стверджується, що ці люди в складі ОЗГ викрали кошти, що належать йому і його родині.

Окремого листа Резуник залишив людині, на ім'я Давид, у якому просить допомогти його родині відновити справедливість і повернути вкрадені кошти.

На думку слідства, йдеться про ще одного колишнього власника "Діамантбанку" Давида Жванію, - пише телеграм-канал.

Як відомо, Резуник працював в "Енергоатомі" до квітня 2012 року, а в наглядовій раді "Діамантбанку" перебував до 2017 року.

Видання НВ зазначає, що "Діамантбанк" став неплатоспроможним 24 квітня 2017 року. 23 червня 2017 року НБУ за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ухвалив рішення про ліквідацію "Діамантбанку".

Читайте також

ВАКС заявив про тиск на суддів, які розглядають справу про заволодіння коштами "Енергоатома"

НАЗК припиняє планові перевірки в Укравтодорі та Енергоатомі

Довідка: 60-річний Микола Мартиненко, член партії "Народний фронт", нардеп від ІІІ до VІІ скликань Верховної ради. У 2016 році добровільно відмовився від депутатського мандату у зв'язку зі скандалом навколо розслідування, яке проводить Національне Антикорупційне бюро України щодо його можливої причетності до корупції.

З 1991 року займався бізнесом. У 1991–1998 роках — голова правління, президент АТ "Торговий дім", голова правління ЗАТ "Інтерпорт-Ковель".

Очолює Раду Українського центру економічних та політичних досліджень імені Олександра Разумкова — найвідомішого та найавторитетнішого в Україні недержавного аналітичного центру.

У федеральній прокуратурі Швейцарії з 2013 року розслідується кримінальна справа проти Мартиненка за підозрою у хабарництві і відмиванні грошей. За даними місцевих ЗМІ, йдеться про 30 мільйонів швейцарських франків. Як писала швейцарська Sonntagszeitung, на рахунках Мартиненка у Швейцарії заморожені хабарі від чеської компанії Skoda SA, отримані за сприяння в отриманні контрактів на Хмельницькій АЕС.

У прокуратурі Чеської республіки також розслідується кримінальна справа проти Миколи Мартиненка.

20 квітня 2017 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) повідомило про підозру Мартиненку в розтраті коштів державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (Жовті Води, Дніпропетровська область). Того ж дня Мартиненка затримали детективи НАБУ.

17 січня 2017 р. суд зобов'язав НАБУ упродовж 10 днів закрити так звану "справу Мартиненка" але, на думку захисту Мартиненка, НАБУ пішло на безпрецедентний крок  — вирішило незаконно оскаржити рішення суду, яке ґрунтується на практиці Європейського суду з прав людини, є остаточним та оскарженню не підлягає.

Читайте також

"Київенерго" Ахметова визнали банкрутом та почали процедуру ліквідації

Фотофакт: "Укренерго" хотіло розпочати віялові відключення

22 квітня Солом'янський райсуд Києва відпустив Мартиненка на поруки трьох міністрів та 18 народних депутатів з фракції "Народний фронт".

6 грудня 2017 року Солом'янський районний суд Києва скасував зобов'язання Мартиненка здати закордонні паспорти. "Відповідно до рішення суду, Мартиненко може забрати свої закордонні паспорти й виїжджати за кордон", — сказав його адвокат Петро Бойко.

19 грудня 2019 року швейцарську справу Мартиненка було передано суду. Його захист заявив, що це відбулось під тиском адвокатів, а зволікання швейцарського прокурора Кьолі пояснили відсутністю доказів та бажанням перенести тягар доведення у суді на українські САП, НАБУ та український суд. Другим підозрюваним у справі проходить права рука Мартиненка — Павло Скаленко.

У червні 2020-го року швейцарський суд першої інстанції визнав Мартиненка винним у відмиванні 2,8 млн євро, його засудили до 12 місяців ув'язнення та 16 місяців умовно.Сам Мартиненко заявив, що рішення суду не набрало чинності і було оскаржено ним в апеляції, і що за швейцарським законодавством він вважається невинуватим і незасудженим, доки не пройдені всі судові інстанції.