Міфи і правда про розлучення: як правильно розірвати узаконені стосунки

Юристи порадили, як правильно оформити розлучення
Міфи і правда про розлучення: як правильно розірвати узаконені стосунки
Розлучення (Фото:pexels)
20 Червня 2023, 19:53
читать на русском

Попри війну, яку розпочала Росія, українці продовжують жити, народжувати дітей, брати шлюб та розлучатися.

Експерти "Юридичного порадника для ВПО" розглянули сім популярних тез про розлучення, та пояснили, чи відповідають вони дійсності.

Міф №1 "Я не дам тобі розлучення!"

Цей міф "родом" з кінофільмів. Відповідно до ст. 24 Сімейного кодексу шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Статтею 56 Сімейного кодексу регламентоване право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини.

Так, підставою припинення шлюбу є, у тому числі його розірвання на підставі рішення суду за позовом одного з подружжя.

Міф №2. Не можна розлучитися під час вагітності і до року дитини

Частково правда. Позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом року після народження дитини, за винятком:

  • коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини;
  • якщо батьківство щодо зачатої/народженої дитини визнане іншою особою;
  • якщо за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено із актового запису про народження дитини.

Міф №3. Позовна заява про розірвання шлюбу не може бути подана адвокатом

Міф. Верховний Суд у свої правовій позиції, викладеній у постанові від 19.10.2022 р. по справі № 526/442/22 вказав, що адвокат може подавати позови в такій категорії справ.

Міф №4. При поданні позову потрібно додавати лише оригінал свідоцтва про шлюб

Це міф. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у вказаній вище постанові, залишення позовної заяви без руху з підстав ненадання оригіналу свідоцтва про шлюб є порушенням принципу верховенства права, права на справедливий суд, суперечить завданням цивільного судочинства.

Міф №5. У позовній заяві про розірвання шлюбу відразу потрібно вирішувати питання про визначення місця проживання дітей та про поділ майна подружжя

Міф. Законодавством не встановлено такої вимоги. Звісно, немає й заборони розглядати всі питання в межах одного провадження. Однак на практиці рекомендується все ж розділяти вимоги, задля того, щоб не затягувати розірвання шлюбу, бо, для прикладу, майновий спір між подружжям може тривати роки.

Міф №6. Суд встановлює строк на примирення і це може завадити розлученню

Міф. Сімейний кодекс містить норму, яка говорить, що суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Своєю чергою, примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов’язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя. Надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов`язком.

Міф №7. Факт розірвання шлюбу підтверджується судовим рішенням

Це правда. Сімейним кодексом встановлено, що документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ст. 15 ЗУ "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" про державну реєстрацію розірвання шлюбу та про розірвання шлюбу, здійснене в судовому порядку, робиться відмітка в актовому записі про шлюб.

Суд має самостійно надсилати рішення про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили до органу ДРАЦС за місцем його ухвалення.

У разі, якщо є потреба підтвердити факт державної реєстрації розірвання шлюбу, особа може звернутися за отриманням Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану про розлучення. Зробити це можна:

  • звернувшись до найближчого відділу ДРАЦС;
  • за допомогою Порталу "Дія";
  • у дипломатичних представництвах та консульських установах України, якщо особа перебуває за кордоном.

Читайте також

1