ІТ-бізнес в Україні потребує спеціального закону, але до "Дія-Сіті" є питання - Прилепа

Останнім часом навколо майбутнього ІТ-галузі в Україні ведеться досить гостра суспільна дискусія через нову законодавчу ініціативу з якою виступило Міністерство цифрової трансформації – "Дія-Сіті". Уряд пропонує ввести спеціальний правовий та податковий режим для ІТ-галузі, адже така необхідність назріла вже давно, та професійна спільнота сприймає будь-які ініціативи з боку держави досить насторожено.

Експерт IT галузі, співзасновник компанії ProfIT Богдан Прилепа (досьє Богдана Прилепи) – про поточну ситуацію та перспективи українського ІТ-бізнесу.

На його думку, зараз в Україні склалась доволі комфортна ситуація для розвитку бізнесу інформтехнологій за рядом усталених роками факторів: зарплати спеціалістів послідовно зростають, вітчизняні університети на чисельних інженерних факультетах випускають фахівців, яких готують передовими освітніми методами, та співпраці з провідними місцевими компаніями. Останніми роками по всій країні також масово з'явились спеціалізовані заклади з підготовки IT-спеціалістів.

Тож зараз в країні нараховується понад 200 тисяч фахівців, що працюють переважно у Києві, Харкові, Дніпрі, Одесі та Львові, але найпоширенішою формою укладення трудових відносин між компанією та співробітником є господарсько-правове оформлення: фізична особа-підприємець надає свої послуги компанії, – відзначив Прилепа.

Таким чином, за його словами, з одного боку вдається уникнути податкового навантаження, що і сприяє активному розвитку галузі, а з іншого боку через те, що вся галузь спирається на недосконалість законодавства, поєднану із негласною домовленістю не чіпати ІТ-компанії, виникають серйозні ризики, що значно знижують привабливість українського ринку перед іноземними інвесторами.

Не без урахування цих причин офіс нашої компанії ProfIT ми відкрили у Дубаї. Абсолютна більшість клієнтів – це іноземні компанії, а тема блокчейн технологій, що є основним напрямком роботи нашої компанії, розвивається досить активно. Україні необхідні ці інвестиції, – підкреслив Прилепа.

Він нагадав, що проєкт "Дія-Сіті" (законопроєкт, зареєстрований у Верховній Раді під номером 4303) – це не перша спроба легалізації відносин айтівців із роботодавцями – 2018 року представники галузі самостійно виступили з подібною ініціативою, але до стадії законопроєкту питання дійшло вперше.

Читайте також

Зеленський підписав указ про залучення підприємців та ІТ-фахівців із Білорусі

Але що змушує бізнес із пересторогою вдивлятись у запропоноване владою розв’язання цього давно назрілого питання? ІТ-галузь держава далеко не вперше намагається взяти під контроль, а недостатньо змістовна та абсолютно невзаємна комунікація з боку Мінцифри одразу ж породила напруження серед специфічної професійної спільноти, – пояснює експерт IT галузі.

Прилепа наголошує, що, на перший погляд, запропонована можливість укладати спеціальні трудові договори, без обов’язкової сплати ЄСВ за співробітників та збереження зниженої ставки на прибуток, здається доволі логічним.

Але ж змістовних претензій до самого документу експерт наводить немало:

• у законопроєкті досить неясно описаний порядок отримання резидентства "Дія-Сіті";
• Міністерство та Уповноважений орган можуть отримати завеликі повноваження, що містить потенційне поле для корупції;
• тут же є і прогалина, що може зробити можливими нескінченні перевірки підприємств-резидентів;
• також існує загроза втручання держави у порядок самоврядування резидентів "Дія-Сіті", а у порядку утворення СРО (саморегульованої організації) також нема порядку;
• неясно і те, за яких умов можна втратити статус резидента "Дія-Сіті";
• у питанні необхідності аудиту також залишилось теоретичне поле для розвитку корупції;
• а розмір членських внесків при вступі до СРО поки не обмежили.

Прилепа вважає, що, вочевидь, ініціативу Мінцифри треба однозначно доопрацьовувати, і не виключено, що галузі потрібні альтернативні проєкти, щоб ситуація на українському ІТ-ринку після прийняття необхідного закону змогла реально покращитись, а не навпаки. Але те, що влада вже взялась за вирішення законодавчого врегулювання життя галузі, дає надію, що чисельні українські першокласні спеціалісти зможуть надалі працювати та розбудовувати ІТ-ринок України.

Нагадаємо, що у квітні 2021 року у додатку "Дія" з'являться нові цифрові послуги.