Справа Стерненка: в Офісі генпрокурора зняли підозру із загиблого нападника Кузнєцова

Офіс генерального прокурора виключив із Єдиного реєстру досудових розслідувань інформацію про підозру Івану Кузнєцову, який загинув при нападі на активіста Сергія Стерненка в Одесі 24 травня 2018 року. Стерненко пояснює самозахистом при нападі.

Про це повідомляє юрист Андрій Портнов в Telegram.

Портнов написав, що на підставі виграних у судах першої та апеляційної інстанціях справ про скасування підозри, посмертно винесеного Івану Кузнєцову, який загинув від рук Стерненка, Офіс генпрокурора "виключив вчора інформацію про цю підозру з єдиного реєстру досудових розслідувань".

За твердженням Портнова, після цієї процесуальної дії "більше немає юридичних сумнівів у тому, що вбивця оборонявся, - це було саме умисне вбивство".

Читайте також

Справа Стерненка: дві дружини загиблого нападника на активіста вимагають 4,5 млн грн компенсації

Стерненко відреагував на заяву Портнова своїй сторінці у Facebook.

Там відрижка Януковича та пособник російських окупантів Портнов розродився черговою порцією своїх хворих фантазій щодо справи проти мене.

Він каже, що нападу на мене нібито не було, бо скасовано підозру Кузнецову.

Я не маю бажання коментувати його маячню, але деякі українські медіа вже почали цитувати Портнова, навіть не питаючи нічого у нашої сторони, - написав активіст.

Стерненко також проінформував, що скасування підозри загиблому внаслідок нападу на нього Кузнецову не означає, що нападу не було, оскільки:

• Підозрюваним у нападі є також і його спільник Ісайкул, який нині переховується в РФ.
• В матеріалах проваджень достатньо доказів, що напад був, і він був замовним. Тітушкам платили по $1000 за напад на мене.
• В суді прокурор сам визнає, що на мене було вчинено напад.

Активіст зазначив, що "у прокурорів Венедіктової були сфабриковані "докази" проти нього у справі про необхідну оборону, але тепер немає і їх".

Нагадаємо, що Сергій Стерненко - одеський активіст, учасник місцевого Євромайдану та колишній керівник одеського "Правого сектору" (2014-2017 рр.).

Стерненко брав участь у багатьох протестах в Одесі, зокрема пікетував російське консульство та концерти "проросійських артистів". Його одеський "Правий сектор" був причетний до бійки з Нестором Шуфричем, "сміттєвої люстрації" та численних акцій проти забудови міста. Він також виступає фігурантом кількох кримінальних справ, був арештований за різними звинуваченнями. Вину по жодній з них у суді не довели. Проте частина справ все ще триває.

24 травня 2018 року Сергій Стерненко заявив, що на нього було вчинено напад. Інцидент стався близько 23:00 біля його дому в Одесі на Фонтанській дорозі коли він повертався додому із дівчиною. Нападників було двоє. Зав’язалася бійка, в ході якої Стерненко отримав чисельні удари по голові, а також ножове поранення руки, а сам встиг вдарити одного із чоловіків ножем у живіт. Від отриманої травми той помер до прибуття швидкої допомоги. Його спільник з місця події втік.

Поліція кваліфікувала подію за ч.1 ст.122 (умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження), ч.1 ст. 15, ч.1 ст. 115 (замах на вбивство) та ч.1 ст. 115 (умисне вбивство) Кримінального кодексу України.

В Нацполіції не коментували розслідування справи, а сам Стерненко звинувачував силові структури у бездіяльності. Він заявляв, що правоохоронці Одеси можуть бути причетними до нападів на активістів

За час розслідування справу декілька разів передавали від поліції до СБУ і навпаки. Станом на зараз справа перебуває в СБУ.

Було проведено кілька експертиз, результати останньої, за словами юриста України Андрія Портнова, підтвердили, що скоєний Стерненком злочин був умисним вбивством. Але підозру йому так і не оголосили.

Читайте також

Справа Шеремета: поліція відкрила справу проти активістів

У квітні 2020 року Генеральний прокурор України Ірина Венедіктова заявила, що підозра одеському радикалу Сергію Стерненку, якого підозрюють в умисному вбивстві, буде оголошена у будь-якому випадку. Питання полягає лише у кваліфікації: вбивство чи вбивство при перевищенні меж необхідної оборони.

Згодом вона пояснила, що не змінювала підслідність справи Стерненка, аби уникнути маніпуляцій. Вона погодилась, що за 216 статтею це підслідність Національної поліції.

Пізніше Портнов повідомив, що Генерального прокурора Ірину Венедіктову зобов'язали передати справу про умисне вбивство людини активістом від СБУ до Національної поліції. До цього правоохоронці заявили, що Стерненко вчинив умисне вбивство і навіть клопотали про взяття його під варту.

Читайте також

Під Одесою спалили автомобіль активістці і ймовірній кандидатці у депутати

18 травня активіста викликали до СБУ, але там пояснили, що не мали на меті оголошувати йому підозру.

Водночас оголосили підозри двом чоловікам, які вчинили напад на Стерненка. Їх звинувачують в хуліганстві із застосуванням зброї, що карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

Зауважимо, підозрюваними є: Олександр Ісайкул, який наразі перебуває за кордоном, та Іван Кузнєцов, загиблий під час нападу на Стерненка.

Після допиту Сергій Стерненко розповів, що нині перебуває у статусі потерпілого, а не підозрюваного. Він повідомив, що отримав 3 повістки про виклик: "Знаєте, для чого мене засипали повістками? Офіційна версія: для того, щоб ознайомити мені з матеріалами справи. Насправді я переконаний, що плани в них були сьогодні зовсім інші".

Активіст ще раз акцентував, що смерть одного з нападників сталась в результаті самооборони. Після чого він послався на частину 5 статті 36 Кримінального кодексу України, яка гарантує звільнення від кримінальної відповідальності у випадку "застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб… незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає".

Нагадаємо, що адвокати дружин одного з учасників третього замаху на активіста Сергія Стерненка подали цивільні позови до підсудного на суму близько 4,5 млн грн.